Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цісарська Армада або Імператорська Армія (чеськ. Císařská armáda, нім. Kaiserliche Armee, лат. Exercitus Imperatoris) — назва, яка використовувалася протягом кількох століть, для опису підрозділів вояків, набраних на службу імператору Священної Римської імперії, особливо в ранній період існування держави. Армія Габсбурзької монархії у 1593–1918 роках.
Також застосовувались скорочена назва Цісарці, Кайзерці, Імперці (Kaiserliche) — армія Габсбурзької монархії у 1593–1918 роках.
Цісарську армію не треба плутати з армією Священної Римської імперії або армією Рейху (Exercitus Imperii (Romani), Reichsarmee, Armée du Saint-Empire), яка могла бути сформована та розгорнута лише за згодою та на підставі постанови сейму Імперії (Рейхстагу); тоді як цісарська армія підпорядковувалася безпосередньо імператору Священної Римської імперії.
Поступово цісарці фактично перетворилися на регулярні війська під керівництвом Габсбургів. У 18 столітті відомі також як «австрійці», хоча вояків набрали не лише з Ерцгерцогства Австрії, але з всіх земель і країв Священній Римській імперії.
Історія
Передісторією Цісарської армади вважається 1276 рік, коли було укладено Віденський мир (26 листопада 1276) за яким король Пшемисл Отакар II визнав Рудольфа I Габсбурга законним Римським королем та імператором. 1453 року, коли герцогство Австрія було піднесено до ерцгерцогства, також відбувались процеси формування імператорської армії. 1526 року була офіційно заснована монархія Габсбургів.
Регулярні підрозділи Цісарської армади були сформовані 1593 року, коли почалася Довга війна (1591–1606) з Османською імперією.
Цісарська армія офіційно припинила своє існування в 1806 році з розпадом Священної Римської імперії. Але оскільки Австрійська імперія мала кадрову та інституційну спадкоємність з нею, ця армія продовжувала діяти в тій самій формі навіть після цього. У XVIII столітті цісарців все частіше стали називати «австрійцями», хоча солдатів цієї армії набирали з території усієї великої імперії, в тому числі з Закарпаття, Буковини та Галичини. У 1745 році було введено назву Цісарсько-королівська армія, де «цісарська» частина відносилася до Священної Римської імперії, а «королівська» — до Угорського королівства. На початку літа 1758 року чисельність армії Габсбурзької монархії становила 113 700 вояків.
1867 рік, після створення Австро-Угорської імперії існування структура та функція армії продовжилась. Цісарська армія, як і вся австро-угорська армія припинила своє існування 1918 року.
Джерела
- Regulament und Ordnung des gesammten kaiserlich-königlichen Fuß-Volcks, Wien 1749.
- BĚLINA, Pavel; FUČÍK, Josef. Válka 1866. Praha: Havran, Paseka, 2005. 688 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cisarska Armada abo Imperatorska Armiya chesk Cisarska armada nim Kaiserliche Armee lat Exercitus Imperatoris nazva yaka vikoristovuvalasya protyagom kilkoh stolit dlya opisu pidrozdiliv voyakiv nabranih na sluzhbu imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi osoblivo v rannij period isnuvannya derzhavi Armiya Gabsburzkoyi monarhiyi u 1593 1918 rokah Cisarskij kirasir u vijni za polsku spadshinu 1734 Takozh zastosovuvalis skorochena nazva Cisarci Kajzerci Imperci Kaiserliche armiya Gabsburzkoyi monarhiyi u 1593 1918 rokah Cisarsku armiyu ne treba plutati z armiyeyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi abo armiyeyu Rejhu Exercitus Imperii Romani Reichsarmee Armee du Saint Empire yaka mogla buti sformovana ta rozgornuta lishe za zgodoyu ta na pidstavi postanovi sejmu Imperiyi Rejhstagu todi yak cisarska armiya pidporyadkovuvalasya bezposeredno imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Postupovo cisarci faktichno peretvorilisya na regulyarni vijska pid kerivnictvom Gabsburgiv U 18 stolitti vidomi takozh yak avstrijci hocha voyakiv nabrali ne lishe z Ercgercogstva Avstriyi ale z vsih zemel i krayiv Svyashennij Rimskij imperiyi IstoriyaPeredistoriyeyu Cisarskoyi armadi vvazhayetsya 1276 rik koli bulo ukladeno Videnskij mir 26 listopada 1276 za yakim korol Pshemisl Otakar II viznav Rudolfa I Gabsburga zakonnim Rimskim korolem ta imperatorom 1453 roku koli gercogstvo Avstriya bulo pidneseno do ercgercogstva takozh vidbuvalis procesi formuvannya imperatorskoyi armiyi 1526 roku bula oficijno zasnovana monarhiya Gabsburgiv Regulyarni pidrozdili Cisarskoyi armadi buli sformovani 1593 roku koli pochalasya Dovga vijna 1591 1606 z Osmanskoyu imperiyeyu Cisarska armiya oficijno pripinila svoye isnuvannya v 1806 roci z rozpadom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ale oskilki Avstrijska imperiya mala kadrovu ta institucijnu spadkoyemnist z neyu cya armiya prodovzhuvala diyati v tij samij formi navit pislya cogo U XVIII stolitti cisarciv vse chastishe stali nazivati avstrijcyami hocha soldativ ciyeyi armiyi nabirali z teritoriyi usiyeyi velikoyi imperiyi v tomu chisli z Zakarpattya Bukovini ta Galichini U 1745 roci bulo vvedeno nazvu Cisarsko korolivska armiya de cisarska chastina vidnosilasya do Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi a korolivska do Ugorskogo korolivstva Na pochatku lita 1758 roku chiselnist armiyi Gabsburzkoyi monarhiyi stanovila 113 700 voyakiv 1867 rik pislya stvorennya Avstro Ugorskoyi imperiyi isnuvannya struktura ta funkciya armiyi prodovzhilas Cisarska armiya yak i vsya avstro ugorska armiya pripinila svoye isnuvannya 1918 roku DzherelaRegulament und Ordnung des gesammten kaiserlich koniglichen Fuss Volcks Wien 1749 BELINA Pavel FUCIK Josef Valka 1866 Praha Havran Paseka 2005 688 s