Цуманська (Силенська) волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Цумань.
Цуманська волость | ||||
Центр | Цумань→Сильне | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 29 354 (1885) | |||
Населення | 3369 осіб (1885) | |||
Густота | 10.5 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Сільно | |||
Історія
На межі ХІХ-ХХ століть територія волості збільшилася майже удвічі за рахунок приєднання більшої частини території ліквідованої Гораймівської волості (відійшли майже всі поселення, окрім сіл Тельчі й Велика та Мала Осниця).
Тоді ж центр волості було перенесене до села Сильне, волость змінила назву на Силенська.
Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень об'єднаних у 8 сільських громад. Населення — 3369 осіб (1673 чоловічої статі та 1696 — жіночої), 285 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Цумань — колишнє власницьке село при річці Путилівка, за 45 верст від повітового міста; волосне правління; 548 осіб, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод. За 10 верст — смоляний завод. За 10 верст — садиба Олика із водяним млином, сукновальний та лісопильний заводи. За 20 верст — Богуславський скляний завод.
- Берестяне — колишнє власницьке село, 405 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Гнатівка — єврейська землеробська колонія, 333 особи, 31 двір, синагога.
- Сильне — колишнє власницьке село, 360 осіб, 37 дворів, православна церква, школа, поштова станція.
Під владою Польщі
Гміна Сільно | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Луцький |
Адмінцентр гміни | Сильне |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 28 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Сільно Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави (єдиною зміною було включення до складу села Журавичі).
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 28 громад:
- Балярка — колонія: Балярка;
- Берестяни — село: Берестяне, гаївки: Борчиїв, Березина, Діброва, Гірка, Куток, Козел, Крижик і Звіринець та лісничівки: Брак і Казарма;
- Холоневичі — село: Холоневичі;
- Цумань — село: Цумань, селище: Гурбищі та гаївки: Цегельня і Запілля;
- Черниж — село: Черниж;
- Домашів — село: Домашів та колонії: Гниляк і Великий-Ліс;
- Глибочок — колонії: Глибочок, Борщова, Козли і Заугільці;
- Гряда — колонії: Гряда, Антонівка, Двірець, Грабинка, Неручі й Нещасть;
- Галинівка — колонії: Галинівка, Дубовий-Острів, Ладеса, Млинок, Залісся і Завулок та хутір: Мости;
- Гараймівка — село: Гараймівка, колонії: Борова, Хвощик, Ламане і Селище та гаївка: Опір;
- Городище — село: Городище та гаївка: Городище;
- Грем'яче — села: Грем'яче і Яківчиці;
- Ігнатівка — колонії: Ігнатівка і Дворище;
- Карпилівка — село: Карпилівка, гаївка: Гайсин та колонія: Зимник;
- Клобучин — село: Клобучин, гаївки: Клобучин, Сермин, Верещова-Гора і Забур'я та лісничівка: Лопатень;
- Красноволя — село: Красноволя;
- Липно — село: Липно;
- Матейки — села: Матейки і Погулянка;
- Майдан-Липинський — село: Майдан-Липинський;
- Мар'янівка — колонія: Мар'янівка;
- Міляшів — колонія: Міляшів;
- Миків — село: Микове та колонія: Панів;
- Сильно — село: Сильне, урочище: Дубове та гаївки: Хвощик, Цукри і Караща;
- Скреготівка — село: Скреготівка та гаївки: Глибока-Долина, Костюкова-Рудка, Обшар, Оличка і Стара-Смолярня;
- Вовче — колонія: Вовче;
- Знамирівка — село: Знамирівка та колонії: Козел, Малище і Затишшя;
- Софіївка — містечко: Софіївка та гаївка: Погулянка;
- Журавичі — село: Журавичі.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Софіївського (Цуманського) району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 62-63 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cumanska Silenska volost istorichna administrativno teritorialna odinicya Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Cuman Cumanska volostCentr Cuman SilnePlosha 29 354 1885 Naselennya 3369 osib 1885 Gustota 10 5 osib km Nastupniki gmina SilnoIstoriyaNa mezhi HIH HH stolit teritoriya volosti zbilshilasya majzhe udvichi za rahunok priyednannya bilshoyi chastini teritoriyi likvidovanoyi Gorajmivskoyi volosti vidijshli majzhe vsi poselennya okrim sil Telchi j Velika ta Mala Osnicya Todi zh centr volosti bulo perenesene do sela Silne volost zminila nazvu na Silenska Stanom na 1885 rik skladalasya z 10 poselen ob yednanih u 8 silskih gromad Naselennya 3369 osib 1673 cholovichoyi stati ta 1696 zhinochoyi 285 dvorovih gospodarstva Osnovni poselennya volosti Cuman kolishnye vlasnicke selo pri richci Putilivka za 45 verst vid povitovogo mista volosne pravlinnya 548 osib 54 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij mlin vinokurnij zavod Za 10 verst smolyanij zavod Za 10 verst sadiba Olika iz vodyanim mlinom suknovalnij ta lisopilnij zavodi Za 20 verst Boguslavskij sklyanij zavod Berestyane kolishnye vlasnicke selo 405 osib 47 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Gnativka yevrejska zemlerobska koloniya 333 osobi 31 dvir sinagoga Silne kolishnye vlasnicke selo 360 osib 37 dvoriv pravoslavna cerkva shkola poshtova stanciya Pid vladoyu PolshiGmina Silno 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit LuckijAdmincentr gmini SilneTip gmini SilskaGromadi 28 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin vidijshla do skladu Polshi Volost prodovzhuvala isnuvati yak gmina Silno Luckogo povitu Volinskogo voyevodstva v tih zhe mezhah sho j za Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi yedinoyu zminoyu bulo vklyuchennya do skladu sela Zhuravichi Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 28 gromad Balyarka koloniya Balyarka Berestyani selo Berestyane gayivki Borchiyiv Berezina Dibrova Girka Kutok Kozel Krizhik i Zvirinec ta lisnichivki Brak i Kazarma Holonevichi selo Holonevichi Cuman selo Cuman selishe Gurbishi ta gayivki Cegelnya i Zapillya Chernizh selo Chernizh Domashiv selo Domashiv ta koloniyi Gnilyak i Velikij Lis Glibochok koloniyi Glibochok Borshova Kozli i Zaugilci Gryada koloniyi Gryada Antonivka Dvirec Grabinka Neruchi j Neshast Galinivka koloniyi Galinivka Dubovij Ostriv Ladesa Mlinok Zalissya i Zavulok ta hutir Mosti Garajmivka selo Garajmivka koloniyi Borova Hvoshik Lamane i Selishe ta gayivka Opir Gorodishe selo Gorodishe ta gayivka Gorodishe Grem yache sela Grem yache i Yakivchici Ignativka koloniyi Ignativka i Dvorishe Karpilivka selo Karpilivka gayivka Gajsin ta koloniya Zimnik Klobuchin selo Klobuchin gayivki Klobuchin Sermin Vereshova Gora i Zabur ya ta lisnichivka Lopaten Krasnovolya selo Krasnovolya Lipno selo Lipno Matejki sela Matejki i Pogulyanka Majdan Lipinskij selo Majdan Lipinskij Mar yanivka koloniya Mar yanivka Milyashiv koloniya Milyashiv Mikiv selo Mikove ta koloniya Paniv Silno selo Silne urochishe Dubove ta gayivki Hvoshik Cukri i Karasha Skregotivka selo Skregotivka ta gayivki Gliboka Dolina Kostyukova Rudka Obshar Olichka i Stara Smolyarnya Vovche koloniya Vovche Znamirivka selo Znamirivka ta koloniyi Kozel Malishe i Zatishshya Sofiyivka mistechko Sofiyivka ta gayivka Pogulyanka Zhuravichi selo Zhuravichi Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Sofiyivskogo Cumanskogo rajonu DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 62 63 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi