Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Циклічні форми в музиці — музичні форми твору, які передбачають наявність окремих частин, самостійних за будовою, але пов'язаних єдністю задуму. В історії академічної музики відомими є цикли: «прелюдія і фуга», сюїта та сонатно-симфонічний цикл. Циклом може називатися також ряд пов'язаних між собою творів (кожен з яких може мати або не мати циклічну форму) або концертних програм. У неакадемічній музиці (джаз, рок) до циклічних форм можуть тяжіти концептуальні альбоми й окремі великі твори.
Цикл «прелюдія і фуга»
Двочастинний цикл «прелюдія і фуга» відомий з часів бароко. Він передбачає функціоналізацію прелюдії як імпровізаційного вступу до фуги.
Цикли «прелюдій і фуг» можуть об'єднуватися в більші цикли на основі будь-якого формального або тематичного принципу. Найбільш відомий приклад — «Добре темперований клавір» Й. С. Баха, побудований за принципом певного чергування ладотональних відповідностей. Приклад з музики XX століття — «24 прелюдії і фуги» Д. Д. Шостаковича.
Сюїтний цикл
Для сюїти, відомої з XVI століття, характерні:
- зв'язок окремих частин твору з традиційними прикладними (пісенними, танцювальними) жанрами;
- простота будови частин;
- контрастне зіставлення частин;
- тенденція до єдності або найближчої спорідненості тональностей частин.
Вершини жанру в музиці бароко — сюїти Й. С. Баха і Г. Ф. Генделя, в класичний період — В. А. Моцарта і Й. Гайдна. У XIX столітті великі композитори зверталися до жанру сюїти в основному з метою стилізації (Е. Гріг, М. Равель та ін.).
У XX столітті жанр сюїти був істотно переосмислений, до нього застосовані нові прийоми (наприклад, додекафонічні оркестрові сюїти А. Шенберґа і А. Берґа), охоплений новий матеріал (так, в сюїті П. Гіндеміта «1922 рік» використані модні танці відповідного часу: шіммі, бостон, реґтайм).
До сюїтної форми тяжіють і деякі твори неакадемічної музики (в основному, прогресивного року). Як приклади можна назвати «Lizard» з однойменного альбому рок-групи King Crimson і «Atom Heart Mother» з однойменного альбому групи Pink Floyd. Однак «рок-сюїтами» часто називають і композиції, що тяжіють скоріше до вільних і змішаних форм (в традиційній музично-теоретичної термінології).
Сонатно-симфонічний цикл
До сонатно-симфонічного циклу відносяться найбільш абстрактні жанри академічної музики, такі як симфонія, соната, концерт. Для нього характерні:
- абстрагування від прикладного характеру музики (навіть якщо в якості матеріалу будь-якої частини використаний прикладної матеріал);
- можливість образно-смислових контрастів між окремими частинами (аж до їх прямого протиставлення);
- складний тональний розвиток;
- усталені функції та форми окремих частин (характерні для окремих жанрів сонатно-симфонічної музики).
Класична соната формувалася протягом XVIII сторіччя, вершини розвитку досягла у віденській класиці і залишається, з деякими застереженнями, живим жанром. Симфонія як жанр сформувалася в середині XVIII століття, вершини розвитку досягла також у віденській класиці і залишається живим жанром академічної музики. (Симфонічну форму не слід плутати з симфонізмом, який може бути властивий і творам, що не відносяться до цієї форми). У другій половині XIX сторіччя для багатьох творів цього жанру став властивий лейтмотивний і монотематичний принципи. Концерт як різновид сонатно-симфонічного циклічного твору, для якого характерні протиставлення звучання повного складу ансамблю та окремих груп або солістів, утворився у відомому нині вигляді в кінці XVIII сторіччя.
Вільні та змішані форми
Музичний твір може складатися з частин, об'єднаних за іншим, ніж в перерахованих жанрах, принципом, і все ж таки мати тою чи іншою мірою циклічний характер. Такими є більшість жанрів прикладної духовної музики (меса, духовний концерт), кантати, вокальні та вокально-хорові цикли (сюжетні і ліричні).
Великі цикли
В цикл можуть об'єднуватися і цілі твори (кожен з яких, в свою чергу, може мати чи не мати циклічний характер). Такі згадані вище цикли прелюдій і фуг, тетралогія Р. Вагнера «Перстень Нібелунга», концептуальні альбоми у неакадемічній музиці, а також окремі великі твори джазової та рок-музики.
Джерела
- Жданова Г. В. Симфония // Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 499. — 150 000 экз. — .
- Неклюдов Ю. И. Сюита // Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 529—530. — 150 000 экз. — .
- Фраёнов В. П. Циклические формы // Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 615. — 150 000 экз. — .
- Чинаев В. П. Соната // Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 529—530. — 150 000 экз. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ciklichni formi v muzici muzichni formi tvoru yaki peredbachayut nayavnist okremih chastin samostijnih za budovoyu ale pov yazanih yednistyu zadumu V istoriyi akademichnoyi muziki vidomimi ye cikli prelyudiya i fuga syuyita ta sonatno simfonichnij cikl Ciklom mozhe nazivatisya takozh ryad pov yazanih mizh soboyu tvoriv kozhen z yakih mozhe mati abo ne mati ciklichnu formu abo koncertnih program U neakademichnij muzici dzhaz rok do ciklichnih form mozhut tyazhiti konceptualni albomi j okremi veliki tvori Cikl prelyudiya i fuga Dvochastinnij cikl prelyudiya i fuga vidomij z chasiv baroko Vin peredbachaye funkcionalizaciyu prelyudiyi yak improvizacijnogo vstupu do fugi Cikli prelyudij i fug mozhut ob yednuvatisya v bilshi cikli na osnovi bud yakogo formalnogo abo tematichnogo principu Najbilsh vidomij priklad Dobre temperovanij klavir J S Baha pobudovanij za principom pevnogo cherguvannya ladotonalnih vidpovidnostej Priklad z muziki XX stolittya 24 prelyudiyi i fugi D D Shostakovicha Syuyitnij ciklDlya syuyiti vidomoyi z XVI stolittya harakterni zv yazok okremih chastin tvoru z tradicijnimi prikladnimi pisennimi tancyuvalnimi zhanrami prostota budovi chastin kontrastne zistavlennya chastin tendenciya do yednosti abo najblizhchoyi sporidnenosti tonalnostej chastin Vershini zhanru v muzici baroko syuyiti J S Baha i G F Gendelya v klasichnij period V A Mocarta i J Gajdna U XIX stolitti veliki kompozitori zvertalisya do zhanru syuyiti v osnovnomu z metoyu stilizaciyi E Grig M Ravel ta in U XX stolitti zhanr syuyiti buv istotno pereosmislenij do nogo zastosovani novi prijomi napriklad dodekafonichni orkestrovi syuyiti A Shenberga i A Berga ohoplenij novij material tak v syuyiti P Gindemita 1922 rik vikoristani modni tanci vidpovidnogo chasu shimmi boston regtajm Do syuyitnoyi formi tyazhiyut i deyaki tvori neakademichnoyi muziki v osnovnomu progresivnogo roku Yak prikladi mozhna nazvati Lizard z odnojmennogo albomu rok grupi King Crimson i Atom Heart Mother z odnojmennogo albomu grupi Pink Floyd Odnak rok syuyitami chasto nazivayut i kompoziciyi sho tyazhiyut skorishe do vilnih i zmishanih form v tradicijnij muzichno teoretichnoyi terminologiyi Sonatno simfonichnij ciklDo sonatno simfonichnogo ciklu vidnosyatsya najbilsh abstraktni zhanri akademichnoyi muziki taki yak simfoniya sonata koncert Dlya nogo harakterni abstraguvannya vid prikladnogo harakteru muziki navit yaksho v yakosti materialu bud yakoyi chastini vikoristanij prikladnoyi material mozhlivist obrazno smislovih kontrastiv mizh okremimi chastinami azh do yih pryamogo protistavlennya skladnij tonalnij rozvitok ustaleni funkciyi ta formi okremih chastin harakterni dlya okremih zhanriv sonatno simfonichnoyi muziki Klasichna sonata formuvalasya protyagom XVIII storichchya vershini rozvitku dosyagla u videnskij klasici i zalishayetsya z deyakimi zasterezhennyami zhivim zhanrom Simfoniya yak zhanr sformuvalasya v seredini XVIII stolittya vershini rozvitku dosyagla takozh u videnskij klasici i zalishayetsya zhivim zhanrom akademichnoyi muziki Simfonichnu formu ne slid plutati z simfonizmom yakij mozhe buti vlastivij i tvoram sho ne vidnosyatsya do ciyeyi formi U drugij polovini XIX storichchya dlya bagatoh tvoriv cogo zhanru stav vlastivij lejtmotivnij i monotematichnij principi Koncert yak riznovid sonatno simfonichnogo ciklichnogo tvoru dlya yakogo harakterni protistavlennya zvuchannya povnogo skladu ansamblyu ta okremih grup abo solistiv utvorivsya u vidomomu nini viglyadi v kinci XVIII storichchya Vilni ta zmishani formiMuzichnij tvir mozhe skladatisya z chastin ob yednanih za inshim nizh v pererahovanih zhanrah principom i vse zh taki mati toyu chi inshoyu miroyu ciklichnij harakter Takimi ye bilshist zhanriv prikladnoyi duhovnoyi muziki mesa duhovnij koncert kantati vokalni ta vokalno horovi cikli syuzhetni i lirichni Veliki cikliV cikl mozhut ob yednuvatisya i cili tvori kozhen z yakih v svoyu chergu mozhe mati chi ne mati ciklichnij harakter Taki zgadani vishe cikli prelyudij i fug tetralogiya R Vagnera Persten Nibelunga konceptualni albomi u neakademichnij muzici a takozh okremi veliki tvori dzhazovoyi ta rok muziki DzherelaZhdanova G V Simfoniya Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M Sov enciklopediya 1990 S 499 150 000 ekz ISBN 5 85270 033 9 Neklyudov Yu I Syuita Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M Sov enciklopediya 1990 S 529 530 150 000 ekz ISBN 5 85270 033 9 Frayonov V P Ciklicheskie formy Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M Sov enciklopediya 1990 S 615 150 000 ekz ISBN 5 85270 033 9 Chinaev V P Sonata Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M Sov enciklopediya 1990 S 529 530 150 000 ekz ISBN 5 85270 033 9 Div takozhAkademichna muzika Klasichna muzika Koncert zhanr Simfoniya Syuyita