Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цибуляста баня різновид бані форма завершення храмів дзвіниць каплиць у вигляді цибулини поперечник якої часто виявлявся

Цибуляста баня

Цибуляста баня

Цибуляста баня — різновид бані, форма завершення храмів, дзвіниць, каплиць у вигляді цибулини, поперечник якої часто виявлявся більшим за висоту. Є характерною ознакою російської храмової архітектури, під впливом якої набули поширення і в Україні. Типовими для українських церков є грушоподібні бані. Подібні до цибулястих бань форми даху також зустрічаються в деяких католицьких церквах Баварії та мечетях на Середньому Сході й в Індії.

image
Цибуляста баня. Спаська церква у маєтку Наталіївка Краснокутського району Харківської області
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цибулина (значення).

Історія

Не цілком ясно, коли цибулясті бані стали характерними в російській архітектурі. Деякі дослідники вважають цей елемент запозиченим у мусульманських народів, інші роблять висновок, що цибулясті бані розвинулися з шатер давньоруської дерев'яної архітектури. У Західній та Центральній Європі, а також в Азії їхня поява належить до більш пізнього часу. У домонгольський період, судячи з ікон тієї доби, бань такої форми ще не було. Припускалося, що спочатку панували так звані шоломоподібні бані, що видно на прикладі Успенського собору у Владимирі. Цибулясті бані набули масової популярності тільки за часів правління Івана Грозного, коли на честь взяття Казані був побудований Покровський собор, який у незмінному вигляді зберігся з шістнадцятого століття.

image
Цибулясті бані Храму Василія Блаженного. XVI століття

Академік Борис Рибаков, проаналізувавши стародавні рукописи, у 1946 році прийшов до висновку, що цибулясті бані існували на Русі ще в XIII столітті. Археолог Микола Воронін погодився з його думкою, зазначивши, що цибуляста форма застосовувалася навіть частіше за шоломоподібну. виявив зображення цибулястих бань на мініатюрах і іконах XII століття, а після монгольської навали на більшості ікон присутні лише бані-цибулини. Він згадує про єдине зображення шоломоподібної бані, що трапилося у джерелі кінця XV століття. Результати досліджень привели його до думки, що шоломоподібні бані, сліди яких часто знаходили під цибулястими, є пізнішими післяпетрівськими новоділами, зробленими з метою надати їм традиційних візантійських форм. Також Заграєвський зазначив, що найстаріші зображення двох владимирських соборів представляють їх з цибулястими банями, а шоломоподібні з'явилися пізніше. Він пояснює повсюдну появу цибулин наприкінці XIII століття апофеозом загального прагнення до вертикальності в російській архітектурі, що мало місце з кінця XII до початку XV століття: у цей період ґанки, пілястри, склепіння і барабани подовжувалися з метою створити відчуття стремління увись, вертикального поруху. Цибуляста форма бані може символізувати полум'я церковної свічки, за іншою точкою зору, бані мали швидше практичне значення, ніж релігійне, і зводилися з метою запобігання накопиченню на даху снігу.

Незважаючи на це, деякі науковці стверджують, що росіяни запозичили форму цибулястих бань з мусульманських країн, можливо з Казанського ханства: його завоювання Іван Грозний увічнив зведенням Покровського собору.

У країнах світу

Центральна і Західна Європа

Барокові бані у формі цибулин (а також груш, квіткових бутонів) мали поширення у Священній Римській імперії. Перша зведена 1576 року архітектором Йоганнесом Голлом (1512—1594) на церкві жіночого францисканського монастиря в Аугсбурзі. Виконані з листової міді, цибулясті бані з'явилися на католицьких церквах південної Німеччини, чеських земель, Австрії, Сардинії та північно-східної Італії. Також вони були уподобані австрійським архітектором Ріденсрайхом Гундертвассером.

Азія

Примітки

  1. Gazeta.ua (14 липня 2015). У нашій традиції церковні бані – грушоподібні, у російській – "цибулини". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 19 лютого 2024.
  2. Block, Eric (2010). Garlic and Other Alliums: The Lore and the Science (англ.). Royal Society of Chemistry. ISBN .
  3. Б. А. Рыбаков. "Окна в исчезнувший мир (по поводу книги А. В. Арциховского «Древнерусские миниатюры как исторический источник»). В кн.: Доклады и сообщения историч. факультета МГУ. Вып. IV. М., 1946. С. 50.
  4. Н. Н. Воронин. Архитектурный памятник как исторический источник (заметки к постановке вопроса). В кн.: Советская археология. Вып. XIX. М., 1954. С. 73.
  5. Заграевский С. В. Формы глав (купольных покрытий) древнерусских храмов. М.: Алев-В, 2008.
  6. Г. К. Вагнер. О своеобразии стилеобразования в архитектуре Древней Руси (возвращение к проблеме). В кн.: Архитектурное наследство. Вып. 38. М., 1995. С. 25.
  7. П. А. Раппопорт. Древнерусская архитектура. СПб, 1993.
  8. Dominique Raynaud, Architectures comparées. Essai sur la dynamique des formes, Éditions Parenthèses, 1998, p. 51. (фр.)
  9. A.П.Новицкий. Луковичная форма глав русских церквей. В кн.: Московское археологическое общество. Труды комиссии по сохранению древних памятников. Т. III. Moscow, 1909.
  10. (2007). Russian architecture and the West. Yale University Press. ISBN .

Джерела

  • Цибулина // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .
  • Цибуляста баня // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .
  • Воронин Н. Н. Архитектурный памятник как исторический источник (заметки к постановке вопроса). / Сов. археология. — XIX. — М., 1954. — С. 41—76. (рос.)
  • Заграевский С. В. Формы глав (купольных покрытий) древнерусских храмов. — М., 2008. (рос.)
  • Лидов А. М. Иерусалимский кувуклий. О происхождении луковичных глав // Иконография архитектуры / под ред. А. Л. Баталова. — М., 1990. — С. 57—68. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cibulyasta banya riznovid bani forma zavershennya hramiv dzvinic kaplic u viglyadi cibulini poperechnik yakoyi chasto viyavlyavsya bilshim za visotu Ye harakternoyu oznakoyu rosijskoyi hramovoyi arhitekturi pid vplivom yakoyi nabuli poshirennya i v Ukrayini Tipovimi dlya ukrayinskih cerkov ye grushopodibni bani Podibni do cibulyastih ban formi dahu takozh zustrichayutsya v deyakih katolickih cerkvah Bavariyi ta mechetyah na Serednomu Shodi j v Indiyi Cibulyasta banya Spaska cerkva u mayetku Nataliyivka Krasnokutskogo rajonu Harkivskoyi oblasti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cibulina znachennya IstoriyaNe cilkom yasno koli cibulyasti bani stali harakternimi v rosijskij arhitekturi Deyaki doslidniki vvazhayut cej element zapozichenim u musulmanskih narodiv inshi roblyat visnovok sho cibulyasti bani rozvinulisya z shater davnoruskoyi derev yanoyi arhitekturi U Zahidnij ta Centralnij Yevropi a takozh v Aziyi yihnya poyava nalezhit do bilsh piznogo chasu U domongolskij period sudyachi z ikon tiyeyi dobi ban takoyi formi she ne bulo Pripuskalosya sho spochatku panuvali tak zvani sholomopodibni bani sho vidno na prikladi Uspenskogo soboru u Vladimiri Cibulyasti bani nabuli masovoyi populyarnosti tilki za chasiv pravlinnya Ivana Groznogo koli na chest vzyattya Kazani buv pobudovanij Pokrovskij sobor yakij u nezminnomu viglyadi zberigsya z shistnadcyatogo stolittya Cibulyasti bani Hramu Vasiliya Blazhennogo XVI stolittya Akademik Boris Ribakov proanalizuvavshi starodavni rukopisi u 1946 roci prijshov do visnovku sho cibulyasti bani isnuvali na Rusi she v XIII stolitti Arheolog Mikola Voronin pogodivsya z jogo dumkoyu zaznachivshi sho cibulyasta forma zastosovuvalasya navit chastishe za sholomopodibnu viyaviv zobrazhennya cibulyastih ban na miniatyurah i ikonah XII stolittya a pislya mongolskoyi navali na bilshosti ikon prisutni lishe bani cibulini Vin zgaduye pro yedine zobrazhennya sholomopodibnoyi bani sho trapilosya u dzhereli kincya XV stolittya Rezultati doslidzhen priveli jogo do dumki sho sholomopodibni bani slidi yakih chasto znahodili pid cibulyastimi ye piznishimi pislyapetrivskimi novodilami zroblenimi z metoyu nadati yim tradicijnih vizantijskih form Takozh Zagrayevskij zaznachiv sho najstarishi zobrazhennya dvoh vladimirskih soboriv predstavlyayut yih z cibulyastimi banyami a sholomopodibni z yavilisya piznishe Vin poyasnyuye povsyudnu poyavu cibulin naprikinci XIII stolittya apofeozom zagalnogo pragnennya do vertikalnosti v rosijskij arhitekturi sho malo misce z kincya XII do pochatku XV stolittya u cej period ganki pilyastri sklepinnya i barabani podovzhuvalisya z metoyu stvoriti vidchuttya stremlinnya uvis vertikalnogo poruhu Cibulyasta forma bani mozhe simvolizuvati polum ya cerkovnoyi svichki za inshoyu tochkoyu zoru bani mali shvidshe praktichne znachennya nizh religijne i zvodilisya z metoyu zapobigannya nakopichennyu na dahu snigu Nezvazhayuchi na ce deyaki naukovci stverdzhuyut sho rosiyani zapozichili formu cibulyastih ban z musulmanskih krayin mozhlivo z Kazanskogo hanstva jogo zavoyuvannya Ivan Groznij uvichniv zvedennyam Pokrovskogo soboru U krayinah svituCentralna i Zahidna Yevropa Barokovi bani u formi cibulin a takozh grush kvitkovih butoniv mali poshirennya u Svyashennij Rimskij imperiyi Persha zvedena 1576 roku arhitektorom Jogannesom Gollom 1512 1594 na cerkvi zhinochogo franciskanskogo monastirya v Augsburzi Vikonani z listovoyi midi cibulyasti bani z yavilisya na katolickih cerkvah pivdennoyi Nimechchini cheskih zemel Avstriyi Sardiniyi ta pivnichno shidnoyi Italiyi Takozh voni buli upodobani avstrijskim arhitektorom Ridensrajhom Gundertvasserom Cerkva Svyatogo Leonarda Limozhskogo Mitterzill Avstriya Cerkva Svyatoyi Mariyi Myunhen Nimechchina Cibulina sobornoyi dzvinici v Oristano Sardiniya Italiya Dzvinicya na San Lazaro delyi Armeni Veneciya Italiya Aziya Tadzh Mahal v Agri Indiya XVII stolittya Mechet Badshahi v Lahori Pakistan Mechet Bajturrahman Raya v Banda Acheh Indoneziya v Perak Malajziya Pagoda hramu Chonczyue v Shanduni Kitaj PrimitkiGazeta ua 14 lipnya 2015 U nashij tradiciyi cerkovni bani grushopodibni u rosijskij cibulini Gazeta ua ukr Procitovano 19 lyutogo 2024 Block Eric 2010 Garlic and Other Alliums The Lore and the Science angl Royal Society of Chemistry ISBN 9780854041909 B A Rybakov Okna v ischeznuvshij mir po povodu knigi A V Arcihovskogo Drevnerusskie miniatyury kak istoricheskij istochnik V kn Doklady i soobsheniya istorich fakulteta MGU Vyp IV M 1946 S 50 N N Voronin Arhitekturnyj pamyatnik kak istoricheskij istochnik zametki k postanovke voprosa V kn Sovetskaya arheologiya Vyp XIX M 1954 S 73 Zagraevskij S V Formy glav kupolnyh pokrytij drevnerusskih hramov M Alev V 2008 G K Vagner O svoeobrazii stileobrazovaniya v arhitekture Drevnej Rusi vozvrashenie k probleme V kn Arhitekturnoe nasledstvo Vyp 38 M 1995 S 25 P A Rappoport Drevnerusskaya arhitektura SPb 1993 Dominique Raynaud Architectures comparees Essai sur la dynamique des formes Editions Parentheses 1998 p 51 fr A P Novickij Lukovichnaya forma glav russkih cerkvej V kn Moskovskoe arheologicheskoe obshestvo Trudy komissii po sohraneniyu drevnih pamyatnikov T III Moscow 1909 2007 Russian architecture and the West Yale University Press ISBN 978 0 300 10912 2 DzherelaCibulina Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Cibulyasta banya Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Voronin N N Arhitekturnyj pamyatnik kak istoricheskij istochnik zametki k postanovke voprosa Sov arheologiya XIX M 1954 S 41 76 ros Zagraevskij S V Formy glav kupolnyh pokrytij drevnerusskih hramov M 2008 ros Lidov A M Ierusalimskij kuvuklij O proishozhdenii lukovichnyh glav Ikonografiya arhitektury pod red A L Batalova M 1990 S 57 68 ros

Дата публікації:
Топ