Цзяй-жань

Цзюй-жань 巨然 (*рік нар. невід. — †невідомо) — один з провідних художників X сторіччя, кінця епохи П'яти династій та Десяти царств та початку династі Сун.

Цзюй-жань
«Буддійський монастир біля струмків та гір»
Народився	невідомо Наньчан, КНР
Помер	невідомо Кайфен
Країна	Династія Сун
Національність	китаєць
Діяльність	художник, буддійських монах
Галузь	малярство
Знання мов	китайська
Жанр	пейзаж
Конфесія	буддизм
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у місцевості Цзяннін (на території сучасного м.Нанкіна, провінції Цзянсу). Про його життя недостатньо відомостей. Найбільш повні дані про життя і творчість Цзюй—жаня повідомляються у трактаті з історії живопису «Записки про живопис: що бачив і чув» , згідно з яким цей художник спочатку був ченцем буддійського монастиря Кайюаньси в околицях м. Цзіньлін (район сучасного м. Нанкіна), столиці царства Південне Тан епохи П'яти династій, де і став займатися живописом. Потім, не знімаючи з себе чернечу обітницю, він деякий час жив при дворі імператора Південного Тан, пройшовши курс навчання мальовничому майстерності у прославленого пейзажиста того часу Дун Юаня.

Після затвердження династії Північна Сун та завоювання її армією царства Південне Тан, Цзюй-жань переїхав до нової столиці Китаю — Кайфен, де продовжив кар'єру придворного живописця, формально як і раніше залишаючись у статусі ченця. Саме йому було довірено розписати пейзажними композиціями стіни парадного приміщення Академії живопису — Нефритового залу. Помер у Кайфені, хоча невідомо коли.

Творчість

Розквіт діяльності Цзюй-жаня приходиться на 960–985 роки. Його станковий живопис відомий завдяки двом основним творам, що збереглися у копіях XI–XII ст. Вони виконані тушшю по шовку: «Гірські кручі та кущі дерев» та «В осінніх горах запитую о Дао» (інший варіант «Пошуки Дао в осінніх горах».

Перша з цих картин є частиною більш масштабної художньої композиції. За змістом та стилістикою вона витримана у манері пейзажів Дун Юаня, повторюючи типовий для його робіт ландшафт, утворений річковим потоком, горбистими гірськими відрогами, що губляться у тумані, лісовими заростями.

Інша картина демонструє помітну морфологічну близькість до альтернативного стилістичного напрямку у китайському пейзажному живописі (шань-шуй, 山水, «живопис й зображення гір і вод»), яке зайняло панівне становище в академічній школі епохи Північна Сун. Це альтернативний напрямок, який одержав назву «північна школа». Майже весь простір цієї картини заповнено фронтальним зображенням гори зі складчастими і густо зарослими схилами, що здіймається до неба. Передній план, максимально наближений до глядача, займають кам'яні брили, що перемежовуються кострубатими деревами у стилі Лі Чена. Художник наполегливо домагається ефекту «рухомої» точки зору, «нарощуючи» масу гори знизу вгору і змушуючи погляд глядача переходити від підніжжя до вершини. Незважаючи на збіги з ключовими для «панорамно-монументального» пейзажу художньо-композиційними принципами, картина Цзюй-жаня має низку важливих оригінальних техніко-стилістичних особливостей. Так, масив гори і всі складові його скельні утворення, маючи плавні обриси, виконані не контурними лініями, а за допомогою точкових прийомів, що створюють ефект легкої димки, яка огортає пейзаж.

У схожій манері написані ще два сувої, які вважаються варіаціями на тему творів цього майстра або авторськими творами його послідовників: «Вітер серед сосен над десятьма тисячами гірських ущелин» та «Потоки, гори і] в'юнкі рослини».

Джерела

• Siren O. Chinese Painting. Leading Masters and Principles. Vol. 1, 3. L., 1958