Чесанів Цішанів Тішанів пол Cieszanów Цешанув їд ציעשינאוו місто в Польщі Належить до Любачівського повіту Підкарпатсько

1637 року від шляхтича Цешановського (пол. Cieszanowski) галицький каштелян Іван (Ян) Белжецький придбав частину Чесанова. У 1975—1998 роках був у складі Перемиського воєводства.

З 1772 року належав до імперії Габсбурґів (з 1804 р. до Австрійської імперії, з 1867 р. до Австро-Угорської імперії), був повітовим центром і за Польщі, поки у 1923 р. його не перенесли в Любачів.

Чесанівська філія українського товариства «Просвіта» була заснована з ініціативи греко-католицького пароха — отця Северина Метеллі.

27 березня 1934 р. Чесанів отримав статус міста.

1939 року українці-грекокатолики становили в Чесанові 360 зі 2850 всього населення (ще 1330 поляків і 1150 євреїв).

28 вересня 1939 року радянська 24-та танкова бригада досягла Чесанова.

За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету та українська школа.

Пам'ятки

церква святого Юра, відреставрована в 2013—2015 роках коштом ЄС.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1016	210	720	86
Жінки	793	175	618	0
Разом	1809	385	1338	86

Відомі люди

Народилися

Ждан Ярослав («Острий»; 1921—1944) — український військовик, курінний УПА.
Карманський Петро Сильвестрович — український галицький громадський діяч (також в діаспорі), поет, перекладач
Мікула Микола Васильович — львівський архітектор.
Луція Харевічева — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранитель) Львівського історичного музею.
Володимир Палчинський — український церковний діяч УГКЦ, ієромонах-василіянин, протоконсультор провінції Найсвятішого Спасителя (1987—1992), ігумен василіянських монастирів у Золочеві (1989—1996) та Івано-Франківську (1997—2008).

Пов'язані з містом

Парохи УГКЦ

о. Метелля Северин Модестович — парох міста, керівник філії «Просвіти» у 1907—1935 роках
о. Посіко Семен — священник ЧСВВ Української греко-католицької церкви, парох у 1935—1946 роках.

Цішанівські старости

Кшиштоф Ніщицький — белзький воєвода.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чесанів

Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
https://yavoriv-rada.gov.ua/mizhnarodna-spivpracya-10-50-29-02-06-2021/
Hejnosz W. Bełżecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // PSB. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 415. (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 45.
. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 415, 418.
GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

Чесанів (Цешанув) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10. — С. 3735—3736.
Cieszanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[[https://yavoriv-rada.gov.ua/mizhnarodna-spivpracya-10-50-29-02-06-2021/_https://yavoriv-rada.gov.ua/mizhnarodna-spivpracya-10-50-29-02-06-2021/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://yavoriv-rada.gov.ua/mizhnarodna-spivpracya-10-50-29-02-06-2021/

[3] Hejnosz W. Bełżecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // PSB. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 415. (пол.)

[4] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

[5] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 45.

[6] . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.

[Від_депортації_до_депортації-7] Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 415, 418.

[nsp-8] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[age-9] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[2]