Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2023) |
Церква святого Юрія (пол. Cerkiew Świętego Jerzego w Bytowie) — греко-католицький парафіяльний храм у місті Битів на півночі Польщі. Належить до Гданського деканату Ольштинсько-Гданської єпархії УГКЦ.
| Церква Святого Юрія у Битові | |
|---|---|
 | |
| 54°09′56″ пн. ш. 17°29′02″ сх. д. / 54.16563139° пн. ш. 17.48395028° сх. д.Координати: 54°09′56″ пн. ш. 17°29′02″ сх. д. / 54.16563139° пн. ш. 17.48395028° сх. д. | |
| Тип споруди | d |
| Розташування |  Польща, Битів |
| Початок будівництва | 1675 |
| Кінець будівництва | 1685 |
| Зруйновано | по 1945 |
| Відбудовано | 1984-1989 |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Адреса | вул. Йосифа Сліпого 5 Битів |
| Епонім | Юрій (Георгій) Змієборець |
  Церква святого Юрія (Битів) (Польща) | |
 Церква святого Юрія у Вікісховищі | |
Названа на честь святого Юрія, колишня євангелічна церква (нім. Bergkirche Sankt Georg), збудована у 1675—85 роках за характерною фахверковою системою. Після генерального ремонту у 80-х роках 20 століття — греко-католицька церква, в якій можна побачити табернакль з XVII століття з в Сурохові, іконостас (царські врата) та купол храму в стилі візантійської архітектури. Раніше церква називалася Кашубською (богослужіння тут проводилися кашубською мовою).
Храм до 1945 року
До кінця Другої світової війни храм також функціонував під назвою святого Юрія (Георгія), проте поширена його назва — Церква на горі з німецької Бергкірхе (Bergkirche).
До періоду Реформації
На місці нинішньої церкви, на горі, спочатку в XV столітті стояла дерев'яна приватна каплиця. Перша згадка про каплицю на пагорбі є недатованою і походить зі звіту міської ради Битова, де зазначено, що каплицю збудували Ніколаус Бломе та його дружина Гертруда, за згодою ради та пароха Павла Гремліна. Ніколаус Бломе згадується в документах 1445 та 1472 років як бургомістр, а Павло Гремлін був парафіяльним священником у Битові згідно з документами 1472 року. Виходячи з цієї інформації, будівництво первісної Юріївської каплиці на пагорбі можна приурочити до 1470 року.
15 жовтня 1490 року було видано підтвердження про надання Гертруді — на той час вже вдові Ніколауса Бломе — каплиці «за мурами міста Битова» (лат. extra muros opidi butow). Згідно з запискою від 1 червня 1491 року, відповідно до заповіту померлого Бломе, спадкоємцем каплиці став парафіяльний священник Георг Вольдер, який пізніше передав патронат над храмом міській раді.
Після періоду Реформації
За свідченнями близько 1640 року, «церква на горі» ( aufm Berge) була побудована протестантською церквою до 1551 року. Можливо, як нову церкву на місці більш ранньої каплиці, а можливо, просто відремонтовану і розширену для задоволення нових потреб. На той час будівля була ще дерев'яною. Ним користувалися євангелісти з навколишніх сіл Битівської парафії. Проповіді на місцевому діалекті тут виголошував, зокрема, , пастор, який за фінансової допомоги у 1586 році видав «Духовні пісні» кашубським діалектом. У період контрреформації право протестантів на володіння церквою було успішно відстояно, тож храм належав їм протягом усього періоду.
Однак є відомості, що в XVI столітті костел був перетворений на стодолу, а в 1629 році під час польсько-шведської війни згорів, після чого був знову відбудований в дерев'яному вигляді.
На карті Любінуса 1618 року церква зображена на плані міста Битовa як храм на пагорбі з шатровим дахом, ризницею і вежею посередині даху. Храм служив похоронним костелом до 1637 р., потім — міським костелом до спорудження ораторії при ратуші (бл. 1670 р.), тимчасово також після 1700 р. (до відбудови згорілої ораторії).
У 1641 р. церква була в аварійному стані і без оздоблення. Її незадовільний стан призвів до того, що в 1673 році вона була зруйнована ураганом. Зруйнована таким чином церква була відбудована між 1675 і 1685 роками до сучасного вигляду (збереженого і під час реконструкції 1980-х років) у вигляді цегляного храму з шатровим дахом, вкритим ґонтом, і невеликою башточкою посередині храмового даху.
У 1843 р., після 30-річного простою, був капітально відремонтований у зв'язку з необхідністю використання храму під час будівництва костелу Святої Єлизавети (нині костел Святої Катерини Олександрійської та Іоанна Предтечі в Битові) у 1843-1854 рр. Під час ремонту, серед іншого, були засипані і замуровані частково обвалені крипти.
У 1925 році в статті Альберта Ренца в газеті «Unser Pommerland», тодішнього пастора парафії, вказується, що церква довгий час не використовувалася, проте на початку 1920-х років недільні богослужіння були відновлені й служби проводилися регулярно протягом тижня.
Храм після 1945 року
Одразу після війни
В результаті бойових дій на східному фронті в березні 1945 року (Померанська операція) Битів був зайнятий через Червоною Армією. Згідно з протоколом комісії (до складу якої входили, зокрема, бургомістр Битова Адам Казімерчак та парох римо-католицької парафії Альфонс Менціковський) від 8 березня 1946 р., костел був "у непошкодженому стані, за винятком органу, який не мав металевих труб. Церква, збудована примітивно і сильно пошкоджена часом, не мала великої художньої цінності, за винятком трьох релігійних картин, висячої кулі — колись, можливо, вічної лампадки або канделябра". Опіку над церквою тоді доручили парафіяльному священнику.
В руках битівських методистів
У серпні 1947 року римо-католицький священник Натер згадує, що, попри те, що Бергкірхе належала римо-католицькій парафії, у зв'язку з необхідністю масштабного і дорогого ремонту, вона не використовувалася для пастирських цілей, тим більше, що в Битові та околицях залишалася група протестантів, які також шукали місце для проведення богослужінь, і римо-католики надали їм у користування костел. Групу, яка спочатку налічувала близько 80 віруючих євангелістів (переважно німецької національності), через "кадровий голод" очолив методистський пастор. Методистський осередок у Битові розростався, його наповнювали не лише місцеві віруючі, але й нові поселенці з центральної Польщі. Однак церква перебувала в аварійному стані, тому тимчасово методисти Битова збиралися також у приміщенні по вул. Дворцовій, 5.
Костел зазнав сумнозвісних пошкоджень у 1950-х роках - серед іншого, вандали побили в ньому вікна. Саме тому парох методистської парафії звернувся до повітової національної ради з клопотанням про визнання церкви пам'яткою, що нарешті й сталося 19 березня 1960 року, коли церква була визнана пам'яткою третього класу і внесена до реєстру тодішнього Кошалінського воєводства. Саме в цей час методисти вирішили назавжди переїхати до церкви й розбудовувати її. У 1964 або 1965 році в храмі були проведені ремонтні роботи. Однак, у зв'язку з хвилями еміграції до Західної Німеччини, які ще більше посилилися після підписання у 1970 р. договору між ПНР і ФРН, методистська церква занепала і в 1972 р. кількість віруючих оцінювалася в 10 осіб на весь повіт. У цей час тривало руйнування храму — серед іншого, були викрадені всі статуї, виламані двері, знищене все дерев'яне оздоблення. У зв'язку з неможливістю тодішнього пароха Мечислава Островського (який проживав у Слупську) доглядати за пам'ятником, вцілілі елементи оздоблення — в тому числі хрестильна купіль з XVIII століття, надгробні епітафії тощо — були передані на зберігання до музею в Битові. У наступні роки віруючі церкви послідовно виїжджали з країни, а руйнування храму швидко прогресувало до такого стану, що будівля опинилася під загрозою обвалу.
Храм як греко-католицька церква
Внаслідок операції «Вісла» у 1947 році до Битівського повіту прибули українці, переселені з південно-східних територій Польщі, які були переважно вірянами греко-католицької церкви. Греко-католицька парафія була створена в 1950 році, але свого храму греко-католики не мали — літургії відправлялися, серед іншого, в каплиці при дитячому будинку, в приватних будинках і, з багатьма перервами й неприємностями, в римо-католицькому костелі Святої Катерини — серед іншого, в сталінський період влада заборонила греко-католицьким священникам в'їзд у воєводство, що спричинилась з відсутністю в Битові душпастиря. Постійно літургії в костелі почали проводитися з 1957 року, внаслідок відлиги Гомулки.
Через деякий час греко-католики почали шукати можливості для побудови власного храму, адже більшість віруючих-методистів виїхали з країни — найкращим "кандидатом" виявилася колишня євангелічна Бергкірхе, яка, однак, почала руйнуватися. У 1982 році методисти продали будівлю і нарешті у 1984 році розпочалася відбудова храму. У другій половині 1989 року в ще недобудованому храмі почали проводити богослужіння. Тоді ж було встановлено іконостас, купол, що увінчує церковний шпиль, та лави для вірян.
28 жовтня 1989 року єпископ Іван Мартиняк урочисто освятив церкву, зберігши патрона храму — святого Юрія. Відтоді церква служить греко-католикам.
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Gerhard Bronisch, Walter Ohle, Hans Teichmüller (1938), Kreis Bütow (нім.), с. 129-134
- Czesław Piskorski (1980), Pomorze Zachodnie, mały przewodnik (пол.), Варшава: Sport i Turystyka, с. 114, ISBN
- MUZEUM ZACHODNIO-KASZUBSKIE W BYTOWIE NASZE POMORZE. ROCZNIK MUZEUM ZACHODNIO-KASZUBSKIEGO W BYTOWIE nr 8 (пол.), 2006, с. 79-93
- Історія української греко-католицької парафії у Битові від часу операції «Вісла» 1947 року (пол.)
Посилання
- Офіційний сайт парафії Святого Юрія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2023 Cerkva svyatogo Yuriya pol Cerkiew Swietego Jerzego w Bytowie greko katolickij parafiyalnij hram u misti Bitiv na pivnochi Polshi Nalezhit do Gdanskogo dekanatu Olshtinsko Gdanskoyi yeparhiyi UGKC Cerkva Svyatogo Yuriya u Bitovi54 09 56 pn sh 17 29 02 sh d 54 16563139 pn sh 17 48395028 sh d 54 16563139 17 48395028 Koordinati 54 09 56 pn sh 17 29 02 sh d 54 16563139 pn sh 17 48395028 sh d 54 16563139 17 48395028Tip sporudi dRoztashuvannya Polsha BitivPochatok budivnictva 1675Kinec budivnictva 1685Zrujnovano po 1945Vidbudovano 1984 1989Nalezhnist UGKCStan ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiAdresa vul Josifa Slipogo 5 BitivEponim Yurij Georgij ZmiyeborecCerkva svyatogo Yuriya Bitiv Polsha Cerkva svyatogo Yuriya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Yuriya Nazvana na chest svyatogo Yuriya kolishnya yevangelichna cerkva nim Bergkirche Sankt Georg zbudovana u 1675 85 rokah za harakternoyu fahverkovoyu sistemoyu Pislya generalnogo remontu u 80 h rokah 20 stolittya greko katolicka cerkva v yakij mozhna pobachiti tabernakl z XVII stolittya z v Surohovi ikonostas carski vrata ta kupol hramu v stili vizantijskoyi arhitekturi Ranishe cerkva nazivalasya Kashubskoyu bogosluzhinnya tut provodilisya kashubskoyu movoyu Hram do 1945 rokuDo kincya Drugoyi svitovoyi vijni hram takozh funkcionuvav pid nazvoyu svyatogo Yuriya Georgiya prote poshirena jogo nazva Cerkva na gori z nimeckoyi Bergkirhe Bergkirche Do periodu Reformaciyi Hpram sv Yuriya pered 1939 Na misci ninishnoyi cerkvi na gori spochatku v XV stolitti stoyala derev yana privatna kaplicya Persha zgadka pro kaplicyu na pagorbi ye nedatovanoyu i pohodit zi zvitu miskoyi radi Bitova de zaznacheno sho kaplicyu zbuduvali Nikolaus Blome ta jogo druzhina Gertruda za zgodoyu radi ta paroha Pavla Gremlina Nikolaus Blome zgaduyetsya v dokumentah 1445 ta 1472 rokiv yak burgomistr a Pavlo Gremlin buv parafiyalnim svyashennikom u Bitovi zgidno z dokumentami 1472 roku Vihodyachi z ciyeyi informaciyi budivnictvo pervisnoyi Yuriyivskoyi kaplici na pagorbi mozhna priurochiti do 1470 roku 15 zhovtnya 1490 roku bulo vidano pidtverdzhennya pro nadannya Gertrudi na toj chas vzhe vdovi Nikolausa Blome kaplici za murami mista Bitova lat extra muros opidi butow Zgidno z zapiskoyu vid 1 chervnya 1491 roku vidpovidno do zapovitu pomerlogo Blome spadkoyemcem kaplici stav parafiyalnij svyashennik Georg Volder yakij piznishe peredav patronat nad hramom miskij radi Pislya periodu Reformaciyi Naprestolnij vivtar XVII XVIII st Za svidchennyami blizko 1640 roku cerkva na gori aufm Berge bula pobudovana protestantskoyu cerkvoyu do 1551 roku Mozhlivo yak novu cerkvu na misci bilsh rannoyi kaplici a mozhlivo prosto vidremontovanu i rozshirenu dlya zadovolennya novih potreb Na toj chas budivlya bula she derev yanoyu Nim koristuvalisya yevangelisti z navkolishnih sil Bitivskoyi parafiyi Propovidi na miscevomu dialekti tut vigoloshuvav zokrema pastor yakij za finansovoyi dopomogi u 1586 roci vidav Duhovni pisni kashubskim dialektom U period kontrreformaciyi pravo protestantiv na volodinnya cerkvoyu bulo uspishno vidstoyano tozh hram nalezhav yim protyagom usogo periodu Odnak ye vidomosti sho v XVI stolitti kostel buv peretvorenij na stodolu a v 1629 roci pid chas polsko shvedskoyi vijni zgoriv pislya chogo buv znovu vidbudovanij v derev yanomu viglyadi Na karti Lyubinusa 1618 roku cerkva zobrazhena na plani mista Bitova yak hram na pagorbi z shatrovim dahom rizniceyu i vezheyu poseredini dahu Hram sluzhiv pohoronnim kostelom do 1637 r potim miskim kostelom do sporudzhennya oratoriyi pri ratushi bl 1670 r timchasovo takozh pislya 1700 r do vidbudovi zgoriloyi oratoriyi U 1641 r cerkva bula v avarijnomu stani i bez ozdoblennya Yiyi nezadovilnij stan prizviv do togo sho v 1673 roci vona bula zrujnovana uraganom Zrujnovana takim chinom cerkva bula vidbudovana mizh 1675 i 1685 rokami do suchasnogo viglyadu zberezhenogo i pid chas rekonstrukciyi 1980 h rokiv u viglyadi ceglyanogo hramu z shatrovim dahom vkritim gontom i nevelikoyu bashtochkoyu poseredini hramovogo dahu U 1843 r pislya 30 richnogo prostoyu buv kapitalno vidremontovanij u zv yazku z neobhidnistyu vikoristannya hramu pid chas budivnictva kostelu Svyatoyi Yelizaveti nini kostel Svyatoyi Katerini Oleksandrijskoyi ta Ioanna Predtechi v Bitovi u 1843 1854 rr Pid chas remontu sered inshogo buli zasipani i zamurovani chastkovo obvaleni kripti U 1925 roci v statti Alberta Renca v gazeti Unser Pommerland todishnogo pastora parafiyi vkazuyetsya sho cerkva dovgij chas ne vikoristovuvalasya prote na pochatku 1920 h rokiv nedilni bogosluzhinnya buli vidnovleni j sluzhbi provodilisya regulyarno protyagom tizhnya Hram pislya 1945 rokuOdrazu pislya vijni V rezultati bojovih dij na shidnomu fronti v berezni 1945 roku Pomeranska operaciya Bitiv buv zajnyatij cherez Chervonoyu Armiyeyu Zgidno z protokolom komisiyi do skladu yakoyi vhodili zokrema burgomistr Bitova Adam Kazimerchak ta paroh rimo katolickoyi parafiyi Alfons Mencikovskij vid 8 bereznya 1946 r kostel buv u neposhkodzhenomu stani za vinyatkom organu yakij ne mav metalevih trub Cerkva zbudovana primitivno i silno poshkodzhena chasom ne mala velikoyi hudozhnoyi cinnosti za vinyatkom troh religijnih kartin visyachoyi kuli kolis mozhlivo vichnoyi lampadki abo kandelyabra Opiku nad cerkvoyu todi doruchili parafiyalnomu svyashenniku V rukah bitivskih metodistiv U serpni 1947 roku rimo katolickij svyashennik Nater zgaduye sho popri te sho Bergkirhe nalezhala rimo katolickij parafiyi u zv yazku z neobhidnistyu masshtabnogo i dorogogo remontu vona ne vikoristovuvalasya dlya pastirskih cilej tim bilshe sho v Bitovi ta okolicyah zalishalasya grupa protestantiv yaki takozh shukali misce dlya provedennya bogosluzhin i rimo katoliki nadali yim u koristuvannya kostel Grupu yaka spochatku nalichuvala blizko 80 viruyuchih yevangelistiv perevazhno nimeckoyi nacionalnosti cherez kadrovij golod ocholiv metodistskij pastor Metodistskij oseredok u Bitovi rozrostavsya jogo napovnyuvali ne lishe miscevi viruyuchi ale j novi poselenci z centralnoyi Polshi Odnak cerkva perebuvala v avarijnomu stani tomu timchasovo metodisti Bitova zbiralisya takozh u primishenni po vul Dvorcovij 5 Kostel zaznav sumnozvisnih poshkodzhen u 1950 h rokah sered inshogo vandali pobili v nomu vikna Same tomu paroh metodistskoyi parafiyi zvernuvsya do povitovoyi nacionalnoyi radi z klopotannyam pro viznannya cerkvi pam yatkoyu sho nareshti j stalosya 19 bereznya 1960 roku koli cerkva bula viznana pam yatkoyu tretogo klasu i vnesena do reyestru todishnogo Koshalinskogo voyevodstva Same v cej chas metodisti virishili nazavzhdi pereyihati do cerkvi j rozbudovuvati yiyi U 1964 abo 1965 roci v hrami buli provedeni remontni roboti Odnak u zv yazku z hvilyami emigraciyi do Zahidnoyi Nimechchini yaki she bilshe posililisya pislya pidpisannya u 1970 r dogovoru mizh PNR i FRN metodistska cerkva zanepala i v 1972 r kilkist viruyuchih ocinyuvalasya v 10 osib na ves povit U cej chas trivalo rujnuvannya hramu sered inshogo buli vikradeni vsi statuyi vilamani dveri znishene vse derev yane ozdoblennya U zv yazku z nemozhlivistyu todishnogo paroha Mechislava Ostrovskogo yakij prozhivav u Slupsku doglyadati za pam yatnikom vcilili elementi ozdoblennya v tomu chisli hrestilna kupil z XVIII stolittya nadgrobni epitafiyi tosho buli peredani na zberigannya do muzeyu v Bitovi U nastupni roki viruyuchi cerkvi poslidovno viyizhdzhali z krayini a rujnuvannya hramu shvidko progresuvalo do takogo stanu sho budivlya opinilasya pid zagrozoyu obvalu Hram yak greko katolicka cerkva Ivan Martinyak pid chas osvyachennya hramu Vnaslidok operaciyi Visla u 1947 roci do Bitivskogo povitu pribuli ukrayinci pereseleni z pivdenno shidnih teritorij Polshi yaki buli perevazhno viryanami greko katolickoyi cerkvi Greko katolicka parafiya bula stvorena v 1950 roci ale svogo hramu greko katoliki ne mali liturgiyi vidpravlyalisya sered inshogo v kaplici pri dityachomu budinku v privatnih budinkah i z bagatma perervami j nepriyemnostyami v rimo katolickomu kosteli Svyatoyi Katerini sered inshogo v stalinskij period vlada zaboronila greko katolickim svyashennikam v yizd u voyevodstvo sho sprichinilas z vidsutnistyu v Bitovi dushpastirya Postijno liturgiyi v kosteli pochali provoditisya z 1957 roku vnaslidok vidligi Gomulki Cherez deyakij chas greko katoliki pochali shukati mozhlivosti dlya pobudovi vlasnogo hramu adzhe bilshist viruyuchih metodistiv viyihali z krayini najkrashim kandidatom viyavilasya kolishnya yevangelichna Bergkirhe yaka odnak pochala rujnuvatisya U 1982 roci metodisti prodali budivlyu i nareshti u 1984 roci rozpochalasya vidbudova hramu U drugij polovini 1989 roku v she nedobudovanomu hrami pochali provoditi bogosluzhinnya Todi zh bulo vstanovleno ikonostas kupol sho uvinchuye cerkovnij shpil ta lavi dlya viryan 28 zhovtnya 1989 roku yepiskop Ivan Martinyak urochisto osvyativ cerkvu zberigshi patrona hramu svyatogo Yuriya Vidtodi cerkva sluzhit greko katolikam Suchasnij vnutrishnij viglyad cerkvi Svyatogo YuriyaPrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Gerhard Bronisch Walter Ohle Hans Teichmuller 1938 Kreis Butow nim s 129 134 Czeslaw Piskorski 1980 Pomorze Zachodnie maly przewodnik pol Varshava Sport i Turystyka s 114 ISBN 83 217 2292 X MUZEUM ZACHODNIO KASZUBSKIE W BYTOWIE NASZE POMORZE ROCZNIK MUZEUM ZACHODNIO KASZUBSKIEGO W BYTOWIE nr 8 pol 2006 s 79 93 Istoriya ukrayinskoyi greko katolickoyi parafiyi u Bitovi vid chasu operaciyi Visla 1947 roku pol PosilannyaOficijnij sajt parafiyi Svyatogo Yuriya