Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святих Бориса та Гліба — чинна церква, у неоросійському стилі («Синодалки») другої половини XIX століття у місті Вишгород на Київщині. Після закриття комуністами недіюча протягом 1929-1941, 1943-1998 років. Основні ушкодження припали на сталінські часи й німецько-радянську війну. Реконструйована протягом 1993-1998 років. Парафія належить до Київської Митрополії Православної Церкви в Україні. Настоятелем церкви Свв Бориса і Гліба, відповідно до Указу Митрополита Київського і Всієї України Блаженнішого Епифанія призначено протоієрея, доктора з богослів'я, професора Віталія Клоса.
| Церква Святих Бориса та Гліба | |
|---|---|
 | |
| 50°35′44″ пн. ш. 30°29′49″ сх. д. / 50.59556° пн. ш. 30.497111° сх. д.Координати: 50°35′44″ пн. ш. 30°29′49″ сх. д. / 50.59556° пн. ш. 30.497111° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Вишгород |
| Архітектор | Костянтин Тон[] |
| Початок будівництва | 29 травня 1861 |
| Кінець будівництва | 1863 |
| Відбудовано | 1993—1998 |
| Стиль | синодальна архітектура |
| Належність | ПЦУ |
| Настоятель | протоієрей Віталій Клос |
| Адреса | вул. Петра Калнишевського, 11а |
  Церква Святих Бориса і Гліба (Вишгород) (Україна) | |
Розташовання
Церква Святих Бориса та Гліба знаходиться на високому мисі, в межах давньоруського городища Вишгорода X-XIII століть, на території Вишгородського історико-культурного заповідника.
Передісторія
Після того, як 1240 року Монгольським військом була зруйнована кам'яна церква, декілька разів на її місці було встановлено дерев'яну. Свідоцтва про першу таку церкву датуються 1614 роком. Наступна церква була зведена у 60—80-х роках XVII століття. Існують припущення, що вона була зруйнована у 1662 році при розоренні татарським військом Київських земель під час Московсько-польської війни. Вона проіснувала приблизно до 1744 року, коли було зведено третю дерев'яну три-купольну церкву.
Нова церква
Історія
У 1852 році Височайшим наказом «О приведении в устройство православных церквей в казенных имениях западных губерний» в західних губерніях було доручено підготувати для ремонту і відбудови православні храми, на що у 1845 були асигновані гроші. У 1860 році колишню дерев'яну церкву Бориса і Гліба було розібрано, а в 1861 на фундаменті історичної церкви розпочалося будівництво мурованого храму. На його побудову було виділено 8333 рублі, які були отримані від казни та пожертвувань парафіян. Через недостатню кількість коштів нова церква виявилася меншою за історичну і зайняла лише половину первісного фундаменту. Архітектором став Костянтин Тон, який виконав проект у стилі. Остаточно будівництво та оздоблювальні роботи були завершені у 1862 році і 17 липня того ж року храм був освячений. Через брак коштів будівництво відхилилось від проекту: замість п'яти куполів був зведений один, з трьох абсид залишилась одна. Після завершення будівництва Вишгородській церкві від Покровської був переданий іконостас. У 1863 році була зведена дзвіниця.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Бориса і Гліба с. Вишгород (приписне с.* Валки) XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ., XIX ст. - Старопетрівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vysh_001.xml [ 17 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Опис екстер'єру
Церква мала витягнуту вздовж хрестоподібну форму і складалася з нави, гранованої абсиди та притвору до якого примикала дзвіниця. Довжина церкви за центральною навою була 34 м, ширина — 12 м, а висота від фундаменту до хреста — 21 м. Дах притвору був односхилий, нави — чотирьохсхилий, абсиди — п'ятисхилий, виконаний з листового заліза. Дзвіниця була виконана триярусною з високим гранованим шатром. Верхній ярус був декорований кілеподібним кокошником. На ньому розміщувалися дзвони до яких вели дерев'яні сходи. Всього дзвонів було п'ять, найбільший з яких важив близько 650 кг. Вхід до дзвіниці здійснювався через тамбур, який був добудований з часом.
Церква з дзвіницею мали чотири входи: по одній з південної і західної сторони, та дві з північної, одна з яких була «вівтарною». Вікна нижнього ярусу були більшими за верхні, що надавало ілюзію більшої висоти. Вікна були обрамовані прямокутною лиштвою. Нава була декорована чергуванням високих та звужених лопаток. Стіни церкви та дзвіниці не були оштукатурені.
Опис інтер'єру
Церква мала два престоли. Головний — на честь святих Бориса і Гліба, та невеликий боковий, з правого боку чільної частини храму — в ім'я архангела Михаїла. Великі арки, розташовані у східній та західній частинах нави, забезпечували належну відкритість інтер'єру в напрямку поздовжньою осі. На гранях восьмерика були розміщені вікна для освітлення центральної частини храму. Середня частина храму мала по п'ять вікон з південної та північної частини, нартекс — по два вікна з кожної сторони. Вівтарна частина була одноярусною, з трьома вікнами — одним з північно-східної сторони і двома з південно-східної — закритих залізними ґратами.
Прихожа частина храму була відділена від середньої дугуватою кам'яною аркою. В зимовий період ця частина відокремлювалася скляною перебіркою і слугувала теплою церквою. Також в ній розміщувалася пічка. У 1880 році ця частина була пофарбована олійною фарбою. На вході в нартекс, з правої сторони, була розміщена ікона Стрітення Господнього, з лівої — зображення святого Бориса Володимировича в повний зріст, виконане на полотні у дерев'яній рамі; на стелі, виконане на полотні у дерев'яній рамі, було розміщено зображення Бога Отця. На правій стороні солеї, побіля стіни, розміщувалась зроблена під мармур гробниця, на якій були зображені святі Борис і Гліб.
На дугоподібному куполі середньої частини храму розміщувалось полотно із зображенням Святої Трійці. Вище, всередині ліхтаря — великих розмірів зображення святих князів Володимира і Ольги — з східного боку, та святі Борис і Гліб — з західного. На чотирьох кутах нижньої частини куполу були зображенні чотири євангелісти. Стіни цієї частини храму були вкриті олійною фарбою світло-блакитного кольору.
Вівтар був відділений від середньої частини храму дугуватою стіною. В ньому розташовувався престол, по обох боках якого були розміщені ікони із зображенням чотирьох новозавітних пророків на північній стороні, та чотирьох апостолів — на південній. У великому кіоті на розміщувалась ікона Спаса Вседержителя з Божою Матір'ю і Іваном Хрестителем, чиї голови були вкриті срібними коронами. Під цим кіотом були розміщені скрині, призначені для церковного приладдя.
Іконостас
Іконостас був переданий до Вишгорода Покровською церквою після завершення будівництва церкви Бориса і Гліба. Він був встановлений у 1862 році, а у 1884 його було позолочено. Іконостас був триярусним, прямим, з золоченими колонами і різьбленням, та традиційним для православних храмів розміщенням ікон. На правому боці іконостасу була розташована ікона святих Бориса і Гліба у срібній карбованій ризі і з срібними позолоченими коронами, що разом важили близько 5 кг. На краю ризи був поміщений напис: «1808 года сделана сия шата доброхотным делателем, за священника сего вышгородского Борисоглебского храма отца Иоанна Вильковского, мещанином Иваном Атаназевичем, а очищена сия риза и венцы вызолочены усердием киевского гражданина Семена Балабухи и жены его Анны 1838 г. июня 22 дня». На лівому боці був розташований список з Києво-Братської ікони Божої Матері, оригінал якої знаходився в Києво-Братському монастирі, на якому була зображена Божа Матір з позолоченою мідною короною. Ікона була виконана на липовій дошці висотою 1,3 м та шириною 85 см. Також в церкві знаходився давній список з , яку викрав вночі Андрій Боголюбов з Вишгорода у 1155 році. У верхньому третьому ряду розміщувалось розп'яття на 2,5 м хресті, поряд з яким були зображені Матір Божа і апостол Іоан Богослов.
В іконостасі, біля ікони Бориса і Гліба, розміщувався кіот. В нього було поміщено ікону Ісуса Христа зроблену в грецькому стилі, з пошкодженням лику. За Святим Переданням, це пошкодження своїм списом зробив татарський воїн у 1666 році, після чого із нього потекла кров. А згодом воно стало схоже на рану зроблену на живому тілі, яка загоїлася. Ікону було виконано на липовій дошці висотою 1,3 м та шириною 85 см. У 1818 році до лику була додана позолочена срібна корона, яку пожертвував священик церкви Миколи Притиска, а у 1845 ікону одягнули в срібну ризу, що була пожертвувана жінкою яка приховала своє ім'я.
Сучасна церква
Історія
Після утворення Української РСР церква продовжувала працювати до кінця 1929 року, після чого її було зачинено, а з куполів зняті хрести. 1935 гг.). Восени 1943 року в район Вишгорода вийшли передові частини 1-го Українського фронту. В боях за визволення населеного пункту по храму Бориса і Гліба, в якому закріпилися сили Вермахту, радянською авіацією був завданий бомбовий удар. Після якого храм значно постраждав. Були зруйновані: дах, баня, шатро, а також частково була зруйнована дзвіниця. Крім того згоріли всі дерев'яні частини будівлі, були знищені всі декоративні елементи інтер'єру. Частково зберігся лише фасад з елементами декору. Крім того повністю зруйнованими були будівлі, що розташовувалися поблизу церкви: школа, дім священика тощо.
У 1987 році у храмі знову було дозволено проводити богослужіння. А у 1990 році його було передано Російській православній церкві. У травні 1993 року розпочинається реконструкція церкви. До кінця року дахом була вкрита центральна частина, під якою розміщувався тимчасовий вівтар. Тому богослужіння проводилися лише в цій частині храму, де могло розміститися близько 200 осіб. 23 вересня 1996 року на дзвіницю був встановлений купол. Другий купол був встановлений 22 червня 1998 року. Того ж року вівтар був встановлений на належне місце і були завершені всі оздоблювальні роботи, після чого церква могла вмістити до 500 парафіян.
Опис екстер'єру
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2019) |
Цікавинки
- Поряд з церквою знаходився колодязь, який вважався чудотворним і на початку XIX століття у 1809 році був приблизно 12 аршин (8,5 м) завглибшки. За місцевою легендою в ньому були сховані мощі святих Бориса і Гліба. Одного дня, щоб переконатись — з колодязя вичерпали всю воду, але нічого не було знайдено.
Примітки
- але не раніше 1662 року
- Л. Похилевич. Сказанія о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи. — С. 1-4.
- Денисенко Димитрий. Роль Вышгорода и его святынь в истории Руси // Труди Київської Духовної Академії. — С. 216.
- Денисенко Димитрий. Роль Вышгорода и его святынь в истории Руси // Труди Київської Духовної Академії. — С. 217.
- Денисенко Димитрий. Роль Вышгорода и его святынь в истории Руси // Труди Київської Духовної Академії. — С. 218.
- Ф.Л. Маниковский. Вышгород и его святыни. — С. 65.
- за іншими даними до 1934—1935 років
- Денисенко Димитрий. Роль Вышгорода и его святынь в истории Руси // Труди Київської Духовної Академії. — С. 197-221. (рос.)
- за свідченням старожилів — артилерією
- Ф.Л. Маниковский. Вышгород и его святыни.
Література
- Денисенко Димитрий. Роль Вышгорода и его святынь в истории Руси // Труди Київської Духовної Академії. — К. : Видавничий відділ української Православної Церкви, 2008. — Вип. №9. — С. 197-221. (рос.)
- Под ред. патриарха Московского и всея Руси Алексия II. Борисоглебская церковь в Вышгороде // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр РПЦ «Православная энциклопедия», 2003. — Т. 6. — 752 с. — 39000 прим. — . (рос.)
- Л. Похилевич. Сказанія о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи. — Киевъ : Типографія Кіевопечерской Лавры, 1864. — 763 с. (рос.)
- Ф.Л. Маниковский. Вышгород и его святыни. — Киевъ, 1889. (рос.)
Посилання
- Офіційна сторінка Вишгородського храму свв. Бориса і Гліба [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatih Borisa i Gliba Cerkva Svyatih Borisa ta Gliba chinna cerkva u neorosijskomu stili Sinodalki drugoyi polovini XIX stolittya u misti Vishgorod na Kiyivshini Pislya zakrittya komunistami nediyucha protyagom 1929 1941 1943 1998 rokiv Osnovni ushkodzhennya pripali na stalinski chasi j nimecko radyansku vijnu Rekonstrujovana protyagom 1993 1998 rokiv Parafiya nalezhit do Kiyivskoyi Mitropoliyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Ukrayini Nastoyatelem cerkvi Svv Borisa i Gliba vidpovidno do Ukazu Mitropolita Kiyivskogo i Vsiyeyi Ukrayini Blazhennishogo Epifaniya priznacheno protoiyereya doktora z bogosliv ya profesora Vitaliya Klosa Cerkva Svyatih Borisa ta Gliba50 35 44 pn sh 30 29 49 sh d 50 59556 pn sh 30 497111 sh d 50 59556 30 497111 Koordinati 50 35 44 pn sh 30 29 49 sh d 50 59556 pn sh 30 497111 sh d 50 59556 30 497111Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina VishgorodArhitektorKostyantin Ton dzherelo Pochatok budivnictva29 travnya 1861Kinec budivnictva1863Vidbudovano1993 1998Stilsinodalna arhitekturaNalezhnistPCUNastoyatelprotoiyerej Vitalij KlosAdresavul Petra Kalnishevskogo 11aCerkva Svyatih Borisa i Gliba Vishgorod Ukrayina RoztashovannyaCerkva Svyatih Borisa ta Gliba znahoditsya na visokomu misi v mezhah davnoruskogo gorodisha Vishgoroda X XIII stolit na teritoriyi Vishgorodskogo istoriko kulturnogo zapovidnika PeredistoriyaDokladnishe Cerkva Borisa i Gliba usipalnicya Vishgorod Pislya togo yak 1240 roku Mongolskim vijskom bula zrujnovana kam yana cerkva dekilka raziv na yiyi misci bulo vstanovleno derev yanu Svidoctva pro pershu taku cerkvu datuyutsya 1614 rokom Nastupna cerkva bula zvedena u 60 80 h rokah XVII stolittya Isnuyut pripushennya sho vona bula zrujnovana u 1662 roci pri rozorenni tatarskim vijskom Kiyivskih zemel pid chas Moskovsko polskoyi vijni Vona proisnuvala priblizno do 1744 roku koli bulo zvedeno tretyu derev yanu tri kupolnu cerkvu Nova cerkvaIstoriya U 1852 roci Visochajshim nakazom O privedenii v ustrojstvo pravoslavnyh cerkvej v kazennyh imeniyah zapadnyh gubernij v zahidnih guberniyah bulo dorucheno pidgotuvati dlya remontu i vidbudovi pravoslavni hrami na sho u 1845 buli asignovani groshi U 1860 roci kolishnyu derev yanu cerkvu Borisa i Gliba bulo rozibrano a v 1861 na fundamenti istorichnoyi cerkvi rozpochalosya budivnictvo murovanogo hramu Na jogo pobudovu bulo vidileno 8333 rubli yaki buli otrimani vid kazni ta pozhertvuvan parafiyan Cherez nedostatnyu kilkist koshtiv nova cerkva viyavilasya menshoyu za istorichnu i zajnyala lishe polovinu pervisnogo fundamentu Arhitektorom stav Kostyantin Ton yakij vikonav proekt u stili Ostatochno budivnictvo ta ozdoblyuvalni roboti buli zaversheni u 1862 roci i 17 lipnya togo zh roku hram buv osvyachenij Cherez brak koshtiv budivnictvo vidhililos vid proektu zamist p yati kupoliv buv zvedenij odin z troh absid zalishilas odna Pislya zavershennya budivnictva Vishgorodskij cerkvi vid Pokrovskoyi buv peredanij ikonostas U 1863 roci bula zvedena dzvinicya Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkvi sv Borisa i Gliba s Vishgorod pripisne s Valki XVIII st Kiyivskoyi sot i p z 1781 r Kiyivskogo pov i nam z 1797 r Kiyivskogo pov i gub XIX st Staropetrivskoyi volosti Kiyivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church vysh 001 xml 17 grudnya 2018 u Wayback Machine Opis ekster yeru Zovnishnij viglyad cerkvi Borisa i Gliba u 30 h rokah XX stolittya Cerkva mala vityagnutu vzdovzh hrestopodibnu formu i skladalasya z navi granovanoyi absidi ta pritvoru do yakogo primikala dzvinicya Dovzhina cerkvi za centralnoyu navoyu bula 34 m shirina 12 m a visota vid fundamentu do hresta 21 m Dah pritvoru buv odnoshilij navi chotirohshilij absidi p yatishilij vikonanij z listovogo zaliza Dzvinicya bula vikonana triyarusnoyu z visokim granovanim shatrom Verhnij yarus buv dekorovanij kilepodibnim kokoshnikom Na nomu rozmishuvalisya dzvoni do yakih veli derev yani shodi Vsogo dzvoniv bulo p yat najbilshij z yakih vazhiv blizko 650 kg Vhid do dzvinici zdijsnyuvavsya cherez tambur yakij buv dobudovanij z chasom Cerkva z dzviniceyu mali chotiri vhodi po odnij z pivdennoyi i zahidnoyi storoni ta dvi z pivnichnoyi odna z yakih bula vivtarnoyu Vikna nizhnogo yarusu buli bilshimi za verhni sho nadavalo ilyuziyu bilshoyi visoti Vikna buli obramovani pryamokutnoyu lishtvoyu Nava bula dekorovana cherguvannyam visokih ta zvuzhenih lopatok Stini cerkvi ta dzvinici ne buli oshtukatureni Opis inter yeru Cerkva mala dva prestoli Golovnij na chest svyatih Borisa i Gliba ta nevelikij bokovij z pravogo boku chilnoyi chastini hramu v im ya arhangela Mihayila Veliki arki roztashovani u shidnij ta zahidnij chastinah navi zabezpechuvali nalezhnu vidkritist inter yeru v napryamku pozdovzhnoyu osi Na granyah vosmerika buli rozmisheni vikna dlya osvitlennya centralnoyi chastini hramu Serednya chastina hramu mala po p yat vikon z pivdennoyi ta pivnichnoyi chastini narteks po dva vikna z kozhnoyi storoni Vivtarna chastina bula odnoyarusnoyu z troma viknami odnim z pivnichno shidnoyi storoni i dvoma z pivdenno shidnoyi zakritih zaliznimi gratami Prihozha chastina hramu bula viddilena vid serednoyi duguvatoyu kam yanoyu arkoyu V zimovij period cya chastina vidokremlyuvalasya sklyanoyu perebirkoyu i sluguvala teployu cerkvoyu Takozh v nij rozmishuvalasya pichka U 1880 roci cya chastina bula pofarbovana olijnoyu farboyu Na vhodi v narteks z pravoyi storoni bula rozmishena ikona Stritennya Gospodnogo z livoyi zobrazhennya svyatogo Borisa Volodimirovicha v povnij zrist vikonane na polotni u derev yanij rami na steli vikonane na polotni u derev yanij rami bulo rozmisheno zobrazhennya Boga Otcya Na pravij storoni soleyi pobilya stini rozmishuvalas zroblena pid marmur grobnicya na yakij buli zobrazheni svyati Boris i Glib Na dugopodibnomu kupoli serednoyi chastini hramu rozmishuvalos polotno iz zobrazhennyam Svyatoyi Trijci Vishe vseredini lihtarya velikih rozmiriv zobrazhennya svyatih knyaziv Volodimira i Olgi z shidnogo boku ta svyati Boris i Glib z zahidnogo Na chotiroh kutah nizhnoyi chastini kupolu buli zobrazhenni chotiri yevangelisti Stini ciyeyi chastini hramu buli vkriti olijnoyu farboyu svitlo blakitnogo koloru Vivtar buv viddilenij vid serednoyi chastini hramu duguvatoyu stinoyu V nomu roztashovuvavsya prestol po oboh bokah yakogo buli rozmisheni ikoni iz zobrazhennyam chotiroh novozavitnih prorokiv na pivnichnij storoni ta chotiroh apostoliv na pivdennij U velikomu kioti na rozmishuvalas ikona Spasa Vsederzhitelya z Bozhoyu Matir yu i Ivanom Hrestitelem chiyi golovi buli vkriti sribnimi koronami Pid cim kiotom buli rozmisheni skrini priznacheni dlya cerkovnogo priladdya Ikonostas Ikonostas Ikonostas buv peredanij do Vishgoroda Pokrovskoyu cerkvoyu pislya zavershennya budivnictva cerkvi Borisa i Gliba Vin buv vstanovlenij u 1862 roci a u 1884 jogo bulo pozolocheno Ikonostas buv triyarusnim pryamim z zolochenimi kolonami i rizblennyam ta tradicijnim dlya pravoslavnih hramiv rozmishennyam ikon Na pravomu boci ikonostasu bula roztashovana ikona svyatih Borisa i Gliba u sribnij karbovanij rizi i z sribnimi pozolochenimi koronami sho razom vazhili blizko 5 kg Na krayu rizi buv pomishenij napis 1808 goda sdelana siya shata dobrohotnym delatelem za svyashennika sego vyshgorodskogo Borisoglebskogo hrama otca Ioanna Vilkovskogo meshaninom Ivanom Atanazevichem a ochishena siya riza i vency vyzolocheny userdiem kievskogo grazhdanina Semena Balabuhi i zheny ego Anny 1838 g iyunya 22 dnya Na livomu boci buv roztashovanij spisok z Kiyevo Bratskoyi ikoni Bozhoyi Materi original yakoyi znahodivsya v Kiyevo Bratskomu monastiri na yakomu bula zobrazhena Bozha Matir z pozolochenoyu midnoyu koronoyu Ikona bula vikonana na lipovij doshci visotoyu 1 3 m ta shirinoyu 85 sm Takozh v cerkvi znahodivsya davnij spisok z yaku vikrav vnochi Andrij Bogolyubov z Vishgoroda u 1155 roci U verhnomu tretomu ryadu rozmishuvalos rozp yattya na 2 5 m hresti poryad z yakim buli zobrazheni Matir Bozha i apostol Ioan Bogoslov V ikonostasi bilya ikoni Borisa i Gliba rozmishuvavsya kiot V nogo bulo pomisheno ikonu Isusa Hrista zroblenu v greckomu stili z poshkodzhennyam liku Za Svyatim Peredannyam ce poshkodzhennya svoyim spisom zrobiv tatarskij voyin u 1666 roci pislya chogo iz nogo potekla krov A zgodom vono stalo shozhe na ranu zroblenu na zhivomu tili yaka zagoyilasya Ikonu bulo vikonano na lipovij doshci visotoyu 1 3 m ta shirinoyu 85 sm U 1818 roci do liku bula dodana pozolochena sribna korona yaku pozhertvuvav svyashenik cerkvi Mikoli Pritiska a u 1845 ikonu odyagnuli v sribnu rizu sho bula pozhertvuvana zhinkoyu yaka prihovala svoye im ya Suchasna cerkvaFragment stini zi slidami boyiv 1943 roku Istoriya Pislya utvorennya Ukrayinskoyi RSR cerkva prodovzhuvala pracyuvati do kincya 1929 roku pislya chogo yiyi bulo zachineno a z kupoliv znyati hresti 1935 gg Voseni 1943 roku v rajon Vishgoroda vijshli peredovi chastini 1 go Ukrayinskogo frontu V boyah za vizvolennya naselenogo punktu po hramu Borisa i Gliba v yakomu zakripilisya sili Vermahtu radyanskoyu aviaciyeyu buv zavdanij bombovij udar Pislya yakogo hram znachno postrazhdav Buli zrujnovani dah banya shatro a takozh chastkovo bula zrujnovana dzvinicya Krim togo zgorili vsi derev yani chastini budivli buli znisheni vsi dekorativni elementi inter yeru Chastkovo zberigsya lishe fasad z elementami dekoru Krim togo povnistyu zrujnovanimi buli budivli sho roztashovuvalisya poblizu cerkvi shkola dim svyashenika tosho U 1987 roci u hrami znovu bulo dozvoleno provoditi bogosluzhinnya A u 1990 roci jogo bulo peredano Rosijskij pravoslavnij cerkvi U travni 1993 roku rozpochinayetsya rekonstrukciya cerkvi Do kincya roku dahom bula vkrita centralna chastina pid yakoyu rozmishuvavsya timchasovij vivtar Tomu bogosluzhinnya provodilisya lishe v cij chastini hramu de moglo rozmistitisya blizko 200 osib 23 veresnya 1996 roku na dzvinicyu buv vstanovlenij kupol Drugij kupol buv vstanovlenij 22 chervnya 1998 roku Togo zh roku vivtar buv vstanovlenij na nalezhne misce i buli zaversheni vsi ozdoblyuvalni roboti pislya chogo cerkva mogla vmistiti do 500 parafiyan Opis ekster yeru Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2019 CikavinkiPoryad z cerkvoyu znahodivsya kolodyaz yakij vvazhavsya chudotvornim i na pochatku XIX stolittya u 1809 roci buv priblizno 12 arshin 8 5 m zavglibshki Za miscevoyu legendoyu v nomu buli shovani moshi svyatih Borisa i Gliba Odnogo dnya shob perekonatis z kolodyazya vicherpali vsyu vodu ale nichogo ne bulo znajdeno Primitkiale ne ranishe 1662 roku L Pohilevich Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii S 1 4 Denisenko Dimitrij Rol Vyshgoroda i ego svyatyn v istorii Rusi Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi S 216 Denisenko Dimitrij Rol Vyshgoroda i ego svyatyn v istorii Rusi Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi S 217 Denisenko Dimitrij Rol Vyshgoroda i ego svyatyn v istorii Rusi Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi S 218 F L Manikovskij Vyshgorod i ego svyatyni S 65 za inshimi danimi do 1934 1935 rokiv Denisenko Dimitrij Rol Vyshgoroda i ego svyatyn v istorii Rusi Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi S 197 221 ros za svidchennyam starozhiliv artileriyeyu F L Manikovskij Vyshgorod i ego svyatyni LiteraturaDenisenko Dimitrij Rol Vyshgoroda i ego svyatyn v istorii Rusi Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi K Vidavnichij viddil ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 2008 Vip 9 S 197 221 ros Pod red patriarha Moskovskogo i vseya Rusi Aleksiya II Borisoglebskaya cerkov v Vyshgorode Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr RPC Pravoslavnaya enciklopediya 2003 T 6 752 s 39000 prim ISBN 5 89572 010 2 ros L Pohilevich Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev Tipografiya Kievopecherskoj Lavry 1864 763 s ros F L Manikovskij Vyshgorod i ego svyatyni Kiev 1889 ros PosilannyaOficijna storinka Vishgorodskogo hramu svv Borisa i Gliba 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine