Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — культова споруда у Львові на вулиці Максимовича, 2; належить до Львівської архиєпархії УГКЦ. Характерна динамічною, урочистою архітектурою, в якій метафори біблійних змістів поєднані зі східно-християнською образністю.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка)
49°47′37″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.7938417° пн. ш. 24.0188000° сх. д. / 49.7938417; 24.0188000Координати: 49°47′37″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.7938417° пн. ш. 24.0188000° сх. д. / 49.7938417; 24.0188000
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Львів
Архітектор	Я. Фамуляк, В. Князик
Початок будівництва	2003
Кінець будівництва	2014
Належність	УГКЦ
Адреса	79035, м. Львів, вулиця Максимовича, 2б
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів, Боднарівка) (Україна)

Спорудження

Парафія заснована в 1996 році й певний час існувала без власного приміщення для богослужінь. Згодом громада була офіційно зареєстрована і споруджено невелику церкву-каплицю. Згідно інформації, поданій в числі № 6 журналу «Патріархат» за 2013 рік, що ще у 1972 році він дав обітницю стати священиком у випадку одужання від онкологічної хвороби. Після виникнення парафії її священики почали здійснювати опіку над хворими, розташованого на сусідній вулиці Гашека, Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, а розташування храму, за збігом обставин, пов'язане із одужанням самого Мирослава Солтиса. В архітектурному конкурсі на краще об'ємно-просторове вирішення храму, переміг проєкт старшого викладача кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», архітектора , як являв собою модерне переосмислення традиційних мотивів прикарпатської архітектури, з переважанням прямокутної геометрії. Проте, згодом, до реалізації було прийнято проєкт Василя Князика, в якому домінували овальні та циркульні форми. Храм був переосмислений у симвоціці Ковчегу, та мав отримати велику вертикальну домінанту, яка досягала б висоти сусідніх 9-ти поверхових будинків. Фундамент храму було закладено у 2003 році. До 2007 року були зведені стіни. З огляду на технічну складність, коштовність та естетичну сумнівність попереднього варіанту, від нього, врешті відмовились, а остаточний проект варіант, із широким куполом, був розроблений В. Фамуляком. У 2010 році завершено спорудження даху, а у 2012 року встановлено центральний купол храму. 23 листопада 2014 року, за участі митрополита Ігора Возьняка, відбулось освячення престолу та відслужена перша Літургія.

Архітектура

Об'ємно-просторове вирішення храму характерне цілісним об'ємом, над яким домінує єдиний і головний купол великого діаметру. Це пов'язує образ церкви з традицією Нового християнського Риму — Константинополя — історичного центру східного християнства. Примикання стін і покриття храму виконано у вигляді динамічно зростання арочних склепінь у напрямку купола, що надає споруді більшої стрункості та центричності.

Онтологія образу пов'язана з метафорою Ковчега як простору порятунку та спасіння, яка проглядається також і у вирішенні інтер'єру, значна частина якого — у вигляді дерев'яного дощатого обличкування. Основний об'єм являє собою криволінійну ступінчату структуру, яка опускається в напрямках входу та вівтаря. Утворені таким чином заломи та гнуті дуги надають споруді індивідуальних рис, не пов'язаних з жодними канонічними та традиціоналістськими стереотипами. Фасади будівлі оздоблені медальйонами, в яких розміщено відтворення кількох чудотворних образів Богородиці.

Настоятелі

• 1996—2014 роки — о. Мирослав Солтис;
• від 2014 року — о. Роман Стефанів.

Зауваги

1. Розбудова парафії та проект каплиці стали наслідком діяльності першого настоятеля громади — священика Мирослава Солтиса

Світлини

• Інтер'єр з фрагментами дерев'яного обличкування
• Вікно північного фасаду з видом на барабан купола
• Тимчасова каплиця храму
• Вид на північний фасад з вулиці Максимовича
• Вид знизу на каскадне перекриття
• Вид з північного заходу
• Кутовий вигляд
• Купол і панікадило
• Вигляд на головний вівтар
• Інформаційна табличка

Примітки

1. Франків Р. Пошук харизматичного образу в сакральній архітектурі Львова 1990-2000-х років // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія "Архітектура" : науковий журнал. – 2020. – Vol. 2, iss. 1. – С. 54–62.
2. . dormition.lviv.ua. 12 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
3. Освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці. м. Львів 23.11.2014. youtube.com. 23 листопада 2014. Процитовано 7 червня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
4. Франків Р. Б., Хаджинов В. В. Новий Рим, як ідеальна ієратопія у галицькій сакральній архітектурі доби Незалежності // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія "Архітектура": науковий журнал. – 2020. – Vol. 2, iss. 2. – С. 204–211
5. Лабінська К. Тут поєдналась біль і надія: парафія Успіння Пресвятої Богородиці [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] / Патріархат. — № 6 (439). — 2013.