Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Успіння Пресвятої Богородиці дерев яна церква XVIII століття пам ятка архітектури національного значення 525 Церк

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Глиняни)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Глиняни)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква XVIII століття, пам'ятка архітектури національного значення (№ 525). Церкву ввважають однією з найстаріших дерев'яних церков Галичини, адже її стара частина походить з кінця XIV — початку XV ст.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці
image
49°49′25″ пн. ш. 24°31′05″ сх. д. / 49.823861° пн. ш. 24.518306° сх. д. / 49.823861; 24.518306Координати: 49°49′25″ пн. ш. 24°31′05″ сх. д. / 49.823861° пн. ш. 24.518306° сх. д. / 49.823861; 24.518306
Країнаimage Україна
Розташуванням. Глиняни, Львівська область
КонфесіяУГКЦ
ЄпархіяЛьвівська архієпархія
Тип будівліцерква
Матеріалдерево
Будівництво1749
Сайтhlynyany.org
image
image
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Глиняни) (Україна)

Історія

Як свідчать давні документи, 1562 року церква Успіння Пресвятої Богородиці вже існувала в місті; а та будівля церкви, яка є сьогодні, постала в 1749 році. Під час її будівництва можливо використовувалися придатні до вжитку матеріали з якоїсь старшої розібраної церкви.

Під час пожежі 1886 року, коли згоріли всі будівлі Глинян, церква залишилася неушкодженою.

Наприкінці XIX ст. розширена видовженням бабинця. У 1931 р. реставрована – проведено заміну гнилих конструкцій стін, підвалин, бані.

Церква особливо стала відомою з 1936 року завдяки самовідновленню і позолоченню запрестольної ікони Розп'яття Ісуса Христа, біля якої  впродовж 1936—1939 років відбулося понад 3000 зцілень хворих, які записували до спеціальних книг.

12 червня 1936 року церкву Успення Пресвятої Богородиці обстежив керівник повітового уряду шляхів сполучення та визнав й стан загрозливим, тому, — вказував він у звіті, — церкву необхідно закрити і провести її суттєву перебудову та ремонт. Священник М. Гаврилюк надіслав 25 травня 1937 року листа до воєводського уряду консерваторів Львова з проханням дати дозвіл на ремонт старої церкви, що дозволило б відправляти Служби Божі, а людям і далі оглядати відновлений образ. Він також запевнив, що в майбутньому намагатиметься ґрунтовніше реставрувати церкву згідно вказівок уряду реставраторів.

Після Другої світової війни церкву закрили і зробили у ній музей килимарства.

Церква в користуванні громади УГКЦ, якій повернули святиню у 2011 році.

Архітектура

Церква

Церква тризуба, однобанна. Центральна нава має форму «пом’якшеного» квадрата. Четвертик нави переходить у восьмерик через кутаси. Восьмерик завершується високою банею, яку вінчає високий світловий ліхтар з маківкою. Вівтар має гранчасту форму. Баню, восьмерик та всі дахи церкви зашили бляхою у 1900 р.

Поряд з церквою розташована мурована стінна дзвіниця з трьома арковими прорізами, зведена у 1930-х рр.

За матеріалами досліджень церкви Іваном Могитичем запропоновано відносну періодизацію будівельних етапів. Першим з них була двозрубна схема: нава і вівтар. Баня була вкрита гонтям по зрубу. Первісно піддашшя опиралось на випусти зрубу. Між піддашшям і дахом містилось віконце для освітлення вівтаря. На другому етапі до нави прибудовано прямокутний бабинець, церква стала тридільною. Барокова м’яка форма бані з перехватом та глухим ліхтарем надали силуетові храму більш вишуканої форми. Сучасного вигляду церква набула внаслідок добудови до бабинця прямокутного рівноширокого з існуючим бабинцем об’єму та прямокутної ризниці, прибудованої до південної стіни вівтаря. Водночас спрощено форму піддашшя. Щодо питання з’ясування дат побудови І. Могитич вважає, що 1749 року відбувся один з етапів об’ємно-просторового розвитку церкви. Названа дата може, зокрема, вказувати побудову бані сучасної форми, яку одягнуто на наметовий зруб.

Іконостас

Збережений іконостас з першої половини XVIII ст. – п’ятиярусний, різьблений, золочений. Верхній ярус його у формі східців. Намісні ікони Св. Миколи та Спаса, ймовірно, датовані зламом XVII/XVIII ст., дияконські врата та, можливо, царські – 1938 р. В іконостасі є додатковий другий ряд ікон зі зображеннями євангельських подій, які святкують щонеділі «Цвітної Тріоді». Під намісними іконами на тумбах, які фланкують консолі, – сцени з житій: з житія св. Миколи, «Відпочинок на шляху в Єгипет», «Розмова Христа з Никодимом» і «Зустріч Марії та Єлизавети». Царські врата різьблені з чотирма медальйонами з поколінними зображеннями євангелистів. Дияконські двері мають погрудні зображення Богородиці (на північних) та св. Миколи (на південних). Різьба іконостасу – барокова. Цінним є вівтар ХVІII ст. з запрестольним образом «Розп’яття» у центральній частині. Ікона є в золоченій рамі. Фігура Христа в ореолі на золотому тлі. По краях вгорі над арковим завершенням – рельєфний орнамент. Вгорі на обрамленні напис – «Чудесно врятована ікона».

Легенда про самовідновлення запрестольного образу Розп’яття Ісуса Христа

На сам Святвечір 1936 року сільські діти, що гралися неподалік покинутого храму, помітили дивне світло в його вікнах. Думаючи, що церкву зсередини охопила пожежа, вони кинулися кликати дорослих. Селяни поспішили на порятунок. Коли ж відкрили двері і увійшли всередину, перед очима неземним світлом сяяв образ Розп’яття Ісуса Христа – запрестольна ікона, що доти непомітною висіла у заснованому павутинням вівтарі, потьмяніла від пороху та кіптяви свічок. Чудо сяяння ікони справило величезне враження на людей. Входячи до церкви, вони падали на коліна, молились і плакали, огорнуті незбагненним почуттям вдячності і благоговіння.

Ікона сяяла вдень і вночі аж до свята Водохреща (Йордану). Коли ж сяйво зникло, стало помітно, що образ чудесним способом оновився – на ньому сяяла позолота, фарби, зокрема червона кров на руках і ногах Розіп’ятого Господа, були яскравими і свіжими, наче ікона щойно тепер вийшла з-під руки майстра-іконописця.

Місцевий священик відразу сповістив про чудо Митрополитові Андрею Шептицькому. Кілька комісій обстежували образ, поки не був зроблений остаточний висновок: «Людська рука тут не робила нічого, це чудо Боже».

Незабаром вістка про чудотворний глинянський образ дійшла до Риму, і в році 1938 Папа Римський Пій ХІ коронував Розп’яття та надав церкві Успіння Пресвятої Богородиці право 12-х відпустів на рік, зокрема у свята Вознесіння Господнього, Різдва Івана Хрестителя, Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста та ін.

У часи радянщини храм зачинили на довгих тридцять років. Працівники КДБ навіть хотіли знищити ікону. Але спроба виявилася невдалою – офіцера, який намагався зняти образ, відкинуло. Відтак на ікону більше ніхто не зазіхав. У церкві відкрили музей килимарства, образ же завісили ширмою. Та хоча церква не діяла і не було священика, люди все одно йшли сюди молитися. Перед іконою відбувались і відбуваються численні чуда, навернення і зцілення.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Примітки

  1. Пам'ятки архітектури національного значення. Львівська область. Частина ІІ Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Пам'ятки архітектури національного значення. Львівська область. Частина ІІ?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 28 вересня 2023.
  2. Глиняни дерев'яна церква. decerkva.org.ua. Процитовано 28 вересня 2023.
  3. Храм Успення Богородиці - Глиняни. www.hlynyany.org. Процитовано 28 вересня 2023.
  4. Історія - Глиняни. www.hlynyany.org. Процитовано 28 вересня 2023.
  5. Відкриваємо Україну: Храм Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах |. Патріарший паломницький центр (укр.). 7 жовтня 2015. Процитовано 28 вересня 2023.
  6. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Глиняни, Львівська обл.). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 28 вересня 2023.
  7. Історія Чудотворної ікони - Глиняни. www.hlynyany.org. Процитовано 28 вересня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici derev yana cerkva XVIII stolittya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 525 Cerkvu vvvazhayut odniyeyu z najstarishih derev yanih cerkov Galichini adzhe yiyi stara chastina pohodit z kincya XIV pochatku XV st Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici49 49 25 pn sh 24 31 05 sh d 49 823861 pn sh 24 518306 sh d 49 823861 24 518306 Koordinati 49 49 25 pn sh 24 31 05 sh d 49 823861 pn sh 24 518306 sh d 49 823861 24 518306Krayina UkrayinaRoztashuvannyam Glinyani Lvivska oblastKonfesiyaUGKCYeparhiyaLvivska arhiyeparhiyaTip budivlicerkvaMaterialderevoBudivnictvo1749Sajthlynyany orgCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Glinyani Ukrayina IstoriyaYak svidchat davni dokumenti 1562 roku cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici vzhe isnuvala v misti a ta budivlya cerkvi yaka ye sogodni postala v 1749 roci Pid chas yiyi budivnictva mozhlivo vikoristovuvalisya pridatni do vzhitku materiali z yakoyis starshoyi rozibranoyi cerkvi Pid chas pozhezhi 1886 roku koli zgorili vsi budivli Glinyan cerkva zalishilasya neushkodzhenoyu Naprikinci XIX st rozshirena vidovzhennyam babincya U 1931 r restavrovana provedeno zaminu gnilih konstrukcij stin pidvalin bani Cerkva osoblivo stala vidomoyu z 1936 roku zavdyaki samovidnovlennyu i pozolochennyu zaprestolnoyi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista bilya yakoyi vprodovzh 1936 1939 rokiv vidbulosya ponad 3000 zcilen hvorih yaki zapisuvali do specialnih knig 12 chervnya 1936 roku cerkvu Uspennya Presvyatoyi Bogorodici obstezhiv kerivnik povitovogo uryadu shlyahiv spoluchennya ta viznav j stan zagrozlivim tomu vkazuvav vin u zviti cerkvu neobhidno zakriti i provesti yiyi suttyevu perebudovu ta remont Svyashennik M Gavrilyuk nadislav 25 travnya 1937 roku lista do voyevodskogo uryadu konservatoriv Lvova z prohannyam dati dozvil na remont staroyi cerkvi sho dozvolilo b vidpravlyati Sluzhbi Bozhi a lyudyam i dali oglyadati vidnovlenij obraz Vin takozh zapevniv sho v majbutnomu namagatimetsya gruntovnishe restavruvati cerkvu zgidno vkazivok uryadu restavratoriv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni cerkvu zakrili i zrobili u nij muzej kilimarstva Cerkva v koristuvanni gromadi UGKC yakij povernuli svyatinyu u 2011 roci ArhitekturaCerkva Cerkva trizuba odnobanna Centralna nava maye formu pom yakshenogo kvadrata Chetvertik navi perehodit u vosmerik cherez kutasi Vosmerik zavershuyetsya visokoyu baneyu yaku vinchaye visokij svitlovij lihtar z makivkoyu Vivtar maye granchastu formu Banyu vosmerik ta vsi dahi cerkvi zashili blyahoyu u 1900 r Poryad z cerkvoyu roztashovana murovana stinna dzvinicya z troma arkovimi prorizami zvedena u 1930 h rr Za materialami doslidzhen cerkvi Ivanom Mogitichem zaproponovano vidnosnu periodizaciyu budivelnih etapiv Pershim z nih bula dvozrubna shema nava i vivtar Banya bula vkrita gontyam po zrubu Pervisno piddashshya opiralos na vipusti zrubu Mizh piddashshyam i dahom mistilos vikonce dlya osvitlennya vivtarya Na drugomu etapi do navi pribudovano pryamokutnij babinec cerkva stala tridilnoyu Barokova m yaka forma bani z perehvatom ta gluhim lihtarem nadali siluetovi hramu bilsh vishukanoyi formi Suchasnogo viglyadu cerkva nabula vnaslidok dobudovi do babincya pryamokutnogo rivnoshirokogo z isnuyuchim babincem ob yemu ta pryamokutnoyi riznici pribudovanoyi do pivdennoyi stini vivtarya Vodnochas sprosheno formu piddashshya Shodo pitannya z yasuvannya dat pobudovi I Mogitich vvazhaye sho 1749 roku vidbuvsya odin z etapiv ob yemno prostorovogo rozvitku cerkvi Nazvana data mozhe zokrema vkazuvati pobudovu bani suchasnoyi formi yaku odyagnuto na nametovij zrub Ikonostas Zberezhenij ikonostas z pershoyi polovini XVIII st p yatiyarusnij rizblenij zolochenij Verhnij yarus jogo u formi shidciv Namisni ikoni Sv Mikoli ta Spasa jmovirno datovani zlamom XVII XVIII st diyakonski vrata ta mozhlivo carski 1938 r V ikonostasi ye dodatkovij drugij ryad ikon zi zobrazhennyami yevangelskih podij yaki svyatkuyut shonedili Cvitnoyi Triodi Pid namisnimi ikonami na tumbah yaki flankuyut konsoli sceni z zhitij z zhitiya sv Mikoli Vidpochinok na shlyahu v Yegipet Rozmova Hrista z Nikodimom i Zustrich Mariyi ta Yelizaveti Carski vrata rizbleni z chotirma medaljonami z pokolinnimi zobrazhennyami yevangelistiv Diyakonski dveri mayut pogrudni zobrazhennya Bogorodici na pivnichnih ta sv Mikoli na pivdennih Rizba ikonostasu barokova Cinnim ye vivtar HVIII st z zaprestolnim obrazom Rozp yattya u centralnij chastini Ikona ye v zolochenij rami Figura Hrista v oreoli na zolotomu tli Po krayah vgori nad arkovim zavershennyam relyefnij ornament Vgori na obramlenni napis Chudesno vryatovana ikona Legenda pro samovidnovlennya zaprestolnogo obrazu Rozp yattya Isusa HristaNa sam Svyatvechir 1936 roku silski diti sho gralisya nepodalik pokinutogo hramu pomitili divne svitlo v jogo viknah Dumayuchi sho cerkvu zseredini ohopila pozhezha voni kinulisya klikati doroslih Selyani pospishili na poryatunok Koli zh vidkrili dveri i uvijshli vseredinu pered ochima nezemnim svitlom syayav obraz Rozp yattya Isusa Hrista zaprestolna ikona sho doti nepomitnoyu visila u zasnovanomu pavutinnyam vivtari potmyanila vid porohu ta kiptyavi svichok Chudo syayannya ikoni spravilo velichezne vrazhennya na lyudej Vhodyachi do cerkvi voni padali na kolina molilis i plakali ogornuti nezbagnennim pochuttyam vdyachnosti i blagogovinnya Ikona syayala vden i vnochi azh do svyata Vodohresha Jordanu Koli zh syajvo zniklo stalo pomitno sho obraz chudesnim sposobom onovivsya na nomu syayala pozolota farbi zokrema chervona krov na rukah i nogah Rozip yatogo Gospoda buli yaskravimi i svizhimi nache ikona shojno teper vijshla z pid ruki majstra ikonopiscya Miscevij svyashenik vidrazu spovistiv pro chudo Mitropolitovi Andreyu Sheptickomu Kilka komisij obstezhuvali obraz poki ne buv zroblenij ostatochnij visnovok Lyudska ruka tut ne robila nichogo ce chudo Bozhe Nezabarom vistka pro chudotvornij glinyanskij obraz dijshla do Rimu i v roci 1938 Papa Rimskij Pij HI koronuvav Rozp yattya ta nadav cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pravo 12 h vidpustiv na rik zokrema u svyata Voznesinnya Gospodnogo Rizdva Ivana Hrestitelya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Vozdvizhennya Chesnogo Hresta ta in U chasi radyanshini hram zachinili na dovgih tridcyat rokiv Pracivniki KDB navit hotili znishiti ikonu Ale sproba viyavilasya nevdaloyu oficera yakij namagavsya znyati obraz vidkinulo Vidtak na ikonu bilshe nihto ne zazihav U cerkvi vidkrili muzej kilimarstva obraz zhe zavisili shirmoyu Ta hocha cerkva ne diyala i ne bulo svyashenika lyudi vse odno jshli syudi molitisya Pered ikonoyu vidbuvalis i vidbuvayutsya chislenni chuda navernennya i zcilennya GalereyaPrimitkiPam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Lvivska oblast Chastina II Cikavi miscya Pam yatki Sho podivitis u Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Lvivska oblast Chastina II Ukrayina Inkognita ukr Procitovano 28 veresnya 2023 Glinyani derev yana cerkva decerkva org ua Procitovano 28 veresnya 2023 Hram Uspennya Bogorodici Glinyani www hlynyany org Procitovano 28 veresnya 2023 Istoriya Glinyani www hlynyany org Procitovano 28 veresnya 2023 Vidkrivayemo Ukrayinu Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u Glinyanah Patriarshij palomnickij centr ukr 7 zhovtnya 2015 Procitovano 28 veresnya 2023 Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici s Glinyani Lvivska obl Interaktivna karta Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi ukr Procitovano 28 veresnya 2023 Istoriya Chudotvornoyi ikoni Glinyani www hlynyany org Procitovano 28 veresnya 2023

Дата публікації:
Топ