Церква Святої Трійці (Гервяти)

Церква Святої Трійці (біл. Касцёл Святой Тройцы) — католицький храм в агромістечку Гервяти Гродненської області, Білорусі. Відноситься до Островецького деканату Гродненської дієцезії. Побудований у 1899—1903 роках в неоготичному стилі. Пам'ятник архітектури, включений до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь.

Церква Святої Трійці
54°41′13″ пн. ш. 26°08′38″ сх. д. / 54.68694444447177716° пн. ш. 26.14388888891677709° сх. д. / 54.68694444447177716; 26.14388888891677709Координати: 54°41′13″ пн. ш. 26°08′38″ сх. д. / 54.68694444447177716° пн. ш. 26.14388888891677709° сх. д. / 54.68694444447177716; 26.14388888891677709
Тип споруди	костел
Розташування	Білорусь, ^d ^d
Архітектор	^d
Стиль	неоготика
Належність	католицтво
Єпархія	Гродненська дієцезія
Стан	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Оригінальна назва	біл. Касцёл Святой Тройцы
Епонім	Трійця
Вебсайт	catholic.by/2/home/news/belarus/grodno/100676-gerviaty.html
Церква Святої Трійці (Гервяти) (Білорусь)
Церква Святої Трійці у Вікісховищі

Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 412Г000680

Історія

Католицький прихід в Гервятах заснований в 1526 році, тоді ж був побудований невеликий дерев'яний храм.

У 1899—1903 році на його місці архітектором Вацлавом Міхневичем зведено величний кам'яний храм. Згідно з літописами щодня на будівництві працювало понад 70 осіб, за селом спеціально побудували цегельний завод, де робили високоякісну цегла для храму. Вапно виготовляли з вапняку, що добували в річці Лоша, для міцності у вапняний розчин додавали яйця, які збирались тисячами у місцевих селян. Черепицю для даху привозили з Німеччини. Висота дзвіниці — 61 м, Гервятський костел входить до трійки найвищих храмів Білорусі і є одним з найкращих зразків неоготичного стилю в країні.

Архітектура

Церква Святої Трійці — характерний приклад неоготичного стилю. Храм має три нави і невеликий трансепт, нефи відділені один від одного двома рядами по п'ять колон у кожній. Апсида за пресвітерієм відсутня. Характерним елементом архітектури храму служать багатоступінчасті контрфорси, що переходять у аркбутани. Стіни храму прорізані вузькими стрілчастими віконними прорізами в нішах.

Перед храмом стоять кілька дерев'яних хрестів з оригінальною різьбою, характерною для литовських храмів. Навколо храму розбитий ландшафтний парк з рідкісними декоративними рослинами і фігурами апостолів.

Храм називають «маленькою Швейцарією» і «білоруським Нотр-Дамом». Згідно з рядом опитувань, він визнаний найкрасивішим костелом Білорусії.

Література

• А. М. Кулагін. Каталіцкія храми Беларусі. — Мінск: 2008.
• «Гервяты, Троїцький костел» //Архітэктура Беларусі. Энцыклапедычны даведнік". Мінск, «Беларуская Енциклапедия ім'я Петруся Броўкі», 1993 рік. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 18 травня 2020.
2. . Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2020.
3. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
4. . Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 18 травня 2020.
5. . Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.

Посилання

• Про храм на сайті Католицької церкви в Білорусії [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Сайт globus.tut.by [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• radzima.org [ 23 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Диво в Гервятах [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Гервяти: маленька Швейцарія [ 16 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Інтер'єр храму на Google Street View