Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святої Параскеви П'ятниці — пам'ятка сакральної архітектури, дерев'яна церква із села В'юнище, Переяславського повіту (згодом — Переяславського району). Споруджено 1891 року, у 1971 році її перевезли із села, яке планували затопити через спорудження Канівського водосховища до Переяслава-Хмельницького. З 1979 року у її приміщенні розташована експозиція Музею космосу.
| Церква Святої Параскеви П'ятниці | |
|---|---|
 Листопад 2010 року | |
| 50°03′34″ пн. ш. 31°28′32″ сх. д. / 50.0596139° пн. ш. 31.4757750° сх. д.Координати: 50°03′34″ пн. ш. 31°28′32″ сх. д. / 50.0596139° пн. ш. 31.4757750° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, В'юнище, Переяславський район (перенесено до Переяслав-Хмельницький), Київська обл. |
| Кінець будівництва | 1891 |
| Будівельна система | деревина |
| Стиль | синодальний |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
  Церква Святої Параскеви П'ятниці (В'юнище) (Україна) | |
 Церква Святої Параскеви П'ятниці у Вікісховищі | |
Архітектура
Церква одноверха, у плані хрещата. Встановлена на кам'яних брилах, які покладені одна на одну на певній відстані, а вже потім навкруги викладено цоколь. Збудована разом з дзвіницею із соснових тесаних плах і вкрита шалівкою. Усі рукави (притвори) у плані чотиригранники та мають однакову висоту. Ґанки влаштовані з трьох боків. Ґанок з південно-східного рукава втрачений під час перевезення та встановлення споруди.
З півдня та півночі міжраменні кути заповнені квадратними прибудовами, які всередині сполучаються з вівтарем. Зруб головної нави високий і вищий за бокові, але четверик зовні виділяється від рамен у вигляді низької призми тільки на висоті гребенів раменних дахів. Коротким різким заломом четверик переходить у помірний ошатний восьмерик. Фронтони та заломи четверика та восьмерика чітко окреслені карнизами. Ґранчастим стрімким невисоким дахом перекрито восьмерик. На чотирьох, орієнтованих на всі сторони світу, гранях — гострі трикутні фронтони.
Вивершує баню невисокий і розширений до верху глухий ліхтар. На ньому утримується цибуляста главка з кулею і хрестом. Великі, прямокутної форми вікна (по 32 шибки у вікні) розташовані на нижніх ярусах зрубу і прикрашені лиштвами з трикутними фронтончиками. Споруда має чотири входи: з півдня, півночі, заходу, сходу.
Восьмерик дзвіниці розташований над четвериком і має однакові з головною банею форми. Віконні отвори дзвіниці служать слухами. Вся споруда обшита шалівкою і пофарбована у синій колір.
- Розміри
- Притвор: довжина — 6,9 м, ширина — 6,7 м, площа — 47,50 м².
- Нава: довжина — 6,7 м, ширина — 16,3 м, площа — 111,7 м².
- Вівтар: довжина — 4,9 м, ширина — 6,7 м, площа — 34 м².
- Ризниця, довжина — 2,9 м, ширина — 2,9 м, площа — 8,4 м².
- Паламарня: довжина — 2,9 м, ширина — 2,9 м, площа — 8,4 м².
- Дзвіниця: довжина — 4,9 м, ширина — 6,7 м, площа — 32,83 м².
-
![image]()
Липень 2004 -
![image]()
Травень 2010 -
![image]()
-
![image]()
Серпень 2014 -
![image]()
Травень 2015 -
![image]()
Історичні відомості
Перша церква у селі була споруджена після 1708 року, на її місці заклали храм 1786 року, який розібрали 1891 року. І на цьому ж місці було споруджено церкву Святої Параскеви П'ятниці. Її звели за кошти парафіян та церковні заощадження. На відміну від двох попередніх, вона була побудована разом із дзвіницею. З 10 лютого 1892 р., завдяки клопотанням священника церкви Антонія Піснячевського, при церкві діяла церковнопарафіяльна школа. Таким чином, на квартирі у останнього розпочали навчання 26 хлопців та 14 дівчат.
У 1902 р. до церкви св. Параскеви було приписано 1609 душ дорослого населення (не лише жителів с. В'юнище, а також с. Городища). У 1912 р. кількість парафіян складала 1438 душ. Протягом 1925—1926 рр. у с. В'юнище при церкві було зареєстровані слов'янська та автокефальні громади. Наприкінці 1930-х рр. церква була закрита. Приміщення почали використовувати як зерносховище.
У 1942 р. у храмі відновили службу. Вже у 1960 р. церква знову була зачинена. У 1968 р. с. В'юнище потрапило у зону затоплення. У 1971 рр. церква була перевезена до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Настоятелі церкви
- 1736 —1749 рр. — священник Михайло Мартинов;
- 1771 р. — священник Василь Чаруковський;
- 1784 р. — священник Прохор Чаруковський;
- 1865 р. — священник Андрій Базилевич;
- 1889 р. — священник Іоанн Григорович;
- 1892 р. — священник Антоній Піснячевський;
- 1895 р. — священник Миколай Діаконенко;
- 1902 —1912 — священник Стефан Лук'янов;
- Середина 1920-х рр. — священник Сергій Бурбеза;
- 1930 р. — священник Іван Чижевський.
Музей космосу
Лише 1973 року церкву встановили встановили на природному підвищенні рівнинного плато лесової тераси у межах Музею архітектури на побуту Середньої Наддніпрянщини. У другій половині 1970-х років у приміщенні церкви розпочалася робота із створення експозиції Музею світопізнання та мирного освоєння космосу (з 2003 р. перейменований на Музей космосу).
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
Література
- Вовкодав С. М. До питання історії створення Музею космосу в м. Переяслав-Хмельницькому / С. М. Вовкодав // Матеріали І Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії». — Переяслав-Хмельницький, 2014. — С. 35-38.
- Мартинович П., Горленко В. Церкви старинной постройки в Полтавской епархии / П. Мартинович, В. Горленко // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. 1888. — № 16. — августа 15. — СПб., 1888. — С. 22.
- Махінчук М. Г. Мереживо мінливого часу / М. Г. Махінчук — К.: КИТ, 2012. — 592 с.
- Набок Л. М. Актуальні питання вивчення та експонування традиційних культових споруд в етнографічному заповіднику «Переяслав» / Л. М. Набок // Проблеми охорони та дослідження етнографічної спадщини. Збірник статей. — Київ, 2005. — С. 47-52.
- Набок Л. М. Православні храми Переяславщини: історія, дослідження, сучасність / Л. М. Набок, О. В. Колибенко. — К.: ВД «Від А до Я», 2007. — C. 123—125.
- Ткаченко Г. П. З історії в'юнищанської церки та її парафії XVIII-ХХ ст. / Г. П. Ткаченко // Pereyaslavica. — К.: Міленіум. — 2007. — Вип. 1 (3). — С. 175—178.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святої Параскеви П'ятниці (В'юнище)- Церква св. Параскеви з с. В'юнище Переяслав-Хмельницького району[недоступне посилання з червня 2019]
- С. М. Вовкодав. Церква св. Параскеви з с. В'юнище Переяслав-Хмельницького району // Матеріали НІЕЗ «Переяслав». — С. 54 —55.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici pam yatka sakralnoyi arhitekturi derev yana cerkva iz sela V yunishe Pereyaslavskogo povitu zgodom Pereyaslavskogo rajonu Sporudzheno 1891 roku u 1971 roci yiyi perevezli iz sela yake planuvali zatopiti cherez sporudzhennya Kanivskogo vodoshovisha do Pereyaslava Hmelnickogo Z 1979 roku u yiyi primishenni roztashovana ekspoziciya Muzeyu kosmosu Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatniciListopad 2010 roku50 03 34 pn sh 31 28 32 sh d 50 0596139 pn sh 31 4757750 sh d 50 0596139 31 4757750 Koordinati 50 03 34 pn sh 31 28 32 sh d 50 0596139 pn sh 31 4757750 sh d 50 0596139 31 4757750Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina V yunishe Pereyaslavskij rajon pereneseno do Pereyaslav Hmelnickij Kiyivska obl Kinec budivnictva1891Budivelna sistemaderevinaStilsinodalnijStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniCerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici V yunishe Ukrayina Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici u Vikishovishi Krayevid s V yunishe 60 ti rr HH st ArhitekturaCerkva odnoverha u plani hreshata Vstanovlena na kam yanih brilah yaki pokladeni odna na odnu na pevnij vidstani a vzhe potim navkrugi vikladeno cokol Zbudovana razom z dzviniceyu iz sosnovih tesanih plah i vkrita shalivkoyu Usi rukavi pritvori u plani chotirigranniki ta mayut odnakovu visotu Ganki vlashtovani z troh bokiv Ganok z pivdenno shidnogo rukava vtrachenij pid chas perevezennya ta vstanovlennya sporudi Z pivdnya ta pivnochi mizhramenni kuti zapovneni kvadratnimi pribudovami yaki vseredini spoluchayutsya z vivtarem Zrub golovnoyi navi visokij i vishij za bokovi ale chetverik zovni vidilyayetsya vid ramen u viglyadi nizkoyi prizmi tilki na visoti grebeniv ramennih dahiv Korotkim rizkim zalomom chetverik perehodit u pomirnij oshatnij vosmerik Frontoni ta zalomi chetverika ta vosmerika chitko okresleni karnizami Granchastim strimkim nevisokim dahom perekrito vosmerik Na chotiroh oriyentovanih na vsi storoni svitu granyah gostri trikutni frontoni Vivershuye banyu nevisokij i rozshirenij do verhu gluhij lihtar Na nomu utrimuyetsya cibulyasta glavka z kuleyu i hrestom Veliki pryamokutnoyi formi vikna po 32 shibki u vikni roztashovani na nizhnih yarusah zrubu i prikrasheni lishtvami z trikutnimi frontonchikami Sporuda maye chotiri vhodi z pivdnya pivnochi zahodu shodu Vosmerik dzvinici roztashovanij nad chetverikom i maye odnakovi z golovnoyu baneyu formi Vikonni otvori dzvinici sluzhat sluhami Vsya sporuda obshita shalivkoyu i pofarbovana u sinij kolir Rozmiri Pritvor dovzhina 6 9 m shirina 6 7 m plosha 47 50 m Nava dovzhina 6 7 m shirina 16 3 m plosha 111 7 m Vivtar dovzhina 4 9 m shirina 6 7 m plosha 34 m Riznicya dovzhina 2 9 m shirina 2 9 m plosha 8 4 m Palamarnya dovzhina 2 9 m shirina 2 9 m plosha 8 4 m Dzvinicya dovzhina 4 9 m shirina 6 7 m plosha 32 83 m Lipen 2004 Traven 2010 Serpen 2014 Traven 2015Istorichni vidomostiPersha cerkva u seli bula sporudzhena pislya 1708 roku na yiyi misci zaklali hram 1786 roku yakij rozibrali 1891 roku I na comu zh misci bulo sporudzheno cerkvu Svyatoyi Paraskevi P yatnici Yiyi zveli za koshti parafiyan ta cerkovni zaoshadzhennya Na vidminu vid dvoh poperednih vona bula pobudovana razom iz dzviniceyu Z 10 lyutogo 1892 r zavdyaki klopotannyam svyashennika cerkvi Antoniya Pisnyachevskogo pri cerkvi diyala cerkovnoparafiyalna shkola Takim chinom na kvartiri u ostannogo rozpochali navchannya 26 hlopciv ta 14 divchat U 1902 r do cerkvi sv Paraskevi bulo pripisano 1609 dush doroslogo naselennya ne lishe zhiteliv s V yunishe a takozh s Gorodisha U 1912 r kilkist parafiyan skladala 1438 dush Protyagom 1925 1926 rr u s V yunishe pri cerkvi bulo zareyestrovani slov yanska ta avtokefalni gromadi Naprikinci 1930 h rr cerkva bula zakrita Primishennya pochali vikoristovuvati yak zernoshovishe U 1942 r u hrami vidnovili sluzhbu Vzhe u 1960 r cerkva znovu bula zachinena U 1968 r s V yunishe potrapilo u zonu zatoplennya U 1971 rr cerkva bula perevezena do Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini Nastoyateli cerkvi 1736 1749 rr svyashennik Mihajlo Martinov 1771 r svyashennik Vasil Charukovskij 1784 r svyashennik Prohor Charukovskij 1865 r svyashennik Andrij Bazilevich 1889 r svyashennik Ioann Grigorovich 1892 r svyashennik Antonij Pisnyachevskij 1895 r svyashennik Mikolaj Diakonenko 1902 1912 svyashennik Stefan Luk yanov Seredina 1920 h rr svyashennik Sergij Burbeza 1930 r svyashennik Ivan Chizhevskij Muzej kosmosuDokladnishe Muzej kosmosu Lishe 1973 roku cerkvu vstanovili vstanovili na prirodnomu pidvishenni rivninnogo plato lesovoyi terasi u mezhah Muzeyu arhitekturi na pobutu Serednoyi Naddnipryanshini U drugij polovini 1970 h rokiv u primishenni cerkvi rozpochalasya robota iz stvorennya ekspoziciyi Muzeyu svitopiznannya ta mirnogo osvoyennya kosmosu z 2003 r perejmenovanij na Muzej kosmosu Primitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 25 veresnya 2016 LiteraturaVovkodav S M Do pitannya istoriyi stvorennya Muzeyu kosmosu v m Pereyaslav Hmelnickomu S M Vovkodav Materiali I Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi internet konferenciyi Problemi ta perspektivi rozvitku nauki na pochatku tretogo tisyacholittya u krayinah Yevropi ta Aziyi Pereyaslav Hmelnickij 2014 S 35 38 Martinovich P Gorlenko V Cerkvi starinnoj postrojki v Poltavskoj eparhii P Martinovich V Gorlenko Poltavskie eparhialnye vedomosti Chast neoficialnaya 1888 16 avgusta 15 SPb 1888 S 22 Mahinchuk M G Merezhivo minlivogo chasu M G Mahinchuk K KIT 2012 592 s Nabok L M Aktualni pitannya vivchennya ta eksponuvannya tradicijnih kultovih sporud v etnografichnomu zapovidniku Pereyaslav L M Nabok Problemi ohoroni ta doslidzhennya etnografichnoyi spadshini Zbirnik statej Kiyiv 2005 S 47 52 Nabok L M Pravoslavni hrami Pereyaslavshini istoriya doslidzhennya suchasnist L M Nabok O V Kolibenko K VD Vid A do Ya 2007 C 123 125 Tkachenko G P Z istoriyi v yunishanskoyi cerki ta yiyi parafiyi XVIII HH st G P Tkachenko Pereyaslavica K Milenium 2007 Vip 1 3 S 175 178 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici V yunishe Cerkva sv Paraskevi z s V yunishe Pereyaslav Hmelnickogo rajonu nedostupne posilannya z chervnya 2019 S M Vovkodav Cerkva sv Paraskevi z s V yunishe Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Materiali NIEZ Pereyaslav S 54 55