Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква святого Петра (латис. Sv. Pētera baznīca, нім. Petrikirche) — кірха Евангелічно-лютеранської церкви Латвії, один із символів та одна з найвизначніших пам'яток Риги, столиці Латвії. Є найдавнішою культовою спорудою міста, перша згадка припадає на 1209 рік. Церква знаменита своїм оригінальним шпилем (загальна висота вежі церкви — 123,5 метра, з яких 64,5 метра припадає на шпиль). Розташована у Старому місті.
| Церква святого Петра | |
|---|---|
 | |
| 56°56′51″ пн. ш. 24°06′34″ сх. д. / 56.94750° пн. ш. 24.10944° сх. д.Координати: 56°56′51″ пн. ш. 24°06′34″ сх. д. / 56.94750° пн. ш. 24.10944° сх. д. | |
| Тип споруди | церква[1] |
| Розташування |  Латвія[1], Центральний район[d][2]Рига[1] |
| Перша згадка | 1209 |
| Початок будівництва | 13 століття[2] |
| Висота | 123,25 м |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | Цегляна готика, готика і бароко |
| Належність | лютеранство |
| Стан | d[2] |
| Адреса | Skārņu iela 19[2] |
| Оригінальна назва | латис. Sv. Pētera baznīca нім. Petrikirche |
| Епонім | Петро |
| Присвячення | Петро |
| Покровитель | Петро |
| Вебсайт | peterbaznica.riga.lv/en/news/ |
  Церква святого Петра (Рига) (Латвія) | |
 Церква святого Петра у Вікісховищі | |
Історія будівництва
Вперше церкву святого Петра згадують у хроніках під 1209 роком.
Спочатку передбачалося, що церква святого Петра буде головною церквою міста. На противагу Домському собору храм святого Петра будували як народну церкву — активну участь у зборі коштів на будівництво брали купці, ремісники та інші жителі міста. Крім того, церква святого Петра була головним культовим будинком ризьких бюргерів (привілейованої верстви міського населення у феодальній Ризі). При церкві діяла одна з найстаріших шкіл міста. Будувався храм в характерному для Північної Європи стримано-готичному стилі. Спочатку церква являла собою невелике приміщення зального типу з трьома нефами однакової висоти і, ймовірно, з окремо стоячою вежею. В наші дні залишки цієї споруди утворюють центральну частину храму (зовнішні стіни бічних вівтарів і кілька колон в інтер'єрі). У 1408—1409 роках архітектор з Ростока побудував нову вівтарну частину будівлі (прообразом, можливо, стала церква святої Марії в Ростоку). Реконструкція храму була продовжена в 1456 році і тривала до 1473 року, коли завершилося будівництво готичної .
Свій бароковий фасад з трьома пишно декорованими порталами будівля отримала в XVII столітті. До цього ж часу належить остання перебудова вежі храму і зведення першого шпиля в його сьогоднішньому вигляді. Перерахованими вище будівельними роботами керував майстер будівельної справи міста Риги .
Під час Другої світової війни церква разом з прилеглою до неї територією сильно постраждала від . За однією з версій, посилений обстріл будівлі був викликаний тим, що на башті був спостережний пункт радянських військ. У результаті артобстрілу і викликаних ним пожеж, шпиль і дах будівлі були знищені, загинуло внутрішнє оздоблення храму, були сильно пошкоджені стіни.
Протягом тривалого часу будівля лежала в руїнах. 14 червня 1966 року Рада Міністрів Латвійської РСР прийняла постанову № 304 «Про відновлення будівлі колишньої церкви Петра в м. Ризі». Проєкт реставрації розробили архітектори П. Саулітіс і Р. Зірніс, реставрацією керував Е. Дарбваріс.
У 1973 році добудували новий шпиль церкви. Реставрація внутрішніх приміщень тривала аж до 1983 року. Головну наву перекрили новими, залізобетонними склепіннями. Було відновлено кілька склепів, у тому числі і Склеп . Від старого оздоблення храму збереглися лише старовинні надписи дерев'яної різьби — незадовго до війни вони були вивезені до Польщі, завдяки чому і вціліли.
Після реставрації в будівлі розміщувався виставковий і концертний зали. Зараз храм переданий лютеранській церкві Латвії, проводяться регулярні служби.
Шпиль
Шпиль церкви святого Петра є найвпізнаванішою його складовою та невіддільною складовою панорами Риги.
У XIII столітті церковна вежа, мабуть, являла собою окремо стоячу споруду. Як частина храму, вежа вперше була зведена в кінці XV століття, тоді ж був споруджений восьмигранний дерев'яний шпиль, який простояв майже два століття. У 1666 році постарілий шпиль обвалився, зруйнувавши один з будинків і вбивши вісім осіб. На наступний рік шпиль був відновлений, проте через 10 років згорів. У своєму сьогоднішньому вигляді шпиль вперше був зведений в 1690 році. Примітно, що цей шпиль довгий час був найвищим дерев'яним шпилем в Європі (загальна висота вежі становила 123,5 метра, з них 64,5 метра припадало на сам дерев'яний шпиль).
У 1721 році в башту церкви святого Петра вдарила блискавка, що викликала пожежу, в гасінні якої брав участь російський імператор Петро I, що перебував у той час у Ризі. Однак загасити пожежу не вдалося — шпиль згорів практично повністю і впав. Завдяки щасливому випадку, палаючий шпиль не впав на місто, а «склався сам у себе», не заподіявши значних руйнуванівних наслідків (легенди приписують це молитвам Петра I). У цьому ж році, за іменним указом Петра I, були розпочаті роботи з відновлення шпиля, що скінчились лише через 20 років, в 1741 році. Відновлений шпиль проіснував рівно два століття і був знищений в день пам'яті Святого Петра (за григоріанським календарем), 29 червня 1941 року — в башту потрапив снаряд однієї з німецьких гаубиць, що обстрілювали місто під час облоги. Відновлення шпиля було закінчено лише в 1973 році. Новий шпиль своїми формами і розмірами повністю повторює попередній, але виконаний з металу. У шпилі були обладнані два оглядові майданчики (на висотах 57 і 71 метр), а для полегшення доступу відвідувачів на них були встановлені ліфт і залізобетонні сходи.
Сьогодні оглядові майданчики церкви святого Петра користуються великою популярністю серед туристів, а сам шпиль зображений на багатьох сувенірах.
Цікаві факти
- За одними даними, у 1297 році, під час боїв городян з Лівонським орденом, на даху будівлі були встановлені катапульти, котрі обстрілювали замок Віттенштейн.
- Годинник на вежі вперше з'явився у 1352 році.
- Шпиль церкви святого Петра прикрашає фігура півника. Функція півників на храмових шпилях — вказівка напрямку вітру, оскільки всі вони є флюгерами. Спочатку півників забарвлювали двома кольорами: один бік був чорним, а інший — золотим. Зроблено це було з метою більш зручного оповіщення населення про напрямок вітру. У Ризі це було особливо актуально, оскільки, бувши торговим містом, вона сильно залежала від морських торгових шляхів, а отже — і від вітру. Коли вітер дув з моря, птахи поверталися до міста золотим боком, і, сяючи на сонці, сповіщали ризьких купців про те, що кораблі з товаром зможуть зайти в бухту. Якщо вітер дув із суші, то півники поверталися чорним боком, і купцям було ясно, що угоди не відбудуться: кораблі зайти в порт не зможуть.
- Сьогоднішній півник був встановлений разом з новим шпилем, у 1973 році, однак попередній, 250-річний бронзовий півник також зберігся. Під час обвалення шпиля в 1941 році півень був серйозно пошкоджений, однак потім відреставрований і нині перебуває в церкві святого Петра, біля сходів на вежу.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- Іноді помилково називають собором святого Петра
Джерела
- Зирнис Г. Pētera baznīca. — Рига, 1984. (латис.)
- Холцманис А. О чём рассказывает церковь Петра (буклет). — Рига : Авотс, 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Petra Cerkva svyatogo Petra latis Sv Petera baznica nim Petrikirche kirha Evangelichno lyuteranskoyi cerkvi Latviyi odin iz simvoliv ta odna z najviznachnishih pam yatok Rigi stolici Latviyi Ye najdavnishoyu kultovoyu sporudoyu mista persha zgadka pripadaye na 1209 rik Cerkva znamenita svoyim originalnim shpilem zagalna visota vezhi cerkvi 123 5 metra z yakih 64 5 metra pripadaye na shpil Roztashovana u Staromu misti Cerkva svyatogo Petra56 56 51 pn sh 24 06 34 sh d 56 94750 pn sh 24 10944 sh d 56 94750 24 10944 Koordinati 56 56 51 pn sh 24 06 34 sh d 56 94750 pn sh 24 10944 sh d 56 94750 24 10944Tip sporudicerkva 1 Roztashuvannya Latviya 1 Centralnij rajon d 2 Riga 1 Persha zgadka1209Pochatok budivnictva13 stolittya 2 Visota123 25 mBudivelna sistemaceglaStilCeglyana gotika gotika i barokoNalezhnistlyuteranstvoStand 2 AdresaSkarnu iela 19 2 Originalna nazvalatis Sv Petera baznica nim PetrikircheEponimPetroPrisvyachennyaPetroPokrovitelPetroVebsajtpeterbaznica riga lv en news Cerkva svyatogo Petra Riga Latviya Cerkva svyatogo Petra u VikishovishiIstoriya budivnictvaVpershe cerkvu svyatogo Petra zgaduyut u hronikah pid 1209 rokom Spochatku peredbachalosya sho cerkva svyatogo Petra bude golovnoyu cerkvoyu mista Na protivagu Domskomu soboru hram svyatogo Petra buduvali yak narodnu cerkvu aktivnu uchast u zbori koshtiv na budivnictvo brali kupci remisniki ta inshi zhiteli mista Krim togo cerkva svyatogo Petra bula golovnim kultovim budinkom rizkih byurgeriv privilejovanoyi verstvi miskogo naselennya u feodalnij Rizi Pri cerkvi diyala odna z najstarishih shkil mista Buduvavsya hram v harakternomu dlya Pivnichnoyi Yevropi strimano gotichnomu stili Spochatku cerkva yavlyala soboyu nevelike primishennya zalnogo tipu z troma nefami odnakovoyi visoti i jmovirno z okremo stoyachoyu vezheyu V nashi dni zalishki ciyeyi sporudi utvoryuyut centralnu chastinu hramu zovnishni stini bichnih vivtariv i kilka kolon v inter yeri U 1408 1409 rokah arhitektor z Rostoka pobuduvav novu vivtarnu chastinu budivli proobrazom mozhlivo stala cerkva svyatoyi Mariyi v Rostoku Rekonstrukciya hramu bula prodovzhena v 1456 roci i trivala do 1473 roku koli zavershilosya budivnictvo gotichnoyi Svij barokovij fasad z troma pishno dekorovanimi portalami budivlya otrimala v XVII stolitti Do cogo zh chasu nalezhit ostannya perebudova vezhi hramu i zvedennya pershogo shpilya v jogo sogodnishnomu viglyadi Pererahovanimi vishe budivelnimi robotami keruvav majster budivelnoyi spravi mista Rigi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cerkva razom z prilegloyu do neyi teritoriyeyu silno postrazhdala vid Za odniyeyu z versij posilenij obstril budivli buv viklikanij tim sho na bashti buv sposterezhnij punkt radyanskih vijsk U rezultati artobstrilu i viklikanih nim pozhezh shpil i dah budivli buli znisheni zaginulo vnutrishnye ozdoblennya hramu buli silno poshkodzheni stini Protyagom trivalogo chasu budivlya lezhala v ruyinah 14 chervnya 1966 roku Rada Ministriv Latvijskoyi RSR prijnyala postanovu 304 Pro vidnovlennya budivli kolishnoyi cerkvi Petra v m Rizi Proyekt restavraciyi rozrobili arhitektori P Saulitis i R Zirnis restavraciyeyu keruvav E Darbvaris U 1973 roci dobuduvali novij shpil cerkvi Restavraciya vnutrishnih primishen trivala azh do 1983 roku Golovnu navu perekrili novimi zalizobetonnimi sklepinnyami Bulo vidnovleno kilka sklepiv u tomu chisli i Sklep Vid starogo ozdoblennya hramu zbereglisya lishe starovinni nadpisi derev yanoyi rizbi nezadovgo do vijni voni buli vivezeni do Polshi zavdyaki chomu i vcilili Pislya restavraciyi v budivli rozmishuvavsya vistavkovij i koncertnij zali Zaraz hram peredanij lyuteranskij cerkvi Latviyi provodyatsya regulyarni sluzhbi ShpilShpil cerkvi svyatogo Petra ye najvpiznavanishoyu jogo skladovoyu ta neviddilnoyu skladovoyu panorami Rigi U XIII stolitti cerkovna vezha mabut yavlyala soboyu okremo stoyachu sporudu Yak chastina hramu vezha vpershe bula zvedena v kinci XV stolittya todi zh buv sporudzhenij vosmigrannij derev yanij shpil yakij prostoyav majzhe dva stolittya U 1666 roci postarilij shpil obvalivsya zrujnuvavshi odin z budinkiv i vbivshi visim osib Na nastupnij rik shpil buv vidnovlenij prote cherez 10 rokiv zgoriv U svoyemu sogodnishnomu viglyadi shpil vpershe buv zvedenij v 1690 roci Primitno sho cej shpil dovgij chas buv najvishim derev yanim shpilem v Yevropi zagalna visota vezhi stanovila 123 5 metra z nih 64 5 metra pripadalo na sam derev yanij shpil U 1721 roci v bashtu cerkvi svyatogo Petra vdarila bliskavka sho viklikala pozhezhu v gasinni yakoyi brav uchast rosijskij imperator Petro I sho perebuvav u toj chas u Rizi Odnak zagasiti pozhezhu ne vdalosya shpil zgoriv praktichno povnistyu i vpav Zavdyaki shaslivomu vipadku palayuchij shpil ne vpav na misto a sklavsya sam u sebe ne zapodiyavshi znachnih rujnuvanivnih naslidkiv legendi pripisuyut ce molitvam Petra I U comu zh roci za imennim ukazom Petra I buli rozpochati roboti z vidnovlennya shpilya sho skinchilis lishe cherez 20 rokiv v 1741 roci Vidnovlenij shpil proisnuvav rivno dva stolittya i buv znishenij v den pam yati Svyatogo Petra za grigorianskim kalendarem 29 chervnya 1941 roku v bashtu potrapiv snaryad odniyeyi z nimeckih gaubic sho obstrilyuvali misto pid chas oblogi Vidnovlennya shpilya bulo zakincheno lishe v 1973 roci Novij shpil svoyimi formami i rozmirami povnistyu povtoryuye poperednij ale vikonanij z metalu U shpili buli obladnani dva oglyadovi majdanchiki na visotah 57 i 71 metr a dlya polegshennya dostupu vidviduvachiv na nih buli vstanovleni lift i zalizobetonni shodi Sogodni oglyadovi majdanchiki cerkvi svyatogo Petra koristuyutsya velikoyu populyarnistyu sered turistiv a sam shpil zobrazhenij na bagatoh suvenirah Cikavi faktiZa odnimi danimi u 1297 roci pid chas boyiv gorodyan z Livonskim ordenom na dahu budivli buli vstanovleni katapulti kotri obstrilyuvali zamok Vittenshtejn Godinnik na vezhi vpershe z yavivsya u 1352 roci Shpil cerkvi svyatogo Petra prikrashaye figura pivnika Funkciya pivnikiv na hramovih shpilyah vkazivka napryamku vitru oskilki vsi voni ye flyugerami Spochatku pivnikiv zabarvlyuvali dvoma kolorami odin bik buv chornim a inshij zolotim Zrobleno ce bulo z metoyu bilsh zruchnogo opovishennya naselennya pro napryamok vitru U Rizi ce bulo osoblivo aktualno oskilki buvshi torgovim mistom vona silno zalezhala vid morskih torgovih shlyahiv a otzhe i vid vitru Koli viter duv z morya ptahi povertalisya do mista zolotim bokom i syayuchi na sonci spovishali rizkih kupciv pro te sho korabli z tovarom zmozhut zajti v buhtu Yaksho viter duv iz sushi to pivniki povertalisya chornim bokom i kupcyam bulo yasno sho ugodi ne vidbudutsya korabli zajti v port ne zmozhut Sogodnishnij pivnik buv vstanovlenij razom z novim shpilem u 1973 roci odnak poperednij 250 richnij bronzovij pivnik takozh zberigsya Pid chas obvalennya shpilya v 1941 roci piven buv serjozno poshkodzhenij odnak potim vidrestavrovanij i nini perebuvaye v cerkvi svyatogo Petra bilya shodiv na vezhu PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Latvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014 Inodi pomilkovo nazivayut soborom svyatogo PetraDzherelaZirnis G Petera baznica Riga 1984 latis Holcmanis A O chyom rasskazyvaet cerkov Petra buklet Riga Avots 1980