Церква Святого Миколая (вірм. Սուրբ Նիկողայոս եկեղեցի) — вірменський православний храм міста Нахічевані-на-Дону. Розташовувався на розі 1-ї лінії і 1-ї вулиці Пролетарської. Церква була знесена в 1930-х роках.
Церква святого Миколая | |
---|---|
47°13′24″ пн. ш. 39°45′11″ сх. д. / 47.22360833002777269° пн. ш. 39.75332222002777627° сх. д.Координати: 47°13′24″ пн. ш. 39°45′11″ сх. д. / 47.22360833002777269° пн. ш. 39.75332222002777627° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Російська імперія і СРСР, Нахічевань-на-Дону |
Початок будівництва | 1783 |
Належність | Вірменська апостольська церква |
Церква святого Миколая (Нахічевань-на-Дону) (Ростовська область) | |
Історія
Дерев'яна церква Святого Миколая була закладена в 1781 році і освячена 10 вересня 1783 року. Це була одна з перших церков в Нахічевані-на-Дону. Вулиця, на якій знаходилася церква, отримала в її честь назва Микільської (нині це вулиця Листопадова). Через деякий час замість дерев'яної церкви звели кам'яний храм, який розташовувався на північ — на розі 1-ї лінії і 1-й Успенській вулиці (нині Пролетарської).
Храм мав три входи з чотириколонними портиками. Над головним (західним) входом височіла дзвіниця. Головний обсяг храму і дзвіницю вінчали класичні купола. В 1862 році в храмі проходив капітальний ремонт. В кінці XIX століття купола храму були замінені традиційними вірменськими восьмигранними шатрами. 28 квітня 1902 року на дзвіницю Микільської церкви був поставлений найбільший дзвін вагою 41 пудів 30 фунтів (близько 650 кг).
При храмі існував вірменський цвинтар, де були поховані багато відомих городяни: депутат Ованес Абрамян, їздив до Санкт-Петербурга за указом Катерини II, міський голова Арутюн Халибян, купець Макар Айрапетян — близький друг Мікаела Налбандяна. У 1873 році в храмі хрестили майбутнього поета Оноприоса Анопьяна. У 1883 році урочисто відзначався столітній ювілей храму. При храмі діяла парафіяльна початкова школа. У храмі була бібліотека, де зберігалися рукописні церковні книги на пергаменті.
Храм був закритий на початку 1930-х років. Будівля стали поступово розбирати. Руїни храму були остаточно зруйновані після Німецько-радянської війни. На його місці побудували п'ятиповерховий житловий будинок (1-я лінія, № 56).
Примітки
- Малаховский Е. И. Храмы и культовые сооружения Ростова-на-Дону. — Ростов-на-Дону : Издательство «NB», 2006. — 107—109 с. — .
- Мкртыч Мкртычевич Чорчопьянц. Церкви города Нахичевани-на-Дону. Донской временник. Процитовано 31 серпня 2013.
- Евгений Иванович Малаховский. Нахичеванские храмы. Донской временник. Процитовано 31 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Mikolaya virm Սուրբ Նիկողայոս եկեղեցի virmenskij pravoslavnij hram mista Nahichevani na Donu Roztashovuvavsya na rozi 1 yi liniyi i 1 yi vulici Proletarskoyi Cerkva bula znesena v 1930 h rokah Cerkva svyatogo Mikolaya47 13 24 pn sh 39 45 11 sh d 47 22360833002777269 pn sh 39 75332222002777627 sh d 47 22360833002777269 39 75332222002777627 Koordinati 47 13 24 pn sh 39 45 11 sh d 47 22360833002777269 pn sh 39 75332222002777627 sh d 47 22360833002777269 39 75332222002777627Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Rosijska imperiya i SRSR Nahichevan na DonuPochatok budivnictva1783NalezhnistVirmenska apostolska cerkvaCerkva svyatogo Mikolaya Nahichevan na Donu Rostovska oblast U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatogo Mikolaya IstoriyaDerev yana cerkva Svyatogo Mikolaya bula zakladena v 1781 roci i osvyachena 10 veresnya 1783 roku Ce bula odna z pershih cerkov v Nahichevani na Donu Vulicya na yakij znahodilasya cerkva otrimala v yiyi chest nazva Mikilskoyi nini ce vulicya Listopadova Cherez deyakij chas zamist derev yanoyi cerkvi zveli kam yanij hram yakij roztashovuvavsya na pivnich na rozi 1 yi liniyi i 1 j Uspenskij vulici nini Proletarskoyi Hram mav tri vhodi z chotirikolonnimi portikami Nad golovnim zahidnim vhodom visochila dzvinicya Golovnij obsyag hramu i dzvinicyu vinchali klasichni kupola V 1862 roci v hrami prohodiv kapitalnij remont V kinci XIX stolittya kupola hramu buli zamineni tradicijnimi virmenskimi vosmigrannimi shatrami 28 kvitnya 1902 roku na dzvinicyu Mikilskoyi cerkvi buv postavlenij najbilshij dzvin vagoyu 41 pudiv 30 funtiv blizko 650 kg Pri hrami isnuvav virmenskij cvintar de buli pohovani bagato vidomih gorodyani deputat Ovanes Abramyan yizdiv do Sankt Peterburga za ukazom Katerini II miskij golova Arutyun Halibyan kupec Makar Ajrapetyan blizkij drug Mikaela Nalbandyana U 1873 roci v hrami hrestili majbutnogo poeta Onopriosa Anopyana U 1883 roci urochisto vidznachavsya stolitnij yuvilej hramu Pri hrami diyala parafiyalna pochatkova shkola U hrami bula biblioteka de zberigalisya rukopisni cerkovni knigi na pergamenti Hram buv zakritij na pochatku 1930 h rokiv Budivlya stali postupovo rozbirati Ruyini hramu buli ostatochno zrujnovani pislya Nimecko radyanskoyi vijni Na jogo misci pobuduvali p yatipoverhovij zhitlovij budinok 1 ya liniya 56 PrimitkiMalahovskij E I Hramy i kultovye sooruzheniya Rostova na Donu Rostov na Donu Izdatelstvo NB 2006 107 109 s ISBN 5 98155 014 7 Mkrtych Mkrtychevich Chorchopyanc Cerkvi goroda Nahichevani na Donu Donskoj vremennik Procitovano 31 serpnya 2013 Evgenij Ivanovich Malahovskij Nahichevanskie hramy Donskoj vremennik Procitovano 31 serpnya 2013