Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святого Миколая — давня Католицька церква-базиліка в стародавньому місті Міра, сьогодні музей, розташований у сучасному Демре(провінція Анталія, Туреччина). Храм був побудований над місцем поховання Святого Миколая, християнського єпископа Міри IV століття, важливої релігійної фігури для східних православних християн і римо-католиків, який згодом став історичним натхненням для створення Санта-Клауса. Використання храму датується його будівництвом у VI столітті Юстиніаном Великим для державної церкви Римської імперії.
| Церква Святого Миколая | |
|---|---|
 | |
| 36°14′41″ пн. ш. 29°59′08″ сх. д. / 36.24472222224977713° пн. ш. 29.985555555583779608° сх. д.Координати: 36°14′41″ пн. ш. 29°59′08″ сх. д. / 36.24472222224977713° пн. ш. 29.985555555583779608° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і музей |
| Розташування |  Туреччина, АнталіяДемре |
| Початок будівництва | 4 століття |
| Стиль | Архітектура Візантійської імперії |
| Належність | православ'я |
| Єпархія | Константинопольська православна церква |
| Стан | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][1] |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Церква Святого Миколая (Демре) (Туреччина) | |
 Церква Святого Миколая у Вікісховищі | |
Історія
Церква була побудована в 520 р. н. е. на фундаменті ще старішої християнської церкви, де святий Миколай був єпископом. Юстиніан I взяв участь у реконструкції. З часом церкву затопило та засипало мулом. У 1862 році храм був відновлений російським імператором Миколою I, який додав вежу та вніс інші зміни у візантійську архітектуру. Церква продовжувала функціонувати до остаточного залишення Східною Православною Церквою в 1923 році, коли решта греків Демре була змушена покинути місто через обмін населенням між Грецією та Туреччиною. Церква Святого Миколая відома своїми чудовими настінними фресками, а також своїм архітектурним і релігійним значенням.
Археологічні розкопки
Археологічні розкопки в церкві розпочалися в 1988 році під керівництвом професора С. Йилдиза Отюкена з університету Хаджеттепе, Анкара, Туреччина. Під час розкопок було виявлено частину північної частини монастирського комплексу, а також невеликі каплиці навколо нави, одна з яких, зокрема, містить яскраві фрески, які детально описують життя та чудеса святого. Окрім того було знайдено осквернений саркофаг, який вважається оригінальним місце поховання Святого Миколая, звідки його останки були примусово перенесені до Барі в 1087 році.
Літургія
Православна літургія в храмі періодично відбувається 6 грудня.
Посилання
- sacred-destinations.com
- https://whc.unesco.org/en/tentativelists/1399/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Mikolaya davnya Katolicka cerkva bazilika v starodavnomu misti Mira sogodni muzej roztashovanij u suchasnomu Demre provinciya Antaliya Turechchina Hram buv pobudovanij nad miscem pohovannya Svyatogo Mikolaya hristiyanskogo yepiskopa Miri IV stolittya vazhlivoyi religijnoyi figuri dlya shidnih pravoslavnih hristiyan i rimo katolikiv yakij zgodom stav istorichnim nathnennyam dlya stvorennya Santa Klausa Vikoristannya hramu datuyetsya jogo budivnictvom u VI stolitti Yustinianom Velikim dlya derzhavnoyi cerkvi Rimskoyi imperiyi Cerkva Svyatogo Mikolaya36 14 41 pn sh 29 59 08 sh d 36 24472222224977713 pn sh 29 985555555583779608 sh d 36 24472222224977713 29 985555555583779608 Koordinati 36 14 41 pn sh 29 59 08 sh d 36 24472222224977713 pn sh 29 985555555583779608 sh d 36 24472222224977713 29 985555555583779608Tip sporudicerkva i muzejRoztashuvannya Turechchina Antaliya DemrePochatok budivnictva4 stolittyaStilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiNalezhnistpravoslav yaYeparhiyaKonstantinopolska pravoslavna cerkvaStanOb yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d 1 EponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecCerkva Svyatogo Mikolaya Demre Turechchina Cerkva Svyatogo Mikolaya u VikishovishiIstoriyaCerkva bula pobudovana v 520 r n e na fundamenti she starishoyi hristiyanskoyi cerkvi de svyatij Mikolaj buv yepiskopom Yustinian I vzyav uchast u rekonstrukciyi Z chasom cerkvu zatopilo ta zasipalo mulom U 1862 roci hram buv vidnovlenij rosijskim imperatorom Mikoloyu I yakij dodav vezhu ta vnis inshi zmini u vizantijsku arhitekturu Cerkva prodovzhuvala funkcionuvati do ostatochnogo zalishennya Shidnoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu v 1923 roci koli reshta grekiv Demre bula zmushena pokinuti misto cherez obmin naselennyam mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu Cerkva Svyatogo Mikolaya vidoma svoyimi chudovimi nastinnimi freskami a takozh svoyim arhitekturnim i religijnim znachennyam Arheologichni rozkopkiArheologichni rozkopki v cerkvi rozpochalisya v 1988 roci pid kerivnictvom profesora S Jildiza Otyukena z universitetu Hadzhettepe Ankara Turechchina Pid chas rozkopok bulo viyavleno chastinu pivnichnoyi chastini monastirskogo kompleksu a takozh neveliki kaplici navkolo navi odna z yakih zokrema mistit yaskravi freski yaki detalno opisuyut zhittya ta chudesa svyatogo Okrim togo bulo znajdeno oskvernenij sarkofag yakij vvazhayetsya originalnim misce pohovannya Svyatogo Mikolaya zvidki jogo ostanki buli primusovo pereneseni do Bari v 1087 roci LiturgiyaPravoslavna liturgiya v hrami periodichno vidbuvayetsya 6 grudnya Posilannyasacred destinations com https whc unesco org en tentativelists 1399