Собор святого Володимира (раніше — костел святого Духа) — культова споруда, храм ПЦУ у місті Червоноград (Львівська область). Зведений на початку XVIII століття у стилі бароко як католицький костел Зіслання святого Духа у монастирському комплексі бернардинів і є найдавнішою спорудою Червонограда. Після Другої світової війни монастир із костелом закрили, а у 1988 році напівзруйнований костел передали православній громаді і перебудували під православний храм.
Церква святого Володимира | |
---|---|
Назва на честь: | Володимир Святославич |
50°23′ пн. ш. 24°14′ сх. д. / 50.383° пн. ш. 24.233° сх. д.Координати: 50°23′ пн. ш. 24°14′ сх. д. / 50.383° пн. ш. 24.233° сх. д. | |
Тип | православний храм |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Червоноград |
Конфесія | ПЦУ |
Єпархія | Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ |
Архітектурний стиль | бароко |
Автор проєкту | Франциск Чайка |
Матеріал | цегла |
Побудовано на кошти | Фелікс Казимир Потоцький, Юзеф Феліціан Потоцький, Францішек Салезій Потоцький |
Засновано | 1695 |
Настоятель | митр. прот. Михайло Гнатів |
Сайт | facebook.com/groups/soborvolodymyra/ |
Церква святого Володимира (Червоноград) (Україна) | |
Церква святого Володимира у Вікісховищі |
Має статус пам'ятки архітектури національного значення України, охоронний № 1336.
Загальні відомості
Церква розташована у старій частині міста, за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 20.
Настоятель собору — митрофорний протоієрей Михайло Гнатів.
Історія
Бернардинський монастир у Червонограді (тоді — Кристинопіль) був заснований у 1695 році (за іншими даними — у 1692 році), коли засновник Кристинополя Фелікс Казимир Потоцький збудував у місті дерев'яний костел Святого Духа із мурованими підземними криптами, які мали слугувати усипальницею родиин Потоцьких та його нащадків. Також Фелікс Казимир запросив оселитися при костелі монахів із бернардинського ордену та надав їм землі під пасовища, право ловити рибу у Західному Бузі та право користуватися млинами і лісами, що належали шляхтичу. У 1701 році костел згорів у пожежі, Фелікс Казимир почав будівництво на його місці нової мурованої церкви у стилі бароко, проте 1702 року помер і був похований у скрипті костелу. Відбудову костелу продовжив його син, Юзеф Феліціан Потоцький, пожертвувавши на будівельні роботи 30 900 злотих. З 1710 року при церкві починає діяти братство Непорочного Зачаття Матері Божої.
У 1723 році Юзеф Феліціан Потоцький помер і будівництво костелу Святого Духа продовжив його син Францішек Салезій Потоцький. У 1733 році він перевіз із Рима до кристинопольського костелу труну із мощами святого Климентія. Ще одну реліквію — частинку Святого Хреста — привезли до церкви у 1752 році.
Перші споруди бернардинського монастиря при церкві Святого Духа були дерев'яними, тому в 1747 році Францішек Салезій почав будівництво мурованого монастиря за проектом Франциска Чайки. Втім, у 1749 році сталася пожежа, яка знищила частину будівель монастиря та пошкодила костел. Відновлення монастиря і церкви завершилося лише у 1760-х роках. У 1767 році добудували кам'яну огорожу.
У 1755 році в церкві встановили орган, у 1758 році справа від вівтарної частини добудували невелику каплицю для мощей святого Климентія. Для внутрішнього розпису костелу Францішек Салезій Потоцький запросив львівського художника Станіслава Строїнського. Вартість робіт із розпису, які продовжувалися з 1759 по 1759 рік, склала 16 016 злотих. Строїнський розписав стіни та склепіння церкви фресками у техніці поліхромії, найбільше з них виділялися фрески на тему Воскресіння Христа та життя святого Франциска у головній наві. Також кілька картин для костелу виконав художник Д. Бальцані.
У 1772 році, після першого розподілу Польщі, за яким Кристинопіль відійшов до Габсбургів, та смерті Францішека Салезія Потоцького, почався поступовий занепад монастиря. У 1772—1774 роках в частині приміщень розташувалися склади австрійського війська, тому ченці поступово лишають монастир, перебираючись до польських земель. У 1802 році австрійська влада намагається закрити монастир через малу кількість ченців, проте завдяки заступництву львівського консисторія Євкарпія Вегеля монастир продовжив існувати.
У 1840—1843 роках був проведений частковий ремонт монастиря, його настоятелем тоді був Антоній Мікош. У 1852 році сталася велика пожежа, яка знову зруйнувала костел і монастир, проте вже за два роки будівлі повністю відновили. Керував роботами з реставрації новий настоятель монастиря Анзелм Пізунський, який обіймав цю посаду в 1848—1855 роках, гроші на відновлення святині давали численні благодійники, зокрема, тогочасна власниця Кристинополя Тереза Вишневська. Фрески Станіслава Строїнського після пожежі відновив художник Станіслав Родецький у 1854 році. У 1889 році в костелі встановили новий вівтар роботи польського майстра Маєрського, вартість вівтаря становила 4000 злотих. Вівтар у бароковому стилі був прикрашений дерев'яними різьбленими фігурами: в центральній частині — статуї святого Бернара і святого Франциска, з боків — статуї пап Римських Григорія та Урбана. Наприкінці XIX століття відбудували і бічні каплиці.
У 1876 році, при відкритті крипт костелу, виявилося, що поховання в них розграбовані та сплюндровані. Їх упорядкувала у 1898 році дружина графа Адама Потоцького, яка реставрувала власним коштом дві крипти і перепоховала в них тіла родини Потоцьких.
Відомо, що у другій половині XIX століття при монастирі діяла початкова школа. Станом на 1885 рік парафія костелу нараховувала понад тисячу осіб.
У 1927 році костел вчергове реставрували.
Протягом Другой світової війни костел і монастир майже не постраждали, лише у 1944 році була пошкоджена верхівка купола. Настоятелем у ті роки був Єжи Білецький. Сусідній монастир василіан німці зайняли під госпіталь, тому василіани за згодою отця Білецького проводили свої служби у бернардинському монастирі. У 1944—1946 роках у монастирі, залишеному монахами, розташовувалася кристинопільска польська міліція. У підвалах монастиря розмітисли катівню, про що свідчать знайдені під час відбудови костелу у 1990-х роках людські рештки.
Коли у 1951 році Кристинопіль на підставі радянсько-польської міжурядової угоди відійшов до СРСР, радянська влада закрила костел і монастир, і хоча у 1979 році вони отримали статус «пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави», будівлі поступово руйнувалися.
Лише у 1988 році рішенням міської ради костел Святого Духа передали православній громаді і він став першою діючою церквою у Червонограді. У 1988—1989 роках були проведені ремонтно-реставраційна роботи, внаслідок яких до головної бані добудували чотири менших, і колишній костел пересвятили на православну церкву святого рівноапостольного князя Володимира. Інтер'єр церкви оздобили розписами художники з міста Горохів під керівництвом Олександра Корецького, купол розписували викладачі Червоноградської художньої школи С. Ружицький та М. Левкун, іконостас створив львівський різьбяр Ігор Козак. Однак, на жаль, при реставрації були знищені інтер'єрні розписи XVIII—XIX століття. У 2006 році бані церкви пофарбували у блакитний колір і оздобили золотими зірками.
Опис
Будівля церкви цегляна, у плані має вигляд рівнораменного хреста, західну кінцівку якого утворює тринавний об'єм. Центральна нава, завершена главою, значно вище бічних нефів і трансепта. Головний фасад, оздоблений у стилі бароко, прикрашений пілястрами, установленими на високих цоколях, увінчаний карнизом і фронтоном криволінійних обрисів. До центрального входу в XIX в. був прибудований невеликий притвор із трикутним фронтоном. Південний фасад костелу позбавлений архітектурного декору. З півночі та сходу до будівлі храму примикають двоповерхові монастирські келії з просторим прямокутним внутрішнім подвір'ям.
Святині
В церкві знаходиться ікона Божої Матері «Всецариця». Також, у храмі перебувають ікони з частичками мощей таких святих: святого великомученика Димитрія Солунського, святого великомученика і цілителя Пантелеймона, святої великомучениці Варвари, святителя Спиридона, Тримифунтського чудотворця, святого священномученика Кипріана.
Примітки
- Ясинецька, 1992, с. 18.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 59.
- ПГиА УССР, 1985, с. 101.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 34.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 60.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 62.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 175.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 176.
- ПГиА УССР, 1985, с. 102.
- Історія храму. Процитовано 20 травня 2019 року.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
() - Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 222.
- Гриник, Ярош-Замойська, 2010, с. 235.
- Ясинецька, 1992, с. 22.
Джерела
- Гриник Г., Ярош-Замойська О. Кристинопіль (1692—1951). — Червоноград : ТзОВ «ЮЕКС», 2010. — 256 с. — .
- Оксана Ясинецька. Новий Двір — Кристинопіль — Червоноград. З історії. — Л. : "Край", 1992. — 5000 прим. — .
- Святодуховский костел бернардинского монастыря и кельи, XVIII в. (ул. Богдана Хмельницкого, 20) // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н.Л. (гл. ред.), Логвин Г.Н. (отв. ред.), Гованюк Е.М., Кравец И.М., Могытыч И.Р., Трегубова Т.А. и др. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 336 с. — 8000 прим.
Посилання
https://www.facebook.com/groups/soborvolodymyra - офіційна сторінка собору святого Володимира у Фейсбуці.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor svyatogo Volodimira ranishe kostel svyatogo Duha kultova sporuda hram PCU u misti Chervonograd Lvivska oblast Zvedenij na pochatku XVIII stolittya u stili baroko yak katolickij kostel Zislannya svyatogo Duha u monastirskomu kompleksi bernardiniv i ye najdavnishoyu sporudoyu Chervonograda Pislya Drugoyi svitovoyi vijni monastir iz kostelom zakrili a u 1988 roci napivzrujnovanij kostel peredali pravoslavnij gromadi i perebuduvali pid pravoslavnij hram Cerkva svyatogo VolodimiraNazva na chest Volodimir Svyatoslavich50 23 pn sh 24 14 sh d 50 383 pn sh 24 233 sh d 50 383 24 233 Koordinati 50 23 pn sh 24 14 sh d 50 383 pn sh 24 233 sh d 50 383 24 233Tippravoslavnij hramStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaChervonogradKonfesiyaPCUYeparhiyaLvivsko Sokalska yeparhiya PCUArhitekturnij stilbarokoAvtor proyektuFrancisk ChajkaMaterialceglaPobudovano na koshtiFeliks Kazimir Potockij Yuzef Felician Potockij Francishek Salezij PotockijZasnovano1695Nastoyatelmitr prot Mihajlo GnativSajtfacebook com groups soborvolodymyra Cerkva svyatogo Volodimira Chervonograd Ukrayina Cerkva svyatogo Volodimira u Vikishovishi Maye status pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini ohoronnij 1336 Zagalni vidomostiCerkva roztashovana u starij chastini mista za adresoyu vul Bogdana Hmelnickogo 20 Nastoyatel soboru mitrofornij protoiyerej Mihajlo Gnativ IstoriyaBernardinskij monastir u Chervonogradi todi Kristinopil buv zasnovanij u 1695 roci za inshimi danimi u 1692 roci koli zasnovnik Kristinopolya Feliks Kazimir Potockij zbuduvav u misti derev yanij kostel Svyatogo Duha iz murovanimi pidzemnimi kriptami yaki mali sluguvati usipalniceyu rodiin Potockih ta jogo nashadkiv Takozh Feliks Kazimir zaprosiv oselitisya pri kosteli monahiv iz bernardinskogo ordenu ta nadav yim zemli pid pasovisha pravo loviti ribu u Zahidnomu Buzi ta pravo koristuvatisya mlinami i lisami sho nalezhali shlyahtichu U 1701 roci kostel zgoriv u pozhezhi Feliks Kazimir pochav budivnictvo na jogo misci novoyi murovanoyi cerkvi u stili baroko prote 1702 roku pomer i buv pohovanij u skripti kostelu Vidbudovu kostelu prodovzhiv jogo sin Yuzef Felician Potockij pozhertvuvavshi na budivelni roboti 30 900 zlotih Z 1710 roku pri cerkvi pochinaye diyati bratstvo Nepo rochnogo Zachattya Materi Bozhoyi U 1723 roci Yuzef Felician Potockij pomer i budivnictvo kostelu Svyatogo Duha prodovzhiv jogo sin Francishek Salezij Potockij U 1733 roci vin pereviz iz Rima do kristinopolskogo kostelu trunu iz moshami svyatogo Klimentiya She odnu relikviyu chastinku Svyatogo Hresta privezli do cerkvi u 1752 roci Pershi sporudi bernardinskogo monastirya pri cerkvi Svyatogo Duha buli derev yanimi tomu v 1747 roci Francishek Salezij pochav budivnictvo murovanogo monastirya za proektom Franciska Chajki Vtim u 1749 roci stalasya pozhezha yaka znishila chastinu budivel monastirya ta poshkodila kostel Vidnovlennya monastirya i cerkvi zavershilosya lishe u 1760 h rokah U 1767 roci dobuduvali kam yanu ogorozhu U 1755 roci v cerkvi vstanovili organ u 1758 roci sprava vid vivtarnoyi chastini dobuduvali neveliku kaplicyu dlya moshej svyatogo Klimentiya Dlya vnutrishnogo rozpisu kostelu Francishek Salezij Potockij zaprosiv lvivskogo hudozhnika Stanislava Stroyinskogo Vartist robit iz rozpisu yaki prodovzhuvalisya z 1759 po 1759 rik sklala 16 016 zlotih Stroyinskij rozpisav stini ta sklepinnya cerkvi freskami u tehnici polihromiyi najbilshe z nih vidilyalisya freski na temu Voskresinnya Hrista ta zhittya svyatogo Franciska u golovnij navi Takozh kilka kartin dlya kostelu vikonav hudozhnik D Balcani U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi za yakim Kristinopil vidijshov do Gabsburgiv ta smerti Francisheka Saleziya Potockogo pochavsya postupovij zanepad monastirya U 1772 1774 rokah v chastini primishen roztashuvalisya skladi avstrijskogo vijska tomu chenci postupovo lishayut monastir perebirayuchis do polskih zemel U 1802 roci avstrijska vlada namagayetsya zakriti monastir cherez malu kilkist chenciv prote zavdyaki zastupnictvu lvivskogo konsistoriya Yevkarpiya Vegelya monastir prodovzhiv isnuvati U 1840 1843 rokah buv provedenij chastkovij remont monastirya jogo nastoyatelem todi buv Antonij Mikosh U 1852 roci stalasya velika pozhezha yaka znovu zrujnuvala kostel i monastir prote vzhe za dva roki budivli povnistyu vidnovili Keruvav robotami z restavraciyi novij nastoyatel monastirya Anzelm Pizunskij yakij obijmav cyu posadu v 1848 1855 rokah groshi na vidnovlennya svyatini davali chislenni blagodijniki zokrema togochasna vlasnicya Kristinopolya Tereza Vishnevska Freski Stanislava Stroyinskogo pislya pozhezhi vidnoviv hudozhnik Stanislav Rodeckij u 1854 roci U 1889 roci v kosteli vstanovili novij vivtar roboti polskogo majstra Mayerskogo vartist vivtarya stanovila 4000 zlotih Vivtar u barokovomu stili buv prikrashenij derev yanimi rizblenimi figurami v centralnij chastini statuyi svyatogo Bernara i svyatogo Franciska z bokiv statuyi pap Rimskih Grigoriya ta Urbana Naprikinci XIX stolittya vidbuduvali i bichni kaplici U 1876 roci pri vidkritti kript kostelu viyavilosya sho pohovannya v nih rozgrabovani ta splyundrovani Yih uporyadkuvala u 1898 roci druzhina grafa Adama Potockogo yaka restavruvala vlasnim koshtom dvi kripti i perepohovala v nih tila rodini Potockih Vidomo sho u drugij polovini XIX stolittya pri monastiri diyala pochatkova shkola Stanom na 1885 rik parafiya kostelu narahovuvala ponad tisyachu osib U 1927 roci kostel vchergove restavruvali Protyagom Drugoj svitovoyi vijni kostel i monastir majzhe ne postrazhdali lishe u 1944 roci bula poshkodzhena verhivka kupola Nastoyatelem u ti roki buv Yezhi Bileckij Susidnij monastir vasilian nimci zajnyali pid gospital tomu vasiliani za zgodoyu otcya Bileckogo provodili svoyi sluzhbi u bernardinskomu monastiri U 1944 1946 rokah u monastiri zalishenomu monahami roztashovuvalasya kristinopilska polska miliciya U pidvalah monastirya rozmitisli kativnyu pro sho svidchat znajdeni pid chas vidbudovi kostelu u 1990 h rokah lyudski reshtki Koli u 1951 roci Kristinopil na pidstavi radyansko polskoyi mizhuryadovoyi ugodi vidijshov do SRSR radyanska vlada zakrila kostel i monastir i hocha u 1979 roci voni otrimali status pam yatok arhitekturi Ukrayinskoyi RSR sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi budivli postupovo rujnuvalisya Lishe u 1988 roci rishennyam miskoyi radi kostel Svyatogo Duha peredali pravoslavnij gromadi i vin stav pershoyu diyuchoyu cerkvoyu u Chervonogradi U 1988 1989 rokah buli provedeni remontno restavracijna roboti vnaslidok yakih do golovnoyi bani dobuduvali chotiri menshih i kolishnij kostel peresvyatili na pravoslavnu cerkvu svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Inter yer cerkvi ozdobili rozpisami hudozhniki z mista Gorohiv pid kerivnictvom Oleksandra Koreckogo kupol rozpisuvali vikladachi Chervonogradskoyi hudozhnoyi shkoli S Ruzhickij ta M Levkun ikonostas stvoriv lvivskij rizbyar Igor Kozak Odnak na zhal pri restavraciyi buli znisheni inter yerni rozpisi XVIII XIX stolittya U 2006 roci bani cerkvi pofarbuvali u blakitnij kolir i ozdobili zolotimi zirkami Inter yer cerkviOpisBudivlya cerkvi ceglyana u plani maye viglyad rivnoramennogo hresta zahidnu kincivku yakogo utvoryuye trinavnij ob yem Centralna nava zavershena glavoyu znachno vishe bichnih nefiv i transepta Golovnij fasad ozdoblenij u stili baroko prikrashenij pilyastrami ustanovlenimi na visokih cokolyah uvinchanij karnizom i frontonom krivolinijnih obrisiv Do centralnogo vhodu v XIX v buv pribudovanij nevelikij pritvor iz trikutnim frontonom Pivdennij fasad kostelu pozbavlenij arhitekturnogo dekoru Z pivnochi ta shodu do budivli hramu primikayut dvopoverhovi monastirski keliyi z prostorim pryamokutnim vnutrishnim podvir yam SvyatiniV cerkvi znahoditsya ikona Bozhoyi Materi Vsecaricya Takozh u hrami perebuvayut ikoni z chastichkami moshej takih svyatih svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo svyatogo velikomuchenika i cilitelya Pantelejmona svyatoyi velikomuchenici Varvari svyatitelya Spiridona Trimifuntskogo chudotvorcya svyatogo svyashennomuchenika Kipriana PrimitkiYasinecka 1992 s 18 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 59 PGiA USSR 1985 s 101 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 34 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 60 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 62 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 175 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 176 PGiA USSR 1985 s 102 Istoriya hramu Procitovano 20 travnya 2019 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 222 Grinik Yarosh Zamojska 2010 s 235 Yasinecka 1992 s 22 DzherelaGrinik G Yarosh Zamojska O Kristinopil 1692 1951 Chervonograd TzOV YuEKS 2010 256 s ISBN 978 966 2154 49 8 Oksana Yasinecka Novij Dvir Kristinopil Chervonograd Z istoriyi L Kraj 1992 5000 prim ISBN 5 7707 0936 7 Svyatoduhovskij kostel bernardinskogo monastyrya i keli XVIII v ul Bogdana Hmelnickogo 20 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR illyustrirovannyj spravochnik katalog Zharikov N L gl red Logvin G N otv red Govanyuk E M Kravec I M Mogytych I R Tregubova T A i dr K Budivelnik 1985 T 3 336 s 8000 prim Posilannyahttps www facebook com groups soborvolodymyra oficijna storinka soboru svyatogo Volodimira u Fejsbuci