Церква Святого Архистратига Михаїла — одна з основних і найстаріших мурованих церков Калуша, що належить до греко-католицької єпархії. Храм зведений в 1913 році на місці старої дерев'яної церкви. На Західній Україні є ще декілька, подібних за плануванням, церков.
Церква Святого Архистратига Михаїла | |
---|---|
49°01′32″ пн. ш. 24°22′11″ сх. д. / 49.025694° пн. ш. 24.369750° сх. д.Координати: 49°01′32″ пн. ш. 24°22′11″ сх. д. / 49.025694° пн. ш. 24.369750° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Калуш |
Архітектор | Василь Нагірний |
Художник | Павло Ковжун, Михайло Осінчук |
Інженер | Теодор Мельничук |
Засновник | о. Володимир Петрушевич та Тимофій Пітулей |
Початок будівництва | 1904 |
Кінець будівництва | 1913 |
Стиль | візантійський стиль |
Належність | Українська греко-католицька церква |
Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Адреса | вулиця Майдан Шептицького 8, 77301 |
Церква Святого Архистратига Михаїла (Калуш) (Україна) | |
Церква Святого Архистратига Михаїла у Вікісховищі |
Історія
Дерев'яний храм
Попередній дерев'яний храм з цією назвою зведений у 1771. Він знаходився на вулиці Станіславській (тепер вул. С. Бандери). Тоді на церковному подвір'ї (1 га) крім храму знаходились дзвіниця та плебанія. У XVIII ст. створене церковне братство. У 1823—1832 рр. (за іншою версією в 1782) при церкві відкрито парафіяльну школу, 5 червня 1848 біля церкви після Богослужіння проведено Віче, яке відкрив о. М. Коблянський і розповів про скасування панщини та створення у Львові Головної Руської Ради, закликав міщан обирати зі свого середовища членів філії — Калуського осередку Головної руської ради. Перший короткий опис храму зробив В. Навроцький у 1884 р. Парохами давньої церкви були о. В. Бобикевич (до 1850), о. Ю. Величковський (1850—1864), о. І. Губчак (1864—1893), о. К. Левицький (1893, тимчасовий завідатель), о. В. Петрушевич (з 1894). Найвідоміші священнослужителі-сотрудники старої церкви: о. І. Гордзієвський (1854-79), о. І. Козак (1882-87), о. В. Вахнянин (1888-92), о. Д. Романовський (1892—1990), о. М. Струтинський (1990-92), о. В. Тисовський (1902-09), о. В. Бачинський (1910-12), о. В. Яцишин (1909).
Іконостас та вівтарі з калуського храму передано церкві Св. Василія Великого у с. Довга Калуська, а будівельні матеріали використані при відбудові знищеної вогнем сільської церкви. Місце де була стара церква закупили брати Фельчинські (відомі у Європі майстри виливання дзвонів; збудувавши там власний будинок, а згодом — молочарню; на місці престолу закопали хрест. До сьогодні збереглося берегове укріплення місця, де стояла церква (з північної сторони ділянки) проти зсуву ґрунту.
Будівництво
Зі зростанням кількості мешканців міста виникла потреба будівництва нової церкви. За основу взято проєкт Преображення Господнього у Львові. Втілив проєкт Т. Мельничук (1910-13). Ініціаторами та сподвижниками будівництва нової церкви були о. В. Петрушевич та Т. Пітулей за сприянням Митрополита А. Шептицького.
З 1910 по 1913 рік велася будова нової церкви святого Архангела Михаїла у Калуші. Побудова нового храму визрівала сама по собі, адже парафія збільшувалася, і старенька церква (1771 року), хоч і вміщувала ще всіх парохіян, але, як влучно зауважив тоді організатор будівництва церкви Тимофій Пітулей: «В яку церкву підуть наші внуки і правнуки?». Золоті слова, які переросли у справу!
Нову церкву з ініціативи пароха о. Володимира Петрушевича та Тимофія Пітулея, за проєктом Василя Нагірного, будівничого Теодора Мельничука, за благословенням митрополита Кир Андрея Шептицького збудовано і в урочистій обстановці було освячено 21 листопада 1913 року деканом Калуським о. Дмитром Рожановським у присутності 5000 тисяч людей. Тоді ж створено церковний комітет у складі пароха о. В. Петрушевича (голова), Ф. Полюшинського (заступник), І. Куровця (почесний член). Храм благословенний мощами єрусалимського священомученика.
Храм збудований у традиційному Візантійському стилі з 3 навами, малим притвором. Автор цього храму — Василь Нагірний, відомий архітектор Західної України, початку ХХ століття, засновник кооперативного руху в Галичині, зодчий понад двохсот храмів Галичини.
На території храму була розташована церковна дзвіниця. Дзвіниця функціонувала приблизно з 1913 року, заново перебудована 1927 перед церквою з правого боку. У перші роки своєї діяльності церква володіла чотирма меншими і одним великим дзвонами, виготовленими у ливарні братів Фельчинських.
1914—1991
Під час Першої світової війни церква зазнала руйнувань. У Реєстровій книзі та Шематизмі записано інформацію про вибухи біля дверей храму у травні 1915, пошкодження бані, даху, вікон, цоколя та знищення помешкання пароха у травні 1917 після вторгнення росіян. 5 серпня 1916 року 5 давніх дзвонів (діаметром 115, 65, 55, 50, 45, вагою 890, 125, 80, 60, 46 кг, виготовлені 1876, 1748, 1748, 1693, 1769 рр.) були конфісковані австрійським військовими. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді грошей не перерахувала. У 1919 з пожертв парафіян майстри Фельчинські виготовили нові дзвони. Восени 1943 року окупаційна німецька влада конфіскувала всі дзвони в Калуші.
При храмі діяли організації: Братство і Сестринство Найсвятіших Таїн, калуська філія Товариства Св. Ап. Павла (з 1910), Апостольство Молитви (з 1914). В другій половині 1940-х більшовики припинили діяльність цих організацій.
В 1946 році церква перейшла під керівництво РПЦ, а в 1990 відновила свою належність до УГКЦ. Священики-підпільники оо. М. Петраш (ректор підпільної духовної семінарії у Івано-Франківську) та М. Матійців (підпільно проводив душпастирську працю), О.-М. Пітулей (підпільно висвячений) за відмову перейти у православ'я були заслані на каторжні роботи до Сибіру, звільнені у 1956-57 рр.
Сучасність
У 1992 при церкві почали функціонувати: Спілка християнського відродження, ; гуртки Матері Божої Неустанної Помочі. Працює недільна школа, консультаційно-допомоговий Центр «Солідарність» єпархіальної служби «Карітас». Відновили діяльність: Марійська Дружина, Апостольство Молитви.
Святкування ювілею калуського храму у 2013 році тривало впродовж усього року. Проте, у листопаді, коли 1913 року, власне, і був освячений новозведений храм, було заплановано найбільше заходів. Для цього готувалася і християнська громада, і працівники культури, освіти і — влада міста.
На облаштування церкви до ювілею Калуська міська рада ухвалила рішення виділити храмові 30 тис. гривень. Крім того, в квітні відбувалися засідання спеціально створеної комісії, яка готувала відзначення цієї дати. А напередодні на перехресті вул. Дзвонарської і Підвальної з'явився біг-борд із нагадуванням калушанам про 100-річчя храму.
Зокрема, у листопада 2013, у ПК «Юність» відбулася святочна академія. А 20 листопада було заплановано проведення великого «круглого столу» дослідників історії церкви.
Наразі храм залишається одним із головних християнських осердь міста. Там служить п'ятеро отців, а громада прихожан — одна із найбільш чисельних у місті. На долю цього храму випало не тільки увібрати у себе енергетику вдячних молитов людей і розпачливих просьб про допомогу, але — і стати прихистком для людей у чи не найбільш складне століття. Храм руйнували і відновлювали, обкрадали і перебудовували. Своїм перебуванням його звеличували люди, чиї імена золотою стрічкою уписані в історію християнства України. Тож, це місце назавжди для Калуша буде святим. Назавжди — особливим. Тепер храм реставрується.
Архітектура
Екстер'єр
Церква збудована в традиційному візантійському стилі з 3 навами та малим притвором, дах увінчаний 5 банями на восьмигранних підбанниках з однією апсидою. Фасад будівлі прикрашений гутами, краплями, іншими декоративними формами. Особливо красивий портал храму, з обох сторін якого знаходяться 2 колони, увінчані вежами у формі малих куполів.
Меморіальна дошка борцям за волю України, які загинули в 1914—1920 рр. Встановлена на фасаді з права від центрального входу. Виготовлена з чорного базальту, на якому вигравірувано: «БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ 1914—1920»
Цей напис на тильній стороні пам'яткоохоронної таблиці виявлено під час реставрації церкви, що проводився до 1000-ліття Хрещення Русі. За припущеннями експертів меморіальна дошка могла бути встановлена в 1930-х рр та за більшовицького тоталітарного режиму реконструйована в пам'яткоохоронну таблицю.
Інтер'єр
Інтер'єр церкви відзначається багатством просторових рішень. Центральна нава веде від притвору до іконостасу, перед яким розташована середньої величини солея, віддалена від основного обсягу храму балюстрадою. Обабіч головної нави простягаються 2 бічні, відділені від центральної стінами, прикрашеними розписами та по кутах пілястрами. Бічні нави закінчуються вівтарями і престолами — Господа Ісуса Христа та Пречистої Діви Марії, що ще називають вівтарем Св. Параскевії П'ятниці (за центральним образом — зображення святої). Вівтарний простір — це півкругла апсида, в центрі якої розміщений престіл зі всіма необхідними атрибутами.
За престолом є горне місце і вівтар, за формою традиційний для греко-католицьких храмів. Обабіч престолу — проскомидійник. У центрі — великий настінний образ Св. Арх. Михаїла, по боках від нього образи ангелів.
Ліворуч від вівтаря вхід в ризницю, а праворуч — в захристію.
Іконостас і бічні вівтарі — це найкраща оздоба і святиня храму. Як малярські роботи, так і різьба виконані у стилі класицизму, хоча у ній вловлюються стильові елементи бароко (акантовий лист), рококо. У різьбленні зберігаються також суто канонічні елементи -виноградна лоза тощо.
Іконостас повний щодо кількості ярусів (5 — цілком канонічна кількість). Він створений у формі арки, починаючи від святкового ряду. Образи іконостасу і бічних вівтарів відносяться до більш пізнього періоду, намальовані олійними фарбами на полотні.
Бічні вівтарі складаються з 3-х вертикальних частин, увінчаних арками. Вівтарі оздоблені декоративними і сакральними образами подій з життя Господа Ісуса Христа та Пречистої Діви Марії, скульптурними образами ангелів. На обох вівтарях знаходяться кивоти, що увінчуються також скульптурними образами ангелів. Наступний ряд ікон із зображеннями Ісуса Христа та Пречистої Діви Марії по центру та образами «Благовіщення», «Різдво Ісуса Христа» на вівтарі Матері Божої, «Молитва в Гетсиманському саду», «Хрещення Ісуса» на вівтарі Христа. За центральними образами знаходяться скульптурна ікона Ісуса, який іде на Голгофу та образ Св. Параскевії П'ятниці. Увінчують вівтарі скульптурні ікони «Усікновення голови Івана Хрестителя», «Діва Марія з Ісусом на руках».
Дещо іншим є вівтар Різдва Христового, що знаходиться у захристії. Він виготовлений у XVIII ст. у стилі західного бароко. На вівтарі знаходяться образи пізнього періоду «Різдво Христове» та «Жертвоприношення Авраама». Проте в них відчуваються деякі риси ранньої ікони. Увінчують вівтар різьблені скульптури Святих Кирила і Методія, ангела та Бога — Творця Всесвіту.
Настінні розписи у храмі Святого Архистратига Михаїла виконували Михайло Осінчук та Павло Ковжун у 1936—1938 роках, за пароха о. Володимира Тисовського. Це високохудожні твори написані у стилі модерну, хоча окремі мотиви взяті з попередніх стилів — бароко, класицизму та інших. Декоративні композиції виконані у яскравих тонах різноманітної рослинної та тваринної орнаментики. Також у розписах використано багато елементів символізму.
Склепіння храму розмальоване у формі зоряного неба із образами ангелів на цьому фоні. Внутрішня сторона центральної бані розписана у традиційному візантійському стилі. Увінчується зображенням голуба (символ Святого Духа) та хрестом, на чотирьох сторонах зображення звірів-символів святих Євангелістів, на підбаннику образи Ангелів-Шестикрилів. Нижче ікони «Різдво Пречистої Діви Марії», «Різдво Господа Ісуса Христа», «Хрещення Ісуса Христа», «Розп'яття», образи Святих Євангелістів Матвія, Марка, Луки, Івана, текст молитви «Отче наш» старослов'янською мовою, образи-символи (всебачаче око, всечуюче вухо тощо).
На стінах храму намальовані ікони: по центру — Св. Катерини, Св. Олени, Св. Дмитрія, Св. Юрія; ліворуч — Св. Ірини, Св. Йосафата, Св. Йосифа-Обручника; праворуч — Св. Івана-Хрестителя, Св. Кирила, Св. Методія.
Церковне подвір'я
На території храму розташована церковна дзвіниця.
Місійний хрест (1993) встановлений в знак виходу греко-католицької церкви з підпілля. Свята місія проводилось місіонером ЧСВВ з Бразилії о. Августином Діткуном, завершував місію правлячий архієрей Софрон Дмитерко. В час місії калуського декана о. Б. Бігуна удостоєно митрофорного титулу протоієрея. Розміщений з ліва перед центральним входом до храму. Виготовлений з квадратно окантованого дуба. До хреста прикріплена металева таблиця на якій вигравірувано:
«ПАМ'ЯТКА Місії В Калуші року Божого 21-25 липня 1993»
Хрест увінчано металевим тризубом, а на поперечині прикріплено металеві букви «З НАМИ БОГ». Хрест металевий художньо оздоблений, вилитий з чавуну. За спогадами В.Коломийця (кахетит церкви) був центральним хрестом цвинтаря, який в XIX ст. розташовувався на території теперішньої церкви. В перші роки після спорудження церкви хрест стояв на місці теперішньої Оранти-Богоматері, згодом перевстановлений на гранчастий бетонний постамент, що споруджено перед храмом з правої сторони від центрального входу. На хресті невелике розп'яття Ісуса. Над розп'яттям табличка з написом «І. Н. ІД. І.» Нижче розп'яття — овальна металева пластина обрамлена лавровим вінком, можливо колись на ній був напис. В основі хреста — ангел, що молиться, клякнувши на одне коліно.
Хрест-стела на честь 1000-ліття Хрещення України (1988). Стела виготовлена з чорного мармуру (граніту) та увінчана мармуровим хрестом. Споруджено на бетонному подіумі.
На мармурі відчеканений напис:
«ХРЕСТ поставлений в пам'ять святкування 1000 ліття Хрещення Київської Русі 988—1988»
Скульптурно-архітектурна споруда Оранти-Богоматері (архітектор П. Пострільоний, скульптор І. Семак) покрови і заступництва парохіан церкви споруджено 10.08.1993 при фінансовому сприянні родини Маслей. Криницю з невеличким фонтаном для освячення води збудовано силами церковного братства. Проєкт схвалений Сакральною комісією за благословенням Владики Софрона Мудрого.
Скульптура Оранти-Богоматері, в лоні якої барельєф малого Ісуса, розміщена під опуклим куполом з металевою фігурною аркою. До скульптурної композиції примикає криниця, облицьована керамічною плиткою (пожертвувана Б. Пасічником).
Ідея створення скульптури о. М.Бігуна, настоятель церкви св. архистратига Михаїла
Фотогалерея
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святого Архистратига Михаїла |
- http://mihaelkalush.at.ua/ [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
- http://kalusz.io.ua/s115679/kalush._cerkva_svyatogo_arhangela_mihaela [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://kalush.info/page/hystory [ 12 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila odna z osnovnih i najstarishih murovanih cerkov Kalusha sho nalezhit do greko katolickoyi yeparhiyi Hram zvedenij v 1913 roci na misci staroyi derev yanoyi cerkvi Na Zahidnij Ukrayini ye she dekilka podibnih za planuvannyam cerkov Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila49 01 32 pn sh 24 22 11 sh d 49 025694 pn sh 24 369750 sh d 49 025694 24 369750 Koordinati 49 01 32 pn sh 24 22 11 sh d 49 025694 pn sh 24 369750 sh d 49 025694 24 369750Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina KalushArhitektorVasil NagirnijHudozhnikPavlo Kovzhun Mihajlo OsinchukInzhenerTeodor MelnichukZasnovniko Volodimir Petrushevich ta Timofij PitulejPochatok budivnictva1904Kinec budivnictva1913Stilvizantijskij stilNalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresavulicya Majdan Sheptickogo 8 77301Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila Kalush Ukrayina Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila u VikishovishiIstoriyaDerev yanij hram Poperednij derev yanij hram z ciyeyu nazvoyu zvedenij u 1771 Vin znahodivsya na vulici Stanislavskij teper vul S Banderi Todi na cerkovnomu podvir yi 1 ga krim hramu znahodilis dzvinicya ta plebaniya U XVIII st stvorene cerkovne bratstvo U 1823 1832 rr za inshoyu versiyeyu v 1782 pri cerkvi vidkrito parafiyalnu shkolu 5 chervnya 1848 bilya cerkvi pislya Bogosluzhinnya provedeno Viche yake vidkriv o M Koblyanskij i rozpoviv pro skasuvannya panshini ta stvorennya u Lvovi Golovnoyi Ruskoyi Radi zaklikav mishan obirati zi svogo seredovisha chleniv filiyi Kaluskogo oseredku Golovnoyi ruskoyi radi Pershij korotkij opis hramu zrobiv V Navrockij u 1884 r Parohami davnoyi cerkvi buli o V Bobikevich do 1850 o Yu Velichkovskij 1850 1864 o I Gubchak 1864 1893 o K Levickij 1893 timchasovij zavidatel o V Petrushevich z 1894 Najvidomishi svyashennosluzhiteli sotrudniki staroyi cerkvi o I Gordziyevskij 1854 79 o I Kozak 1882 87 o V Vahnyanin 1888 92 o D Romanovskij 1892 1990 o M Strutinskij 1990 92 o V Tisovskij 1902 09 o V Bachinskij 1910 12 o V Yacishin 1909 Ikonostas ta vivtari z kaluskogo hramu peredano cerkvi Sv Vasiliya Velikogo u s Dovga Kaluska a budivelni materiali vikoristani pri vidbudovi znishenoyi vognem silskoyi cerkvi Misce de bula stara cerkva zakupili brati Felchinski vidomi u Yevropi majstri vilivannya dzvoniv zbuduvavshi tam vlasnij budinok a zgodom molocharnyu na misci prestolu zakopali hrest Do sogodni zbereglosya beregove ukriplennya miscya de stoyala cerkva z pivnichnoyi storoni dilyanki proti zsuvu gruntu Budivnictvo Zi zrostannyam kilkosti meshkanciv mista vinikla potreba budivnictva novoyi cerkvi Za osnovu vzyato proyekt Preobrazhennya Gospodnogo u Lvovi Vtiliv proyekt T Melnichuk 1910 13 Iniciatorami ta spodvizhnikami budivnictva novoyi cerkvi buli o V Petrushevich ta T Pitulej za spriyannyam Mitropolita A Sheptickogo Z 1910 po 1913 rik velasya budova novoyi cerkvi svyatogo Arhangela Mihayila u Kalushi Pobudova novogo hramu vizrivala sama po sobi adzhe parafiya zbilshuvalasya i starenka cerkva 1771 roku hoch i vmishuvala she vsih parohiyan ale yak vluchno zauvazhiv todi organizator budivnictva cerkvi Timofij Pitulej V yaku cerkvu pidut nashi vnuki i pravnuki Zoloti slova yaki pererosli u spravu Novu cerkvu z iniciativi paroha o Volodimira Petrushevicha ta Timofiya Pituleya za proyektom Vasilya Nagirnogo budivnichogo Teodora Melnichuka za blagoslovennyam mitropolita Kir Andreya Sheptickogo zbudovano i v urochistij obstanovci bulo osvyacheno 21 listopada 1913 roku dekanom Kaluskim o Dmitrom Rozhanovskim u prisutnosti 5000 tisyach lyudej Todi zh stvoreno cerkovnij komitet u skladi paroha o V Petrushevicha golova F Polyushinskogo zastupnik I Kurovcya pochesnij chlen Hram blagoslovennij moshami yerusalimskogo svyashenomuchenika Hram zbudovanij u tradicijnomu Vizantijskomu stili z 3 navami malim pritvorom Avtor cogo hramu Vasil Nagirnij vidomij arhitektor Zahidnoyi Ukrayini pochatku HH stolittya zasnovnik kooperativnogo ruhu v Galichini zodchij ponad dvohsot hramiv Galichini Na teritoriyi hramu bula roztashovana cerkovna dzvinicya Dzvinicya funkcionuvala priblizno z 1913 roku zanovo perebudovana 1927 pered cerkvoyu z pravogo boku U pershi roki svoyeyi diyalnosti cerkva volodila chotirma menshimi i odnim velikim dzvonami vigotovlenimi u livarni brativ Felchinskih 1914 1991 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cerkva zaznala rujnuvan U Reyestrovij knizi ta Shematizmi zapisano informaciyu pro vibuhi bilya dverej hramu u travni 1915 poshkodzhennya bani dahu vikon cokolya ta znishennya pomeshkannya paroha u travni 1917 pislya vtorgnennya rosiyan 5 serpnya 1916 roku 5 davnih dzvoniv diametrom 115 65 55 50 45 vagoyu 890 125 80 60 46 kg vigotovleni 1876 1748 1748 1693 1769 rr buli konfiskovani avstrijskim vijskovimi Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi groshej ne pererahuvala U 1919 z pozhertv parafiyan majstri Felchinski vigotovili novi dzvoni Voseni 1943 roku okupacijna nimecka vlada konfiskuvala vsi dzvoni v Kalushi Pri hrami diyali organizaciyi Bratstvo i Sestrinstvo Najsvyatishih Tayin kaluska filiya Tovaristva Sv Ap Pavla z 1910 Apostolstvo Molitvi z 1914 V drugij polovini 1940 h bilshoviki pripinili diyalnist cih organizacij V 1946 roci cerkva perejshla pid kerivnictvo RPC a v 1990 vidnovila svoyu nalezhnist do UGKC Svyasheniki pidpilniki oo M Petrash rektor pidpilnoyi duhovnoyi seminariyi u Ivano Frankivsku ta M Matijciv pidpilno provodiv dushpastirsku pracyu O M Pitulej pidpilno visvyachenij za vidmovu perejti u pravoslav ya buli zaslani na katorzhni roboti do Sibiru zvilneni u 1956 57 rr SuchasnistU 1992 pri cerkvi pochali funkcionuvati Spilka hristiyanskogo vidrodzhennya gurtki Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi Pracyuye nedilna shkola konsultacijno dopomogovij Centr Solidarnist yeparhialnoyi sluzhbi Karitas Vidnovili diyalnist Marijska Druzhina Apostolstvo Molitvi Svyatkuvannya yuvileyu kaluskogo hramu u 2013 roci trivalo vprodovzh usogo roku Prote u listopadi koli 1913 roku vlasne i buv osvyachenij novozvedenij hram bulo zaplanovano najbilshe zahodiv Dlya cogo gotuvalasya i hristiyanska gromada i pracivniki kulturi osviti i vlada mista Na oblashtuvannya cerkvi do yuvileyu Kaluska miska rada uhvalila rishennya vidiliti hramovi 30 tis griven Krim togo v kvitni vidbuvalisya zasidannya specialno stvorenoyi komisiyi yaka gotuvala vidznachennya ciyeyi dati A naperedodni na perehresti vul Dzvonarskoyi i Pidvalnoyi z yavivsya big bord iz nagaduvannyam kalushanam pro 100 richchya hramu Zokrema u listopada 2013 u PK Yunist vidbulasya svyatochna akademiya A 20 listopada bulo zaplanovano provedennya velikogo kruglogo stolu doslidnikiv istoriyi cerkvi Narazi hram zalishayetsya odnim iz golovnih hristiyanskih oserd mista Tam sluzhit p yatero otciv a gromada prihozhan odna iz najbilsh chiselnih u misti Na dolyu cogo hramu vipalo ne tilki uvibrati u sebe energetiku vdyachnih molitov lyudej i rozpachlivih prosb pro dopomogu ale i stati prihistkom dlya lyudej u chi ne najbilsh skladne stolittya Hram rujnuvali i vidnovlyuvali obkradali i perebudovuvali Svoyim perebuvannyam jogo zvelichuvali lyudi chiyi imena zolotoyu strichkoyu upisani v istoriyu hristiyanstva Ukrayini Tozh ce misce nazavzhdi dlya Kalusha bude svyatim Nazavzhdi osoblivim Teper hram restavruyetsya ArhitekturaEkster yer Cerkva zbudovana v tradicijnomu vizantijskomu stili z 3 navami ta malim pritvorom dah uvinchanij 5 banyami na vosmigrannih pidbannikah z odniyeyu apsidoyu Fasad budivli prikrashenij gutami kraplyami inshimi dekorativnimi formami Osoblivo krasivij portal hramu z oboh storin yakogo znahodyatsya 2 koloni uvinchani vezhami u formi malih kupoliv Memorialna doshka borcyam za volyu Ukrayini yaki zaginuli v 1914 1920 rr Vstanovlena na fasadi z prava vid centralnogo vhodu Vigotovlena z chornogo bazaltu na yakomu vigraviruvano BORCYaM ZA VOLYu UKRAYiNI 1914 1920 Cej napis na tilnij storoni pam yatkoohoronnoyi tablici viyavleno pid chas restavraciyi cerkvi sho provodivsya do 1000 littya Hreshennya Rusi Za pripushennyami ekspertiv memorialna doshka mogla buti vstanovlena v 1930 h rr ta za bilshovickogo totalitarnogo rezhimu rekonstrujovana v pam yatkoohoronnu tablicyu Inter yer Inter yer cerkvi vidznachayetsya bagatstvom prostorovih rishen Centralna nava vede vid pritvoru do ikonostasu pered yakim roztashovana serednoyi velichini soleya viddalena vid osnovnogo obsyagu hramu balyustradoyu Obabich golovnoyi navi prostyagayutsya 2 bichni viddileni vid centralnoyi stinami prikrashenimi rozpisami ta po kutah pilyastrami Bichni navi zakinchuyutsya vivtaryami i prestolami Gospoda Isusa Hrista ta Prechistoyi Divi Mariyi sho she nazivayut vivtarem Sv Paraskeviyi P yatnici za centralnim obrazom zobrazhennya svyatoyi Vivtarnij prostir ce pivkrugla apsida v centri yakoyi rozmishenij prestil zi vsima neobhidnimi atributami Za prestolom ye gorne misce i vivtar za formoyu tradicijnij dlya greko katolickih hramiv Obabich prestolu proskomidijnik U centri velikij nastinnij obraz Sv Arh Mihayila po bokah vid nogo obrazi angeliv Livoruch vid vivtarya vhid v riznicyu a pravoruch v zahristiyu Ikonostas i bichni vivtari ce najkrasha ozdoba i svyatinya hramu Yak malyarski roboti tak i rizba vikonani u stili klasicizmu hocha u nij vlovlyuyutsya stilovi elementi baroko akantovij list rokoko U rizblenni zberigayutsya takozh suto kanonichni elementi vinogradna loza tosho Ikonostas povnij shodo kilkosti yarusiv 5 cilkom kanonichna kilkist Vin stvorenij u formi arki pochinayuchi vid svyatkovogo ryadu Obrazi ikonostasu i bichnih vivtariv vidnosyatsya do bilsh piznogo periodu namalovani olijnimi farbami na polotni Bichni vivtari skladayutsya z 3 h vertikalnih chastin uvinchanih arkami Vivtari ozdobleni dekorativnimi i sakralnimi obrazami podij z zhittya Gospoda Isusa Hrista ta Prechistoyi Divi Mariyi skulpturnimi obrazami angeliv Na oboh vivtaryah znahodyatsya kivoti sho uvinchuyutsya takozh skulpturnimi obrazami angeliv Nastupnij ryad ikon iz zobrazhennyami Isusa Hrista ta Prechistoyi Divi Mariyi po centru ta obrazami Blagovishennya Rizdvo Isusa Hrista na vivtari Materi Bozhoyi Molitva v Getsimanskomu sadu Hreshennya Isusa na vivtari Hrista Za centralnimi obrazami znahodyatsya skulpturna ikona Isusa yakij ide na Golgofu ta obraz Sv Paraskeviyi P yatnici Uvinchuyut vivtari skulpturni ikoni Usiknovennya golovi Ivana Hrestitelya Diva Mariya z Isusom na rukah Desho inshim ye vivtar Rizdva Hristovogo sho znahoditsya u zahristiyi Vin vigotovlenij u XVIII st u stili zahidnogo baroko Na vivtari znahodyatsya obrazi piznogo periodu Rizdvo Hristove ta Zhertvoprinoshennya Avraama Prote v nih vidchuvayutsya deyaki risi rannoyi ikoni Uvinchuyut vivtar rizbleni skulpturi Svyatih Kirila i Metodiya angela ta Boga Tvorcya Vsesvitu Nastinni rozpisi u hrami Svyatogo Arhistratiga Mihayila vikonuvali Mihajlo Osinchuk ta Pavlo Kovzhun u 1936 1938 rokah za paroha o Volodimira Tisovskogo Ce visokohudozhni tvori napisani u stili modernu hocha okremi motivi vzyati z poperednih stiliv baroko klasicizmu ta inshih Dekorativni kompoziciyi vikonani u yaskravih tonah riznomanitnoyi roslinnoyi ta tvarinnoyi ornamentiki Takozh u rozpisah vikoristano bagato elementiv simvolizmu Sklepinnya hramu rozmalovane u formi zoryanogo neba iz obrazami angeliv na comu foni Vnutrishnya storona centralnoyi bani rozpisana u tradicijnomu vizantijskomu stili Uvinchuyetsya zobrazhennyam goluba simvol Svyatogo Duha ta hrestom na chotiroh storonah zobrazhennya zviriv simvoliv svyatih Yevangelistiv na pidbanniku obrazi Angeliv Shestikriliv Nizhche ikoni Rizdvo Prechistoyi Divi Mariyi Rizdvo Gospoda Isusa Hrista Hreshennya Isusa Hrista Rozp yattya obrazi Svyatih Yevangelistiv Matviya Marka Luki Ivana tekst molitvi Otche nash staroslov yanskoyu movoyu obrazi simvoli vsebachache oko vsechuyuche vuho tosho Na stinah hramu namalovani ikoni po centru Sv Katerini Sv Oleni Sv Dmitriya Sv Yuriya livoruch Sv Irini Sv Josafata Sv Josifa Obruchnika pravoruch Sv Ivana Hrestitelya Sv Kirila Sv Metodiya Cerkovne podvir ya Na teritoriyi hramu roztashovana cerkovna dzvinicya Misijnij hrest 1993 vstanovlenij v znak vihodu greko katolickoyi cerkvi z pidpillya Svyata misiya provodilos misionerom ChSVV z Braziliyi o Avgustinom Ditkunom zavershuvav misiyu pravlyachij arhiyerej Sofron Dmiterko V chas misiyi kaluskogo dekana o B Biguna udostoyeno mitrofornogo titulu protoiyereya Rozmishenij z liva pered centralnim vhodom do hramu Vigotovlenij z kvadratno okantovanogo duba Do hresta prikriplena metaleva tablicya na yakij vigraviruvano PAM YaTKA Misiyi V Kalushi roku Bozhogo 21 25 lipnya 1993 Hrest uvinchano metalevim trizubom a na poperechini prikripleno metalevi bukvi Z NAMI BOG Hrest metalevij hudozhno ozdoblenij vilitij z chavunu Za spogadami V Kolomijcya kahetit cerkvi buv centralnim hrestom cvintarya yakij v XIX st roztashovuvavsya na teritoriyi teperishnoyi cerkvi V pershi roki pislya sporudzhennya cerkvi hrest stoyav na misci teperishnoyi Oranti Bogomateri zgodom perevstanovlenij na granchastij betonnij postament sho sporudzheno pered hramom z pravoyi storoni vid centralnogo vhodu Na hresti nevelike rozp yattya Isusa Nad rozp yattyam tablichka z napisom I N ID I Nizhche rozp yattya ovalna metaleva plastina obramlena lavrovim vinkom mozhlivo kolis na nij buv napis V osnovi hresta angel sho molitsya klyaknuvshi na odne kolino Hrest stela na chest 1000 littya Hreshennya Ukrayini 1988 Stela vigotovlena z chornogo marmuru granitu ta uvinchana marmurovim hrestom Sporudzheno na betonnomu podiumi Na marmuri vidchekanenij napis HREST postavlenij v pam yat svyatkuvannya 1000 littya Hreshennya Kiyivskoyi Rusi 988 1988 Skulpturno arhitekturna sporuda Oranti Bogomateri arhitektor P Postrilonij skulptor I Semak pokrovi i zastupnictva parohian cerkvi sporudzheno 10 08 1993 pri finansovomu spriyanni rodini Maslej Krinicyu z nevelichkim fontanom dlya osvyachennya vodi zbudovano silami cerkovnogo bratstva Proyekt shvalenij Sakralnoyu komisiyeyu za blagoslovennyam Vladiki Sofrona Mudrogo Skulptura Oranti Bogomateri v loni yakoyi barelyef malogo Isusa rozmishena pid opuklim kupolom z metalevoyu figurnoyu arkoyu Do skulpturnoyi kompoziciyi primikaye krinicya oblicovana keramichnoyu plitkoyu pozhertvuvana B Pasichnikom Ideya stvorennya skulpturi o M Biguna nastoyatel cerkvi sv arhistratiga MihayilaFotogalereyaDiv takozhHrami Kalusha Kalush UGKC Kaplicya Svyatoyi Anni Kaplicya Svyatogo Andriya PervozvanogoPrimitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 13 grudnya 2016 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2016 Procitovano 29 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayilahttp mihaelkalush at ua 26 chervnya 2014 u Wayback Machine http kalusz io ua s115679 kalush cerkva svyatogo arhangela mihaela 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http kalush info page hystory 12 chervnya 2014 u Wayback Machine