Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (січень 2020) |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, споруджена в 1756—1808 роках. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Нижній Вербіж | |
---|---|
Церква Різдва Пресвятої Богородиці | |
48°29′55″ пн. ш. 25°00′40″ сх. д. / 48.49863600002777275° пн. ш. 25.01133000002777962° сх. д.Координати: 48°29′55″ пн. ш. 25°00′40″ сх. д. / 48.49863600002777275° пн. ш. 25.01133000002777962° сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Розташування | Україна, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область |
Початок будівництва | 1756 |
Кінець будівництва | 1808 |
Будівельна система | дерев'яна архітектура |
Належність | католицтво |
Стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і пам'ятка архітектури національного значення України |
Оригінальна назва | Церква Різдва Пресвятої Богородиці |
Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
Світова спадщина | |
Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine | |
Тип | Культурний |
Критерії | iii, iv |
Ідентифікатор | 1424 |
Регіон ЮНЕСКО | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2013 (37 сесія) |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Нижній Вербіж) (Україна) | |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Історія
Церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в західній частині села на схилі пагорба. За переказами, нинішню церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудував за опришківські гроші Григір Мельник, який прожив 114 років і тут же коло церкви похований..
"Найясніший пан, австрійський цісар Фердинанд, — писала 1812 року «Gazeta Lwowska» у зв'язку з будівництвом церкви нагородив Григорія Семенюка золотою медаллю "За заслуги".
Епіграф на могилі свідчить:
"Б + П / тутъ спочиває Р.Б. / Григорій Семенюк / Мельникъ / добродітель і про- / візоръ сіѧ ц~ркви. / проживъ літъ 114 / а преста-висѧ року / 1822". Над порталом церкви є донаторський напис, який також свідчить, що "сиа цер-ков єсть за стараіємь cowpɣжи титора Григориа Сємєнюка и прочіихь провьзоров рокɣ БЖ 1788 IAWI МЦА МАІ ДИА 3".
Донаторський напис перед входом називає Григорія Семенюка та «прочіх провізоровь» і вказує дві дата -1788 та 1808 (IAWI) перша дата, очевидно, є роком випосадження церкви, друга із таким докладним уточненням, можливо, дата кінцевого її опорядження та освячення.
Місцеві краєзнавці Михайло Ласійчук та Іван Лудчак вважають, що будівництво церкви розпочалося 1756 року.
На думку дослідниці Надії Бабій, церква Різдва Богородиці у селі Нижній Вербіж не належить до типологічної групи гуцульських дерев'яних споруд, а повторює форми сакральних споруд Поділля та Слобожанщини. Розглянемо аргументи Н.Бабій нижче.
В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 090024-Н).
Історико-архітектурні елементи та аналіз церкви
Публікація в газеті «Урядовий кур'єр» від 23 червня 2009 р., повідомляла про те, що Міністерство культури та туризму України спільно з польським Центром досліджень та документування історичних пам'яток працюють над проєктом «Сакральна архітектура Прикордоння», який передбачає перепис об'єктів обох країн для занесення їх до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Серед претендентів — дерев'яні церкви Західної України, збудовані в гуцульському стилі. Однак польсько-українська комісія вже висловила свої застереження до деяких дерев'яних пам'яток що зазнали стихійного втручання під час ремонтів і добудов.
Це стосується п'ятибанного дерев'яного собору Пресвятої Богородиці в селі Нижній Вербіж на Івано-Франківщині, перекритого бляхою майже по всій поверхні замість старого гонту, що «є взірцем гуцульської архітектури» Ця ж інформація широко була висвітлена в інформаційних новинах телеканалів «ІНТЕР», «1+1» тощо. Аналогічне твердження: «Церква чітко відповідає канонам гуцульської церкви» повідомлялось в інтерв'ю Управління культури Івано-Франківської ОДА для ТРК «Вежа» від 24 грудня 2009 року у зв'язку з нарадою з питань підготовки спільної транскордонної номінації «Дерев'яні церкви українських і польських Карпат», що відбулась у Львові. Вище названа церква включена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за 825-М-Рішення ОВК від 18.06.1991, № 112.
Зазначені медіа-джерела зауважують на необхідність проведення комплексного дослідження пам'ятки та її паспортизації.
Власне таке саме неодноразове наголошення на «гуцульському типі» церкви зобов'язувало внести деякі уточнення до означень.
Слід зауважити та вказати на роль ЗМІ у пропаганді цінностей етнодизайну з'ясувати особливості планувальної та просторової систем, використаній при будівництві церкви Різдва Богородиці у с. Нижній Вербіж. Також розглянути з цим історичні факти, що стосуються будівництва та фундатора, що мали вплив на появу храму п'ятибанної конструкції в регіоні.
Паспорт пам'ятки складений Державним науково-реставраційним управлінням Івано-франківської обл. у серпні 2009 року, інформація стосується, в основному, обмірних характеристик та зовнішнього опису, матеріалів будівництва. Ні спростування твердження про "гуцульський тип" церкви, ні наведення фактів до якогось іншого етнографічного типу ця стаття не містить. Попри велику кількість спеціальної вітчизняної та закордонної літератури присвяченої українському народному сакральному будівництву, географічну близькість церкви Різдва Богородиці в селі Нижній Вербіж до відомих кулуарних та етнографічних центрів — Коломиї та Косова, дана пам'ятка з невідомих причин залишалась поза увагою професійних дослідників, мистецтвознавчий аналіз пам'ятки досі не проводився. Єдина публікація про храм має краєзнавчий характер.
Першим поважним дослідником галицької старовини українського дерев'яного будівництва був історик і етнограф Я. Головацький, який започаткував першу хвилю наукових праць, що ознайомила світ з існуванням цінних сакральних об'єктів. Дерев'яна сакральна архітектура України широко представлена у таких документальних працях, як «Історія української архітектури» (1956), «Нариси історії архітектури Української УРСР»(1957), «Історія українського мистецтва (1966—1970)». Найбільше публікацій щодо галицьких дерев'яних церков зроблено А Лушпинським, Д. Щербаківським, М. Голубцем. Д. Антоновичем, В Січинським. Пізніше опубліковані праці Г. Логвина, П. Юрченка, П. Макушенка, І. Могитича. Останнє десятиріччя можна відзначити виходом багатьох монографій, присвячених проблемам дерев'яного будівництва в Україні, розробці загальних питань генези розвитку української церкви конкретного регіону, статистиці та структурі греко-католицької та православної церков у межах Речі Посполитої польськими дослідниками.
Інтерес до вивчення дерев'яних церков не слабне і сьогодні. Всі, хто писав про українську церковну архітектуру, відзначали дивовижне розмаїття творів. Як справедливо відзначив Я. Тарас, «головною помилкою у вивченні джерел українського дерев'яного сакрального будівництва с однобокість методологічних підходів до цієї проблеми, що змушувала постійно боронити українське дерев'яне сакральне будівництво від посягань зовні, не давала змоги показати його позитивний, творчий уплив на сусідів».
Історико-архітектурні елементи
Як показало обмірне креслення на рівні фундаменту храму, церква являє собою центральну хрещату споруду з п'ятьма банями, що розміщені на середохресті та наріжниках хреста. План споруди утворений шляхом перетину двох прямокутників (19,622 м повздовжню рамено та 16,432 м в поперечному напрямку), що мають гранчасте завершення усіх чотирьох боків. Церква триярусна. Два нижні яруси складають зруби, верхній третій восьмерикові вежі, накриті шатровими банями з перехватом і главками з ажурними хрестами. Центральна вежа дещо вища, з прорізаними угорі чотирма віконцями прямокутної форми, посаджена на середохрестя через «кутаси». Бічні вежі також мають по одному малому віконцю прямокутної форми з луковим завершенням.Висота веж із банями 11.5 м, що рівно приблизно половині довгого зрубу. Нижній брус традиційно відмежований широким опасанням, винесеним на випущені вінці зрубу. Другий ярус мас по два більші вікна прямокутної форми на гранях зрубу. Центральний вхід із південного боку, що зумовлено топографічними особливостями. До будови до церкви у вигляді прямокутних приміщень бабинця та річниці. Зруби та вежі мають помітний нахил стін до середини з метою збільшення висоти верхів в інтер'єрі. Очевидно, в період 1900-х рр. проведене збиття трьох чвертей церкви цинковою бляхою, вкритою карбуванням низької мистецької вартості. В інтер'єрі триярусний золочений бароковий іконостас з образами високої мистецької якості, у бічних вежах — пишні дерев'яні барокові вівтарі, виконані на латинський манір із золоченими коринфськими колонами. Внутрішнє малювання сучасне, традиційне, виконане олійними фарбами. Коло церкви зведена чотирибічна триярусна дзвіниця зрубної конструкції, з ажурною галереєю та чотирибічним шатром. Форма дзвіниці присадкувата, цілком характерна для гуцульського регіону та теренів пограничної зони періоду XVII ст., власне, знаходиться село Нижній Вербіж.»
Краєзнавці Михайло Ласійчук та Іван Лудчак подали відомості про початок будівництва церкви — 1756 року — тирор спровадив з гір 24 майстрів, а громада з Княждвора возила ліс. Як бачимо, лише Григорій Семеняк називається у згадуваних артефактах на ім'я, що мало б свідчити про переважне фінансування будівництва. Опитані респонденти називають його також скарбником ватаги опришків. Разом із Семеняком-мельником в історичних джерелах є свідчення про ще одну особу Михайла Малярчука, одруженого дочкою вербізького мельника. Саме цей Малярчук-мельник 1742 року постав перед станіславським міським шляхетським судом за зв'язки з Олексою Довбушем, де відповів, що був родом з села Рудки із-за Кам'янця навчався в руській школі «і так за шкодами ходячи в одну то в другу, дістався тут Вербіжа і почав рік у маляра навчатись малярства….».
Аналіз і аргументи
Навіть короткочасний огляд споруди вербізької церкви дозволяє стверджувати, що це непересічна пам'ятка сакральної архітектури, не характерна для цього регіону, Ніде поруч у регіоні — Печеніжині, Княждворі чи Коломиї, та й загалом на території Івано-Франківщини, немає п'ятибанних церков. Думається, що саме факт подільського походження Малярчука та його малярська освіта, можливо, відіграли ключову роль при наборі тилу споруди.
За визначенням, п'ятибанна церква — це сакральна споруда, яка над об'ємами п'яти верхів (бань), поставлених на осях навхрест (чотири на наріжниках, п'ята головна посередині). 3 описів Павла Аленського відомо, що середині XVII ст. на східному Поділлі, на Подніпров'ї та Лівобережжі існував уже тип високої дерев'яної хрещатої церкви з п'ятьма банями. Такі церкви були в Умані, Переяславі та Густинському монастирі. Одним і перших цей термін почав уживати В. Щербаківський. Володимир Залозецький уважав, що традиція п'ятиверхих церков буда Україні перервана, і виводить п'ятиверхий тип церкви з новіших часів в Україні від бароко через реставровану 1613 р. Успенську церкву в Києві на Поділлі. У М. Драгана «тип дерев'яної п'яти верхової церкви мусить мати стару традицію в Україні ще княжих часів, бо тільки зо старої нерозрізаної традиції могло піти таке широке розповсюдження п'ятиверхої церкви на Україні. На Заході п'ятиверхий тип належить до дуже рідких випадків. Зокрема ж західні сусіди України не мають зовсім таких хрестових церков».
Хрещаті в плані п'ятиверхі дерев'яні церкви в Гуцульщині будувалися досить рідко, частіше у містах, рідше у великих селах. Церква в п'ять зрубів не могла бути широко розповсюджена, як церква в три зруби, бо коли невелику тризрубну церкву могло собі дозволити собі невелике село, то велику П'ятизрубну церкву могло собі дозволити тільки більше і заможніше містечко або більше заможній фундатор. По візитації 1740 року відома п'ятиверха церква у с. Іспас (зараз с. Гірське, Косівського р-н) споруджена після 1624 року, розібрана 1811 року. Усі інші спорудження в II п. XVII—XIX ст. Церкви з прямокутними раменами мають восьмигранні барабани, посаджені видиму зовні чотиригранну, рівну розмірам зрубу або через залом трохи зменшену: Успенська церква, 1843 року, у с. Коршів Коломийського району; або восьмигранник центрального верху, поставлений чотиригранну основу, а восьмигранники всіх інших верхів не мають зовні видимої чотиригранної основи: церкви Богородиці 1686 року, у селі Рожнів Косівського р-ну.
Той же дослідник аналізуючи пам'ятки сакрального будівництва Гуцульщини зауважує, що серед планів. близьких до рівнораменного хреста, з незначним скороченням бокових рамен можна визначити два типи: a) з прямокутним завершенням рамен ; б) з трьома гранчастими раменами — прямокутне завершення зрубу завжди з боку входу до церкви. Планів із гранчастим завершенням усіх чотирьох рамен, що є приземлені, не мають вертикального розвитку зрубів та верхів, як це спостерігаймо в досліджувальній пам'ятці. Натомість церкви з назвами конструктивними характеристиками були поширені в сусідньому Поділлі (Церква Успіння Богородиці у с. Яришів, 1768 р.), також у Покутті, Подніпров'ї та Слобожанщині — церква Св. Трійці у с. Королівці, 1716р, Чернігівська обл., Покрови Пресвятої Богородиці у Ромнах, 1664 р. церква Введення Пресвятої Богородиці, 1761 р. 3 найближчих найбільш точно повторює план нижньовербізького храму церква Різдва Пресвятої Богородиці у Ходорові, 1768 р.
Появу гранчастих закінчень зрубів, а також перехід центрального квадрата у восьмибічний усі дослідники дерев'яної архітектури XVIII ст. і пов'язують з впливами на народне будівництво стилю бароко. Про це ж саме в іншого дослідника:
«Бароко за своїм головним мистецьким засобом архітектурі, а саме світлом і тінню в заломних площах, перемінив прямокутні простори церкви на восьмикутні». Упливом цього ж стильового напрямку зумовлені й просторові переміни в конструкції храмів — їх високе розкриття ".
Завдяки цьому:
«всі п'ять бань ніби висять у повітрі ширяють на недосяжній височині, створюючи ілюзію дивної легкості краси висотою розкритого простору верхів».
Тож, як вдалось довести, церква Різдва Богородиці у селі Нижній Вербіж не належить до типологічної групи гуцульських дерев'яних споруд, а повторює форми сакральних споруд Поділля та Слобожанщини. Церква характеризується складною конструкцію та значними розмірами, що потребувало великих коштів на будівництво. Конструкція церкви та її інтер'єр має виражені риси низового бароко, як то: гранчасті заломи усіх чотирьох рамен конструкції, широке піддашшя та, що дублює його, профільований карниз другого ярусу, що збагачує світлотіньові ефекти; восьмикутні вежі споруди; виразне звуження всіх о6'ємів догори, що додає споруді витонченості та пірамідальної характеристики та привносить до інтер'єру ілюзію легкості та висотного розкриття просторів. Усередині церкви простори перетікають один в другий через просвіти на рівні другого ярусу, додатково моделюючи світлотіньові ефекти. Особа фундатора церкви є цікавою з огляду належності його до опришківського руху цього краю, його барокової культури та потребує окремого дослідження. Можливість включення пам'ятки до світової спадщини ЮНЕСКО ставить її в ряд найвидатніших споруд створених людством. Шкода лиш, що попри перспективи, що відкриваються перед селом у цьому випадку, замість причинитись до реставрації старої церкви, поновлення її гонтового покриття, громада вже зводить неподалік нову кам'яну церкву.
Аналіз наукової літератури Надією Бабій подає актуальність подальшого вивчення процесів і наслідків культурно-духовних взаємовпливів етнографічних традицій та особи фундатора, що своєрідно показалося на сакральній культурі регіону.
Ще слід зауважити, проблема суть якої в тому, що ніхто ніколи не пояснював людям, що таке пам'ятка архітектури і яке до неї має бути відношення, наголошує Володимир Герич, директор історико-культурного заповідника у Жовкві, керівник робочої групи, яка працювала над поданням українських церков до списку ЮНЕСКО. У теологічних закладах не приділяють увагу історії мистецтв та культурі, тому священники не мають уявлення про цінність церков, у яких правлять. Науковці зіткнулися з тим, що більшість священників мріють про новий великий храм, а малу стару церкву з легкістю готові зруйнувати. Священнослужителям доводиться пояснювати, що ні з сучасної цегли, ні з металопластику кращого не побудуєш, тому важливо зберігати те, що нам залишили нащадки.
Світлини
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Дзвіниця
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
- Gazeta Lwowska, 1812, відомості за [ 9 березня 2013 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2021.
- Бабій, Н. (2012). Етномистецькі особливості архітектури церква Різдва Борогородиці (1756—1808) у селі Нижній Вербіж(до питання про роль ЗМІ у пропаганді цінностей етнодизайну/Н.Бабій //Становлення і розвиток етнодизайну: український та євпропейський досвід . Кн.2. Полтава. с. 118—120.
- Бабій, Н. (2012). Етномистецькі особливості архітектури церква Різдва Борогородиці (1756—1808) у селі Нижній Вербіж(до питання про роль ЗМІ у пропаганді цінностей етнодизайну/Н.Бабій //Становлення і розвиток етнодизайну: український та євпропейський досвід . Кн.2. Полтава. с. 121.
- Бабій, Н. (2012). Етномистецькі особливості архітектури церква Різдва Борогородиці (1756—1808) у селі Нижній Вербіж(до питання про роль ЗМІ у пропаганді цінностей етнодизайну/Н.Бабій //Становлення і розвиток етнодизайну: український та євпропейський досвід . Кн.2. Полтава. с. 121.
- . Галицький кореспондент. 17 липня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2020.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
()
Посилання
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Бабій Н. Етномистецькі особливості архітектури церква Різдва Борогородиці (1756—1808) у селі Нижній Вербіж(до питання про роль ЗМІ у пропаганді цінностей етнодизайну/Н.Бабій //Становлення і розвиток етнодизайну: український та євпропейський досвід . Кн.2.- Полтава , 2012 .-с.118-123
- Городенко М. Довбушеві скарби //Галичина [Івано-Франківськ].-1993.-19 червня.
- Голомідова Н. Нижній Вербіж: Велич духу, закута у бляху //Галицький кореспондент .-2013 .- 17 липня.
- М.Ласійчук ., І.Лудчак. Нижній Вербіж: Нариси і матеріали з історії та народознавства/ М.Ласійчук, І.Лудчак // Вид. «Вік».-Коломия , 1995 .- 104.
- Логвин Г. Н. Дерев'яна архітектура Шаличини (XVI—XVIII ст.) ./ Г. Н. Логвин // Нариси з історії архерхітектури Української УРСР(Дожовтневий період).-К: Державне видавництво з будівництва й архітектури УРСР,1957.-c.200-231.
- Лушпинський А. Дерев'яні церкви Галичини XVI—XVII в. /А.Лушпинський . - Львів: Збірник Національного Музею у Львові,1920.- Альбом з 40 рис.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici derev yana cerkva v seli Nizhnij Verbizh Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti sporudzhena v 1756 1808 rokah Vidatna pam yatka arhitekturi ta monumentalnogo mistectva 21 chervnya 2013 roku na 37 j sesiyi Komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO sho prohodila u Kambodzhi Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici razom z inshimi derev yanimi cerkvami karpatskogo regionu bula vklyuchena u spisok svitovoyi spadshini YuNESKO Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v seli Nizhnij VerbizhCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici48 29 55 pn sh 25 00 40 sh d 48 49863600002777275 pn sh 25 01133000002777962 sh d 48 49863600002777275 25 01133000002777962 Koordinati 48 29 55 pn sh 25 00 40 sh d 48 49863600002777275 pn sh 25 01133000002777962 sh d 48 49863600002777275 25 01133000002777962Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina s Nizhnij Verbizh Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblastPochatok budivnictva1756Kinec budivnictva1808Budivelna sistemaderev yana arhitekturaNalezhnistkatolictvoStanchastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniOriginalna nazvaCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciEponimRizdvo Presvyatoyi Bogorodici Svitova spadshina Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and UkraineTipKulturnijKriteriyiiii ivIdentifikator1424Region YuNESKOYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2013 37 sesiya Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Nizhnij Verbizh Ukrayina Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiIstoriyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici roztashovana v zahidnij chastini sela na shili pagorba Za perekazami ninishnyu cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zbuduvav za oprishkivski groshi Grigir Melnik yakij prozhiv 114 rokiv i tut zhe kolo cerkvi pohovanij Najyasnishij pan avstrijskij cisar Ferdinand pisala 1812 roku Gazeta Lwowska u zv yazku z budivnictvom cerkvi nagorodiv Grigoriya Semenyuka zolotoyu medallyu Za zaslugi Epigraf na mogili svidchit B P tut spochivaye R B Grigorij Semenyuk Melnik dobroditel i pro vizor siѧ c rkvi prozhiv lit 114 a presta visѧ roku 1822 Nad portalom cerkvi ye donatorskij napis yakij takozh svidchit sho sia cer kov yest za staraiyem cowpɣzhi titora Grigoria Syemyenyuka i prochiih provzorov rokɣ BZh 1788 IAWI MCA MAI DIA 3 Donatorskij napis pered vhodom nazivaye Grigoriya Semenyuka ta prochih provizorov i vkazuye dvi data 1788 ta 1808 IAWI persha data ochevidno ye rokom viposadzhennya cerkvi druga iz takim dokladnim utochnennyam mozhlivo data kincevogo yiyi oporyadzhennya ta osvyachennya Miscevi krayeznavci Mihajlo Lasijchuk ta Ivan Ludchak vvazhayut sho budivnictvo cerkvi rozpochalosya 1756 roku Na dumku doslidnici Nadiyi Babij cerkva Rizdva Bogorodici u seli Nizhnij Verbizh ne nalezhit do tipologichnoyi grupi guculskih derev yanih sporud a povtoryuye formi sakralnih sporud Podillya ta Slobozhanshini Rozglyanemo argumenti N Babij nizhche V 2018 roci cerkva viznana ob yektom kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya yakij vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 090024 N Istoriko arhitekturni elementi ta analiz cerkviPublikaciya v gazeti Uryadovij kur yer vid 23 chervnya 2009 r povidomlyala pro te sho Ministerstvo kulturi ta turizmu Ukrayini spilno z polskim Centrom doslidzhen ta dokumentuvannya istorichnih pam yatok pracyuyut nad proyektom Sakralna arhitektura Prikordonnya yakij peredbachaye perepis ob yektiv oboh krayin dlya zanesennya yih do Vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Sered pretendentiv derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini zbudovani v guculskomu stili Odnak polsko ukrayinska komisiya vzhe vislovila svoyi zasterezhennya do deyakih derev yanih pam yatok sho zaznali stihijnogo vtruchannya pid chas remontiv i dobudov Ce stosuyetsya p yatibannogo derev yanogo soboru Presvyatoyi Bogorodici v seli Nizhnij Verbizh na Ivano Frankivshini perekritogo blyahoyu majzhe po vsij poverhni zamist starogo gontu sho ye vzircem guculskoyi arhitekturi Cya zh informaciya shiroko bula visvitlena v informacijnih novinah telekanaliv INTER 1 1 tosho Analogichne tverdzhennya Cerkva chitko vidpovidaye kanonam guculskoyi cerkvi povidomlyalos v interv yu Upravlinnya kulturi Ivano Frankivskoyi ODA dlya TRK Vezha vid 24 grudnya 2009 roku u zv yazku z naradoyu z pitan pidgotovki spilnoyi transkordonnoyi nominaciyi Derev yani cerkvi ukrayinskih i polskih Karpat sho vidbulas u Lvovi Vishe nazvana cerkva vklyuchena do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini za 825 M Rishennya OVK vid 18 06 1991 112 Zaznacheni media dzherela zauvazhuyut na neobhidnist provedennya kompleksnogo doslidzhennya pam yatki ta yiyi pasportizaciyi Vlasne take same neodnorazove nagoloshennya na guculskomu tipi cerkvi zobov yazuvalo vnesti deyaki utochnennya do oznachen Slid zauvazhiti ta vkazati na rol ZMI u propagandi cinnostej etnodizajnu z yasuvati osoblivosti planuvalnoyi ta prostorovoyi sistem vikoristanij pri budivnictvi cerkvi Rizdva Bogorodici u s Nizhnij Verbizh Takozh rozglyanuti z cim istorichni fakti sho stosuyutsya budivnictva ta fundatora sho mali vpliv na poyavu hramu p yatibannoyi konstrukciyi v regioni Pasport pam yatki skladenij Derzhavnim naukovo restavracijnim upravlinnyam Ivano frankivskoyi obl u serpni 2009 roku informaciya stosuyetsya v osnovnomu obmirnih harakteristik ta zovnishnogo opisu materialiv budivnictva Ni sprostuvannya tverdzhennya pro guculskij tip cerkvi ni navedennya faktiv do yakogos inshogo etnografichnogo tipu cya stattya ne mistit Popri veliku kilkist specialnoyi vitchiznyanoyi ta zakordonnoyi literaturi prisvyachenoyi ukrayinskomu narodnomu sakralnomu budivnictvu geografichnu blizkist cerkvi Rizdva Bogorodici v seli Nizhnij Verbizh do vidomih kuluarnih ta etnografichnih centriv Kolomiyi ta Kosova dana pam yatka z nevidomih prichin zalishalas poza uvagoyu profesijnih doslidnikiv mistectvoznavchij analiz pam yatki dosi ne provodivsya Yedina publikaciya pro hram maye krayeznavchij harakter Pershim povazhnim doslidnikom galickoyi starovini ukrayinskogo derev yanogo budivnictva buv istorik i etnograf Ya Golovackij yakij zapochatkuvav pershu hvilyu naukovih prac sho oznajomila svit z isnuvannyam cinnih sakralnih ob yektiv Derev yana sakralna arhitektura Ukrayini shiroko predstavlena u takih dokumentalnih pracyah yak Istoriya ukrayinskoyi arhitekturi 1956 Narisi istoriyi arhitekturi Ukrayinskoyi URSR 1957 Istoriya ukrayinskogo mistectva 1966 1970 Najbilshe publikacij shodo galickih derev yanih cerkov zrobleno A Lushpinskim D Sherbakivskim M Golubcem D Antonovichem V Sichinskim Piznishe opublikovani praci G Logvina P Yurchenka P Makushenka I Mogiticha Ostannye desyatirichchya mozhna vidznachiti vihodom bagatoh monografij prisvyachenih problemam derev yanogo budivnictva v Ukrayini rozrobci zagalnih pitan genezi rozvitku ukrayinskoyi cerkvi konkretnogo regionu statistici ta strukturi greko katolickoyi ta pravoslavnoyi cerkov u mezhah Rechi Pospolitoyi polskimi doslidnikami Interes do vivchennya derev yanih cerkov ne slabne i sogodni Vsi hto pisav pro ukrayinsku cerkovnu arhitekturu vidznachali divovizhne rozmayittya tvoriv Yak spravedlivo vidznachiv Ya Taras golovnoyu pomilkoyu u vivchenni dzherel ukrayinskogo derev yanogo sakralnogo budivnictva s odnobokist metodologichnih pidhodiv do ciyeyi problemi sho zmushuvala postijno boroniti ukrayinske derev yane sakralne budivnictvo vid posyagan zovni ne davala zmogi pokazati jogo pozitivnij tvorchij upliv na susidiv Istoriko arhitekturni elementi Yak pokazalo obmirne kreslennya na rivni fundamentu hramu cerkva yavlyaye soboyu centralnu hreshatu sporudu z p yatma banyami sho rozmisheni na seredohresti ta narizhnikah hresta Plan sporudi utvorenij shlyahom peretinu dvoh pryamokutnikiv 19 622 m povzdovzhnyu rameno ta 16 432 m v poperechnomu napryamku sho mayut granchaste zavershennya usih chotiroh bokiv Cerkva triyarusna Dva nizhni yarusi skladayut zrubi verhnij tretij vosmerikovi vezhi nakriti shatrovimi banyami z perehvatom i glavkami z azhurnimi hrestami Centralna vezha desho visha z prorizanimi ugori chotirma vikoncyami pryamokutnoyi formi posadzhena na seredohrestya cherez kutasi Bichni vezhi takozh mayut po odnomu malomu vikoncyu pryamokutnoyi formi z lukovim zavershennyam Visota vezh iz banyami 11 5 m sho rivno priblizno polovini dovgogo zrubu Nizhnij brus tradicijno vidmezhovanij shirokim opasannyam vinesenim na vipusheni vinci zrubu Drugij yarus mas po dva bilshi vikna pryamokutnoyi formi na granyah zrubu Centralnij vhid iz pivdennogo boku sho zumovleno topografichnimi osoblivostyami Do budovi do cerkvi u viglyadi pryamokutnih primishen babincya ta richnici Zrubi ta vezhi mayut pomitnij nahil stin do seredini z metoyu zbilshennya visoti verhiv v inter yeri Ochevidno v period 1900 h rr provedene zbittya troh chvertej cerkvi cinkovoyu blyahoyu vkritoyu karbuvannyam nizkoyi misteckoyi vartosti V inter yeri triyarusnij zolochenij barokovij ikonostas z obrazami visokoyi misteckoyi yakosti u bichnih vezhah pishni derev yani barokovi vivtari vikonani na latinskij manir iz zolochenimi korinfskimi kolonami Vnutrishnye malyuvannya suchasne tradicijne vikonane olijnimi farbami Kolo cerkvi zvedena chotiribichna triyarusna dzvinicya zrubnoyi konstrukciyi z azhurnoyu galereyeyu ta chotiribichnim shatrom Forma dzvinici prisadkuvata cilkom harakterna dlya guculskogo regionu ta tereniv pogranichnoyi zoni periodu XVII st vlasne znahoditsya selo Nizhnij Verbizh Krayeznavci Mihajlo Lasijchuk ta Ivan Ludchak podali vidomosti pro pochatok budivnictva cerkvi 1756 roku tiror sprovadiv z gir 24 majstriv a gromada z Knyazhdvora vozila lis Yak bachimo lishe Grigorij Semenyak nazivayetsya u zgaduvanih artefaktah na im ya sho malo b svidchiti pro perevazhne finansuvannya budivnictva Opitani respondenti nazivayut jogo takozh skarbnikom vatagi oprishkiv Razom iz Semenyakom melnikom v istorichnih dzherelah ye svidchennya pro she odnu osobu Mihajla Malyarchuka odruzhenogo dochkoyu verbizkogo melnika Same cej Malyarchuk melnik 1742 roku postav pered stanislavskim miskim shlyahetskim sudom za zv yazki z Oleksoyu Dovbushem de vidpoviv sho buv rodom z sela Rudki iz za Kam yancya navchavsya v ruskij shkoli i tak za shkodami hodyachi v odnu to v drugu distavsya tut Verbizha i pochav rik u malyara navchatis malyarstva Analiz i argumenti Navit korotkochasnij oglyad sporudi verbizkoyi cerkvi dozvolyaye stverdzhuvati sho ce neperesichna pam yatka sakralnoyi arhitekturi ne harakterna dlya cogo regionu Nide poruch u regioni Pechenizhini Knyazhdvori chi Kolomiyi ta j zagalom na teritoriyi Ivano Frankivshini nemaye p yatibannih cerkov Dumayetsya sho same fakt podilskogo pohodzhennya Malyarchuka ta jogo malyarska osvita mozhlivo vidigrali klyuchovu rol pri nabori tilu sporudi Za viznachennyam p yatibanna cerkva ce sakralna sporuda yaka nad ob yemami p yati verhiv ban postavlenih na osyah navhrest chotiri na narizhnikah p yata golovna poseredini 3 opisiv Pavla Alenskogo vidomo sho seredini XVII st na shidnomu Podilli na Podniprov yi ta Livoberezhzhi isnuvav uzhe tip visokoyi derev yanoyi hreshatoyi cerkvi z p yatma banyami Taki cerkvi buli v Umani Pereyaslavi ta Gustinskomu monastiri Odnim i pershih cej termin pochav uzhivati V Sherbakivskij Volodimir Zalozeckij uvazhav sho tradiciya p yativerhih cerkov buda Ukrayini perervana i vivodit p yativerhij tip cerkvi z novishih chasiv v Ukrayini vid baroko cherez restavrovanu 1613 r Uspensku cerkvu v Kiyevi na Podilli U M Dragana tip derev yanoyi p yati verhovoyi cerkvi musit mati staru tradiciyu v Ukrayini she knyazhih chasiv bo tilki zo staroyi nerozrizanoyi tradiciyi moglo piti take shiroke rozpovsyudzhennya p yativerhoyi cerkvi na Ukrayini Na Zahodi p yativerhij tip nalezhit do duzhe ridkih vipadkiv Zokrema zh zahidni susidi Ukrayini ne mayut zovsim takih hrestovih cerkov Hreshati v plani p yativerhi derev yani cerkvi v Guculshini buduvalisya dosit ridko chastishe u mistah ridshe u velikih selah Cerkva v p yat zrubiv ne mogla buti shiroko rozpovsyudzhena yak cerkva v tri zrubi bo koli neveliku trizrubnu cerkvu moglo sobi dozvoliti sobi nevelike selo to veliku P yatizrubnu cerkvu moglo sobi dozvoliti tilki bilshe i zamozhnishe mistechko abo bilshe zamozhnij fundator Po vizitaciyi 1740 roku vidoma p yativerha cerkva u s Ispas zaraz s Girske Kosivskogo r n sporudzhena pislya 1624 roku rozibrana 1811 roku Usi inshi sporudzhennya v II p XVII XIX st Cerkvi z pryamokutnimi ramenami mayut vosmigranni barabani posadzheni vidimu zovni chotirigrannu rivnu rozmiram zrubu abo cherez zalom trohi zmenshenu Uspenska cerkva 1843 roku u s Korshiv Kolomijskogo rajonu abo vosmigrannik centralnogo verhu postavlenij chotirigrannu osnovu a vosmigranniki vsih inshih verhiv ne mayut zovni vidimoyi chotirigrannoyi osnovi cerkvi Bogorodici 1686 roku u seli Rozhniv Kosivskogo r nu Toj zhe doslidnik analizuyuchi pam yatki sakralnogo budivnictva Guculshini zauvazhuye sho sered planiv blizkih do rivnoramennogo hresta z neznachnim skorochennyam bokovih ramen mozhna viznachiti dva tipi a z pryamokutnim zavershennyam ramen b z troma granchastimi ramenami pryamokutne zavershennya zrubu zavzhdi z boku vhodu do cerkvi Planiv iz granchastim zavershennyam usih chotiroh ramen sho ye prizemleni ne mayut vertikalnogo rozvitku zrubiv ta verhiv yak ce sposterigajmo v doslidzhuvalnij pam yatci Natomist cerkvi z nazvami konstruktivnimi harakteristikami buli poshireni v susidnomu Podilli Cerkva Uspinnya Bogorodici u s Yarishiv 1768 r takozh u Pokutti Podniprov yi ta Slobozhanshini cerkva Sv Trijci u s Korolivci 1716r Chernigivska obl Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u Romnah 1664 r cerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici 1761 r 3 najblizhchih najbilsh tochno povtoryuye plan nizhnoverbizkogo hramu cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Hodorovi 1768 r Poyavu granchastih zakinchen zrubiv a takozh perehid centralnogo kvadrata u vosmibichnij usi doslidniki derev yanoyi arhitekturi XVIII st i pov yazuyut z vplivami na narodne budivnictvo stilyu baroko Pro ce zh same v inshogo doslidnika Baroko za svoyim golovnim misteckim zasobom arhitekturi a same svitlom i tinnyu v zalomnih ploshah pereminiv pryamokutni prostori cerkvi na vosmikutni Uplivom cogo zh stilovogo napryamku zumovleni j prostorovi peremini v konstrukciyi hramiv yih visoke rozkrittya Zavdyaki comu vsi p yat ban nibi visyat u povitri shiryayut na nedosyazhnij visochini stvoryuyuchi ilyuziyu divnoyi legkosti krasi visotoyu rozkritogo prostoru verhiv Tozh yak vdalos dovesti cerkva Rizdva Bogorodici u seli Nizhnij Verbizh ne nalezhit do tipologichnoyi grupi guculskih derev yanih sporud a povtoryuye formi sakralnih sporud Podillya ta Slobozhanshini Cerkva harakterizuyetsya skladnoyu konstrukciyu ta znachnimi rozmirami sho potrebuvalo velikih koshtiv na budivnictvo Konstrukciya cerkvi ta yiyi inter yer maye virazheni risi nizovogo baroko yak to granchasti zalomi usih chotiroh ramen konstrukciyi shiroke piddashshya ta sho dublyuye jogo profilovanij karniz drugogo yarusu sho zbagachuye svitlotinovi efekti vosmikutni vezhi sporudi virazne zvuzhennya vsih o6 yemiv dogori sho dodaye sporudi vitonchenosti ta piramidalnoyi harakteristiki ta privnosit do inter yeru ilyuziyu legkosti ta visotnogo rozkrittya prostoriv Useredini cerkvi prostori peretikayut odin v drugij cherez prosviti na rivni drugogo yarusu dodatkovo modelyuyuchi svitlotinovi efekti Osoba fundatora cerkvi ye cikavoyu z oglyadu nalezhnosti jogo do oprishkivskogo ruhu cogo krayu jogo barokovoyi kulturi ta potrebuye okremogo doslidzhennya Mozhlivist vklyuchennya pam yatki do svitovoyi spadshini YuNESKO stavit yiyi v ryad najvidatnishih sporud stvorenih lyudstvom Shkoda lish sho popri perspektivi sho vidkrivayutsya pered selom u comu vipadku zamist prichinitis do restavraciyi staroyi cerkvi ponovlennya yiyi gontovogo pokrittya gromada vzhe zvodit nepodalik novu kam yanu cerkvu Analiz naukovoyi literaturi Nadiyeyu Babij podaye aktualnist podalshogo vivchennya procesiv i naslidkiv kulturno duhovnih vzayemovpliviv etnografichnih tradicij ta osobi fundatora sho svoyeridno pokazalosya na sakralnij kulturi regionu She slid zauvazhiti problema sut yakoyi v tomu sho nihto nikoli ne poyasnyuvav lyudyam sho take pam yatka arhitekturi i yake do neyi maye buti vidnoshennya nagoloshuye Volodimir Gerich direktor istoriko kulturnogo zapovidnika u Zhovkvi kerivnik robochoyi grupi yaka pracyuvala nad podannyam ukrayinskih cerkov do spisku YuNESKO U teologichnih zakladah ne pridilyayut uvagu istoriyi mistectv ta kulturi tomu svyashenniki ne mayut uyavlennya pro cinnist cerkov u yakih pravlyat Naukovci zitknulisya z tim sho bilshist svyashennikiv mriyut pro novij velikij hram a malu staru cerkvu z legkistyu gotovi zrujnuvati Svyashennosluzhitelyam dovoditsya poyasnyuvati sho ni z suchasnoyi cegli ni z metaloplastiku krashogo ne pobuduyesh tomu vazhlivo zberigati te sho nam zalishili nashadki SvitliniCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici DzvinicyaDiv takozhNacionalnij zapovidnik Davnij Galich Cerkva svyatogo Pantelejmona Shevchenkove Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Yalove Sanktuarij Materi Bozhoyi Carici miru u Bilshivcyah Cerkva sv ap Petra i Pavla Yasinya Primitki Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 chervnya 2013 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 24 chervnya 2013 Gazeta Lwowska 1812 vidomosti za 9 bereznya 2013 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 9 bereznya 2013 Procitovano 24 chervnya 2013 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2021 Babij N 2012 Etnomistecki osoblivosti arhitekturi cerkva Rizdva Borogorodici 1756 1808 u seli Nizhnij Verbizh do pitannya pro rol ZMI u propagandi cinnostej etnodizajnu N Babij Stanovlennya i rozvitok etnodizajnu ukrayinskij ta yevpropejskij dosvid Kn 2 Poltava s 118 120 Babij N 2012 Etnomistecki osoblivosti arhitekturi cerkva Rizdva Borogorodici 1756 1808 u seli Nizhnij Verbizh do pitannya pro rol ZMI u propagandi cinnostej etnodizajnu N Babij Stanovlennya i rozvitok etnodizajnu ukrayinskij ta yevpropejskij dosvid Kn 2 Poltava s 121 Babij N 2012 Etnomistecki osoblivosti arhitekturi cerkva Rizdva Borogorodici 1756 1808 u seli Nizhnij Verbizh do pitannya pro rol ZMI u propagandi cinnostej etnodizajnu N Babij Stanovlennya i rozvitok etnodizajnu ukrayinskij ta yevpropejskij dosvid Kn 2 Poltava s 121 Galickij korespondent 17 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka PosilannyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u seli Nizhnij Verbizh 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaBabij N Etnomistecki osoblivosti arhitekturi cerkva Rizdva Borogorodici 1756 1808 u seli Nizhnij Verbizh do pitannya pro rol ZMI u propagandi cinnostej etnodizajnu N Babij Stanovlennya i rozvitok etnodizajnu ukrayinskij ta yevpropejskij dosvid Kn 2 Poltava 2012 s 118 123 Gorodenko M Dovbushevi skarbi Galichina Ivano Frankivsk 1993 19 chervnya Golomidova N Nizhnij Verbizh Velich duhu zakuta u blyahu Galickij korespondent 2013 17 lipnya M Lasijchuk I Ludchak Nizhnij Verbizh Narisi i materiali z istoriyi ta narodoznavstva M Lasijchuk I Ludchak Vid Vik Kolomiya 1995 104 Logvin G N Derev yana arhitektura Shalichini XVI XVIII st G N Logvin Narisi z istoriyi arherhitekturi Ukrayinskoyi URSR Dozhovtnevij period K Derzhavne vidavnictvo z budivnictva j arhitekturi URSR 1957 c 200 231 Lushpinskij A Derev yani cerkvi Galichini XVI XVII v A Lushpinskij Lviv Zbirnik Nacionalnogo Muzeyu u Lvovi 1920 Albom z 40 ris