Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці (колишня церква Апостола Андрея Первозванного ) — греко-католицька церква Калуського деканату, що знаходиться в житловому масиві Загір'я міста Калуш Івано-Франківської області.
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Калуш) | |
|---|---|
 | |
| 49°00′59″ пн. ш. 24°22′24″ сх. д. / 49.01638888891666568° пн. ш. 24.37333333336111352° сх. д.Координати: 49°00′59″ пн. ш. 24°22′24″ сх. д. / 49.01638888891666568° пн. ш. 24.37333333336111352° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Калуш |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Калуш) (Україна) | |
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Історія
Історія церковного храму на Загір'ї сягає сивої давнини. Станом на 1565 рік церкви були у таких селах Калуського повіту — Підмихайлі, Новиці, Копанках, Загір'ї, Пійлі та Довгому. Тоді ж згадується і загірський священик церкви Богоявлення нашого Господа Ісуса Христа — о. Михаїл Брумель. Священик "платив щорічно панському дому чиншу у 6 (шість) злотих і давав шість мац вівса".
Церква Христа Спасителя на Загір'ї "стояла на передмістю Калуша, за Галицькою брамою — в низині "за горою" (Zagorze, пол. мовою, на Загір'ї). Церква була дерев'яна. Збудована і посвячена у 1640 році. Парох Христоспасительської церкви о. Николай Дунець був членом українського уряду в Калуші під час повстання Івана Коритка-Грабівського (вересень-грудень 1648 року).
У витязі "Реєстру церков і духовенства Львівської єпархії за 1718 рік" на Загір'ї (передмістя Калуша) згадується церква Воскресіння Христового. Священиком служив тоді о. Ян Острович (висвячений 1702 року). Церква мала орного поля "на три дні орання плугом", до церкви Загір'я "належало 40 (сорок) прихожан".
Перша письмова згадка про цвинтар при загірській церкві Воскресіння Христового зустрічається у Записках єпархіального візитора за 1725 рік.
Грудень 1792 року — на парохії Загір'я освячено приміщення нової церкви Святого Апостола Андрея (Первозванного). Немає відомостей, що сталося із попереднім храмом (збудованого 1729 року Божого). Ймовірно згорів.
1857 рік — при Загірській церкві Св. Апостола Андрія згадується парохіальна школа. Вчитель — о. Атанасій Вовчицький (адміністратор тимчасово).
1869 рік — на Загір'ї був освячений хрест із написом "Святому Трезвінню" (на роздоріжжі теперішніх вулиць Церковна та Сагайдачного). Зруйнований у 1950-ті роки.
У серпні 1916 р. австрійська армія конфіскувала 5 давніх дзвонів діаметром 52, 40, 32, 31 і 12 см, вагою 62, 26, 15, 14, 1 кг, виготовлені в 1770, 1677, 1672, 1676 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
1936 рік — жителі Загір'я брали участь у зустрічі з митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким та у фестинах, що відбулися тоді у м. Калуші.
12 квітня 1944 рік — церкві Св. Андрея подарував Тріодь цвітну (пам'ятку слов'янської культури XVII ст.) мешканець Загір'я Михайло Бабій.
Загірську церкву Святого Апостола Андрія Первозванного радянська влада закрила 1961 року — в хрущовські часи "боротьби із пережитками минулого". Люди, що могли розібрали із церковного майна, в тому числі дзвін і золоту чашу. Парох Загір'я о. Мар'ян Юркевич був уже в літах, адже він правив тут з 1923 року. Влада змусила о. Юркевича покинути парафію, якій він віддав 38 років свого життя. Протягом 1961-1989 років у приміщенні Загірської церкви був склад меблів, автошин і насамкінець склад побутової хімії та солі.
18 грудня 1989 року громада Загір'я одною з перших на Калущині повернулася в лоно УГКЦ. Освячення відбулося 21 вересня 1990 року. Святу Літургію очолив канцлер о. мітрат Роман-Андрій Кияк. З того часу храм Загір'я був зареєстрований, як храм Різдва Пресвятої Богородиці. Дяком був Юрій Барна, пізніше Микола Николишин.
Сучасність
13 грудня 2012 року, з нагоди 220-річчя заснування та храмового празника церкви Святого Апостола Андрія Первозванного парафії Загір'я, відбулася Архієрейська Божественна Літургія за участю багатьох священиків УГКЦ Калуського деканату, яку очолив Преосвященіший Архієпископ та Митрополит Кир Володимир Війтишин. Після закінчення Божественної Літургії Владика Володимир Війтишин освятив місійний хрест на церковному подвір'ї та уділив мирянам парафії Загір'я своє Архієрейське благословення.
На 1.01.2013 рік при церкві діє катехитична школа, що складається з двох класів: молодшого та середнього віку; старшого віку. З 2010 по 2013 рік є чотири випускники школи, які пройшли повний курс навчання у катехитичній школі — Марія Семанишин, Тетяна Горлач, Наталія Новицька та Олег Пукіш.
Настоятель храму Різдва пресвятої Богородиці о. Андрій Челядин 20.02.2017 р. передав у майбутній музей дзвонів дзвона, який наразі є найстарішим із віднайдених на території міста.
Архітектурні особливості
В дослідженні Юліана Бабія "Калуський деканат" (1932) дізнаємося про церкву на Загір'ї:
"...Загір'є (околиця Калуша), деканат греко-католицький у Калуші. Церква святого Апостола Андрея (будована 1792 року Божого). Дерев'яна, хрещана одноверха. Бабинець прямокутний, вівтарна частина квадратна. Фундамент із каменя рваного, сухо ставлений. Іконостас дерев'яний, різьблений, Райські ворота. Розміри церкви: 20,3 м. на 17,5 м. Огорожена плотом. Около церкви — звониця (один великий й два малі колокола). Форми звониці — 3,7 х 4,3 м."
Після відкриття у 1989 році, художні роботи у храмі провів Юрій Матійців, а іконостас виконав Ігор Базюк. Рушники до церкви вишивали калуські майстрині: Юлія Григорчук, Євгенія Матківська, Анна Прокопів, Марія Парцей та Марія Козій.
13 січня 2013 року Державне НРУ Івано-Франківської області та церква Різдва Пресвятої Богородиці здійснили Акт прийому-передачі. З цього документу дізнаємося про Загірський храм:
"...Охоронний номер пам'ятки: 110839 (604 М). Об'єкт взято на Державний облік (рішення ОВК від 18.06.1991 року за № 112). Користувач: громада УГКЦ. Церква Різдва Пресвятої Богородиці - дерев'яна, хрещата в плані, одноверха. Вівтарна частина квадратна, до якої з північної та південної сторін прибудовані дві ризниці. До західної сторони бабинця добудований притвір. Фундамент низький з рваного каменю. Освітлюється церква прямокутними вікнами. Центральна частина оббита оцинкованим залізом.
Основні габарити споруди: довжина — 20,25 м., ширина — 17,7м. Церква належить до так званої Гуцульської школи народного храмового будівництва.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
Література
Когут М., Прокопів Л. Загір'я: сторінки історії. Хронологія, спогади, персоналії, фотографії. — Калуш: Копі-центр, 2013
Див. також
Посилання
Інформаційний портал Калуша [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Калуш - офіційний сайт міста [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
UGKC Rizdva Presvyatoyi Bogorodici kolishnya cerkva Apostola Andreya Pervozvannogo greko katolicka cerkva Kaluskogo dekanatu sho znahoditsya v zhitlovomu masivi Zagir ya mista Kalush Ivano Frankivskoyi oblasti Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Kalush 49 00 59 pn sh 24 22 24 sh d 49 01638888891666568 pn sh 24 37333333336111352 sh d 49 01638888891666568 24 37333333336111352 Koordinati 49 00 59 pn sh 24 22 24 sh d 49 01638888891666568 pn sh 24 37333333336111352 sh d 49 01638888891666568 24 37333333336111352Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina KalushStan pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniEponim Rizdvo Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Kalush Ukrayina Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiIstoriyaIstoriya cerkovnogo hramu na Zagir yi syagaye sivoyi davnini Stanom na 1565 rik cerkvi buli u takih selah Kaluskogo povitu Pidmihajli Novici Kopankah Zagir yi Pijli ta Dovgomu Todi zh zgaduyetsya i zagirskij svyashenik cerkvi Bogoyavlennya nashogo Gospoda Isusa Hrista o Mihayil Brumel Svyashenik plativ shorichno panskomu domu chinshu u 6 shist zlotih i davav shist mac vivsa Cerkva Hrista Spasitelya na Zagir yi stoyala na peredmistyu Kalusha za Galickoyu bramoyu v nizini za goroyu Zagorze pol movoyu na Zagir yi Cerkva bula derev yana Zbudovana i posvyachena u 1640 roci Paroh Hristospasitelskoyi cerkvi o Nikolaj Dunec buv chlenom ukrayinskogo uryadu v Kalushi pid chas povstannya Ivana Koritka Grabivskogo veresen gruden 1648 roku U vityazi Reyestru cerkov i duhovenstva Lvivskoyi yeparhiyi za 1718 rik na Zagir yi peredmistya Kalusha zgaduyetsya cerkva Voskresinnya Hristovogo Svyashenikom sluzhiv todi o Yan Ostrovich visvyachenij 1702 roku Cerkva mala ornogo polya na tri dni orannya plugom do cerkvi Zagir ya nalezhalo 40 sorok prihozhan Persha pismova zgadka pro cvintar pri zagirskij cerkvi Voskresinnya Hristovogo zustrichayetsya u Zapiskah yeparhialnogo vizitora za 1725 rik Gruden 1792 roku na parohiyi Zagir ya osvyacheno primishennya novoyi cerkvi Svyatogo Apostola Andreya Pervozvannogo Nemaye vidomostej sho stalosya iz poperednim hramom zbudovanogo 1729 roku Bozhogo Jmovirno zgoriv 1857 rik pri Zagirskij cerkvi Sv Apostola Andriya zgaduyetsya parohialna shkola Vchitel o Atanasij Vovchickij administrator timchasovo 1869 rik na Zagir yi buv osvyachenij hrest iz napisom Svyatomu Trezvinnyu na rozdorizhzhi teperishnih vulic Cerkovna ta Sagajdachnogo Zrujnovanij u 1950 ti roki U serpni 1916 r avstrijska armiya konfiskuvala 5 davnih dzvoniv diametrom 52 40 32 31 i 12 sm vagoyu 62 26 15 14 1 kg vigotovleni v 1770 1677 1672 1676 rr Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala 1936 rik zhiteli Zagir ya brali uchast u zustrichi z mitropolitom UGKC Andreyem Sheptickim ta u festinah sho vidbulisya todi u m Kalushi 12 kvitnya 1944 rik cerkvi Sv Andreya podaruvav Triod cvitnu pam yatku slov yanskoyi kulturi XVII st meshkanec Zagir ya Mihajlo Babij Zagirsku cerkvu Svyatogo Apostola Andriya Pervozvannogo radyanska vlada zakrila 1961 roku v hrushovski chasi borotbi iz perezhitkami minulogo Lyudi sho mogli rozibrali iz cerkovnogo majna v tomu chisli dzvin i zolotu chashu Paroh Zagir ya o Mar yan Yurkevich buv uzhe v litah adzhe vin praviv tut z 1923 roku Vlada zmusila o Yurkevicha pokinuti parafiyu yakij vin viddav 38 rokiv svogo zhittya Protyagom 1961 1989 rokiv u primishenni Zagirskoyi cerkvi buv sklad mebliv avtoshin i nasamkinec sklad pobutovoyi himiyi ta soli 18 grudnya 1989 roku gromada Zagir ya odnoyu z pershih na Kalushini povernulasya v lono UGKC Osvyachennya vidbulosya 21 veresnya 1990 roku Svyatu Liturgiyu ocholiv kancler o mitrat Roman Andrij Kiyak Z togo chasu hram Zagir ya buv zareyestrovanij yak hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Dyakom buv Yurij Barna piznishe Mikola Nikolishin Suchasnist13 grudnya 2012 roku z nagodi 220 richchya zasnuvannya ta hramovogo praznika cerkvi Svyatogo Apostola Andriya Pervozvannogo parafiyi Zagir ya vidbulasya Arhiyerejska Bozhestvenna Liturgiya za uchastyu bagatoh svyashenikiv UGKC Kaluskogo dekanatu yaku ocholiv Preosvyashenishij Arhiyepiskop ta Mitropolit Kir Volodimir Vijtishin Pislya zakinchennya Bozhestvennoyi Liturgiyi Vladika Volodimir Vijtishin osvyativ misijnij hrest na cerkovnomu podvir yi ta udiliv miryanam parafiyi Zagir ya svoye Arhiyerejske blagoslovennya Na 1 01 2013 rik pri cerkvi diye katehitichna shkola sho skladayetsya z dvoh klasiv molodshogo ta serednogo viku starshogo viku Z 2010 po 2013 rik ye chotiri vipuskniki shkoli yaki projshli povnij kurs navchannya u katehitichnij shkoli Mariya Semanishin Tetyana Gorlach Nataliya Novicka ta Oleg Pukish Nastoyatel hramu Rizdva presvyatoyi Bogorodici o Andrij Chelyadin 20 02 2017 r peredav u majbutnij muzej dzvoniv dzvona yakij narazi ye najstarishim iz vidnajdenih na teritoriyi mista Arhitekturni osoblivostiV doslidzhenni Yuliana Babiya Kaluskij dekanat 1932 diznayemosya pro cerkvu na Zagir yi Zagir ye okolicya Kalusha dekanat greko katolickij u Kalushi Cerkva svyatogo Apostola Andreya budovana 1792 roku Bozhogo Derev yana hreshana odnoverha Babinec pryamokutnij vivtarna chastina kvadratna Fundament iz kamenya rvanogo suho stavlenij Ikonostas derev yanij rizblenij Rajski vorota Rozmiri cerkvi 20 3 m na 17 5 m Ogorozhena plotom Okolo cerkvi zvonicya odin velikij j dva mali kolokola Formi zvonici 3 7 h 4 3 m Pislya vidkrittya u 1989 roci hudozhni roboti u hrami proviv Yurij Matijciv a ikonostas vikonav Igor Bazyuk Rushniki do cerkvi vishivali kaluski majstrini Yuliya Grigorchuk Yevgeniya Matkivska Anna Prokopiv Mariya Parcej ta Mariya Kozij 13 sichnya 2013 roku Derzhavne NRU Ivano Frankivskoyi oblasti ta cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zdijsnili Akt prijomu peredachi Z cogo dokumentu diznayemosya pro Zagirskij hram Ohoronnij nomer pam yatki 110839 604 M Ob yekt vzyato na Derzhavnij oblik rishennya OVK vid 18 06 1991 roku za 112 Koristuvach gromada UGKC Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici derev yana hreshata v plani odnoverha Vivtarna chastina kvadratna do yakoyi z pivnichnoyi ta pivdennoyi storin pribudovani dvi riznici Do zahidnoyi storoni babincya dobudovanij pritvir Fundament nizkij z rvanogo kamenyu Osvitlyuyetsya cerkva pryamokutnimi viknami Centralna chastina obbita ocinkovanim zalizom Osnovni gabariti sporudi dovzhina 20 25 m shirina 17 7m Cerkva nalezhit do tak zvanoyi Guculskoyi shkoli narodnogo hramovogo budivnictva Primitki Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 21 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 21 lyutogo 2017 LiteraturaKogut M Prokopiv L Zagir ya storinki istoriyi Hronologiya spogadi personaliyi fotografiyi Kalush Kopi centr 2013Div takozhHrami Kalusha Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Kalush PosilannyaInformacijnij portal Kalusha 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Kalush oficijnij sajt mista 4 grudnya 2020 u Wayback Machine