Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свято-Покровська церква — храм Рівненської єпархії ПЦУ. Реконструйований із римо-католицького костелу Святого Вацлава.
| Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 Свято-Покровська церква в Грушвиці Першій | |
| 50°33′02″ пн. ш. 26°01′08″ сх. д. / 50.55056° пн. ш. 26.01889° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Грушвиця Перша |
| Початок будівництва | 2 липня 1928 |
| Кінець будівництва | 18 серпня 1930 |
| Вартість | 60000 польських злотих |
| Належність | православ'я (ПЦУ) |
| Адреса | вул. Кравчука, 57 |
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Грушвиця Перша) (Україна) | |
 Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Історія
Передумови будівництва
Село Грушвиця у давнину належало польським землевласникам, поміщикам, кредиторам та орендарям. Поселилися тут і декілька сімей поляків-римо-католиків. У 1756 році Яном Непомуком Камієньським побудована римо-католицька капличка, в селі була православна церква, побудована у 1766 році. У 1809 році було збудовано нову капличку — Мікулашом Єловіським, а у 1852 її добудовано Яном Томашевічем. Всі вони були польськими шляхтичами.
У 80-х роках XIX століття на околицях Грушвиці оселилися чеські колоністи, які заснували Грушвицю Чеську. Грушвицькі чехи були православні, або прийняли православ'я з метою дістати в оренду чи закупити кращі землі. Чехи, що оселилися у селі Мартинівка та сусідній Янівці були римо-католицького віросповідання.
На основі угоди між католицьким єпископом з Луцька та Оломоуца /Чехія/ у Грушвицю поступово направляли римо-католицьких священиків з Чехії. Це були Клемент Журек, Йозеф Стршиж та Одрей Кршенек, які були ініціаторами та пропагандистами побудови нового костела. Але від 1925 року було заборонено служити у костелах священикам іншого ніж польського походження, національності, громадянства. Часто до Грушвиці і околиць, де жили чехи, приходили чеські монахи-місіонери, які підтримували у чехів національну свідомість, дух, мову, вчили людей співати церковні літургічні пісні на чеській мові. На Мартинівці діяв театральний колектив, хор та духовий оркестр. Від 1 вересня 1927 року у каплиці служив священик П. Ядчик, у його будинку проходом жив музикант-варганіст, який грав на варганах під час літургії у костелах. Він навчив чеського хлопця Станіслава Бачу з Мартинівки грати літургійні мелодії.
Костел Святого Вацлава
В 1927 році у Грушвиці було засновано римо-католицьку парафію, до якого належали Дубрівка, Дядьковичі, колонія Дядьковичі, Грушвиця Чеська, колонія Янівка, Чеська Янівка, Кардаш, Мартинівка, Малий Шпаків, Новосілки, Плоска, Покоси, Середній Гай — разом 1200 католиків чехів та поляків, з яких майже 90 % були чехи. У селі було засновано «Комітет для побудови костелу у Грушвиці», в якому були представлені всі згадані села. Було оголошено збір коштів на побудову костела на місці, де перед тим стояли згадані каплиці. Були дві форми придбання грошей: добровільного податку у розмірі 2 золотих рублів із землі та 5 рублів із будинку. Другий спосіб був у формі добровільних збірок. На початок будівництва було зібрано 18000 польських золотих.
Побудова костелу почалася [[[2 липня]] 1928 року, її здійснювали майстри зі Школи мулярських учнів міста Кременця. Пособними помічниками, копачами, їздовими були чехи з околиць Грушвиці. Через рік, 6 жовтня 1929 року, було освячено наріжний фундаментальний камінь з протоколом про побудову, який було уложено у розі великого вівтаря. В часи світової економічної кризи робота на будівництві сповільнилася, але 18 серпня 1930 року побудову було закінчено за загальну суму 60000 польських злотих, які пожертвували віруючі парафії.
28 вересня 1930 року на день Святого Вацлава костел було освячено єпископом Адольфом Селажським і присвячено визначному чеському королю Вацлаву.
Найбільші заслуги при побудові і оснащенні костелу мали: Владімір Влк з Грушвиці, який дав матеріал на виготовлення вхідних дверей і оплатив роботу, Густав та Алойза Бачові дали гроші на виготовлення всіх 12 великих вікон, Ян Міла закупив великий дзвін, а дядьковицькі вірники придбали до костела гармоніум-варгани /дзвін та варгани прихожани взяли з собою у Чехію в 1947 році/. Брат священика Ядчика намалював для костела великий портрет Святого Вацлава. Місцевий лісничий дав вірникам кошик молодих деревцят смерека, які було посаджено навколо костела.
На освячення з'їхалося дуже багато чехів і поляків з цілої околиці, було чимало й українців. По літургії люди розходилися по домівках, де були багаті гостини. Молодь і молоді родини сходилися до корчми, а ввечері в клубі були танці. Престольний празник (розуісепі, роиі) 8 вересня завжди достойно і весело відзначався. Чехи завжди достойно святкували християнські і державні свята. Коли у 1938 році ксьонз Вішневскі виїхав з Грушвиці, на його місце прийшов старший священик Николай Урод, який у 1942 році помер у Рівному, де і похований. На його місце було призначено Людвіка Вареховского, який мусив втекти з села перед приходом бандерівців, вони спалили парафіяльний будинок, розібрали господарські будівлі а костел значно пошкодили.
Коли Волинь у 1939 році зайняли радянські війська, Станіслав Бача з приятелем наперекір загрозі і небезпеці збоку «червоних солдатів» винесли з костелу ікону святого Вацлава, за допомоги шнурів по сходах знесли з хорів орган, а з підлоги позбирали сторінки хроніки побудови храму. Знайшлись сміливці, які зняли з дзвіниці дзвони. Це все чехи взяли з собою в Чехію.
Картину святого Вацлава зберіг вдома Святослав Бач. Згодом її помістили в костелі у Грознові. Орган-варган служив церковному хору, яким керував Бача. Але орган мав неполадки, тому його взяв священик з Ліптані, який забезпечив ремонт органу. Хроніку костелу Бача зберіг, як неоціниму реліквію про минулі часи. Електронну CD копію хроніки було передано Президії Товариства волинських чехів. Один із дзвонів висить на дзвіниці у Слезьких Родолтицях в Чехії.
З того часу у костелі не звучав мелодичний звук органу, ніколи там більше не служили літургію. Місцеві жителі рознесли по домівках все, що могло згодитися в господарстві. В часи колективізації об'єкт служив за колгоспну комору — склад зерна.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Svyato Pokrovska cerkva hram Rivnenskoyi yeparhiyi PCU Rekonstrujovanij iz rimo katolickogo kostelu Svyatogo Vaclava Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciSvyato Pokrovska cerkva v Grushvici Pershij50 33 02 pn sh 26 01 08 sh d 50 55056 pn sh 26 01889 sh d 50 55056 26 01889Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Grushvicya PershaPochatok budivnictva2 lipnya 1928Kinec budivnictva18 serpnya 1930Vartist60000 polskih zlotihNalezhnistpravoslav ya PCU Adresavul Kravchuka 57Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Grushvicya Persha Ukrayina Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredumovi budivnictva 1 2 Kostel Svyatogo Vaclava 1 3 Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 2 PrimitkiIstoriyared Peredumovi budivnictvared Selo Grushvicya u davninu nalezhalo polskim zemlevlasnikam pomishikam kreditoram ta orendaryam Poselilisya tut i dekilka simej polyakiv rimo katolikiv U 1756 roci Yanom Nepomukom Kamiyenskim pobudovana rimo katolicka kaplichka v seli bula pravoslavna cerkva pobudovana u 1766 roci U 1809 roci bulo zbudovano novu kaplichku Mikulashom Yeloviskim a u 1852 yiyi dobudovano Yanom Tomashevichem Vsi voni buli polskimi shlyahtichami U 80 h rokah XIX stolittya na okolicyah Grushvici oselilisya cheski kolonisti yaki zasnuvali Grushvicyu Chesku Grushvicki chehi buli pravoslavni abo prijnyali pravoslav ya z metoyu distati v orendu chi zakupiti krashi zemli Chehi sho oselilisya u seli Martinivka ta susidnij Yanivci buli rimo katolickogo virospovidannya Na osnovi ugodi mizh katolickim yepiskopom z Lucka ta Olomouca Chehiya u Grushvicyu postupovo napravlyali rimo katolickih svyashenikiv z Chehiyi Ce buli Klement Zhurek Jozef Strshizh ta Odrej Krshenek yaki buli iniciatorami ta propagandistami pobudovi novogo kostela Ale vid 1925 roku bulo zaboroneno sluzhiti u kostelah svyashenikam inshogo nizh polskogo pohodzhennya nacionalnosti gromadyanstva Chasto do Grushvici i okolic de zhili chehi prihodili cheski monahi misioneri yaki pidtrimuvali u chehiv nacionalnu svidomist duh movu vchili lyudej spivati cerkovni liturgichni pisni na cheskij movi Na Martinivci diyav teatralnij kolektiv hor ta duhovij orkestr Vid 1 veresnya 1927 roku u kaplici sluzhiv svyashenik P Yadchik u jogo budinku prohodom zhiv muzikant varganist yakij grav na varganah pid chas liturgiyi u kostelah Vin navchiv cheskogo hlopcya Stanislava Bachu z Martinivki grati liturgijni melodiyi Kostel Svyatogo Vaclavared nbsp Budivnictvo kostelu svyatogo Vaclava v Grushvici V 1927 roci u Grushvici bulo zasnovano rimo katolicku parafiyu do yakogo nalezhali Dubrivka Dyadkovichi koloniya Dyadkovichi Grushvicya Cheska koloniya Yanivka Cheska Yanivka Kardash Martinivka Malij Shpakiv Novosilki Ploska Pokosi Serednij Gaj razom 1200 katolikiv chehiv ta polyakiv z yakih majzhe 90 buli chehi U seli bulo zasnovano Komitet dlya pobudovi kostelu u Grushvici v yakomu buli predstavleni vsi zgadani sela Bulo ogolosheno zbir koshtiv na pobudovu kostela na misci de pered tim stoyali zgadani kaplici Buli dvi formi pridbannya groshej dobrovilnogo podatku u rozmiri 2 zolotih rubliv iz zemli ta 5 rubliv iz budinku Drugij sposib buv u formi dobrovilnih zbirok Na pochatok budivnictva bulo zibrano 18000 polskih zolotih Pobudova kostelu pochalasya 2 lipnya 1928 roku yiyi zdijsnyuvali majstri zi Shkoli mulyarskih uchniv mista Kremencya Posobnimi pomichnikami kopachami yizdovimi buli chehi z okolic Grushvici Cherez rik 6 zhovtnya 1929 roku bulo osvyacheno narizhnij fundamentalnij kamin z protokolom pro pobudovu yakij bulo ulozheno u rozi velikogo vivtarya V chasi svitovoyi ekonomichnoyi krizi robota na budivnictvi spovilnilasya ale 18 serpnya 1930 roku pobudovu bulo zakincheno za zagalnu sumu 60000 polskih zlotih yaki pozhertvuvali viruyuchi parafiyi 28 veresnya 1930 roku na den Svyatogo Vaclava kostel bulo osvyacheno yepiskopom Adolfom Selazhskim i prisvyacheno viznachnomu cheskomu korolyu Vaclavu Najbilshi zaslugi pri pobudovi i osnashenni kostelu mali Vladimir Vlk z Grushvici yakij dav material na vigotovlennya vhidnih dverej i oplativ robotu Gustav ta Alojza Bachovi dali groshi na vigotovlennya vsih 12 velikih vikon Yan Mila zakupiv velikij dzvin a dyadkovicki virniki pridbali do kostela garmonium vargani dzvin ta vargani prihozhani vzyali z soboyu u Chehiyu v 1947 roci Brat svyashenika Yadchika namalyuvav dlya kostela velikij portret Svyatogo Vaclava Miscevij lisnichij dav virnikam koshik molodih derevcyat smereka yaki bulo posadzheno navkolo kostela Na osvyachennya z yihalosya duzhe bagato chehiv i polyakiv z ciloyi okolici bulo chimalo j ukrayinciv Po liturgiyi lyudi rozhodilisya po domivkah de buli bagati gostini Molod i molodi rodini shodilisya do korchmi a vvecheri v klubi buli tanci Prestolnij praznik rozuisepi roii 8 veresnya zavzhdi dostojno i veselo vidznachavsya Chehi zavzhdi dostojno svyatkuvali hristiyanski i derzhavni svyata Koli u 1938 roci ksonz Vishnevski viyihav z Grushvici na jogo misce prijshov starshij svyashenik Nikolaj Urod yakij u 1942 roci pomer u Rivnomu de i pohovanij Na jogo misce bulo priznacheno Lyudvika Varehovskogo yakij musiv vtekti z sela pered prihodom banderivciv voni spalili parafiyalnij budinok rozibrali gospodarski budivli a kostel znachno poshkodili Koli Volin u 1939 roci zajnyali radyanski vijska Stanislav Bacha z priyatelem naperekir zagrozi i nebezpeci zboku chervonih soldativ vinesli z kostelu ikonu svyatogo Vaclava za dopomogi shnuriv po shodah znesli z horiv organ a z pidlogi pozbirali storinki hroniki pobudovi hramu Znajshlis smilivci yaki znyali z dzvinici dzvoni Ce vse chehi vzyali z soboyu v Chehiyu Kartinu svyatogo Vaclava zberig vdoma Svyatoslav Bach Zgodom yiyi pomistili v kosteli u Groznovi Organ vargan sluzhiv cerkovnomu horu yakim keruvav Bacha Ale organ mav nepoladki tomu jogo vzyav svyashenik z Liptani yakij zabezpechiv remont organu Hroniku kostelu Bacha zberig yak neocinimu relikviyu pro minuli chasi Elektronnu CD kopiyu hroniki bulo peredano Prezidiyi Tovaristva volinskih chehiv Odin iz dzvoniv visit na dzvinici u Slezkih Rodolticyah v Chehiyi Z togo chasu u kosteli ne zvuchav melodichnij zvuk organu nikoli tam bilshe ne sluzhili liturgiyu Miscevi zhiteli roznesli po domivkah vse sho moglo zgoditisya v gospodarstvi V chasi kolektivizaciyi ob yekt sluzhiv za kolgospnu komoru sklad zerna Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodicired Primitkired Otrimano z https uk wikipedia org wiki Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Grushvicya Persha