Це рква Воскресі ння з села Пата кіно пам ятка дерев яної архітектури Російської імперії другої половини 18 століття роз

Це́рква Воскресі́ння з села Пата́кіно — пам'ятка дерев'яної архітектури Російської імперії другої половини 18 століття, розташована в місті Суздаль.

Церква Воскресіння (Патакіно)
Церква Воскресіння (Патакіно)
56°24′46″ пн. ш. 40°26′20″ сх. д. / 56.4129750° пн. ш. 40.4390972° сх. д. / 56.4129750; 40.4390972Координати: 56°24′46″ пн. ш. 40°26′20″ сх. д. / 56.4129750° пн. ш. 40.4390972° сх. д. / 56.4129750; 40.4390972
Тип споруди	^d ^d і пам'ятка архітектури^[d]
Розташування	Росія, Суздаль, Владимирська область
Початок будівництва	1775
Кінець будівництва	1776
Відбудовано	перевезена в Суздаль в 1960-ті рр.
Стиль	народна архітектура
Належність	не існує
Єпархія	^d
Стан	^d^[1]
Адреса	Суздаль, Владимирська область
Церква Воскресіння (Патакіно) (Росія)

Церква Воскресіння у Вікісховищі

Історія

Церква походить з села Патакіно (Камешковський район, Володимирська область). Дата закінчення будівництва — 1776 рік. При створенні Суздальського музею дерев'яної архітектури та сільського побуту перенесена в місто Суздаль. Храм реставровано і відновлено на новому місці архітекторами Л. В. та В. М. Анісімовими.

Метою було збереження храму і створення пам'яток-експонатів в маленькому містечку Суздаль, яке уряд готував до унікальної ролі російського історико-фольклорного музею для іноземців неподалік від Москви. Водночас в СРСР в 1960-ті роки розпочалася чергова кампанія по висадженню в повітря кам'яних храмів, що збереглися після 2-ї світової війни на територіях всіх національних республік.

Опис споруди

Композиція церкви — тричастинна і традиційна, про що свідчить і цегляна церква Святих Бориса і Гліба в тому ж Суздалі, вибудована 1749 року. Обидва храми мають видовжений об'єм, що складається з четверика, трапезної і прибудованої до неї дзвіниці. Черверики вінчані восьмериком з дахом і маленькою банею з луківкою. Зі сходу прибудована абсида. Вхід з боку дзвіниці. Дзвіниця в церкві Бориса і Гліба виникла в добу бароко і зберігає бароковий декор, її вінчає тонкий шпиль за новою модою, що прийшла з Санкт-Петербурга.

В кам'яній церкві Бориса і Гліба вхід позначений порталом, в Воскресенській церкві з села Патакіно — це дерев'яний об'єм під власним дахом і сходами. До того ж, Воскресенську церкву з села Патакіно вибудували значно пізніше кам'яної Бориса і Гліба, якщо вважати, що за одною з гіпотез її почали будувати в 17 столітті. Таким чином, дерев'яна Воскресенська церква з села Патакіно — пам'ятка давньої архітектурної традиції, в її силуети — нічого зайвого. Деяка утома від традиції відчувається лише в завершеннях — маленькою банею з луківкою на восьмерику та на дзвіниці. Для невеликої сільської церкви майстри не пошукали якогось ефектного завершення.

В церкві відновлений іконостас. Впливами храмів кам'яної архітектури на дерев'яну стало високе дерев'яне «небо» (зазвичай низьке), що додало церкві простору і висотності в інтер'єрі.