Сьогодні Вікіпедія заблокована у Китаї, але вона підлягала цензурі у низці країн, включаючи Китай, Францію, Німеччину, Іран, Пакистан, Росію, Саудівську Аравію, Сирію, Таїланд, Туніс, Туреччині,Велику Британію, Узбекистан та Венесуелу. Деякі з випадків блокування є типовими прикладами поширеної інтернет-цензури, яка включає й вміст Вікіпедії. Частина з них — це заходи, що перешкоджають перегляду певного вмісту, який вважається образливим чи неприйнятним.
Тривалість блокувань варіюється від кількох днів до кількох років. Коли Вікіпедія працювала за протоколом HTTP, уряди країн могли заблокувати певні статті, однак з 2011 року Вікіпедія почала переходити на HTTPS. 2015 року цей перехід завершився і з того часу єдиним можливим варіантом цензури стало повне блокування мовного розділу. Це сприяло тому, що частина країн відмовилася від блокувань статей взагалі і зробила Вікіпедію вільною, а частина розширила свої заборони на весь сайт. Наразі Вікіпедія заблокована у Китаї (з 23 квітня 2019 року).
За країною
Австралія
2018 року головний суддя Вікторіанського округу Пітер Кідд у межах судового процесу над австралійським кардиналом Джорджем Пеллом виніс рішення про неприпустимість публікації доказів обвинувачення та вироку суду. Цей порядок застосовується «у всіх австралійських штатах та територіях» та «на будь-якому вебсайті чи в іншому електронному або широкомовному форматі, доступному в межах Австралії». Це чітко включало Вікіпедію, яку цитували, але не стягували плату.
Китай
Доступ до Вікіпедії у Китаї не був стабільним через жорстку цензуру китайського мовного розділу, а з квітня 2019 року в Китаї заблоковані всі версії енциклопедії.
Китайська Вікіпедія була запущена в травні 2001 року. Вікіпедія отримала позитивне висвітлення в державній пресі Китаю на початку 2004 року, але була заблокована 3 червня 2004 року, напередодні 15-ї річниці протестів на площі Тяньаньмень 1989 року. Пропозиції щодо самоцензури в спробі відновити сайт китайською спільнотою Вікіпедії були відхилені. Однак історія International Herald Tribune, що порівнює записи в китайській та англійській Вікіпедіях на такі теми, як Мао Цзедун та Тайвань, зробила висновок, що китайські записи були «промиті та очищені» від політичних суперечок. 22 червня 2004 року доступ до Вікіпедії було відновлено без пояснень причин. У вересні того ж року Вікіпедія знову була заблокована з невідомих причин але лише на чотири дні. У жовтні 2005 року в Китаї Вікіпедія знову була заблокована. Користувачі Вікіпедії Ши Чжао та Цуй Вей писали листи до технічних працівників та органів влади, намагаючись переконати їх розблокувати вебсайт. У листі наголошувалося, що: «Блокуючи Вікіпедію, ми втрачаємо шанс представити голос Китаю світові, дозволяючи злим культам, силам незалежності Тайваню та ін. … представляти спотворене зображення Китаю».
У жовтні 2006 року The New York Times повідомив, що англійська Вікіпедія була розблокована в Китаї, хоча китайська Вікіпедія залишалася заблокованою. Дослідник засобів масової інформації Ендрю Лі в блозі повідомив, що не може прочитати англомовну статтю про протести на площі Тяньаньмень 1989 року в Китаї. Лі також заявив, що «не існує монолітного керування Великим Брандмауером Китаю», зазначивши, що для користувачів різних постачальників послуг Інтернету в різних місцях Китаю — China Netcom в Пекіні, China Telecom в Шанхаї та різних провайдерів в Аньхої — Китайська Вікіпедія була заблокована лише в Аньхої. Організація «Репортери без кордонів» похвалила лідерів Вікіпедії за те, що вони не цензурувались.
10 листопада 2006 року Лі повідомив, що китайська Вікіпедія була повністю розблокована. Лі підтвердив повне розблокування через кілька днів і запропонував частковий аналіз наслідків на основі швидкості створення нових облікових записів у китайській Вікіпедії. До розблокування створювалося 300—400 нових облікових записів щодня. За чотири дні після розблокування кількість нових реєстрацій збільшилася втричі і перевищила 1200 щоденних, що зробило китайський мовний розділ другим за темпами зростання після англійського. Аналогічно, було на 75 % більше статей, створених за тиждень, що закінчується 13 листопада, ніж протягом тижня раніше. У той самий вихідний, коли китайська Вікіпедія пройшла позначку в 100 000 статей, Лі передбачив, що 100 000 статей буде створено досить швидко, але що існуючий корпус користувачів китайської Вікіпедії має навчати нових користувачів основним політикам та нормам Вікіпедії.
16 листопада 2006 інформаційне агентство Reuters повідомило, що головна сторінка китайської Вікіпедії доступна для перегляду, але не сторінки з деякими табуйованими політичними сюжетами, такими як «4 червня [протести 1989 року]». Однак наступні звіти дозволяють припустити, що і китайську, і англійську версії було розблоковано 17 листопада. 15 червня 2007 року було відновлено доступ до неполітичних статей в англійській Вікіпедії. 6 вересня 2007 року IDG News повідомила, що англійська Вікіпедія знову була заблокована в Китаї. 2 квітня 2008 року Reuters повідомив, що блоки на англійській та китайській Вікіпедіях були зняті, що також підтвердила новинна служба BBC. Це відбулося через наявність закордонних журналістів, які прибували до Пекіна, щоб висвітлювати літні Олімпійські ігри 2008 року, та на прохання Міжнародного олімпійського комітету про свободу преси під час ігор. У вересні 2008 року Джиммі Вейлз провів зустріч із віцедиректором Інформаційного бюро Державної ради Китаю Цай Мінджао.
Згідно з повідомленням, опублікованим в American Economic Review у 2011 році, блокування китайської Вікіпедії не тільки зменшило групу користувачів, але й зменшило внески нерозблокованих користувачів в середньому на 42,8 %.
2012 році в Китаї були доступні китайський і англійський мовні розділи за винятком політичних статей. Якщо китайський ІР намагався отримати доступ (включаючи пошук) «чутливої» статті, IP блокували і відвідування Вікіпедії було недоступним впродовж від кількох хвилин до години.
Влада Китаю почала блокувати доступ до захищеної (HTTPS) версії сайту 31 травня 2013 року, хоча незахищена (HTTP) версія все ще доступна — остання вразлива для фільтрації за ключовими словами, що дозволяє вибірково блокувати окремі статті. Greatfire закликав Вікіпедію та користувачів обійти блок, отримуючи доступ до інших IP-адрес, що належать Вікіпедії, за допомогою HTTPS. У 2013 році, після того, як Джиммі Вейлз заявив, що Вікіпедія не терпить «5 секунд» цензури, Шен Ї, дослідник Інтернету в університеті Фудань в Шанхаї, заявив, що, хоча «Вікіпедія проти китайського уряду, це може бути не обов'язково таким великим» стикаючись з вимогами уряду США або європейського правосуддя щодо зміни або видалення статей або розкриття інформації".
З червня 2015 року всі мовні розділи перенаправляють запити HTTP на відповідні адреси HTTPS, тим самим роблячи шифрування обов'язковим для всіх користувачів. Як наслідок, китайські цензори не можуть бачити, які конкретні сторінки переглядає людина, а тому не можуть блокувати певну підмножину сторінок (наприклад, Ай Вейвей, Лю Сяобо або Площа Тяньаньмень), як це було у минулі роки. У результаті Пекін вирішив заблокувати всю китайську Вікіпедію станом на червень 2015 року. Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз заявив, що прилетить до Китаю, щоб розблокувати сайт протягом двох тижнів на саміті Leadership Energy Asia Asia в Куала-Лумпурі 2 грудня 2015 року. Уряд КНР повністю заблокував усі мовні версії сайту знову 4 грудня (за місцевим часом). Велика кількість китайських користувачів Інтернету скаржилася на це блокування у соціальних мережах, хоча більшість скарг було видалено. Однак вдень 6 грудня (за місцевим часом) у Китаї знову вдалося відвідати іншомовні розділи Вікіпедії.
Джиммі Вейлз зустрівся з Лу Вей, директором управління кіберпростором Китаю 17 грудня 2015 року під час Всесвітньої інтернет конференції, що проходила в м. Учжень, Чжецзян. Вейльз розповів Лу Вей, як працюють Вікіпедія та Вікімедія у світі, та висловив сподівання регулярно зустрічатися з Лу Вей та Кіберпросторовою адміністрацією Китаю в майбутньому. Коли журналіст запитав, чи він буде сприяти приховуванню певної інформації для підтримки стабільної роботи в Китаї, він відповів «Ніколи». Попри це, виступ Джиммі Вейлза також був цензурованим. У межах панельної дискусії було сказано про те, що вдосконалення машинного перекладу може унеможлити владі контролювати потоки інформації в майбутньому. Однак в офіційному перекладі його заявою було те, що такі вдосконалення допоможуть урядам краще проаналізувати інтернет-комунікації.
Зашифрована японська Вікіпедія заблокована в Китаї з 28 грудня 2017 року.
23 квітня 2019 року в Китаї були заблоковані всі мовні розділи Вікіпедії.
Франція
У квітні 2013 року стаття у Вікіпедії, що описує військову радіостанцію П'єр-сюр-От, привернула увагу французької агенції внутрішніх розвідок DCRI. Агентство намагалося видалити статтю про цей об'єкт із французької Вікіпедії. DCRI тиснув на адміністратора Французької Вікіпедії Ремі Матіса. Представниками Фонду Вікімедіа було поставлене питання до DCRI щодо того, у чому були претензії до статті. Вона відображала інформацію з документального фільму 2004 року, зробленого французьким місцевим телебаченням Télévision Loire 7, який є у вільному доступі в Інтернеті. DCRI відмовився надати ці деталі та повторив свою вимогу про вилучення статті.
Пізніше статтю було відновлено іншим автором Вікіпедії, який жив за межами Франції, у Швейцарії. У результаті суперечки стаття стала найпопулярнішою сторінкою у Французькій Вікіпедії із понад 120 000 переглядами упродовж 6–7 квітня 2013 року. Також її було перекладено іншими мовами. Французькі газети 20 хвилин,Ars Technica, та Slashdot зазначили це як живий приклад ефекту Стрейзанд. Міністерство внутрішніх справ Франції заявило агентству France-Presse, що не буде коментувати інцидент.
Згідно з судовим джерелом, яке цитується в сюжеті AFP 8 квітня, вилучення статті «було здійснене як частина попереднього розслідування» під керівництвом «антитерористичної секції паризької прокуратури» на підставі статті Вікіпедії з французької мови поставлено під загрозу «службову інформацію, пов'язану з ланцюгом передачі ядерних замовлень».
Після інциденту «Télévision Loire 7» заявила, що очікує, що DCRI попросить видалити фільм 2004 року, на якому базується стаття у Вікіпедії, хоча він був випущений з погодженням та співробітництві збройних сил Франції. Національний союз комісарів поліції запропонував наступним кроком судової влади доручити французьким постачальникам Інтернет-послуг заблокувати доступ до статті Вікіпедії. Однак неурядова організація, заснована у Франції, «Репортери без кордонів», розкритикувала дії DCRI як «поганий прецедент». Прессекретар організації заявив Le Point, що «якщо установа вважає, що інформація про секретний об'єкт була оприлюднена, вона має всі можливості бути визнана судами, аргументуючи та уточнюючи її застосування. Тоді саме суддя, захисник основних свобод, повинен оцінювати реальність і ступінь військової таємниці». Прессекретар зазначив, що інформація, що міститься у статті, походить із документального фільму, який раніше був знятий та розповсюджений у співпраці з армією, і що посередники не повинні нести відповідальність.
Німеччина
Ухвала суду 2009 року заборонила німецькій Вікіпедії розкривати особу та , двох злочинців, засуджених за вбивство баварського актора Вальтера Седлмайра. В іншому випадку Wikipedia.de (інтернет-домен, керований Wikimedia Deutschland) було заборонено вказувати на власне вміст Вікіпедії. Ухвала суду була тимчасовою забороною у справі, яку порушив політик Лутц Хайльман через претензії щодо його участі в розвідувальній службі колишньої Німецької Демократичної Республіки Штазі .
Іран
У доповіді в листопаді 2013 року, опублікованій Центром глобальних комунікаційних досліджень Університету Пенсільванії, дослідники Колін Андерсон та Німа Назері відсканували 800 000 статей у Вікіпедії перською та встановили, що уряд Ірану блокує 963 сторінок. За словами авторів, «Цензори неодноразово націлювали сторінки Вікіпедії про конкурентів уряду, релігійні переконання меншин та критику держави, чиновників та поліції. Трохи менше половини заблокованих Wiki-сторінок — це біографії, включаючи сторінки про осіб, яких влада нібито затримала або вбила». Андерсон зазначив, що перська Вікіпедія, як мікрокосм іранського Інтернету, є «корисним місцем для розкриття типів забороненого в Інтернеті типового вмісту та відмінним шаблоном для виявлення тем, що блокують ключові слова та правила фільтрації, які застосовуються в Інтернеті». У травні 2014 року, за інформацією Mashable, уряд Ірану заблокував принаймні дві сторінки в Перській Вікіпедії.
2015 року програмне забезпечення Вікіпедії перейшло на протокол HTTPS, не залишивши уряду Ірану іншого вибору, крім того, щоб блокувати її повністю або взагалі не блокувати. Іран обрав останнє. Wikimedia Commons була заблокована упродовж першої половини 2016 року, але з тих пір блок було знято.
Пакистан
31 березня 2006 року весь домен Wikipedia.org був заблокований у Пакистані, оскільки одна стаття містила інформацію, що стосується спірних зображень пророка Магомета.
Англійська версія Вікіпедії була заблокована в Пакистані впродовж кількох днів у травні 2010 року під час суперечки, щодо карикатури [en].
Росія
5 квітня 2013 року речник Федеральної служби з нагляду за зв'язком, інформаційними технологіями та засобами масової інформації (також відомий як Роскомнагляд) підтвердив, що Вікіпедія потрапила в чорний список, заявивши, що вона мала бути там «давно. Я не знаю, чому лише зараз вони прокинулися». Ця заява була зроблена того ж дня, коли російська Вікіпедія отримала повідомлення від Роскомнагляду про необхідність видалення статті «Куріння канабісу» із загрозою повного блокування мовного розділу. Цензура в Інтернеті стала більш поширеною після прийняття нового закону у березні 2013 року, який дозволив уряду блокувати вміст, який вважається незаконним або шкідливим для дітей.
З 18 серпня 2015 року, Роскомнадзор доручив адміністраторам Росії Вікіпедії видалити статтю про Чарас, різновид коноплі, інакше вони будуть змушені повністю блокувати Вікіпедію (часткові обмеження були введені раніше). Роскомнадзор пояснив, що «якщо Вікіпедія вирішила функціонувати на основі https, що не дозволяє обмежувати окремі сторінки на своєму сайті, весь вебсайт буде заблокований», якщо вони не дотримуються. У відповідь на блок, що насувається, директор НП «Вікімедія» Володимир Медейко стверджував, що статтю вже було швидко та адекватно переписано для усунення суперечливих моментів та задоволення порядку, використовуючи наукові статті та документи ООН, і також спробували зберегти текст, перенісши його до статті «Хашиш (ру: Гашиш)». Представники Вікіпедії заявили, що якщо доступ буде обмежений, вони подадуть скаргу до прокуратури проти Роскомнагляду та оскаржать рішення. Передбачаючи заборону, російська Вікіпедія опублікувала ресурс під назвою «Що робити, якщо Вікіпедія була заблокована». 24 серпня Роскомнадзор доручив російським інтернет-провайдерам заблокувати Вікіпедію. У ніч на 25 серпня близько 10-20 % російських користувачів мали проблеми з доступом до Вікіпедії, який залежить від регіонів та пристроїв, що використовуються. Також в цю ж дату статтю Чарас було вилучено з реєстру заборонених статей. Роскомнадзор пояснив, що «повідомили Федеральну службу контролю за наркотиками, що було внесено достатньо змін, що відповідають умовам ухвали суду».
18 серпня 2022 року було озвучено, про розробку власної енциклопедії - "Руніверсаліс", що мала базуватися на статтях російської версії Вікіпедії, але буде модеруватися відповідно до побажань влади Россії.
23 серпня 2022 року за доменом "http://xn--h1ajim.xn--p1ai/"(руни.рф) була спроба запуску аналогу Вікіпедії, але сайт майже митєво впав.
Саудівська Аравія
11 липня 2006 року уряд Саудівської Аравії заблокував доступ до Google та Вікіпедії через те, що, на його думку, вони містять багато сексуального та політичного контенту. Велика кількість статей англійської та арабської Вікіпедії були цензуровані в Саудівській Аравії, а Вікіпедія ще неодноразово блокувалась.
Сирія
Доступ до арабської Вікіпедії був заблокований в Сирії з 30 квітня 2008 по 13 лютого 2009, хоча інші мовні розділи залишалися доступними для перегляду та редагування.
Туніс
Вікіпедія була недоступна у Тунісі у період з 23 по 27 листопада 2006 року.
Туреччина
29 квітня 2017 року група моніторингу Turkey Blocks виявила відсутність доступу до всіх мовних розділів Вікіпедії на всій території Туреччини. Блокування сталося після того, як турецька влада не отримала задовільної відповіді від Вікіпедії на вимогу «видалити вміст письменників, які підтримують терор та пов'язані з терористичними групами».
Повному блокуванню передувала часткова цензура певних статей, що мали певний політичний чи етичний зміст: «KADIN üreme organları» (вульва), «insan penisi» (людський пеніс), «2015 Türkiye genel seçim anketleri» (2015 Результати опитування щодо виборів в Туреччині), «vajina» (вагіна) і «testis torbası» (мошонка). Рішення суду щодо цієї цензури не було. Один турецький інтернет-провайдерів TTNET спекулятивно припускав, що Вікіпедія зламана, але Кетрін Мар із Фонду Вікімедіа спростувала цю інформацію.
Станом на грудень 2019 року, Вікіпедія все ще була заблокованою в Туреччині, однак була доступна в турецьких університетах із покриттям eduroam.
Вночі з 15 на 16 січня 2020 року блокування Вікіпедії в Туреччині було припинено.
Велика Британія
У грудні 2008 року неурядова організація «Internet Watch Foundation», що розташована у Великій Британії, додала статтю Вікіпедії Virgin Killer до свого чорного списку в Інтернеті через обкладинку альбому. На обкладинці зображена дитина у такій позі, яку можна класифікувати як: «еротичні позування без сексуальної активності». У результаті багато великих постачальників Інтернет-послуг у Великій Британії заблокували перегляд усієї статті за допомогою системи Cleanfeed, і значна частина користувачів не мала змоги редагувати Вікіпедію завдяки засобам, які використовували IWF для блокування зображення. Після обговорення з представниками Фонду Вікімедіа та скарг громадськості IWF через три дні відмінили своє рішення і підтвердили, що надалі вони не будуть блокувати копії подібних зображень розміщених на закордонних хостингах.
Узбекистан
2007 та 2008 роках в Узбекистані двічі на короткий час була заблокована Вікіпедія. Також блокування узбецької Вікіпедії привернуло увагу міжнародної преси наприкінці лютого 2012 року. Користувачі Інтернету в Узбекистані не мали можливості відкривати статті узбецькою мовою, відбувалося перенаправлення на MSN, хоча з іншими мовними розділами проблем не викникало.
У жовтні 2016 року узбецька Вікіпедія стала доступною для узбецьких користувачів через протокол HTTPS.
Венесуела
Увечері 12 січня 2019 року Інтернет-обсерваторія NetBlocks зібрала технічні докази блокування Вікіпедії у Венесуелі. Обмеження здійснювала компанія CANTV, найбільший в країні телекомунікаційний постачальник. NetBlocks виявила, що це збіглося з іншими обмеженнями, які вплинули на здатність венесуельців спілкуватися та отримувати доступ до інформації протягом попередніх 24 годин. Вважається, що причиною стала стаття, в якій новопризначений президент Національної асамблеї Хуан Гуайдо був названий «51-м президентом Республіки Венесуела». Зібрані дані також показали, що нещодавно було обмежено кількість місцевих вебсайтів, що свідчить про те, що недавня політична нестабільність може бути основною причиною жорсткого режиму контролю в Інтернеті.. Намагання опанувати інформаційний простір Венесуели стають зрозумілими на фоні масованого втручання в ситуацію в цій країні російських спецслужб.
Примітки
- . Arab News. 29 квітня 2017. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- Clark, Justin; Faris, Robert; Heacock Jones, Rebekah (2017). . Berkman Klein Center (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- . BBC (брит.). 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
- Wikipedia:Wikipedia Signpost/2019-08-30/Op-Ed. Signpost (англ.). 3 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2019.
- Gandolfo, Ryan. . That's Beijing. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
- Sukhbir Singh; Arturo Filastò; Maria Xynou (4 травня 2019). China is now blocking all language editions of Wikipedia. Open Observatory of Network Interference. Процитовано 7 травня 2019.
The following chart, based on OONI data, illustrates that multiple language editions of Wikipedia have been blocked in China as of April 2019.{...}OONI measurements show that many of these Wikipedia domains were previously accessible, but all measurements collected from 25th April 2019 onwards present the same DNS anomalies for all Wikipedia sub-domains.{...}Based on these tests, we were able to conclude that China Telecom does in fact block all language editions of Wikipedia by means of both DNS injection and SNI filtering.
- . Public Television Service. 16 травня 2019 https://www.youtube.com/watch?v=J8U2sCLalLY. Процитовано 20 травня 2019.
在中國境內所有的維基百科今天都被封閉都被關閉了
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() . Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 7 квітня 2022.{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Pan, Philip (20 лютого 2006). . The Washington Post. Beijing. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 23 грудня 2011.
- Montopoli, Brian (30 листопада 2006). . . Associated Press. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 23 грудня 2011.
- . International Freedom of Expression Exchange. 21 жовтня 2005. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 23 жовтня 2011.
- Cohen, Noam (16 жовтня 2006). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 23 грудня 2011.
- . andrewlih.com blog. Архів оригіналу за 1 грудня 2006. Процитовано 24 грудня 2006.
- . BBC News. 16 листопада 2006. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 23 грудня 2011.
- . andrewlih.com blog. Архів оригіналу за 24 червня 2007. Процитовано 24 грудня 2006.
- . andrewlih.com blog. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2006.
- . Reuters. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 24 грудня 2006.
- . DANWEI. Архів оригіналу за 21 лютого 2007. Процитовано 24 грудня 2006.
- English Wikipedia unblocked in China. Процитовано 20 червня 2007.
- Schwankert, Steven (6 вересня 2007). . IDG News via PCworld. Архів оригіналу за 23 листопада 2007. Процитовано 26 січня 2008.
- Barak, Sylvie (3 квітня 2008). . The Inquirer. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 3 квітня 2008.
- Cade Metz (31 липня 2008). . The Register. Архів оригіналу за 5 серпня 2008. Процитовано 31 липня 2008.
- . Rconversation.blogs.com. 1 жовтня 2008. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 13 червня 2011.
- Group Size and Incentives to Contribute: A Natural Experiment at Chinese Wikipedia [ 17 грудня 2021 у Wayback Machine.], Xiaoquan (Michael) Zhang, Feng Zhu. American Economic Review. Jun 2011, Vol. 101, No. 4: Pages 1601—1615
- . The Johns Hopkins News-Letter. 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 23 листопада 2012.
- . YouTube.com. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 12 січня 2019.
- Naidu, Sumisha (2 грудня 2015). . Channel News Asia. Singapore. Архів оригіналу за 3 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- Smith, Charlie (18 червня 2015). . Huffington Post. United States. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 19 червня 2015.
- . PixelsTech.net. 5 грудня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
- . China Digital Times. 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
- . South China Morning Post. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2015.
- 楊立贇 (Yeung L.) (17 грудня 2015). [Wikipedia founder meets "China's Internet Tsar"]. . Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- Areddy, James T. (17 грудня 2015). . WSJ. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
- ja.wikipedia.org. . Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
- . BBC News. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
- Willsher, Kim (7 квітня 2013). . The Guardian. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 7 квітня 2013.
- Kleinz, Torsten (6 квітня 2013). . Heise Online (German) . Heise. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 5 квітня 2013.
- Poncet, Guerric (9 квітня 2013). . Le Point (French) . Paris. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 9 квітня 2013.
- (Пресреліз).
{{}}
:|archive-date=
вимагає|archive-url=
(); Вказано більш, ніж один|archivedate=
та|archive-date=
(); Пропущений або порожній|title=
() - Geuss, Megan (6 квітня 2013). . . Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
- . stats.grok.se. Архів оригіналу за 14 квітня 2013.
- List of translations on Wikidata
- . 20 minutes (French) . 6 квітня 2013. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
- saibot834 (6 квітня 2013). . Slashdot. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
- (French) . Agence France-Presse. 6 квітня 2013. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
- CP; Huet, Anne-Claire (8 квітня 2013). . (French) . Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
- Poncet, Guerric (10 квітня 2013). . Le Point (French) . Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 9 квітня 2013.
- Poncet, Guerric (10 квітня 2013). . Le Point (French) . Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
- Poncet, Guerric (10 квітня 2013). . Le Point (French) . Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
- Efroni, Zohar (16 листопада 2008). . Center for Internet and Society Blog. Stanford University Law School. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 18 березня 2010.
- Anderson, Colin; Nazeri, Nima (7 листопада 2013). Citation Filtered: Iran's Censorship of Wikipedia. Center for Global Communication Studies (University of Pennsylvania).[недоступне посилання]
- . BuzzFeed. 12 листопада 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 25 серпня 2017.
- . Times of India. 17 травня 2014. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- . Dawn. 14 березня 2006. Архів оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 5 червня 2013.
- . Blogcritics. 31 березня 2006. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 13 квітня 2010.
- . Karachi Metblogs. 31 березня 2006. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 13 квітня 2010.
- Ali, Basit (20 травня 2010). . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2017.
- . BBC News. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- . Russia Beyond The Headlines. Interfax. 5 квітня 2013. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
- . RIA Novosti. 6 травня 2013. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
- . The New York Times. 31 березня 2013. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 21 лютого 2017.
- . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . The Independent (англ.). 21 серпня 2015. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 4 серпня 2019.
- . РИА Новости (рос.). 8 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . govoritmoskva.ru. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- . РИА Новости (рос.). 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- В России запустили аналог «Википедии» — «Руниверсалис». И там нет статьи о войне в Украине (только о «спецоперации»). Meduza (рос.). Процитовано 7 вересня 2022.
- Енциклопедія плюс пропаганда: у Росії створили альтернативу "Вікіпедії". ФОКУС (укр.). 23 серпня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 23 вересня 2011.
- en:Wikipedia:List of articles censored in Saudi Arabia
- . WIRED. 12 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- [en] (3 червня 2008). Syrian youth break through internet blocks. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
- . Turkey Blocks. 29 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- . BBC News. 29 квітня 2017. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- . Hurriyet Daily News. 29 квітня 2017. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- . BirGün (Turkish) . 19 червня 2015. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- 19, ARTICLE (29 квітня 2019). . ARTICLE 19. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
- . ТСН.ua (укр.). 16 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- Arthur, Charles (8 грудня 2008). . Guardian News and Media Limited. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 8 грудня 2008.
- . BBC News. 8 грудня 2008. Архів оригіналу за 9 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
- . . Архів оригіналу за 7 червня 2009. Процитовано 9 грудня 2008.
- . RIA Novosti. 17 лютого 2012. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
- . (RFE/RL)'s Uzbek Service. 16 лютого 2012. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 14 липня 2012.
- . (RFE/RL)'s Uzbek Service. 16 лютого 2012. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
- . Global Voices (англ.). 15 січня 2019. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- . NetBlocks (амер.). 12 січня 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- . Haaretz (англ.). 13 січня 2019. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 1 січня 2020.
Посилання
- Повний текст: Об'єкти Цуї до закриття Вікіпедії [ 2 вересня 2019 у Wayback Machine.] (переклад Пекінського бюро The Washington Post)
- Повний текст: Захист Вікіпедії Ши [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] (переклад The Washington Post Beijing Bureau)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sogodni Vikipediya zablokovana u Kitayi ale vona pidlyagala cenzuri u nizci krayin vklyuchayuchi Kitaj Franciyu Nimechchinu Iran Pakistan Rosiyu Saudivsku Araviyu Siriyu Tayiland Tunis Turechchini Veliku Britaniyu Uzbekistan ta Venesuelu Deyaki z vipadkiv blokuvannya ye tipovimi prikladami poshirenoyi internet cenzuri yaka vklyuchaye j vmist Vikipediyi Chastina z nih ce zahodi sho pereshkodzhayut pereglyadu pevnogo vmistu yakij vvazhayetsya obrazlivim chi neprijnyatnim Trivalist blokuvan variyuyetsya vid kilkoh dniv do kilkoh rokiv Koli Vikipediya pracyuvala za protokolom HTTP uryadi krayin mogli zablokuvati pevni statti odnak z 2011 roku Vikipediya pochala perehoditi na HTTPS 2015 roku cej perehid zavershivsya i z togo chasu yedinim mozhlivim variantom cenzuri stalo povne blokuvannya movnogo rozdilu Ce spriyalo tomu sho chastina krayin vidmovilasya vid blokuvan statej vzagali i zrobila Vikipediyu vilnoyu a chastina rozshirila svoyi zaboroni na ves sajt Narazi Vikipediya zablokovana u Kitayi z 23 kvitnya 2019 roku Za krayinoyuAvstraliya 2018 roku golovnij suddya Viktorianskogo okrugu Piter Kidd u mezhah sudovogo procesu nad avstralijskim kardinalom Dzhordzhem Pellom vinis rishennya pro nepripustimist publikaciyi dokaziv obvinuvachennya ta viroku sudu Cej poryadok zastosovuyetsya u vsih avstralijskih shtatah ta teritoriyah ta na bud yakomu vebsajti chi v inshomu elektronnomu abo shirokomovnomu formati dostupnomu v mezhah Avstraliyi Ce chitko vklyuchalo Vikipediyu yaku cituvali ale ne styaguvali platu Kitaj Dostup do Vikipediyi u Kitayi ne buv stabilnim cherez zhorstku cenzuru kitajskogo movnogo rozdilu a z kvitnya 2019 roku v Kitayi zablokovani vsi versiyi enciklopediyi Kitajska Vikipediya bula zapushena v travni 2001 roku Vikipediya otrimala pozitivne visvitlennya v derzhavnij presi Kitayu na pochatku 2004 roku ale bula zablokovana 3 chervnya 2004 roku naperedodni 15 yi richnici protestiv na ploshi Tyananmen 1989 roku Propoziciyi shodo samocenzuri v sprobi vidnoviti sajt kitajskoyu spilnotoyu Vikipediyi buli vidhileni Odnak istoriya International Herald Tribune sho porivnyuye zapisi v kitajskij ta anglijskij Vikipediyah na taki temi yak Mao Czedun ta Tajvan zrobila visnovok sho kitajski zapisi buli promiti ta ochisheni vid politichnih superechok 22 chervnya 2004 roku dostup do Vikipediyi bulo vidnovleno bez poyasnen prichin U veresni togo zh roku Vikipediya znovu bula zablokovana z nevidomih prichin ale lishe na chotiri dni U zhovtni 2005 roku v Kitayi Vikipediya znovu bula zablokovana Koristuvachi Vikipediyi Shi Chzhao ta Cuj Vej pisali listi do tehnichnih pracivnikiv ta organiv vladi namagayuchis perekonati yih rozblokuvati vebsajt U listi nagoloshuvalosya sho Blokuyuchi Vikipediyu mi vtrachayemo shans predstaviti golos Kitayu svitovi dozvolyayuchi zlim kultam silam nezalezhnosti Tajvanyu ta in predstavlyati spotvorene zobrazhennya Kitayu U zhovtni 2006 roku The New York Times povidomiv sho anglijska Vikipediya bula rozblokovana v Kitayi hocha kitajska Vikipediya zalishalasya zablokovanoyu Doslidnik zasobiv masovoyi informaciyi Endryu Li v blozi povidomiv sho ne mozhe prochitati anglomovnu stattyu pro protesti na ploshi Tyananmen 1989 roku v Kitayi Li takozh zayaviv sho ne isnuye monolitnogo keruvannya Velikim Brandmauerom Kitayu zaznachivshi sho dlya koristuvachiv riznih postachalnikiv poslug Internetu v riznih miscyah Kitayu China Netcom v Pekini China Telecom v Shanhayi ta riznih provajderiv v Anhoyi Kitajska Vikipediya bula zablokovana lishe v Anhoyi Organizaciya Reporteri bez kordoniv pohvalila lideriv Vikipediyi za te sho voni ne cenzuruvalis 10 listopada 2006 roku Li povidomiv sho kitajska Vikipediya bula povnistyu rozblokovana Li pidtverdiv povne rozblokuvannya cherez kilka dniv i zaproponuvav chastkovij analiz naslidkiv na osnovi shvidkosti stvorennya novih oblikovih zapisiv u kitajskij Vikipediyi Do rozblokuvannya stvoryuvalosya 300 400 novih oblikovih zapisiv shodnya Za chotiri dni pislya rozblokuvannya kilkist novih reyestracij zbilshilasya vtrichi i perevishila 1200 shodennih sho zrobilo kitajskij movnij rozdil drugim za tempami zrostannya pislya anglijskogo Analogichno bulo na 75 bilshe statej stvorenih za tizhden sho zakinchuyetsya 13 listopada nizh protyagom tizhnya ranishe U toj samij vihidnij koli kitajska Vikipediya projshla poznachku v 100 000 statej Li peredbachiv sho 100 000 statej bude stvoreno dosit shvidko ale sho isnuyuchij korpus koristuvachiv kitajskoyi Vikipediyi maye navchati novih koristuvachiv osnovnim politikam ta normam Vikipediyi 16 listopada 2006 informacijne agentstvo Reuters povidomilo sho golovna storinka kitajskoyi Vikipediyi dostupna dlya pereglyadu ale ne storinki z deyakimi tabujovanimi politichnimi syuzhetami takimi yak 4 chervnya protesti 1989 roku Odnak nastupni zviti dozvolyayut pripustiti sho i kitajsku i anglijsku versiyi bulo rozblokovano 17 listopada 15 chervnya 2007 roku bulo vidnovleno dostup do nepolitichnih statej v anglijskij Vikipediyi 6 veresnya 2007 roku IDG News povidomila sho anglijska Vikipediya znovu bula zablokovana v Kitayi 2 kvitnya 2008 roku Reuters povidomiv sho bloki na anglijskij ta kitajskij Vikipediyah buli znyati sho takozh pidtverdila novinna sluzhba BBC Ce vidbulosya cherez nayavnist zakordonnih zhurnalistiv yaki pribuvali do Pekina shob visvitlyuvati litni Olimpijski igri 2008 roku ta na prohannya Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu pro svobodu presi pid chas igor U veresni 2008 roku Dzhimmi Vejlz proviv zustrich iz vicedirektorom Informacijnogo byuro Derzhavnoyi radi Kitayu Caj Mindzhao Zgidno z povidomlennyam opublikovanim v American Economic Review u 2011 roci blokuvannya kitajskoyi Vikipediyi ne tilki zmenshilo grupu koristuvachiv ale j zmenshilo vneski nerozblokovanih koristuvachiv v serednomu na 42 8 2012 roci v Kitayi buli dostupni kitajskij i anglijskij movni rozdili za vinyatkom politichnih statej Yaksho kitajskij IR namagavsya otrimati dostup vklyuchayuchi poshuk chutlivoyi statti IP blokuvali i vidviduvannya Vikipediyi bulo nedostupnim vprodovzh vid kilkoh hvilin do godini Vlada Kitayu pochala blokuvati dostup do zahishenoyi HTTPS versiyi sajtu 31 travnya 2013 roku hocha nezahishena HTTP versiya vse she dostupna ostannya vrazliva dlya filtraciyi za klyuchovimi slovami sho dozvolyaye vibirkovo blokuvati okremi statti Greatfire zaklikav Vikipediyu ta koristuvachiv obijti blok otrimuyuchi dostup do inshih IP adres sho nalezhat Vikipediyi za dopomogoyu HTTPS U 2013 roci pislya togo yak Dzhimmi Vejlz zayaviv sho Vikipediya ne terpit 5 sekund cenzuri Shen Yi doslidnik Internetu v universiteti Fudan v Shanhayi zayaviv sho hocha Vikipediya proti kitajskogo uryadu ce mozhe buti ne obov yazkovo takim velikim stikayuchis z vimogami uryadu SShA abo yevropejskogo pravosuddya shodo zmini abo vidalennya statej abo rozkrittya informaciyi Z chervnya 2015 roku vsi movni rozdili perenapravlyayut zapiti HTTP na vidpovidni adresi HTTPS tim samim roblyachi shifruvannya obov yazkovim dlya vsih koristuvachiv Yak naslidok kitajski cenzori ne mozhut bachiti yaki konkretni storinki pereglyadaye lyudina a tomu ne mozhut blokuvati pevnu pidmnozhinu storinok napriklad Aj Vejvej Lyu Syaobo abo Plosha Tyananmen yak ce bulo u minuli roki U rezultati Pekin virishiv zablokuvati vsyu kitajsku Vikipediyu stanom na cherven 2015 roku Zasnovnik Vikipediyi Dzhimmi Vejlz zayaviv sho priletit do Kitayu shob rozblokuvati sajt protyagom dvoh tizhniv na samiti Leadership Energy Asia Asia v Kuala Lumpuri 2 grudnya 2015 roku Uryad KNR povnistyu zablokuvav usi movni versiyi sajtu znovu 4 grudnya za miscevim chasom Velika kilkist kitajskih koristuvachiv Internetu skarzhilasya na ce blokuvannya u socialnih merezhah hocha bilshist skarg bulo vidaleno Odnak vden 6 grudnya za miscevim chasom u Kitayi znovu vdalosya vidvidati inshomovni rozdili Vikipediyi Dzhimmi Vejlz zustrivsya z Lu Vej direktorom upravlinnya kiberprostorom Kitayu 17 grudnya 2015 roku pid chas Vsesvitnoyi internet konferenciyi sho prohodila v m Uchzhen Chzheczyan Vejlz rozpoviv Lu Vej yak pracyuyut Vikipediya ta Vikimediya u sviti ta visloviv spodivannya regulyarno zustrichatisya z Lu Vej ta Kiberprostorovoyu administraciyeyu Kitayu v majbutnomu Koli zhurnalist zapitav chi vin bude spriyati prihovuvannyu pevnoyi informaciyi dlya pidtrimki stabilnoyi roboti v Kitayi vin vidpoviv Nikoli Popri ce vistup Dzhimmi Vejlza takozh buv cenzurovanim U mezhah panelnoyi diskusiyi bulo skazano pro te sho vdoskonalennya mashinnogo perekladu mozhe unemozhliti vladi kontrolyuvati potoki informaciyi v majbutnomu Odnak v oficijnomu perekladi jogo zayavoyu bulo te sho taki vdoskonalennya dopomozhut uryadam krashe proanalizuvati internet komunikaciyi Zashifrovana yaponska Vikipediya zablokovana v Kitayi z 28 grudnya 2017 roku 23 kvitnya 2019 roku v Kitayi buli zablokovani vsi movni rozdili Vikipediyi Franciya Remi Matis administrator francuzkoyi Vikipediyi na yakogo zdijsnyuvavsya tisk U kvitni 2013 roku stattya u Vikipediyi sho opisuye vijskovu radiostanciyu P yer syur Ot privernula uvagu francuzkoyi agenciyi vnutrishnih rozvidok DCRI Agentstvo namagalosya vidaliti stattyu pro cej ob yekt iz francuzkoyi Vikipediyi DCRI tisnuv na administratora Francuzkoyi Vikipediyi Remi Matisa Predstavnikami Fondu Vikimedia bulo postavlene pitannya do DCRI shodo togo u chomu buli pretenziyi do statti Vona vidobrazhala informaciyu z dokumentalnogo filmu 2004 roku zroblenogo francuzkim miscevim telebachennyam Television Loire 7 yakij ye u vilnomu dostupi v Interneti DCRI vidmovivsya nadati ci detali ta povtoriv svoyu vimogu pro viluchennya statti Piznishe stattyu bulo vidnovleno inshim avtorom Vikipediyi yakij zhiv za mezhami Franciyi u Shvejcariyi U rezultati superechki stattya stala najpopulyarnishoyu storinkoyu u Francuzkij Vikipediyi iz ponad 120 000 pereglyadami uprodovzh 6 7 kvitnya 2013 roku Takozh yiyi bulo perekladeno inshimi movami Francuzki gazeti 20 hvilin Ars Technica ta Slashdot zaznachili ce yak zhivij priklad efektu Strejzand Ministerstvo vnutrishnih sprav Franciyi zayavilo agentstvu France Presse sho ne bude komentuvati incident Zgidno z sudovim dzherelom yake cituyetsya v syuzheti AFP 8 kvitnya viluchennya statti bulo zdijsnene yak chastina poperednogo rozsliduvannya pid kerivnictvom antiteroristichnoyi sekciyi parizkoyi prokuraturi na pidstavi statti Vikipediyi z francuzkoyi movi postavleno pid zagrozu sluzhbovu informaciyu pov yazanu z lancyugom peredachi yadernih zamovlen Pislya incidentu Television Loire 7 zayavila sho ochikuye sho DCRI poprosit vidaliti film 2004 roku na yakomu bazuyetsya stattya u Vikipediyi hocha vin buv vipushenij z pogodzhennyam ta spivrobitnictvi zbrojnih sil Franciyi Nacionalnij soyuz komisariv policiyi zaproponuvav nastupnim krokom sudovoyi vladi doruchiti francuzkim postachalnikam Internet poslug zablokuvati dostup do statti Vikipediyi Odnak neuryadova organizaciya zasnovana u Franciyi Reporteri bez kordoniv rozkritikuvala diyi DCRI yak poganij precedent Pressekretar organizaciyi zayaviv Le Point sho yaksho ustanova vvazhaye sho informaciya pro sekretnij ob yekt bula oprilyudnena vona maye vsi mozhlivosti buti viznana sudami argumentuyuchi ta utochnyuyuchi yiyi zastosuvannya Todi same suddya zahisnik osnovnih svobod povinen ocinyuvati realnist i stupin vijskovoyi tayemnici Pressekretar zaznachiv sho informaciya sho mistitsya u statti pohodit iz dokumentalnogo filmu yakij ranishe buv znyatij ta rozpovsyudzhenij u spivpraci z armiyeyu i sho poseredniki ne povinni nesti vidpovidalnist Nimechchina Uhvala sudu 2009 roku zaboronila nimeckij Vikipediyi rozkrivati osobu ta dvoh zlochinciv zasudzhenih za vbivstvo bavarskogo aktora Valtera Sedlmajra V inshomu vipadku Wikipedia de internet domen kerovanij Wikimedia Deutschland bulo zaboroneno vkazuvati na vlasne vmist Vikipediyi Uhvala sudu bula timchasovoyu zaboronoyu u spravi yaku porushiv politik Lutc Hajlman cherez pretenziyi shodo jogo uchasti v rozviduvalnij sluzhbi kolishnoyi Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Shtazi Iran U dopovidi v listopadi 2013 roku opublikovanij Centrom globalnih komunikacijnih doslidzhen Universitetu Pensilvaniyi doslidniki Kolin Anderson ta Nima Nazeri vidskanuvali 800 000 statej u Vikipediyi perskoyu ta vstanovili sho uryad Iranu blokuye 963 storinok Za slovami avtoriv Cenzori neodnorazovo nacilyuvali storinki Vikipediyi pro konkurentiv uryadu religijni perekonannya menshin ta kritiku derzhavi chinovnikiv ta policiyi Trohi menshe polovini zablokovanih Wiki storinok ce biografiyi vklyuchayuchi storinki pro osib yakih vlada nibito zatrimala abo vbila Anderson zaznachiv sho perska Vikipediya yak mikrokosm iranskogo Internetu ye korisnim miscem dlya rozkrittya tipiv zaboronenogo v Interneti tipovogo vmistu ta vidminnim shablonom dlya viyavlennya tem sho blokuyut klyuchovi slova ta pravila filtraciyi yaki zastosovuyutsya v Interneti U travni 2014 roku za informaciyeyu Mashable uryad Iranu zablokuvav prinajmni dvi storinki v Perskij Vikipediyi 2015 roku programne zabezpechennya Vikipediyi perejshlo na protokol HTTPS ne zalishivshi uryadu Iranu inshogo viboru krim togo shob blokuvati yiyi povnistyu abo vzagali ne blokuvati Iran obrav ostannye Wikimedia Commons bula zablokovana uprodovzh pershoyi polovini 2016 roku ale z tih pir blok bulo znyato Pakistan 31 bereznya 2006 roku ves domen Wikipedia org buv zablokovanij u Pakistani oskilki odna stattya mistila informaciyu sho stosuyetsya spirnih zobrazhen proroka Magometa Anglijska versiya Vikipediyi bula zablokovana v Pakistani vprodovzh kilkoh dniv u travni 2010 roku pid chas superechki shodo karikaturi en Rosiya Dokladnishe Blokuvannya Vikipediyi v Rosiyi 5 kvitnya 2013 roku rechnik Federalnoyi sluzhbi z naglyadu za zv yazkom informacijnimi tehnologiyami ta zasobami masovoyi informaciyi takozh vidomij yak Roskomnaglyad pidtverdiv sho Vikipediya potrapila v chornij spisok zayavivshi sho vona mala buti tam davno Ya ne znayu chomu lishe zaraz voni prokinulisya Cya zayava bula zroblena togo zh dnya koli rosijska Vikipediya otrimala povidomlennya vid Roskomnaglyadu pro neobhidnist vidalennya statti Kurinnya kanabisu iz zagrozoyu povnogo blokuvannya movnogo rozdilu Cenzura v Interneti stala bilsh poshirenoyu pislya prijnyattya novogo zakonu u berezni 2013 roku yakij dozvoliv uryadu blokuvati vmist yakij vvazhayetsya nezakonnim abo shkidlivim dlya ditej Z 18 serpnya 2015 roku Roskomnadzor doruchiv administratoram Rosiyi Vikipediyi vidaliti stattyu pro Charas riznovid konopli inakshe voni budut zmusheni povnistyu blokuvati Vikipediyu chastkovi obmezhennya buli vvedeni ranishe Roskomnadzor poyasniv sho yaksho Vikipediya virishila funkcionuvati na osnovi https sho ne dozvolyaye obmezhuvati okremi storinki na svoyemu sajti ves vebsajt bude zablokovanij yaksho voni ne dotrimuyutsya U vidpovid na blok sho nasuvayetsya direktor NP Vikimediya Volodimir Medejko stverdzhuvav sho stattyu vzhe bulo shvidko ta adekvatno perepisano dlya usunennya superechlivih momentiv ta zadovolennya poryadku vikoristovuyuchi naukovi statti ta dokumenti OON i takozh sprobuvali zberegti tekst perenisshi jogo do statti Hashish ru Gashish Predstavniki Vikipediyi zayavili sho yaksho dostup bude obmezhenij voni podadut skargu do prokuraturi proti Roskomnaglyadu ta oskarzhat rishennya Peredbachayuchi zaboronu rosijska Vikipediya opublikuvala resurs pid nazvoyu Sho robiti yaksho Vikipediya bula zablokovana 24 serpnya Roskomnadzor doruchiv rosijskim internet provajderam zablokuvati Vikipediyu U nich na 25 serpnya blizko 10 20 rosijskih koristuvachiv mali problemi z dostupom do Vikipediyi yakij zalezhit vid regioniv ta pristroyiv sho vikoristovuyutsya Takozh v cyu zh datu stattyu Charas bulo vilucheno z reyestru zaboronenih statej Roskomnadzor poyasniv sho povidomili Federalnu sluzhbu kontrolyu za narkotikami sho bulo vneseno dostatno zmin sho vidpovidayut umovam uhvali sudu 18 serpnya 2022 roku bulo ozvucheno pro rozrobku vlasnoyi enciklopediyi Runiversalis sho mala bazuvatisya na stattyah rosijskoyi versiyi Vikipediyi ale bude moderuvatisya vidpovidno do pobazhan vladi Rossiyi 23 serpnya 2022 roku za domenom http xn h1ajim xn p1ai runi rf bula sproba zapusku analogu Vikipediyi ale sajt majzhe mityevo vpav Saudivska Araviya 11 lipnya 2006 roku uryad Saudivskoyi Araviyi zablokuvav dostup do Google ta Vikipediyi cherez te sho na jogo dumku voni mistyat bagato seksualnogo ta politichnogo kontentu Velika kilkist statej anglijskoyi ta arabskoyi Vikipediyi buli cenzurovani v Saudivskij Araviyi a Vikipediya she neodnorazovo blokuvalas Siriya Dostup do arabskoyi Vikipediyi buv zablokovanij v Siriyi z 30 kvitnya 2008 po 13 lyutogo 2009 hocha inshi movni rozdili zalishalisya dostupnimi dlya pereglyadu ta redaguvannya Tunis Vikipediya bula nedostupna u Tunisi u period z 23 po 27 listopada 2006 roku Turechchina Dokladnishe Blokuvannya Vikipediyi v Turechchini 29 kvitnya 2017 roku grupa monitoringu Turkey Blocks viyavila vidsutnist dostupu do vsih movnih rozdiliv Vikipediyi na vsij teritoriyi Turechchini Blokuvannya stalosya pislya togo yak turecka vlada ne otrimala zadovilnoyi vidpovidi vid Vikipediyi na vimogu vidaliti vmist pismennikiv yaki pidtrimuyut teror ta pov yazani z teroristichnimi grupami Povnomu blokuvannyu pereduvala chastkova cenzura pevnih statej sho mali pevnij politichnij chi etichnij zmist KADIN ureme organlari vulva insan penisi lyudskij penis 2015 Turkiye genel secim anketleri 2015 Rezultati opituvannya shodo viboriv v Turechchini vajina vagina i testis torbasi moshonka Rishennya sudu shodo ciyeyi cenzuri ne bulo Odin tureckij internet provajderiv TTNET spekulyativno pripuskav sho Vikipediya zlamana ale Ketrin Mar iz Fondu Vikimedia sprostuvala cyu informaciyu Stanom na gruden 2019 roku Vikipediya vse she bula zablokovanoyu v Turechchini odnak bula dostupna v tureckih universitetah iz pokrittyam eduroam Vnochi z 15 na 16 sichnya 2020 roku blokuvannya Vikipediyi v Turechchini bulo pripineno Velika Britaniya U grudni 2008 roku neuryadova organizaciya Internet Watch Foundation sho roztashovana u Velikij Britaniyi dodala stattyu Vikipediyi Virgin Killer do svogo chornogo spisku v Interneti cherez obkladinku albomu Na obkladinci zobrazhena ditina u takij pozi yaku mozhna klasifikuvati yak erotichni pozuvannya bez seksualnoyi aktivnosti U rezultati bagato velikih postachalnikiv Internet poslug u Velikij Britaniyi zablokuvali pereglyad usiyeyi statti za dopomogoyu sistemi Cleanfeed i znachna chastina koristuvachiv ne mala zmogi redaguvati Vikipediyu zavdyaki zasobam yaki vikoristovuvali IWF dlya blokuvannya zobrazhennya Pislya obgovorennya z predstavnikami Fondu Vikimedia ta skarg gromadskosti IWF cherez tri dni vidminili svoye rishennya i pidtverdili sho nadali voni ne budut blokuvati kopiyi podibnih zobrazhen rozmishenih na zakordonnih hostingah Uzbekistan 2007 ta 2008 rokah v Uzbekistani dvichi na korotkij chas bula zablokovana Vikipediya Takozh blokuvannya uzbeckoyi Vikipediyi privernulo uvagu mizhnarodnoyi presi naprikinci lyutogo 2012 roku Koristuvachi Internetu v Uzbekistani ne mali mozhlivosti vidkrivati statti uzbeckoyu movoyu vidbuvalosya perenapravlennya na MSN hocha z inshimi movnimi rozdilami problem ne viknikalo U zhovtni 2016 roku uzbecka Vikipediya stala dostupnoyu dlya uzbeckih koristuvachiv cherez protokol HTTPS Netblocks povidomlyayut pro vipadki blokuvannya Vikipediyi u Venesueli kompaniyeyu CANTV stanom na 12 sichnya 2019 rokuVenesuela Dokladnishe Blokuvannya Vikipediyi u Venesueli Uvecheri 12 sichnya 2019 roku Internet observatoriya NetBlocks zibrala tehnichni dokazi blokuvannya Vikipediyi u Venesueli Obmezhennya zdijsnyuvala kompaniya CANTV najbilshij v krayini telekomunikacijnij postachalnik NetBlocks viyavila sho ce zbiglosya z inshimi obmezhennyami yaki vplinuli na zdatnist venesuelciv spilkuvatisya ta otrimuvati dostup do informaciyi protyagom poperednih 24 godin Vvazhayetsya sho prichinoyu stala stattya v yakij novopriznachenij prezident Nacionalnoyi asambleyi Huan Guajdo buv nazvanij 51 m prezidentom Respubliki Venesuela Zibrani dani takozh pokazali sho neshodavno bulo obmezheno kilkist miscevih vebsajtiv sho svidchit pro te sho nedavnya politichna nestabilnist mozhe buti osnovnoyu prichinoyu zhorstkogo rezhimu kontrolyu v Interneti Namagannya opanuvati informacijnij prostir Venesueli stayut zrozumilimi na foni masovanogo vtruchannya v situaciyu v cij krayini rosijskih specsluzhb Primitki Arab News 29 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 Clark Justin Faris Robert Heacock Jones Rebekah 2017 Berkman Klein Center angl Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 BBC brit 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 18 veresnya 2019 Procitovano 22 veresnya 2019 Wikipedia Wikipedia Signpost 2019 08 30 Op Ed Signpost angl 3 veresnya 2019 Arhiv originalu za 17 grudnya 2021 Procitovano 22 veresnya 2019 Gandolfo Ryan That s Beijing Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 Sukhbir Singh Arturo Filasto Maria Xynou 4 travnya 2019 China is now blocking all language editions of Wikipedia Open Observatory of Network Interference Procitovano 7 travnya 2019 The following chart based on OONI data illustrates that multiple language editions of Wikipedia have been blocked in China as of April 2019 OONI measurements show that many of these Wikipedia domains were previously accessible but all measurements collected from 25th April 2019 onwards present the same DNS anomalies for all Wikipedia sub domains Based on these tests we were able to conclude that China Telecom does in fact block all language editions of Wikipedia by means of both DNS injection and SNI filtering Public Television Service 16 travnya 2019 https www youtube com watch v J8U2sCLalLY Procitovano 20 travnya 2019 在中國境內所有的維基百科今天都被封閉都被關閉了 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite AV media title Shablon Cite AV media cite AV media a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pan Philip 20 lyutogo 2006 The Washington Post Beijing Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 23 grudnya 2011 Montopoli Brian 30 listopada 2006 Associated Press Arhiv originalu za 4 serpnya 2011 Procitovano 23 grudnya 2011 International Freedom of Expression Exchange 21 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 23 zhovtnya 2011 Cohen Noam 16 zhovtnya 2006 The New York Times Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 23 grudnya 2011 andrewlih com blog Arhiv originalu za 1 grudnya 2006 Procitovano 24 grudnya 2006 BBC News 16 listopada 2006 Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 23 grudnya 2011 andrewlih com blog Arhiv originalu za 24 chervnya 2007 Procitovano 24 grudnya 2006 andrewlih com blog Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 24 grudnya 2006 Reuters Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 24 grudnya 2006 DANWEI Arhiv originalu za 21 lyutogo 2007 Procitovano 24 grudnya 2006 English Wikipedia unblocked in China Procitovano 20 chervnya 2007 Schwankert Steven 6 veresnya 2007 IDG News via PCworld Arhiv originalu za 23 listopada 2007 Procitovano 26 sichnya 2008 Barak Sylvie 3 kvitnya 2008 The Inquirer Arhiv originalu za 6 kvitnya 2008 Procitovano 3 kvitnya 2008 Cade Metz 31 lipnya 2008 The Register Arhiv originalu za 5 serpnya 2008 Procitovano 31 lipnya 2008 Rconversation blogs com 1 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 10 lipnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2011 Group Size and Incentives to Contribute A Natural Experiment at Chinese Wikipedia 17 grudnya 2021 u Wayback Machine Xiaoquan Michael Zhang Feng Zhu American Economic Review Jun 2011 Vol 101 No 4 Pages 1601 1615 The Johns Hopkins News Letter 15 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2013 Procitovano 23 listopada 2012 YouTube com 26 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2019 Naidu Sumisha 2 grudnya 2015 Channel News Asia Singapore Arhiv originalu za 3 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2015 Smith Charlie 18 chervnya 2015 Huffington Post United States Arhiv originalu za 19 chervnya 2015 Procitovano 19 chervnya 2015 PixelsTech net 5 grudnya 2015 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 6 grudnya 2015 China Digital Times 4 grudnya 2015 Arhiv originalu za 28 grudnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2015 South China Morning Post 18 grudnya 2015 Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 29 grudnya 2015 楊立贇 Yeung L 17 grudnya 2015 Wikipedia founder meets China s Internet Tsar Arhiv originalu za 20 grudnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2015 Areddy James T 17 grudnya 2015 WSJ Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2015 ja wikipedia org Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 BBC News 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 15 travnya 2019 Procitovano 15 travnya 2019 Willsher Kim 7 kvitnya 2013 The Guardian Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2013 Kleinz Torsten 6 kvitnya 2013 Heise Online German Heise Arhiv originalu za 21 chervnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2013 Poncet Guerric 9 kvitnya 2013 Le Point French Paris Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2013 Presreliz a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite press release title Shablon Cite press release cite press release a archive date vimagaye archive url dovidka Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Geuss Megan 6 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2013 stats grok se Arhiv originalu za 14 kvitnya 2013 List of translations on Wikidata 20 minutes French 6 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 saibot834 6 kvitnya 2013 Slashdot Arhiv originalu za 9 kvitnya 2013 Procitovano 7 kvitnya 2013 French Agence France Presse 6 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 CP Huet Anne Claire 8 kvitnya 2013 French Arhiv originalu za 8 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 Poncet Guerric 10 kvitnya 2013 Le Point French Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2013 Poncet Guerric 10 kvitnya 2013 Le Point French Arhiv originalu za 12 kvitnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2013 Poncet Guerric 10 kvitnya 2013 Le Point French Arhiv originalu za 12 kvitnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2013 Efroni Zohar 16 listopada 2008 Center for Internet and Society Blog Stanford University Law School Arhiv originalu za 22 lipnya 2010 Procitovano 18 bereznya 2010 Anderson Colin Nazeri Nima 7 listopada 2013 Citation Filtered Iran s Censorship of Wikipedia Center for Global Communication Studies University of Pennsylvania nedostupne posilannya BuzzFeed 12 listopada 2013 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2016 Procitovano 25 serpnya 2017 Times of India 17 travnya 2014 Arhiv originalu za 18 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Dawn 14 bereznya 2006 Arhiv originalu za 12 veresnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 Blogcritics 31 bereznya 2006 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 13 kvitnya 2010 Karachi Metblogs 31 bereznya 2006 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 13 kvitnya 2010 Ali Basit 20 travnya 2010 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 28 listopada 2017 BBC News 20 travnya 2010 Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 28 listopada 2017 Russia Beyond The Headlines Interfax 5 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2019 RIA Novosti 6 travnya 2013 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 The New York Times 31 bereznya 2013 Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 21 lyutogo 2017 Kommersant Arhiv originalu za 4 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 The Independent angl 21 serpnya 2015 Arhiv originalu za 23 serpnya 2015 Procitovano 4 serpnya 2019 RIA Novosti ros 8 serpnya 2015 Arhiv originalu za 4 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 govoritmoskva ru 25 serpnya 2015 Arhiv originalu za 21 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Kommersant Arhiv originalu za 4 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Kommersant Arhiv originalu za 21 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 RIA Novosti ros 25 serpnya 2015 Arhiv originalu za 21 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 V Rossii zapustili analog Vikipedii Runiversalis I tam net stati o vojne v Ukraine tolko o specoperacii Meduza ros Procitovano 7 veresnya 2022 Enciklopediya plyus propaganda u Rosiyi stvorili alternativu Vikipediyi FOKUS ukr 23 serpnya 2022 Procitovano 7 veresnya 2022 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 23 veresnya 2011 en Wikipedia List of articles censored in Saudi Arabia WIRED 12 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 24 chervnya 2018 en 3 chervnya 2008 Syrian youth break through internet blocks Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 1 lyutogo 2010 Turkey Blocks 29 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 1 travnya 2017 Procitovano 1 travnya 2017 BBC News 29 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 Hurriyet Daily News 29 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 6 serpnya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 BirGun Turkish 19 chervnya 2015 Arhiv originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2017 19 ARTICLE 29 kvitnya 2019 ARTICLE 19 Arhiv originalu za 8 travnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 TSN ua ukr 16 sichnya 2020 Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 Arthur Charles 8 grudnya 2008 Guardian News and Media Limited Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 8 grudnya 2008 BBC News 8 grudnya 2008 Arhiv originalu za 9 grudnya 2008 Procitovano 8 grudnya 2008 Arhiv originalu za 7 chervnya 2009 Procitovano 9 grudnya 2008 RIA Novosti 17 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 RFE RL s Uzbek Service 16 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 28 travnya 2012 Procitovano 14 lipnya 2012 RFE RL s Uzbek Service 16 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Global Voices angl 15 sichnya 2019 Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 NetBlocks amer 12 sichnya 2019 Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2019 Haaretz angl 13 sichnya 2019 Arhiv originalu za 14 sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2019 Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2020 PosilannyaPovnij tekst Ob yekti Cuyi do zakrittya Vikipediyi 2 veresnya 2019 u Wayback Machine pereklad Pekinskogo byuro The Washington Post Povnij tekst Zahist Vikipediyi Shi 2 kvitnya 2019 u Wayback Machine pereklad The Washington Post Beijing Bureau Div takozhCenzura v Interneti Vidalyanstvo ta inklyuzianstvo Kritika Vikipediyi