Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цензорі н Censorinus римський письменник філолог теоретик музики жив у першій половині III століття Цензорінлат Censorin

Цензорін

Цензорін

Цензорі́н (Censorinus) — римський письменник, філолог, теоретик музики; жив у першій половині III століття.

Цензорін
лат. Censorinus
Народився3 століття
Помер3 століття
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьтеоретик музики, письменник
Мова творівлатина
image Цензорін у Вікісховищі

У творі «Про день народження» («De die natali», 238 г.) розглядаються різноманітні теми: походження людини, календар, дані початкові відомості з історії, астрономії, математики, музики. Цензорін спирається на цінні праці древніх авторів, що не дійшли до нас, у тому числі, Варрона («Antiquitates rerum humanarum» і «Logistorici» тощо) і Светонія («Pratum»). У главі 13 Цензорін викладає незвичайну версію піфагорійської гармонії світу. У главі 10 вперше дано знамените визначення музики як науки про злагоджену (сумірну) мелодії (musica est scientia bene modulandi; див. Модуляція), яке, як вважають деякі вчені, також сходить до Варрона.

Важливе значення мала робота Цензоріна «Про акценти» («De accentibus»), яку цитують та Кассіодор. Ця робота втрачена.

Під ім'ям Цензоріна відома також компіляція (під назвою «Epitoma disciplinarum») з невеликих трактатів, нині визнаних анонімними (точна їхнього датування невідома, можливо, теж III ст.) Фрагменти про віршованій метрику й музику становлять особливу цінність як найдавніші збережені римські підручники з цих предметів.

Примітки

  1. Книга являє собою подарунок до дня народження патрона Цензоріна, Квінта Цереллія, звідси назва.

Література

  • Censorini De die natali liber, ed. Fridericus Hultsch. Leipzig: Teubner, 1867.
  • Censorini epitoma disciplinarum ed. Heinrich Keil // Grammatici Latini, Vol. VI. Leipzig: Teubner, 1874.
  • Цензорин. О дне рождения, ред. Иван Холодняк (Iwan Cholodniak). Санкт-Петербург: Императорская академия наук, 1889
  • Censorini de die natali liber ad Q. Caerellium accedit anonymi cuiusdam epitoma disciplinarum, ed. Nicolaus Sallmann. Leipzig: Teubner, 1983.
  • Censorinus. The Birthday Book. Translated by Holt N. Parker. Chicago: The University of Chicago Press, 2007.

Посилання

  • Переклад французькою {M.J. Mangeart, 1843} трактату «Про день народження» [Архівовано 31 липня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  • «Про день народження», редакція Фрідріха Хульча [ 8 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  • «Про день народження», редакція Івана Холодняка [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • «Epitoma disciplinarum», в редакції Ніколауса Зальмана [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cenzori n Censorinus rimskij pismennik filolog teoretik muziki zhiv u pershij polovini III stolittya Cenzorinlat CensorinusNarodivsya3 stolittyaPomer3 stolittyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistteoretik muziki pismennikMova tvorivlatina Cenzorin u Vikishovishi U tvori Pro den narodzhennya De die natali 238 g rozglyadayutsya riznomanitni temi pohodzhennya lyudini kalendar dani pochatkovi vidomosti z istoriyi astronomiyi matematiki muziki Cenzorin spirayetsya na cinni praci drevnih avtoriv sho ne dijshli do nas u tomu chisli Varrona Antiquitates rerum humanarum i Logistorici tosho i Svetoniya Pratum U glavi 13 Cenzorin vikladaye nezvichajnu versiyu pifagorijskoyi garmoniyi svitu U glavi 10 vpershe dano znamenite viznachennya muziki yak nauki pro zlagodzhenu sumirnu melodiyi musica est scientia bene modulandi div Modulyaciya yake yak vvazhayut deyaki vcheni takozh shodit do Varrona Vazhlive znachennya mala robota Cenzorina Pro akcenti De accentibus yaku cituyut ta Kassiodor Cya robota vtrachena Pid im yam Cenzorina vidoma takozh kompilyaciya pid nazvoyu Epitoma disciplinarum z nevelikih traktativ nini viznanih anonimnimi tochna yihnogo datuvannya nevidoma mozhlivo tezh III st Fragmenti pro virshovanij metriku j muziku stanovlyat osoblivu cinnist yak najdavnishi zberezheni rimski pidruchniki z cih predmetiv PrimitkiKniga yavlyaye soboyu podarunok do dnya narodzhennya patrona Cenzorina Kvinta Cerelliya zvidsi nazva LiteraturaCensorini De die natali liber ed Fridericus Hultsch Leipzig Teubner 1867 Censorini epitoma disciplinarum ed Heinrich Keil Grammatici Latini Vol VI Leipzig Teubner 1874 Cenzorin O dne rozhdeniya red Ivan Holodnyak Iwan Cholodniak Sankt Peterburg Imperatorskaya akademiya nauk 1889 Censorini de die natali liber ad Q Caerellium accedit anonymi cuiusdam epitoma disciplinarum ed Nicolaus Sallmann Leipzig Teubner 1983 Censorinus The Birthday Book Translated by Holt N Parker Chicago The University of Chicago Press 2007 PosilannyaPereklad francuzkoyu M J Mangeart 1843 traktatu Pro den narodzhennya Arhivovano 31 lipnya 2013 u Wayback Machine fr Pro den narodzhennya redakciya Fridriha Hulcha 8 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Pro den narodzhennya redakciya Ivana Holodnyaka 1 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Epitoma disciplinarum v redakciyi Nikolausa Zalmana 19 serpnya 2011 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ