Цезієві руди (рос. цезиевые руды, англ. caesium ores; нім. Zäsiumerze n pl) — природні мінеральні утворення, які служать джерелами промислового отримання цезію і його сполук. Практичне значення мають полуцитові руди рідкіснометалічних (літієвих) пегматитів (бл. 92 % всіх запасів). Ще 3,4 % запасів цезію зосереджено в апатит-нефелінових рудах. Головний рудний мінерал — полуцит. Руди містять 0,3–(2–3)% Cs2О. З них отримують концентрати з вмістом Cs2О не менше 20 %.
Перше місце в світі за запасами цезію займають США. Найбільші родовища цезієвих руд — Бернік-Лейк (Канада), Бікіта (Зімбабве) і Карібіб (Намібія). Другорядним джерелом отримання цезію є лепідоліт літієвих пегматитів, що містить 1–2 % Cs2О. Потенційними типами цезієвих руд можуть бути: цезій-біотитові слюдити; кисле вулканічне скло; гідромінеральна сировина; деякі мінерали лужних порід, в кристалічній структурі яких є катіони Cs.
Світова промисловість базується на полуцитових рудах пегматитових родовищ, що містять від 0,3–0,5 до 2–3 % Cs2О. У концентратах вміст Cs2О не нижче 20 %.
Унікальні за запасами родовища цезієвих руд містять понад 100 тис. т Cs2О, великі — тисячі т., середні — сотні т., а дрібні — десятки т.
Цезій легко сполучається з бором і флуором в комплексні сполуки типу Cs[BF4], в формі яких він і виноситься. Серед сублімаційних утворень деяких вулканів зустрічається мінерал авоґадрит 4(К, Cs)[BF4]. Завдяки леткості Cs з бором і фтором навколо масивів рідкіснометалічних ґранітів і пегматитів виникають ореоли підвищеного вмісту цезію, бору і фтору. При заляганні літієвих пегматитів серед амфіболітів і неспокійних тектонічних умовах їх формування, навколо них розвиваються процеси турмалінізації і особливо біотитизації, при цьому біотит, що утворюється, містить до 6–10 % Cs2О. Екзоконтактові змінені породи потужністю до десятків м. містять до 0,1–0,3 мас. % Cs2О і можуть служити джерелом отримання цезію.
У лужних ґранітах, сієнітах і їх екзоконтактових зонах нагромаджуються мінерали групи астрофіліту, що містять до 1,5–2 % Cs2О. У пегматитах лужних ґранітів зустрічається цезієвий (до 10 % Cs2О). Цезій входить до складу кислого і середнього вулканічного скла — перлітів (до 0,5 % Cs2О), при цьому спостерігається пряма залежність між вмістом цезію і Н2О. При екзогенних процесах цезій і рубідій нагромаджуються спільно з калієм в соляних відкладах, рубідій входить до складу сильвіну і карналіту, цезій сорбується мулами або зберігається у водах.
Практично весь цезій добувається з полуциту і виходить попутно при переробці лепідолітових і сподуменових концентратів. Потенційними джерелами його отримання є екзоконтактові метасоматити з цезієвим біотитом і вулканічне скло.
Всі родовища цезієвих руд належать до формації рідкіснометалічних пегматитів. Вони є комплексними і нарівні з цезієм містять також Та і Li, менше Ве і Sn. Приклад — родовище Бернік-Лейк, де вміст Cs2О досягає 28 %. Підраховані запаси 270 тис. т руди при середньому вмісті 20,4 % Cs2О. Загальні запаси оцінюються близько 200 тис. т Cs2О. Родовище унікальне і за вмістом танталу (вміст Та2О5 0,24 %) і багате на літій (2,2–2,4 % Li2О). На родовище Бернік-Лейк наприкінці XX ст. припадало 90 % всього світового видобутку цезію і біля 30–40 % видобутку танталу.
Прояви цезієвих рідкіснометалічних пегматитів в Україні є на південному фланзі Жовторічинського рідкіснометалічно-уран-залізорудного родовища Кривбасу.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет