Сараго́са (ісп. Zaragoza) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Арагон, провінція Сарагоса, комарка . Адміністративний центр провінції. Розташоване у північно-східній частині країни. Патрон — святий Вікентій Сарагоський. Площа муніципалітету — 973,78 км², населення муніципалітету — 675 301 ос. (2021); густота населення — 690 ос./км². Висота над рівнем моря — 199 м. Поштовий індекс — 50001.
Сарагоса ісп. Zaragoza араг. Zaragoza | |||
---|---|---|---|
| |||
Муніципалітет | |||
Країна | Іспанія | ||
Автономна спільнота | Арагон | ||
Провінція | d | ||
Комарка | |||
Координати | 41°39′00″ пн. ш. 0°53′00″ зх. д. / 41.65000000002777369445539080° пн. ш. 0.88333333336110775313443355° зх. д. | ||
Площа | 973 780 000 квадратний метр | ||
Висота | 200 ± 1 м[1] | ||
Поштові індекси | 50001–50022 | ||
Розташування | |||
Влада | |||
Мер | d | ||
Офіційна сторінка |
Назва
- Сараго́са — сучасна іспанська назва, що походить від античної латинської.
- Це́зар-Авгу́ста, або Це́заравгу́ста (лат. Caesar Augusta; Caesaraugusta) — назва від часів римського панування.
Географія
Місто розташоване на річці Ебро.Через місто течуть ще річки Уерва та Гальєго, що впадають в Ербо. В стародавні часи на цьому місці знаходилося море. Тому місто розташоване на пласкій долині зі стародавніми осадковими породами — пісковику та вапняку. Найбільш висока точка міста знаходиться на півдні.
Сарагоса розташована в зоні напівпосушливого, континентального, середземноморського клімату. Взимку та навесні віє холодний північний вітер. Зима досить холодна, з морозами та туманами. Але для посушливої Сарагоси це важливий період накопичення вологи, найбільші річні опади бувають саме взимку та навесні. Літо — спекотне і сухе, +35 градусів і вище, нерідко до +40. Температура влітку в липні 2009 року сягала +43,1 за Цельсієм.
Клімат
Клімат 1981-2010 | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20,6 | 22,5 | 28,3 | 32,4 | 36,5 | 41,0 | 44,5 | 42,8 | 39,2 | 32,0 | 28,4 | 22,0 | 44,5 |
Середній максимум, °C | 10,5 | 13,1 | 17,3 | 19,6 | 24,1 | 29,3 | 32,4 | 31,7 | 27,1 | 21,4 | 14,8 | 10,8 | 21,0 |
Середня температура, °C | 6,6 | 8,2 | 11,6 | 13,8 | 18,0 | 22,6 | 25,3 | 25,0 | 21,2 | 16,2 | 10,6 | 7,0 | 15,5 |
Середній мінімум, °C | 2,7 | 3,3 | 5,8 | 7,9 | 11,8 | 15,8 | 18,3 | 18,3 | 15,2 | 11,0 | 6,3 | 3,2 | 10,0 |
Абсолютний мінімум, °C | −15,2 | −11,4 | −6,3 | −2,4 | 0,5 | 1,6 | 8,0 | 8,4 | 4,8 | 0,6 | −5,6 | −9,5 | −15,2 |
Норма опадів, мм | 21 | 22 | 19 | 39 | 44 | 26 | 17 | 17 | 30 | 36 | 30 | 21 | 322 |
Кількість | 131 | 165 | 217 | 226 | 275 | 307 | 348 | 315 | 243 | 195 | 148 | 124 | 2694 |
Кількість днів з опадами | 4 | 4 | 4 | 6 | 6 | 4 | 3 | 2 | 3 | 5 | 5 | 5 | |
Кількість сніжних днів | 0,7 | 0,4 | 0,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 | 0,5 | |
Вологість повітря, % | 75 | 68 | 60 | 58 | 56 | 52 | 49 | 53 | 59 | 69 | 74 | 77 | 62 |
Джерело: |
Історія
Місто було засноване римлянами у 24 р. до н. е.. Початкова назва поселення було Colonia Caesaraugusta. Що з перекладу означає “Колонія імператора Августа”. Спочатку в цьому поселенні жили ветерани кантабрійських воєн. Трохи з часом Сарагоса стає найбільш важливим міським центром середньої долини Ебро. У 380 році тут відбувається загальний християнський синод.
У 5 столітті н. е. місто захопили вестготи. У 714 р. місто відвоювали сарацини і воно стало важливим осередком мусульманської цивілізації на Іберійському півострові. Маври додали до старого римського центру ще два райони — мусульманський (мосарабський) та Єврейський квартал.
Об'єднане військо Альфонсо І Арагонського у 1118 р. разом з військовими Кастилії відвоювали місто у маврів та зробили його столицею Арагону. Маврів силоміць переселили з міста в передмістя, де вони створили своє поселення.
Мавританська архітектура міста була пошкоджена та перебудована відносно мало. Фортеця та палац Альхаферія (11 століття) увійшли в трійцю найкраще збережених та реставрованих зразків мавританської архітектури в сучасній Іспанії.
Музеєфіковані залишки римського театру
Фортеця і палац Альхаферія
- Альхаферія вночі
- Поземний план фортеці та палацу (темним позначені рови, мури та вежі)
- Дворик Санта Ісабель після реставрації
- Портал колишньої мечеті
Династичний шлюб між Фернандо ІІ Агагонським та Ізабеллою Кастильською став важливим кроком об'єднання Іспанських князівств та створення централізованої держави. За часів Фернандо ІІ Агагонського в Сарагосі засновано університет та побудовано Рибний ринок. Важливою подією стало убивство інквізитора Педро Арбуеса. Два молодики помстилися тому за своїх закатованих родичів. Католицька церква відповіла убивством молодиків та створенням інквізиції у 1485 р. Убивство інквізитора відтворив на своїй картині художник Бартоломео Естебан Мурільйо.
За часів Католицьких королів відбулося ще дві важливі події — вони надали гроші на експедицію Христофора Колумба у Індію (але була відкрита Америка) та насиллям з Іспанії вигнали євреїв у 1492 р. Вигнання євреїв значно підірвало економіку міста. У 1609 р. церква спровокувала нове масове вигнання та виселення з країни маврів, що підсилило економічну кризу країни.
Важливим етапом в історії міста стало 19 століття. В роки війни за незалежність (1808-1814) Іспанії від Наполеона Бонапарта Сарагоса стала містом героїчного спротиву французьким загарбникам і була захоплена лише після другої блокади. Уродженець міста Франсіско Гоя створив серію офортів, присвячених героїчним захисникам міста та трагічним подіям війни.
Залізничний транспорт з'явився у місті 16 вересня 1861 року, коли офіційно відкривали лінію Барселона-Сарагоса прибуттям поїзда з Барселони на Північний вокзал Сарагоси, що знаходився на лівому березі Ебро в районі Аррабал. Відкриття лінії Мадрид-Сарагоса відбулося через півтора року, 16 травня 1863 року.
Сарагоса сильно потерпала від епідемій у часи блокади та 1885 р., коли місто було спустошене після холери. Але з переходом на капіталістичний спосіб виробництва місто пройшло етап індустріалізації. Місто швидко розбудовувалось і в кінці 20 століття було п'ятим за кількістю мешканців в Іспанії.
У 2008 році у місті проходила міжнародна виставка Expo 2008. На 2014 рік планується Міжнародна виставка садівництва. Сарагоса подала заяву на право бути на один рік Культурною столицею Європи.
Визначні пам'ятки
Середньовічна архітектура Сарагоси (з візерунчатою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням різнокольоровими кахлями) багато зберегла з часів мавританського панування.
Серед визначних пам'яток є:
Музеї міста
- Музей римського театру
- Музей міста Сарагоса
- Палеонтологічний музей
- Музей гобеленів Ла Сео в різниці катедрального собору Сан-Сальвадор (де також експонують ювелірні вироби, костюми та картини, скульптуру).
- Музей скульптора Пабло Серрано
- Етнографічний музей
- Музей кераміки
- Музей річкового порту
Економіка
Сарагоса — великий транспортний вузол. Розвинені машинобудування, харчова, хімічна, текстильна, деревообробна та , паперова, шкіряна промисловість.
Сучасна забудова в Сарагосі
- Музей Пабло Серрано
- Виставковий павільйон Арагону, 2008р.
- Центр міжнародної торгівлі в Сарагосі
- Торре дель аква ( водонагнітна вежа ).
Адміністративний поділ
На території муніципалітету Сарагоса розташовані такі населені пункти: (дані про населення за 2010 рік)
- Альфосеа: 180 осіб
- Картуха-Баха: 2170 осіб
- Касетас: 7298 осіб
- Гаррапінільйос: 4979 осіб
- Хусліболь: 1336 осіб
- Монтаньяна: 3308 осіб
- Монсальбарба: 1882 особи
- Мовера: 2954 особи
- Пеньяфлор: 1093 особи
- Сан-Хуан-де-Мосарріфар: 2268 осіб
- Торресілья-де-Вальмадрід: 24 особи
- Вента-дель-Олівар: 989 осіб
- Вільяррапа: 154 особи
- Сарагоса: 645 899 осіб
- Сан-Грегоріо: 587 осіб
Демографія
Динаміка населення (INE ):
Релігія
Див. також
Посилання
- Сараґоса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційна вебсторінка міста [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарагоса |
Примітки
- http://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297
- . Архів оригіналу за 7 липня 2015.
- Мандри-клуб (22 квітня 2020). Сарагоса |Іспанія| - все про місто, пам'ятки і фото Сарагоси. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 7 червня 2023.
- Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
- Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
- Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarago sa isp Zaragoza municipalitet i misto v Ispaniyi v avtonomnij spilnoti Aragon provinciya Saragosa komarka Administrativnij centr provinciyi Roztashovane u pivnichno shidnij chastini krayini Patron svyatij Vikentij Saragoskij Plosha municipalitetu 973 78 km naselennya municipalitetu 675 301 os 2021 gustota naselennya 690 os km Visota nad rivnem morya 199 m Poshtovij indeks 50001 Saragosa isp Zaragoza arag ZaragozaGerbPraporMunicipalitetKrayina IspaniyaAvtonomna spilnotaAragonProvinciyadKomarkaKoordinati41 39 00 pn sh 0 53 00 zh d 41 65000000002777369445539080 pn sh 0 88333333336110775313443355 zh d 41 65000000002777369445539080 0 88333333336110775313443355Plosha973 780 000 kvadratnij metrVisota200 1 m 1 Poshtovi indeksi50001 50022RoztashuvannyaVladaMerdOficijna storinkaNazvaSarago sa suchasna ispanska nazva sho pohodit vid antichnoyi latinskoyi Ce zar Avgu sta abo Ce zaravgu sta lat Caesar Augusta Caesaraugusta nazva vid chasiv rimskogo panuvannya GeografiyaRichka Ebro u Saragosi Misto roztashovane na richci Ebro Cherez misto techut she richki Uerva ta Galyego sho vpadayut v Erbo V starodavni chasi na comu misci znahodilosya more Tomu misto roztashovane na plaskij dolini zi starodavnimi osadkovimi porodami piskoviku ta vapnyaku Najbilsh visoka tochka mista znahoditsya na pivdni Saragosa roztashovana v zoni napivposushlivogo kontinentalnogo seredzemnomorskogo klimatu Vzimku ta navesni viye holodnij pivnichnij viter Zima dosit holodna z morozami ta tumanami Ale dlya posushlivoyi Saragosi ce vazhlivij period nakopichennya vologi najbilshi richni opadi buvayut same vzimku ta navesni Lito spekotne i suhe 35 gradusiv i vishe neridko do 40 Temperatura vlitku v lipni 2009 roku syagala 43 1 za Celsiyem Klimat Klimat 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 20 6 22 5 28 3 32 4 36 5 41 0 44 5 42 8 39 2 32 0 28 4 22 0 44 5 Serednij maksimum C 10 5 13 1 17 3 19 6 24 1 29 3 32 4 31 7 27 1 21 4 14 8 10 8 21 0 Serednya temperatura C 6 6 8 2 11 6 13 8 18 0 22 6 25 3 25 0 21 2 16 2 10 6 7 0 15 5 Serednij minimum C 2 7 3 3 5 8 7 9 11 8 15 8 18 3 18 3 15 2 11 0 6 3 3 2 10 0 Absolyutnij minimum C 15 2 11 4 6 3 2 4 0 5 1 6 8 0 8 4 4 8 0 6 5 6 9 5 15 2 Norma opadiv mm 21 22 19 39 44 26 17 17 30 36 30 21 322 Kilkist 131 165 217 226 275 307 348 315 243 195 148 124 2694 Kilkist dniv z opadami 4 4 4 6 6 4 3 2 3 5 5 5 Kilkist snizhnih dniv 0 7 0 4 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 5 Vologist povitrya 75 68 60 58 56 52 49 53 59 69 74 77 62 Dzherelo IstoriyaMapa zalishkiv rimskogo mista v Saragosi Misto bulo zasnovane rimlyanami u 24 r do n e Pochatkova nazva poselennya bulo Colonia Caesaraugusta Sho z perekladu oznachaye Koloniya imperatora Avgusta Spochatku v comu poselenni zhili veterani kantabrijskih voyen Trohi z chasom Saragosa staye najbilsh vazhlivim miskim centrom serednoyi dolini Ebro U 380 roci tut vidbuvayetsya zagalnij hristiyanskij sinod U 5 stolitti n e misto zahopili vestgoti U 714 r misto vidvoyuvali saracini i vono stalo vazhlivim oseredkom musulmanskoyi civilizaciyi na Iberijskomu pivostrovi Mavri dodali do starogo rimskogo centru she dva rajoni musulmanskij mosarabskij ta Yevrejskij kvartal Ob yednane vijsko Alfonso I Aragonskogo u 1118 r razom z vijskovimi Kastiliyi vidvoyuvali misto u mavriv ta zrobili jogo stoliceyu Aragonu Mavriv silomic pereselili z mista v peredmistya de voni stvorili svoye poselennya Mavritanska arhitektura mista bula poshkodzhena ta perebudovana vidnosno malo Fortecya ta palac Alhaferiya 11 stolittya uvijshli v trijcyu najkrashe zberezhenih ta restavrovanih zrazkiv mavritanskoyi arhitekturi v suchasnij Ispaniyi Muzeyefikovani zalishki rimskogo teatru Fortecya i palac Alhaferiya Alhaferiya vnochi Pozemnij plan forteci ta palacu temnim poznacheni rovi muri ta vezhi Dvorik Santa Isabel pislya restavraciyi Portal kolishnoyi mecheti Dinastichnij shlyub mizh Fernando II Agagonskim ta Izabelloyu Kastilskoyu stav vazhlivim krokom ob yednannya Ispanskih knyazivstv ta stvorennya centralizovanoyi derzhavi Za chasiv Fernando II Agagonskogo v Saragosi zasnovano universitet ta pobudovano Ribnij rinok Vazhlivoyu podiyeyu stalo ubivstvo inkvizitora Pedro Arbuesa Dva molodiki pomstilisya tomu za svoyih zakatovanih rodichiv Katolicka cerkva vidpovila ubivstvom molodikiv ta stvorennyam inkviziciyi u 1485 r Ubivstvo inkvizitora vidtvoriv na svoyij kartini hudozhnik Bartolomeo Esteban Muriljo Za chasiv Katolickih koroliv vidbulosya she dvi vazhlivi podiyi voni nadali groshi na ekspediciyu Hristofora Kolumba u Indiyu ale bula vidkrita Amerika ta nasillyam z Ispaniyi vignali yevreyiv u 1492 r Vignannya yevreyiv znachno pidirvalo ekonomiku mista U 1609 r cerkva sprovokuvala nove masove vignannya ta viselennya z krayini mavriv sho pidsililo ekonomichnu krizu krayini Fransisko Goya ofort Yaka muzhnist sho uvichniv meshkanku Saragosi Mariyu Agostinu zahisnicyu mista Vazhlivim etapom v istoriyi mista stalo 19 stolittya V roki vijni za nezalezhnist 1808 1814 Ispaniyi vid Napoleona Bonaparta Saragosa stala mistom geroyichnogo sprotivu francuzkim zagarbnikam i bula zahoplena lishe pislya drugoyi blokadi Urodzhenec mista Fransisko Goya stvoriv seriyu ofortiv prisvyachenih geroyichnim zahisnikam mista ta tragichnim podiyam vijni Zaliznichnij transport z yavivsya u misti 16 veresnya 1861 roku koli oficijno vidkrivali liniyu Barselona Saragosa pributtyam poyizda z Barseloni na Pivnichnij vokzal Saragosi sho znahodivsya na livomu berezi Ebro v rajoni Arrabal Vidkrittya liniyi Madrid Saragosa vidbulosya cherez pivtora roku 16 travnya 1863 roku Saragosa silno poterpala vid epidemij u chasi blokadi ta 1885 r koli misto bulo spustoshene pislya holeri Ale z perehodom na kapitalistichnij sposib virobnictva misto projshlo etap industrializaciyi Misto shvidko rozbudovuvalos i v kinci 20 stolittya bulo p yatim za kilkistyu meshkanciv v Ispaniyi U 2008 roci u misti prohodila mizhnarodna vistavka Expo 2008 Na 2014 rik planuyetsya Mizhnarodna vistavka sadivnictva Saragosa podala zayavu na pravo buti na odin rik Kulturnoyu stoliceyu Yevropi Viznachni pam yatki Cerkva Santa Isabel de Portugal Serednovichna arhitektura Saragosi z vizerunchatoyu cegelnoyu kladkoyu dekorativnimi kupolami oblicyuvannyam riznokolorovimi kahlyami bagato zberegla z chasiv mavritanskogo panuvannya Sered viznachnih pam yatok ye Kafedralna bazilika Nuestra Senjora del Pilar Palac Alhaferiya Muzeyi mista Muzej gobeleniv La Seo Sobor San Salvador Muzej rimskogo teatru Muzej mista Saragosa Paleontologichnij muzej Muzej gobeleniv La Seo v riznici katedralnogo soboru San Salvador de takozh eksponuyut yuvelirni virobi kostyumi ta kartini skulpturu Muzej skulptora Pablo Serrano Etnografichnij muzej Muzej keramiki Muzej richkovogo portu Ekonomika Saragosa velikij transportnij vuzol Rozvineni mashinobuduvannya harchova himichna tekstilna derevoobrobna ta paperova shkiryana promislovist Suchasna zabudova v Saragosi Muzej Pablo Serrano Vistavkovij paviljon Aragonu 2008r Centr mizhnarodnoyi torgivli v Saragosi Torre del akva vodonagnitna vezha Administrativnij podilNa teritoriyi municipalitetu Saragosa roztashovani taki naseleni punkti dani pro naselennya za 2010 rik Alfosea 180 osib Kartuha Baha 2170 osib Kasetas 7298 osib Garrapiniljos 4979 osib Huslibol 1336 osib Montanyana 3308 osib Monsalbarba 1882 osobi Movera 2954 osobi Penyaflor 1093 osobi San Huan de Mosarrifar 2268 osib Torresilya de Valmadrid 24 osobi Venta del Olivar 989 osib Vilyarrapa 154 osobi Saragosa 645 899 osib San Gregorio 587 osibDemografiyaDinamika naselennya INE ReligiyaCentr Saragoskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi Div takozhMistectvo Ispaniyi Inkviziciya Hristofor Kolumb Fransisko Gojya Liholittya vijni Muzej gobeleniv La Seo 2189 Saragosa Tramvaj Saragosi Saragosa DelisiasPosilannyaSaragosa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijna vebstorinka mista 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SaragosaPrimitkiPortal Ispaniya http www aemet es es eltiempo prediccion municipios zaragoza id50297 Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Mandri klub 22 kvitnya 2020 Saragosa Ispaniya vse pro misto pam yatki i foto Saragosi Mandri klub ukr Procitovano 7 chervnya 2023 Nomenclator Relacion de unidades poblacionales ispanskoyu Nacionalnij institut statistiki Ispaniyi INE Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2011 Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991 Cifras oficiales de los Censos respectivos ispanskoyu Nacionalnij institut statistiki Ispaniyi INE Procitovano 18 lyutogo 2011 Series de poblacion desde 1996 Cifras oficiales de la Revision anual del Padron municipal a 1 de enero de cada ano ispanskoyu Nacionalnij institut statistiki Ispaniyi INE Procitovano 18 lyutogo 2011 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3