У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Цариця небесна античність Цари ця Небе сна або Короле ва Небе с лат

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цариця небесна (античність).

Цари́ця Небе́сна, або Короле́ва Небе́с (лат. Regina Coeli) — у християнстві один із титулів Діви Марії. У західнохристиянській (католицькій) традиції це іменування сходить до (лат. Salve, Regina — «Слався, Цариця»; у Східній церкві — . У західноєвропейському мистецтві іконографія «Цариці Небесної» безпосередньо пов'язана з образами і , які в свою чергу сходять до старозавітної Книги Премудрості Соломона: «Вона є дихання сили Божої і чистий вилив слави Вседержителя» (Пр. 7:25) і до Одкровенню Іоанна Богослова: «І з'явилась на небі велика ознака — Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зірок» (Одкр. 12:1). У більш відчутному вигляді під «Царицею Небесною» розуміють певний тип зображення Мадонни в царственному вигляді, що сидить на престолі, з державою і скіпетром. Ангели вінчають голову Богородиці короною. А немовля Христос у Неї на колінах також представлений в короні. До цього типу близька , а також образи Мадонни з монастирів і . У православ'ї це .

Коронація Діви Марії Королевою (Царицею) Небесною.

Примітки

Власов, 2009.

Джерела

Henry, Hugh. Regina Coeli (Queen of Heaven [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]) // The Catholic Encyclopedia. Vol. 12. New York: Robert Appleton Company, 1911.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цариця Небесна

[FOOTNOTEВласов2009-1] Власов, 2009.