Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цибанче ісп Dzibanche руїни міста цивілізації мая в штаті Кінтана Роо Мексика Назва перекладається з мови мая як Письмен

Ц'ібанче

Ц'ібанче

Цибанче (ісп. Dzibanche) — руїни міста цивілізації мая в штаті Кінтана-Роо (Мексика). Назва перекладається з мови мая як «Письмена на дереві».

Цибанче
image
Країнаimage Мексика
РегіонКінтана-Роо
Історія
Датування450 — 909
ПеріодиКласичний період
Археологічна культурамая
Дослідження
Відкрито1927
ВідкривачТомас Ганн
image Цибанче у Вікісховищі

Історія

Старовинна назва невідома. Засновано десь на початку або в середині V століття. Тоді сюди ахав Сіях-Чан-Ба'лам, представник Зміїної династії (Каан) переніс резиденцію Канульського царства. Столичний статус остаточно закріпився за Цибанче в час панування ахава Йукноом-Ч'еєна I.

Розбудова міста припала на часи ахавів Туун-К'аб-Хіша, Ут-Чаналя та Яш-Йо'паата у 530-560-х роках. Тоді були здійснені найзначущі будівельні роботи, особливо після перемог над Мутульським царством. Разом з тим посилення правлячої династії та Кануля призвело до втрати Цибанче статусу столиці. Перші спроби у 570-х роках зробив Ук'ай-Кан. Цей процес остаточно завершено у 630 році, коли ахав Тахоом-Ук'аб-К'ак' переніс свою резиденцію до Чіікнааба (сучасне городище Калакмул). За іншою версією це відбулося у 635 році за ахава Йукноом-…лю (ім'я ще не дешифроване).

Втім за Цибанче зберігся статус важливого культового, церемоніально-ритуального місця. Тут здійснювалися важливі церемонії ініціації принців, відбувалися весілля представників династії, укладалися угоди. Сюди в часи небезпеки відступали ахави Кануля.

З початком занепаду царства у 740-х роках, поступово тут затверджується бічна гілка династії. Цибанче на чолі із власним ахавом остаточно відокремилася десь у 830-х роках, але ахави продовжувалися себе називати Священними Канульськими володарями, як і в Калакмулі.

Як самостійне місто-держава пережило остаточне зникнення Канульського царства. Втім занепало під час колапсу класичного періоду, на початку X століття, про що свідчать ієрогліфічні написи.

Опис

Розташовано поруч з лагуною Бакалар, на відстані 130 км на північний схід від Калакмула. У свій час було зведено на височині, навколо якої є заболочена місцина та родючі землі.

Загальна площа становить 25 км2. Архітектура відповідає «стилю Петен».

Ритуально-адміністративний центр складається з головної площі, декількох пірамід-храмів — Храм бранців (отримав назву за добре збереженими сходами), Храм сови, Храм одвірку. У першому знайдено ієрогліфічні сходи, традиційне зображення династичної історії мая, їх перемог, перелік бранців.

Найбільшим храмом є «Піраміда бакланів». Його було зведено у стилі Теотіуакана, зокрема застосовано талуд таблеро, прикрашено фризами із зображенням зі стукко і вкриті червоною фарбою. Є похованням ахава Ут-Чаналя.

Знайдено величний храм VII ст. — K'інічна' —, що має 4 поверхи. Назва перекладається як «Будинок бога Сонця». Розташовано за межами центру городища, на відстані 2 км, пов'язана з центральною частиною дорогою греблею (сакбе). Знайдено 2 царських поховання з багатими нефритовими артефактами. Цю піраміду оточують будови палацового типу. Тому вважається, що тут мешкали родичі царів або найвища аристократія.

На околицях виявлено невеличку групу будівель, що отримало назву «Ламай».

Серед численних артефактів знайдено нефритове намисто, на якому вигравірувано найпізніший календарний напис — 909 рік (є найпізніший для східного Юкатану).

Розкопана низку стел, частина пошкоджена. На стелі 13 виявлено «емблемний ієрогліф» династії та царства.

Дослідження

Відкрито у 1927 році англійським лікарем, археологом-аматором Томасом Ганном. У 1931 році він ще раз відвідав руїни. У 1993 році експедиція археологів під керівництвом Енріке Нальдо виявила в Цибанче ієрогліфічні блоки, які були частиною примітною «Сходів бранців»

У 2014—2015 роках фахівцями Національної школи антропології та історії (ENAH) спільно з центром Інституту археології та історії Мексики (INAH) у рамках програми дослідження старовинна міста Нох-Ках, проведено фотографування навколишньої місцевості штату Кінтана-Роо, зокрема й Цибанче. Це дозволило встановити межі цього міста та виявити низку об'єктів на цій території.


Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цибанче
  • Velásquez García Е. Los Escalones Jeroglíficos de Dzibanché // Los Cautivos de Dzibanché. Mexico City, 2004. P. 81-82, 85-86 (ісп.)
  • Velásquez García Е. The Captives of Dzibanche // The PARI Journal. (2005). 6(2). Р. 3. (англ.)
  • Martin S. Of Snakes and Bats: Shifting Identities at Calakmul // The PARI Journal. — 2005. — Vol. 6, No. 2. — P. 5-13. (англ.)
  • Stuart D. Notes on a New Text from La Corona // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, June 30, 2012 (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cibanche isp Dzibanche ruyini mista civilizaciyi maya v shtati Kintana Roo Meksika Nazva perekladayetsya z movi maya yak Pismena na derevi CibancheKrayina MeksikaRegionKintana RooIstoriyaDatuvannya450 909PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1927VidkrivachTomas Gann Cibanche u VikishovishiIstoriyaStarovinna nazva nevidoma Zasnovano des na pochatku abo v seredini V stolittya Todi syudi ahav Siyah Chan Ba lam predstavnik Zmiyinoyi dinastiyi Kaan perenis rezidenciyu Kanulskogo carstva Stolichnij status ostatochno zakripivsya za Cibanche v chas panuvannya ahava Juknoom Ch eyena I Rozbudova mista pripala na chasi ahaviv Tuun K ab Hisha Ut Chanalya ta Yash Jo paata u 530 560 h rokah Todi buli zdijsneni najznachushi budivelni roboti osoblivo pislya peremog nad Mutulskim carstvom Razom z tim posilennya pravlyachoyi dinastiyi ta Kanulya prizvelo do vtrati Cibanche statusu stolici Pershi sprobi u 570 h rokah zrobiv Uk aj Kan Cej proces ostatochno zaversheno u 630 roci koli ahav Tahoom Uk ab K ak perenis svoyu rezidenciyu do Chiiknaaba suchasne gorodishe Kalakmul Za inshoyu versiyeyu ce vidbulosya u 635 roci za ahava Juknoom lyu im ya she ne deshifrovane Vtim za Cibanche zberigsya status vazhlivogo kultovogo ceremonialno ritualnogo miscya Tut zdijsnyuvalisya vazhlivi ceremoniyi iniciaciyi princiv vidbuvalisya vesillya predstavnikiv dinastiyi ukladalisya ugodi Syudi v chasi nebezpeki vidstupali ahavi Kanulya Z pochatkom zanepadu carstva u 740 h rokah postupovo tut zatverdzhuyetsya bichna gilka dinastiyi Cibanche na choli iz vlasnim ahavom ostatochno vidokremilasya des u 830 h rokah ale ahavi prodovzhuvalisya sebe nazivati Svyashennimi Kanulskimi volodaryami yak i v Kalakmuli Yak samostijne misto derzhava perezhilo ostatochne zniknennya Kanulskogo carstva Vtim zanepalo pid chas kolapsu klasichnogo periodu na pochatku X stolittya pro sho svidchat iyeroglifichni napisi OpisRoztashovano poruch z lagunoyu Bakalar na vidstani 130 km na pivnichnij shid vid Kalakmula U svij chas bulo zvedeno na visochini navkolo yakoyi ye zabolochena miscina ta rodyuchi zemli Zagalna plosha stanovit 25 km2 Arhitektura vidpovidaye stilyu Peten Ritualno administrativnij centr skladayetsya z golovnoyi ploshi dekilkoh piramid hramiv Hram branciv otrimav nazvu za dobre zberezhenimi shodami Hram sovi Hram odvirku U pershomu znajdeno iyeroglifichni shodi tradicijne zobrazhennya dinastichnoyi istoriyi maya yih peremog perelik branciv Najbilshim hramom ye Piramida baklaniv Jogo bulo zvedeno u stili Teotiuakana zokrema zastosovano talud tablero prikrasheno frizami iz zobrazhennyam zi stukko i vkriti chervonoyu farboyu Ye pohovannyam ahava Ut Chanalya Znajdeno velichnij hram VII st K inichna sho maye 4 poverhi Nazva perekladayetsya yak Budinok boga Soncya Roztashovano za mezhami centru gorodisha na vidstani 2 km pov yazana z centralnoyu chastinoyu dorogoyu grebleyu sakbe Znajdeno 2 carskih pohovannya z bagatimi nefritovimi artefaktami Cyu piramidu otochuyut budovi palacovogo tipu Tomu vvazhayetsya sho tut meshkali rodichi cariv abo najvisha aristokratiya Na okolicyah viyavleno nevelichku grupu budivel sho otrimalo nazvu Lamaj Sered chislennih artefaktiv znajdeno nefritove namisto na yakomu vigraviruvano najpiznishij kalendarnij napis 909 rik ye najpiznishij dlya shidnogo Yukatanu Rozkopana nizku stel chastina poshkodzhena Na steli 13 viyavleno emblemnij iyeroglif dinastiyi ta carstva DoslidzhennyaVidkrito u 1927 roci anglijskim likarem arheologom amatorom Tomasom Gannom U 1931 roci vin she raz vidvidav ruyini U 1993 roci ekspediciya arheologiv pid kerivnictvom Enrike Naldo viyavila v Cibanche iyeroglifichni bloki yaki buli chastinoyu primitnoyu Shodiv branciv U 2014 2015 rokah fahivcyami Nacionalnoyi shkoli antropologiyi ta istoriyi ENAH spilno z centrom Institutu arheologiyi ta istoriyi Meksiki INAH u ramkah programi doslidzhennya starovinna mista Noh Kah provedeno fotografuvannya navkolishnoyi miscevosti shtatu Kintana Roo zokrema j Cibanche Ce dozvolilo vstanoviti mezhi cogo mista ta viyaviti nizku ob yektiv na cij teritoriyi GalereyaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CibancheVelasquez Garcia E Los Escalones Jeroglificos de Dzibanche Los Cautivos de Dzibanche Mexico City 2004 P 81 82 85 86 isp Velasquez Garcia E The Captives of Dzibanche The PARI Journal 2005 6 2 R 3 angl Martin S Of Snakes and Bats Shifting Identities at Calakmul The PARI Journal 2005 Vol 6 No 2 P 5 13 angl Stuart D Notes on a New Text from La Corona Maya Decipherment A Weblog on the Ancient Maya Script June 30 2012 angl

Дата публікації:
Топ