Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хійосі-Мару (Hiyoshi Maru) — судно, яке брало участь в операціях японських збройних сил у Бірмі та Мікронезії.
| Історія | |
|---|---|
 Японія | |
| Назва: | Хійосі-Мару (Hiyoshi Maru) |
| Власник: |
|
| Будівник: | Kawasaki Dockyard |
| Будівельний номер: | 607 |
| Закладений: | 21 вересня 1936 |
| Спуск на воду: | 28 грудня 1936 |
| Завершений: | 1 квітня 1937 |
| Доля: | 4 грудня 1943 потоплене при переході на Трук |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажопасажирське |
| Тоннаж: | 4046 GRT |
| Довжина: | 108,1 м |
| Ширина: | 15,2 м |
| Осадка: | 8,4 м |
| Двигуни: | 2 парові турбіни, 333 к.с. (на гвинті) |
| Швидкість: | 16 вузлів |
Початок історії судна
Судно спорудили в 1937 році на верфі компанії Kawasaki у Кобе для компанії Azuma Kisen.
3 травня 1941-го Хійосі-Мару реквізували для потреб Імперського флоту Японії.
Уже після початку війни, влітку 1942-го, видали наказ про оснащення судна однією 80-мм гарматою та одним 7,7-мм кулеметом.
Рейси до Південно-Східної Азії
З 4 грудня 1941-го по 11 січня 1942-го Хійосі-Мару здійснило рейс з Сасебо до Південно-Східної Азії, під час якого відвідало Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), Хайкоу (острів Хайнань), Камрань та Сайгон (Центральний і Південний В'єтнам відповідно), Самах (ще один порт на острові Хайнань), Такао (наразі Гаосюн на Тайвані). Конію (острів Амаміосіма в архіпелазі Рюкю). З 19 січня по 22 лютого пройшов другий рейс судна до того ж регіону із заходами в Гонконг, Хайкоу, Самах, Юлін (так само порт на Хайнані), Кірун (наразі Цзілун на Тайвані).
Третій похід у Південно-Східну Азію тривав з 1 березня по 14 травня 1942-го та був найбільш протяжним. У цей період Хійосі-Мару побувало в Конії, Такао, Камрані, Сайгоні, Сінгапурі, бірманському Рангуні, Кап-Сен-Жак (неподалік від Сайгона, наразі Вунгтау на півдні В'єтнаму), Такао.
Рейси до Мікронезії
Наприкінці травня 1942-го Хійосі-Мару вийшло в черговий рейс за межами метрополії, тільки тепер метою походу була Мікронезія. Упродовж двох наступних місяців судно побувало на атолах Кваджелейн, Вотьє (Маршаллові острови) та острові Фаїс (західні Каролінські острови), а наприкінці липня повернулось до Японії.
До кінця вересня 1942-го Хійосі-Мару курсувало у водах Японського архіпелагу, де, зокрема, відвідало Муроран (Хоккайдо), Токіо, Кобе, Куре, Сасебо, Моджі, Нагою, а також побувало на Карафуто (Південний Сахалін, який належав тоді Японії). З 2 жовтня по 6 листопада судно здійснило ще один рейс до Мікронезії, тільки тепер на захід регіону — до Сайпану (Маріанські острови) та Палау (західні Каролінські острови).
Після кількох тижнів перебування в Японії Хійосі-Мару з 16 листопада 1942 по 6 січня 1943 знову працювало в Макронезії, де спершу понад місяць провело на атолі Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів), а на зворотному шляху заходило на Фаїс.
Протягом наступного місяця Хійосі-Мару встигло побувати в Конані (наразі Хиннам у Північній Кореї), Цукумі, Моджі, Кобе, Нагої, Токіо, Йокогамі, а з 6 лютого по 24 березня 1943-го здійснило четвертий воєнний рейс у Мікронезію до Труку (тут воно провело понад два тижні) та Палау.
Наступний рейс Хійосі-Мару до Мікронезії почався 5 квітня 1943-го та тривав понад два місяці. Цього разу судно побувало на Кваджелейні (Маршаллові острови), островах Оушен та Науру (сюди Хійосі-Мару супроводжував есмінець «Оіте»), атолі Джалуїт (так само Маршаллові острови), Труці, Палау. 7—13 червня Хійосі-Мару пройшло з Палау до Моджі в конвої P-607.
2 липня 1943-го Хійосі-Мару вийшло з Японії в конвої № 3702, який прямував на Трук, проте після прибуття 14 липня на Сайпан відокремилось та провело на цьому острові два тижні, а потім 30 липня — 6 серпня здійснило зворотний перехід до метрополії. Після цього з 15 серпня по 2 вересня судно пройшло ремонт у Кобе.
21 вересня — 1 жовтня 1943-го Хійосі-Мару пройшло в конвої № 3921 з Йокосуки на Трук. Після цього з 3 по 15 жовтня під охороною переобладнаного канонерського човна «» та тральщика Wa-6 судно здійснило рейс до острова Мортлок (дві з половиною сотні кілометрів на південний схід від Труку). 22 жовтня — 20 листопада Хійосі-Мару з (конвоями № 4022) (за іншими даними — 4032) та № 4108 повернулось до Йокосуки з проміжною зупинкою на Сайпані.
1 грудня 1943-го Хійосі-Мару вийшло з Йокосуки на Трук в конвої № 3201. У ніч проти 4 грудня в районі за п'ять сотень кілометрів на північний схід від островів Огасавара підводний човен USS Gunnel торпедував та потопив Хійосі-Мару. Загинуло 38 членів екіпажу, а вцілілих підібрав есмінець «Інадзума».
Примітки
- Hiyoshi Maru.
- Japanese Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 20 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hijosi Maru Hiyoshi Maru sudno yake bralo uchast v operaciyah yaponskih zbrojnih sil u Birmi ta Mikroneziyi IstoriyaYaponiyaNazva Hijosi Maru Hiyoshi Maru Vlasnik Azuma Kisen Imperskij flot YaponiyiBudivnik Kawasaki DockyardBudivelnij nomer 607Zakladenij 21 veresnya 1936Spusk na vodu 28 grudnya 1936Zavershenij 1 kvitnya 1937Dolya 4 grudnya 1943 potoplene pri perehodi na TrukOsnovni harakteristikiTip vantazhopasazhirskeTonnazh 4046 GRTDovzhina 108 1 mShirina 15 2 mOsadka 8 4 mDviguni 2 parovi turbini 333 k s na gvinti Shvidkist 16 vuzliv04 12 43Rajon potoplennya Hijosi MaruPochatok istoriyi sudnaSudno sporudili v 1937 roci na verfi kompaniyi Kawasaki u Kobe dlya kompaniyi Azuma Kisen 3 travnya 1941 go Hijosi Maru rekvizuvali dlya potreb Imperskogo flotu Yaponiyi Uzhe pislya pochatku vijni vlitku 1942 go vidali nakaz pro osnashennya sudna odniyeyu 80 mm garmatoyu ta odnim 7 7 mm kulemetom Rejsi do Pivdenno Shidnoyi AziyiZ 4 grudnya 1941 go po 11 sichnya 1942 go Hijosi Maru zdijsnilo rejs z Sasebo do Pivdenno Shidnoyi Aziyi pid chas yakogo vidvidalo Mako vazhliva baza VMF na Peskadorskih ostrovah u pivdennij chastini Tajvanskoyi protoki Hajkou ostriv Hajnan Kamran ta Sajgon Centralnij i Pivdennij V yetnam vidpovidno Samah she odin port na ostrovi Hajnan Takao narazi Gaosyun na Tajvani Koniyu ostriv Amamiosima v arhipelazi Ryukyu Z 19 sichnya po 22 lyutogo projshov drugij rejs sudna do togo zh regionu iz zahodami v Gonkong Hajkou Samah Yulin tak samo port na Hajnani Kirun narazi Czilun na Tajvani Tretij pohid u Pivdenno Shidnu Aziyu trivav z 1 bereznya po 14 travnya 1942 go ta buv najbilsh protyazhnim U cej period Hijosi Maru pobuvalo v Koniyi Takao Kamrani Sajgoni Singapuri birmanskomu Ranguni Kap Sen Zhak nepodalik vid Sajgona narazi Vungtau na pivdni V yetnamu Takao Rejsi do MikroneziyiNaprikinci travnya 1942 go Hijosi Maru vijshlo v chergovij rejs za mezhami metropoliyi tilki teper metoyu pohodu bula Mikroneziya Uprodovzh dvoh nastupnih misyaciv sudno pobuvalo na atolah Kvadzhelejn Votye Marshallovi ostrovi ta ostrovi Fayis zahidni Karolinski ostrovi a naprikinci lipnya povernulos do Yaponiyi Do kincya veresnya 1942 go Hijosi Maru kursuvalo u vodah Yaponskogo arhipelagu de zokrema vidvidalo Muroran Hokkajdo Tokio Kobe Kure Sasebo Modzhi Nagoyu a takozh pobuvalo na Karafuto Pivdennij Sahalin yakij nalezhav todi Yaponiyi Z 2 zhovtnya po 6 listopada sudno zdijsnilo she odin rejs do Mikroneziyi tilki teper na zahid regionu do Sajpanu Marianski ostrovi ta Palau zahidni Karolinski ostrovi Pislya kilkoh tizhniv perebuvannya v Yaponiyi Hijosi Maru z 16 listopada 1942 po 6 sichnya 1943 znovu pracyuvalo v Makroneziyi de spershu ponad misyac provelo na atoli Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi u cilomu ryadi arhipelagiv a na zvorotnomu shlyahu zahodilo na Fayis Protyagom nastupnogo misyacya Hijosi Maru vstiglo pobuvati v Konani narazi Hinnam u Pivnichnij Koreyi Cukumi Modzhi Kobe Nagoyi Tokio Jokogami a z 6 lyutogo po 24 bereznya 1943 go zdijsnilo chetvertij voyennij rejs u Mikroneziyu do Truku tut vono provelo ponad dva tizhni ta Palau Nastupnij rejs Hijosi Maru do Mikroneziyi pochavsya 5 kvitnya 1943 go ta trivav ponad dva misyaci Cogo razu sudno pobuvalo na Kvadzhelejni Marshallovi ostrovi ostrovah Oushen ta Nauru syudi Hijosi Maru suprovodzhuvav esminec Oite atoli Dzhaluyit tak samo Marshallovi ostrovi Truci Palau 7 13 chervnya Hijosi Maru projshlo z Palau do Modzhi v konvoyi P 607 2 lipnya 1943 go Hijosi Maru vijshlo z Yaponiyi v konvoyi 3702 yakij pryamuvav na Truk prote pislya pributtya 14 lipnya na Sajpan vidokremilos ta provelo na comu ostrovi dva tizhni a potim 30 lipnya 6 serpnya zdijsnilo zvorotnij perehid do metropoliyi Pislya cogo z 15 serpnya po 2 veresnya sudno projshlo remont u Kobe 21 veresnya 1 zhovtnya 1943 go Hijosi Maru projshlo v konvoyi 3921 z Jokosuki na Truk Pislya cogo z 3 po 15 zhovtnya pid ohoronoyu pereobladnanogo kanonerskogo chovna ta tralshika Wa 6 sudno zdijsnilo rejs do ostrova Mortlok dvi z polovinoyu sotni kilometriv na pivdennij shid vid Truku 22 zhovtnya 20 listopada Hijosi Maru z konvoyami 4022 za inshimi danimi 4032 ta 4108 povernulos do Jokosuki z promizhnoyu zupinkoyu na Sajpani 1 grudnya 1943 go Hijosi Maru vijshlo z Jokosuki na Truk v konvoyi 3201 U nich proti 4 grudnya v rajoni za p yat soten kilometriv na pivnichnij shid vid ostroviv Ogasavara pidvodnij choven USS Gunnel torpeduvav ta potopiv Hijosi Maru Zaginulo 38 chleniv ekipazhu a vcililih pidibrav esminec Inadzuma PrimitkiHiyoshi Maru Japanese Transports www combinedfleet com Procitovano 20 grudnya 2022