Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Худяки́ — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Леськівській сільській громаді. У селі мешкає 2640 людей.
| село Худяки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Леськівська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1648 |
| Населення | 2640 |
| Поштовий індекс | 19643 |
| Телефонний код | +380 472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′36″ пн. ш. 32°16′48″ сх. д. / 49.31000° пн. ш. 32.28000° сх. д.Координати: 49°18′36″ пн. ш. 32°16′48″ сх. д. / 49.31000° пн. ш. 32.28000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 101 м |
| Водойми | Дніпро |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Леськи |
| Вебсторінка | http://hudyaky.info/ |
| Карта | |
  Худяки | |
 Худяки | |
| Мапа | |
| | |
День села святкується 14 жовтня на Покрову пресвятої Богородиці.
Історія
Давня історія
Перші відомості про поселення на даній території знаходимо на мапах французького інженера Гійома Левассера де Боплана.
- 1648 — лат. Kodyka
- 1660 — лат. Holiaki
- 1736 — староцерк.-слов. Алеаки
- 1745 — староцерк.-слов. Алакы.
Коротка історія села Худяки і Талдики
Перша писемна згадка про село Худяки датується 1649 роком. Знайдено її в «Актах относящихся к истории Южной и Западной России, собранных и изданных археологической комиссией». Санкт-Петербург, 1875. У тих актах записано: «1649. Октябрь, декабрь. Статейный список Григория Неронова и поддячного Григория Боганова, посланных из Москвы к гетьману Богдану Хмельницкому».
Перша картографічна згадка про села Худяки і Талдики зустрічається на карті французького інженера Боплана: «Карта представляющая Малоросию под владением Польским составленная в начале XVII века инженером Бопланом».
Першу графічну згадку про села Худяки і Талдики можемо побачити на малюнках французького військовополоненого художника та етнографа Де ля Фліцза в альбомі «Методико-топографічний опис Державних маєтностей Київської округи…» за 1854 рік.
Але всі ці згадки, а особливо з першої половини XVII століття не є датою утворення сіл Худяки і Талдики. Існували села набагато раніше. В історичних джерелах зустрічається різне написання назви села Худяки, наприклад: Худаки, Кодаки, Худяково, Ходяки.
Інша версія про походження назви села полягає у фактах масового переселення на наші землі вільних людей із заходу та найменуванні населеного пункту від першого поселенця на прізвище Худяк, який поселився тут на початку XVI століття.
За археологічними дослідженнями люди на території сучасного села жили з середини ІІІ тис.до н. е.
На території села Худяки, та прилеглих до неї сільськогосподарських угідь розміщено 32 кургани та курганних груп.
На місцях раніше відомих чотирьох поселень мідного та бронзового віків, було знайдено багато уламків керамічного посуду із специфічною орнаментацією, кам'яні, крем'яні та бронзові речі. Відкрито декілька, раніше невідомих поселень. З незапам'ятних часів, на високих дніпровських кручах, понад Талдиками та Худяками пролягав торговельний шлях, що сполучав укріплені придніпровські міста: Черкаси, Чигирин, Крилов та славне військо Запорізьке. Цим Крилівським шляхом проходили із своїми повсталими полками козацькі гетьмани Тарас Федорович (Трясило), Бут (Павлюк), Остряниця та полки славного Богдана Хмельницького. Безперечно, наші односельці-козаки узяли активну участь у всіх козацьких заворушеннях та повстаннях. Бо недарма ж під час придушення повстання під проводом гетьмана Павлюка польським каральним загоном було частково спалено село Худяки.
В 1793 році Правобережжя московські окупанти об'єднали з Лівобережною Україною в межах Російської держави, 1798 року утворено губернії. Правобережну частину включено до Київської губернії, до складу якої входив і Черкаський повіт.
З цього часу селяни Худяків і Талдик стали належати до категорії державних селян і платили податки за землю державі.
З 1876 року Худяки мають статус містечка.
За даними Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року в містечку Худяки налічувалось на 527 дворів — 3639 осіб. Містечко Худяки мало: православну церкву, церковно-приходську школу, єврейську синагогу, 19 вітряних, 7 водяних наплавних млинів, 3 кузні.
Село Худяки мало православну церкву в ім'я Архистратига Михайла побудовану в 1740 році, хоча існувала давніша.
В селі Талдики була церква Богородична в 1797 році побудована на місці давнішої. Першу церковно-приходську школу було відкрито в селі Талдики 1860 року. В селі Худяки 1862 року.
За проханням громади в 1907 році в містечку Худяки відкрилося двокласне земське училище.
У 1917 році місцеві мешканці повалили пам'ятник царю Олександру II, що стояв у центрі містечка Худяки.
У 1917—1921 році у селі кілька разів змінювалась влада.
Весною 1921 року, повстанцями з Холодного яру в селі Талдики було вбито Калашника Семена Захаровича — голову волвиконкому, члена Київського губкому.
У 1924—1929 роках в селі Худяках з'являються ТСОЗи (товариства спільного обробітку землі). В одному місці села «За піском» — ТСОЗ «До нового життя». У центрі села виникло об'єднання «Єдність незаможника», кутки «Папушівка», «Шимківка» об'єднались в ТСОЗ «Тяглова сила».
З другої половини 1929 року почався процес примусової колективізації, проти якого повставало селянство.
На початку 1930-х років в селі Худяки всі три ТСОЗи були об'єднані в одне колективне господарство, сільськогосподарську артіль «Сім'я червоних партизанів». В Талдиках в цей час організовано сільськогосподарську артіль «Розвиток».
За час спланованого голодомору 1932—1933 року в селі Худяки померло 416 чоловік, в селі Талдики 262 чоловік. За спогадами односельців, вимирали найбідніші або розкуркулені сім'ї. Були непоодинокі випадки людоїдства.
Жорстокими стали і подальші 1936—1939 роки. За будь-яку критику колгоспного устрою, керівництва, за антирадянську агітацію, дармоїдство, саботаж чи просто за наклеп у селі Худяки та Талдики було репресовано, вислано на каторгу чи розстріляно в тюрмах понад 40 чоловік.
У неймовірному пеклі Другої Світової війни, понад 600 Худячан і Талдичан захищали нашу Батьківщину від німецько-нацистських загарбників. 19 серпня 1941 року села Худяки і Талдики були окуповані нацистами.
14 грудня 1943 року з сіл Худяки і Талдики були вигнані нацистсько-німецькі і повернулись радянські загарбники.
На фронтах Другої світової війни загинули 425 худячан і талдичан.
За героїзм, мужність та відвагу під час форсування річки Одер та утримання в надзвичайних умовах плацдарму для переправи військ, командир мінометної роти, Гвардії капітан Брик Григорій Євдокимович був удостоєний звання Герой Радянського Союзу.
Харченко Михайло Михайлович — відважний полковий розвідник, який неодноразово в тилу ворога виявляв героїзм, мужність, винахідливість, за роки Великої Вітчизняної війни став повним кавалером ордену «Слава». У 1990-х роках Харченка М. М. знайшов ще один, четвертий орден «Слави» першого ступеня.
Герой Радянського Союзу Брик Г. Є. та повний кавалер орденів «Слава» Харченко М. М. були учасниками переможнього Параду на Червоній площі в столиці СРСР місті Москва.
У грудні 1949 року на честь 70-річчя Сталіна місцева влада вирішила «Замість старих сіл — Леськи, Талдики, Худяки і Ломовате, що віджили свій вік, тут буде споруджено колгоспне агромісто імені Сталіна». Над проєктами колгоспного агроміста працювали президент Академії архітектури УРСР Заболотний Володимир Гнатович та архітектор Делеур Георгій Олександрович. Головою міжколгоспної ради по будівництву агроміста був призначений Герой Соціалістичної Праці . Але цей пропагандистський прожект так і не був реалізований, оскільки згідно плану п'ятої п'ятирічки (1951—1955 рр.) на Дніпрі в районі міста Кременчук розпочалося спорудження гідроелектростанції і утворення для цього величезного водосховища. Худяки і Талдики, як і багато інших потрапили в зону затоплення і підлягали обов'язковому переселенню на нове місце. Переселення розпочалося в 1956 році.
В лютому 1962 року колгосп «Імені Сталіна» перейменовано в колгосп «Маяк».
За високі трудові показники в сільському господарстві, більше 100 селян удостоєні високих державних нагород. Село завжди гордиться своїми земляками, знатними людьми, такими як: Гуржій Іван Олександрович — член — кореспондент Академії Наук УРСР, доктор історичних наук, професор, колишній заступник директора Інституту історії АН УРСР. Брик Григорій Євдокимович — Герой Радянського Союзу. Харченко Михайло Михайлович — кавалер чотирьох орденів «Слави». Гуржій Федір Михайлович — Герой Соціалістичної Праці. Харенко Дмитро Пилипович — Герой Соціалістичної Праці.
На жаль не обійшли односельців війни та трагедії 1980-х років. Шість молодих воїнів із села Худяки узяли участь у війні на афганській землі. Учасниками ліквідації наслідків Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 року стали понад 20 худячан.
У 2007 році Худяківські власники земельних і майнових паїв переуклали договори на оренду землі й майна з новоствореним ТОВ «Маяк 2007».
У селі Худяки на базі колишнього промислово-побутового комбінату «Промінь» працюють підприємства: з виробництва столярної продукції: СКП «Райліс», ТОВ «УкрДрев».
Продовжується відродження птахівництва. ТОВ «Черкаська птахофабрика» розширює виробничі потужності й збільшує виробництво продукції. Стабільно і впевнено працюють рибні господарства: ТОВ «Еллада», ТОВ «Блакитна нива» та ТОВ «РаСан». Впевнено працює фермерське господарство «АГРАР» та обслуговуючий кооператив «Людмила». В селі Худяки працює представництво кредитної спілки «Альянс».
У селі Худяки за рахунок районного бюджету утримується загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Українська національна революція 1917—1921 рр.
13 лютого 1920 року через Худяки під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 2 681 | 97,85 % |
| Російська | 54 | 1,97 % |
| Інше | 5 | 0,18 % |
| Разом | 2 740 | 100,00 % |
Культура
У селі функціонує будинок культури. Функціонує єиний у Черкаській області гурток кіномеханіків.
У селі встановлено пам'ятник затопленим селам Кременчуцького водосховища, перший з 65 запланованих в пам'ять про події 1960-х років. На його створення було витрачено 12 тисяч гривень, кошти надішли від гранту, який виграла асоціація «Агенція сільського розвитку», та від громади села. Зараз планується впровадження туристичного маршруту «Мандрівка до затоплених сіл».
АТП (адміністративно-територіальний поділ)
- 1900
- Російська імперія \ Київська губернія \ Черкаський повіт \ Худяківська волость \ містечко Худяки (1775)
- на 01.09.1946
- СРСР \ УРСР \ Київська область \ Черкаський район \ Худяківська сільська рада \ село Худяки (1892)
- 01.01.1979 — СРСР \ УРСР \ Черкаська область \ Черкаський район \ Худяківська сільська рада \ село Худяки (706)
- на 1991 — Україна \ Черкаська область \ Черкаський район \ Худяківська сільська рада \ село Худяки
Відомі люди
У селі народилися:
- Брик Григорій Явдокимович (20 листопада 1915 — 16 лютого 1983) — Герой Радянського Союзу;
- Гуржій Іван Олександрович (28 вересня 1915 — 31 жовтня 1971) — відомий історик, член-кореспондент АН УРСР.
- Харченко Михайло Михайлович (13 квітня 1923 — 6 травня 1995) — повний кавалер ордена Слави
Див. також
Посилання
- Мапа України (1648)
- Мапа України (1660—1770)
- Карта предпринятых в 1736 году от армеи ее императорского величества против турков и татар победоносных военных действий между Доном и Днепром и при оных реках — [Санкт-Петербург, [1736]. — 2 л. Грав.; 59х38 (66х53)][недоступне посилання з червня 2019]
- Карта-предпринятых-в-1736-году-от-армеи-ее-императорского-величества-против-турков-и-татар-победоносных-военных[недоступне посилання]
- Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- на сайті Худяківськох сільської ради, архів
- Жителі української Атлантиди [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.], Дзеркало тижня, 17 вересня, 2004
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2009.
- Герой Советского Союза Брик Григорий Евдокимович на www.warheroes.ru [ 2015-03-30 у Wayback Machine.](рос.)
- Chudiaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 331. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hudyaki selo v Ukrayini v Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Leskivskij silskij gromadi U seli meshkaye 2640 lyudej selo HudyakiKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Leskivska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1648Naselennya 2640Poshtovij indeks 19643Telefonnij kod 380 472Geografichni daniGeografichni koordinati 49 18 36 pn sh 32 16 48 sh d 49 31000 pn sh 32 28000 sh d 49 31000 32 28000 Koordinati 49 18 36 pn sh 32 16 48 sh d 49 31000 pn sh 32 28000 sh d 49 31000 32 28000Serednya visota nad rivnem morya 101 mVodojmi DniproMisceva vladaAdresa radi s LeskiVebstorinka http hudyaky info KartaHudyakiHudyakiMapa Hudyaki u Vikishovishi Den sela svyatkuyetsya 14 zhovtnya na Pokrovu presvyatoyi Bogorodici IstoriyaDavnya istoriya Pershi vidomosti pro poselennya na danij teritoriyi znahodimo na mapah francuzkogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana 1648 lat Kodyka 1660 lat Holiaki 1736 starocerk slov Aleaki 1745 starocerk slov Alaky Korotka istoriya sela Hudyaki i Taldiki Persha pisemna zgadka pro selo Hudyaki datuyetsya 1649 rokom Znajdeno yiyi v Aktah otnosyashihsya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannyh i izdannyh arheologicheskoj komissiej Sankt Peterburg 1875 U tih aktah zapisano 1649 Oktyabr dekabr Statejnyj spisok Grigoriya Neronova i poddyachnogo Grigoriya Boganova poslannyh iz Moskvy k getmanu Bogdanu Hmelnickomu Persha kartografichna zgadka pro sela Hudyaki i Taldiki zustrichayetsya na karti francuzkogo inzhenera Boplana Karta predstavlyayushaya Malorosiyu pod vladeniem Polskim sostavlennaya v nachale XVII veka inzhenerom Boplanom Pershu grafichnu zgadku pro sela Hudyaki i Taldiki mozhemo pobachiti na malyunkah francuzkogo vijskovopolonenogo hudozhnika ta etnografa De lya Flicza v albomi Metodiko topografichnij opis Derzhavnih mayetnostej Kiyivskoyi okrugi za 1854 rik Ale vsi ci zgadki a osoblivo z pershoyi polovini XVII stolittya ne ye datoyu utvorennya sil Hudyaki i Taldiki Isnuvali sela nabagato ranishe V istorichnih dzherelah zustrichayetsya rizne napisannya nazvi sela Hudyaki napriklad Hudaki Kodaki Hudyakovo Hodyaki Insha versiya pro pohodzhennya nazvi sela polyagaye u faktah masovogo pereselennya na nashi zemli vilnih lyudej iz zahodu ta najmenuvanni naselenogo punktu vid pershogo poselencya na prizvishe Hudyak yakij poselivsya tut na pochatku XVI stolittya Za arheologichnimi doslidzhennyami lyudi na teritoriyi suchasnogo sela zhili z seredini III tis do n e Na teritoriyi sela Hudyaki ta prileglih do neyi silskogospodarskih ugid rozmisheno 32 kurgani ta kurgannih grup Na miscyah ranishe vidomih chotiroh poselen midnogo ta bronzovogo vikiv bulo znajdeno bagato ulamkiv keramichnogo posudu iz specifichnoyu ornamentaciyeyu kam yani krem yani ta bronzovi rechi Vidkrito dekilka ranishe nevidomih poselen Z nezapam yatnih chasiv na visokih dniprovskih kruchah ponad Taldikami ta Hudyakami prolyagav torgovelnij shlyah sho spoluchav ukripleni pridniprovski mista Cherkasi Chigirin Krilov ta slavne vijsko Zaporizke Cim Krilivskim shlyahom prohodili iz svoyimi povstalimi polkami kozacki getmani Taras Fedorovich Tryasilo But Pavlyuk Ostryanicya ta polki slavnogo Bogdana Hmelnickogo Bezperechno nashi odnoselci kozaki uzyali aktivnu uchast u vsih kozackih zavorushennyah ta povstannyah Bo nedarma zh pid chas pridushennya povstannya pid provodom getmana Pavlyuka polskim karalnim zagonom bulo chastkovo spaleno selo Hudyaki V 1793 roci Pravoberezhzhya moskovski okupanti ob yednali z Livoberezhnoyu Ukrayinoyu v mezhah Rosijskoyi derzhavi 1798 roku utvoreno guberniyi Pravoberezhnu chastinu vklyucheno do Kiyivskoyi guberniyi do skladu yakoyi vhodiv i Cherkaskij povit Z cogo chasu selyani Hudyakiv i Taldik stali nalezhati do kategoriyi derzhavnih selyan i platili podatki za zemlyu derzhavi Z 1876 roku Hudyaki mayut status mistechka Za danimi Pershogo zagalnogo perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v mistechku Hudyaki nalichuvalos na 527 dvoriv 3639 osib Mistechko Hudyaki malo pravoslavnu cerkvu cerkovno prihodsku shkolu yevrejsku sinagogu 19 vitryanih 7 vodyanih naplavnih mliniv 3 kuzni Selo Hudyaki malo pravoslavnu cerkvu v im ya Arhistratiga Mihajla pobudovanu v 1740 roci hocha isnuvala davnisha V seli Taldiki bula cerkva Bogorodichna v 1797 roci pobudovana na misci davnishoyi Pershu cerkovno prihodsku shkolu bulo vidkrito v seli Taldiki 1860 roku V seli Hudyaki 1862 roku Za prohannyam gromadi v 1907 roci v mistechku Hudyaki vidkrilosya dvoklasne zemske uchilishe U 1917 roci miscevi meshkanci povalili pam yatnik caryu Oleksandru II sho stoyav u centri mistechka Hudyaki U 1917 1921 roci u seli kilka raziv zminyuvalas vlada Vesnoyu 1921 roku povstancyami z Holodnogo yaru v seli Taldiki bulo vbito Kalashnika Semena Zaharovicha golovu volvikonkomu chlena Kiyivskogo gubkomu U 1924 1929 rokah v seli Hudyakah z yavlyayutsya TSOZi tovaristva spilnogo obrobitku zemli V odnomu misci sela Za piskom TSOZ Do novogo zhittya U centri sela viniklo ob yednannya Yednist nezamozhnika kutki Papushivka Shimkivka ob yednalis v TSOZ Tyaglova sila Z drugoyi polovini 1929 roku pochavsya proces primusovoyi kolektivizaciyi proti yakogo povstavalo selyanstvo Na pochatku 1930 h rokiv v seli Hudyaki vsi tri TSOZi buli ob yednani v odne kolektivne gospodarstvo silskogospodarsku artil Sim ya chervonih partizaniv V Taldikah v cej chas organizovano silskogospodarsku artil Rozvitok Za chas splanovanogo golodomoru 1932 1933 roku v seli Hudyaki pomerlo 416 cholovik v seli Taldiki 262 cholovik Za spogadami odnoselciv vimirali najbidnishi abo rozkurkuleni sim yi Buli nepoodinoki vipadki lyudoyidstva Zhorstokimi stali i podalshi 1936 1939 roki Za bud yaku kritiku kolgospnogo ustroyu kerivnictva za antiradyansku agitaciyu darmoyidstvo sabotazh chi prosto za naklep u seli Hudyaki ta Taldiki bulo represovano vislano na katorgu chi rozstrilyano v tyurmah ponad 40 cholovik U nejmovirnomu pekli Drugoyi Svitovoyi vijni ponad 600 Hudyachan i Taldichan zahishali nashu Batkivshinu vid nimecko nacistskih zagarbnikiv 19 serpnya 1941 roku sela Hudyaki i Taldiki buli okupovani nacistami 14 grudnya 1943 roku z sil Hudyaki i Taldiki buli vignani nacistsko nimecki i povernulis radyanski zagarbniki Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginuli 425 hudyachan i taldichan Za geroyizm muzhnist ta vidvagu pid chas forsuvannya richki Oder ta utrimannya v nadzvichajnih umovah placdarmu dlya perepravi vijsk komandir minometnoyi roti Gvardiyi kapitan Brik Grigorij Yevdokimovich buv udostoyenij zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Harchenko Mihajlo Mihajlovich vidvazhnij polkovij rozvidnik yakij neodnorazovo v tilu voroga viyavlyav geroyizm muzhnist vinahidlivist za roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni stav povnim kavalerom ordenu Slava U 1990 h rokah Harchenka M M znajshov she odin chetvertij orden Slavi pershogo stupenya Geroj Radyanskogo Soyuzu Brik G Ye ta povnij kavaler ordeniv Slava Harchenko M M buli uchasnikami peremozhnogo Paradu na Chervonij ploshi v stolici SRSR misti Moskva U grudni 1949 roku na chest 70 richchya Stalina misceva vlada virishila Zamist starih sil Leski Taldiki Hudyaki i Lomovate sho vidzhili svij vik tut bude sporudzheno kolgospne agromisto imeni Stalina Nad proyektami kolgospnogo agromista pracyuvali prezident Akademiyi arhitekturi URSR Zabolotnij Volodimir Gnatovich ta arhitektor Deleur Georgij Oleksandrovich Golovoyu mizhkolgospnoyi radi po budivnictvu agromista buv priznachenij Geroj Socialistichnoyi Praci Ale cej propagandistskij prozhekt tak i ne buv realizovanij oskilki zgidno planu p yatoyi p yatirichki 1951 1955 rr na Dnipri v rajoni mista Kremenchuk rozpochalosya sporudzhennya gidroelektrostanciyi i utvorennya dlya cogo velicheznogo vodoshovisha Hudyaki i Taldiki yak i bagato inshih potrapili v zonu zatoplennya i pidlyagali obov yazkovomu pereselennyu na nove misce Pereselennya rozpochalosya v 1956 roci V lyutomu 1962 roku kolgosp Imeni Stalina perejmenovano v kolgosp Mayak Za visoki trudovi pokazniki v silskomu gospodarstvi bilshe 100 selyan udostoyeni visokih derzhavnih nagorod Selo zavzhdi gorditsya svoyimi zemlyakami znatnimi lyudmi takimi yak Gurzhij Ivan Oleksandrovich chlen korespondent Akademiyi Nauk URSR doktor istorichnih nauk profesor kolishnij zastupnik direktora Institutu istoriyi AN URSR Brik Grigorij Yevdokimovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Harchenko Mihajlo Mihajlovich kavaler chotiroh ordeniv Slavi Gurzhij Fedir Mihajlovich Geroj Socialistichnoyi Praci Harenko Dmitro Pilipovich Geroj Socialistichnoyi Praci Na zhal ne obijshli odnoselciv vijni ta tragediyi 1980 h rokiv Shist molodih voyiniv iz sela Hudyaki uzyali uchast u vijni na afganskij zemli Uchasnikami likvidaciyi naslidkiv Chornobilskoyi yadernoyi katastrofi 1986 roku stali ponad 20 hudyachan U 2007 roci Hudyakivski vlasniki zemelnih i majnovih payiv pereuklali dogovori na orendu zemli j majna z novostvorenim TOV Mayak 2007 U seli Hudyaki na bazi kolishnogo promislovo pobutovogo kombinatu Promin pracyuyut pidpriyemstva z virobnictva stolyarnoyi produkciyi SKP Rajlis TOV UkrDrev Prodovzhuyetsya vidrodzhennya ptahivnictva TOV Cherkaska ptahofabrika rozshiryuye virobnichi potuzhnosti j zbilshuye virobnictvo produkciyi Stabilno i vpevneno pracyuyut ribni gospodarstva TOV Ellada TOV Blakitna niva ta TOV RaSan Vpevneno pracyuye fermerske gospodarstvo AGRAR ta obslugovuyuchij kooperativ Lyudmila V seli Hudyaki pracyuye predstavnictvo kreditnoyi spilki Alyans U seli Hudyaki za rahunok rajonnogo byudzhetu utrimuyetsya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Ukrayinska nacionalna revolyuciya 1917 1921 rr 13 lyutogo 1920 roku cherez Hudyaki pid chas Zimovogo pohodu prohodiv Kinnij polk Chornih Zaporozhciv Armiyi UNR NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 2 681 97 85 Rosijska 54 1 97 Inshe 5 0 18 Razom 2 740 100 00 KulturaU seli funkcionuye budinok kulturi Funkcionuye yeinij u Cherkaskij oblasti gurtok kinomehanikiv U seli vstanovleno pam yatnik zatoplenim selam Kremenchuckogo vodoshovisha pershij z 65 zaplanovanih v pam yat pro podiyi 1960 h rokiv Na jogo stvorennya bulo vitracheno 12 tisyach griven koshti nadishli vid grantu yakij vigrala asociaciya Agenciya silskogo rozvitku ta vid gromadi sela Zaraz planuyetsya vprovadzhennya turistichnogo marshrutu Mandrivka do zatoplenih sil ATP administrativno teritorialnij podil 1900 Rosijska imperiya Kiyivska guberniya Cherkaskij povit Hudyakivska volost mistechko Hudyaki 1775 na 01 09 1946 SRSR URSR Kiyivska oblast Cherkaskij rajon Hudyakivska silska rada selo Hudyaki 1892 01 01 1979 SRSR URSR Cherkaska oblast Cherkaskij rajon Hudyakivska silska rada selo Hudyaki 706 na 1991 Ukrayina Cherkaska oblast Cherkaskij rajon Hudyakivska silska rada selo HudyakiVidomi lyudiU seli narodilisya Brik Grigorij Yavdokimovich 20 listopada 1915 16 lyutogo 1983 Geroj Radyanskogo Soyuzu Gurzhij Ivan Oleksandrovich 28 veresnya 1915 31 zhovtnya 1971 vidomij istorik chlen korespondent AN URSR Harchenko Mihajlo Mihajlovich 13 kvitnya 1923 6 travnya 1995 povnij kavaler ordena SlaviDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PosilannyaHudyaki u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Hudyaki u Vikishovishi Mapa Ukrayini 1648 Mapa Ukrayini 1660 1770 Karta predprinyatyh v 1736 godu ot armei ee imperatorskogo velichestva protiv turkov i tatar pobedonosnyh voennyh dejstvij mezhdu Donom i Dneprom i pri onyh rekah Sankt Peterburg 1736 2 l Grav 59h38 66h53 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Karta predprinyatyh v 1736 godu ot armei ee imperatorskogo velichestva protiv turkov i tatar pobedonosnyh voennyh nedostupne posilannya Kovalenko Sergij Chorni Zaporozhci istoriya polku K Vidavnictvo Stiks 2012 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih na sajti Hudyakivskoh silskoyi radi arhiv Zhiteli ukrayinskoyi Atlantidi 7 travnya 2019 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 17 veresnya 2004 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 listopada 2009 Geroj Sovetskogo Soyuza Brik Grigorij Evdokimovich na www warheroes ru 2015 03 30 u Wayback Machine ros Chudiaki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 331 pol Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi