Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2011) |
Худолі́ївка — село в Україні, в Оболонській сільській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 350 осіб. Колишній центр Худоліївської сільської ради.
село Худоліївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Громада | Оболонська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 16 ст. |
Населення | 350 |
Поштовий індекс | 38210 |
Телефонний код | +380 5341 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′24″ пн. ш. 32°54′49″ сх. д. / 49.75667° пн. ш. 32.91361° сх. д.Координати: 49°45′24″ пн. ш. 32°54′49″ сх. д. / 49.75667° пн. ш. 32.91361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 86 м |
Водойми | озеро Судебське, неподалік протікає річка Сула |
Відстань до районного центру | 30 км |
Найближча залізнична станція | Веселий Поділ |
Відстань до залізничної станції | 30 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Худоліївка | |
Худоліївка | |
Мапа | |
Худоліївка у Вікісховищі |
Географія
Село Худоліївка знаходиться за 5 км від лівого берега річки Сула, на краю великого болота в якому багато озер, в тому числі озера Семибокове, Худоліївське Криве та Чиркове. На відстані 2,5 км розташовані села Матвіївка, Строкачі та Лазьки (Лубенський район).
Неподалік села розташований ліс, у лісі також є озеро Судебське. Території занесені до заказника «Рогозів Куток» і вважаються одними з найчистіших в Україні. В перспективі на базі заказника планується створити державний заповідник.
Походження назви
Історія села за деякими переказами розпочинається у 16 столітті, коли внаслідок повстання під проводом Северина Наливайка сюди переселилися чи то брати, чи ні троє козаків — Худолій, Матвій та Мусій. На їхню честь і було названо троє розташованих одне біля одного сіл: Худоліївка, Матвіївка та Мусіївка. Найбільшим довгий час залишалося село козака Худолія.
Існує також версія про те, що людям жилося дуже погано, тобто «худо», що і послугувало подальшою назвою для села.
Архітектура
У селі є дерев'яна церква, виникнення якої датується 1888 роком.
Освіта
У селі було три школи, до яких у передвоєнний період сходилися діти з багатьох шкіл. Найновіша збудована у 1990 році. Кількість учнів станом на 2008 рік всього-навсього 42 учня, що значно погіршує стан школи відносно інших шкіл району. У 1986 році на базі Худоліївської ЗОШ було засноване шкільне лісництво (керівник — Козлов Микола Іванович). Членами лісництва є всі учні школи, проводиться профорієнтаційна робота з іншими школами. Члени шкільного лісництва неодноразово ставали призерами обласних та районних конкурсів.
Сільські голови
Нині сільським головою є Демидченко Василь Миколайович.
Історія
Історичні процеси 16-17 століття протікали у Посуллі в надзвичайно складних суспільно-політичних умовах. Ослаблені та спустошені землі монголо-татарською навалою підпали під владу литовських та польських магнатів. Після Люблінської унії все Посулля увійшло до складу Речі Посполитої.
Князівський рід татарського походження — Глинських, отримав землі на Переяславщині і Сіверщині. Глинські володіли ними до початку 16 століття. Потім Бориспільську волость і «пустош (пустиню) Горошин» з басейном річки Сліпород було віддано Жолкевським. «Пустинями» Польща називала території, які були заселені і освоєні українськими селянами і козаками.
За легендою село заснували три селянина-втікача Худолій, Мусій та Матвій. Але ознайомившись із історією навколишніх сіл Мусіївка та Матвіївка, та спираючись на деякі документальні та художні твори, стає зрозумілішим, що долі Худоліївка та Мусіївки чимось подібні. Адже там і там є старі поселення, які знаходилися на островах поміж непрохідних боліт, а отже і є фактом те, що заселили їх ті, хто від когось ховався. А от щодо Матвіївки, то це поселення вважається козацьким виселком. А посилялися тут козаки із Лукомльської фортеці за часів Гетьманщини та існування Лубенського полку. Щоправда названо його на честь одного із сотників Лукомльської сотні, а отже і село козацьке.
Лубенський полк був утворений 1648 року, складався із 12-ти сотень. Серед них була і Лукімська сотня, до неї входило більше десяти куренів, а серед них і Худоліївський. Курінь складався з сорока козаків та підростаючих молодиків було понад п'ятдесят, а всі інші були «абшитовані товариші»-відставні козаки.
Навколишніми землями, пастівниками, сінокосами, озерами і лісами худоліївці володіли зі згоди кошового отамана Січі, а пізніше з дозволу Лубенської полкової канцелярії. Коли Лукімську сотню ліквідували, худоліївський курінь приписали до Горошинської сотні Лубенського полку.
1649 року Лубенський полк було ліквідовано, а землі розійшлися між Миргородським і полками. Худоліївський курінь на той час відносився до Миргородського полку.
1658 року знову утворили Лубенський полк, який проіснував до 1782 року. У його складі був і Худоліївський курінь Горошинської сотні.
Хутір Худоліївка і степ Строкачі було жалувано лубенському полковнику Леонтію Свічці.
На початку 18 століття, коли Леонтій Свічка помер, гетьман Іван Мазепа призначив полковником Лубенського полку Дмитра Зеленського. Новий лубенський полковник забажав мати ще й у Посуллі кілька своїх сіл, у тому числі Худоліївку, Карпилівку і Строкачівський степ.
Курінь худоліївських козаків очолював отаман вже четвертого покоління з роду Худолія і теж Карпо Худолій. Він зустрів загін, прибувший до села від Зеленського. На той час лубенського полковника дуже цікавило те по якому праву в цьому краю мешкають худоліївці. А дозвіл, як запевнив курінний отаман, був від кошового отамана Запорізьської Січі. Приїзджі наполягали на тому, що ці землі є власністю полковника Зеленського. Карпо зажадав, щоб прибулі показали такого указу. Доки йшла суперечка з усіх дворів на допомогу отаману вже поспішали озброєні козаки і ставали рядами за спиною у свого отамана. Отаман прибулих, враз оцінивши становище в якому вони опинилися, перевів розмову на м'якші тони і велів загону удалитися назад. Натомість пообіцяв, що приїде знову, але з необхідними на це документами.
Худоліївці зрозуміли, що відтепер лубенський полковник буде намагатися різними шляхами довести, що ці землі і село є його власністю. Ось чому вирішили відіслати свою делегацію до Глухова і відстоювати свої права на землі та село. Наступного дня загін в складі Худолія, Поривая, Вакуленка, Головка і Гайдука вирушили в дорогу до міста Глухів. У них був тільки писаний документ ще кошовим Запорожської Січі.
Разом з посланцями Худоліївка до Глухова прибули і канцеляристи Лубенського полку. Справу худоліївців розглядали цілий день і врешті довелось вирішити її на користь громади Худоліївка. Про що делегація села одержала відповідний папір.
Писар Лубенського полку був дуже засмучений і навіть не хотів повертатись до Лубен. та йому досвідчені казуїсти порадили переглянути перелік всіх маєтностей, що зазначені у виданому папері, знайти там вагому зачіпку і затіяти суд, який буде на боці полковника.
Даний худоліївцям документ переглядали різні фахівці і знавці Посулля. Нарешті вони знайшли, що одне озеро не було вписане до переліку володінь Худоліївської громади. Вирішили також переміряти весь ліс, щоб виявити лишки.
Судова тяганина з приводу зазіхань Зеленського на худоліївські землі і село тривала роки. Отже злощасне озеро, за яке йшла судова тяганина, отримала назву Судебське. Справу тимчасово довелося припинити, бо в Україну прийшли шведські війська. Мазепа повів свої полки на з'єднання із шведами, а з ним пішов і полковник Зеленський і там згинув. Дружина ж його була засуджена до заслання, але за деякими відомостями ще залишалася в Глухові у 1712 році.
Наступником Зеленського був призначений у 1710 році Василь Савич. Новий полковник був набагато розумнішим за свого попередника. Пробувши на цій посаді всього 4 роки, він домігся від царського уряду, як учасник Полтавської битви, отримати указ на володіння селами Худоліївка, Карпилівка (придбана за універсалом 15 травня 1714 року), Хорошки, Пуленці і величезний Строкачівський степ. Проти царського указу навіть гетьманська канцелярія не змогла нічого вдіяти. Козакам виділили по п'ять-шість десятин землі і по дві сотих лісу. За худоліївцями також закріпили невеликі пастівники, сінокоси та озеро Синебокове. Все інше стало належати полковнику Василю Савичу. Поскільки володіти Худоліївкою Василь Савич міг тільки при наявності посполитого населення, допускають, що значна частина населення Худоліївка все ж була переселена на степ Строкачі, де і виникло нове поселення. Після смерті Василя Савича всі його маєтности перейшли під управління його дружини з синами. Щоб не мати претендентів на свої володіння вдова Савича домоглася підтвердження універсалом у 1715 році від гетьмана Скоропадського на всі свої володіння.
Після смерті матері, полковникові сини бунчукові товариші продали спочатку Хорошки і Пулинці за 1500 крб., а в 1735 році і Худоліївку із Строкачами бандуристу Григорію Любистку за 2600 крб., а самі виїхали до Петербурга. 1743 року придворний бандурист був «пожалован в дворяне». Тепер вже чиновний бандурист продовжував скуповувати різні маєтки на рідній Лубенщині. Менше ніж за 20 років Любисток-Черкасин перетворився на багатого поміщика.
По його смерті розпорядником маєтку став його друг Марко Федорович Полторадський (1725—1795 рр.), а потім продав село секунд-майору І. Боярському і натомість купив собі великий клин степу перед Хоролом.
На місці старого села була збудована невелика капличка на найвищому пагорбі. Старожили також стверджують, що на території початкового поселення на місці проживання Тарасенко був керамічний завод. На жаль досі розкопок ніхто не проводив.
Як і в 16 столітті то так і в наступні століття населення Худоліївка в основному займалося землеробством та скотарством. Природно так склалося, що скотарство для населення було набагато вигіднішим від землеробства і цьому сприяли природні чинники. Землі навколо Худоліївка були в більшості солончакуваті, малородючі, а інколи і супіщані. А от пасовищ та сінокосів худоліївці мали вдосталь. Тай до того навколо одні болота та озера в яких сила силенна різної риби. І для будівництва матеріалів хватало вдосталь. Це і очерет, і ліс, і глина та пісок. За переказами на території старого села було до 50 хат.
До першої половини 20 століття зустрічалися навколо Худоліївка окремі поселення-хутори. Їх заселяли вихідці із Худоліївка. Тепер за назвами хуторів названі навколишні урочище, де знаходились ці хутори: Великі і Малі Лисенки. Селилися люди також і біля Судебського. Це був куток Гайдуків.
На території сучасної Худоліївської сільської ради існувало 3 колгоспи.
Репресовані радянською владою односельці
1. Батва (Ботва) Герасим Іванович — 1879 року народження, Полтавська обл. с. Худоліївка Семенівського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, останнє місце проживання: с. Горошине Семенівського р-ну, освіта: середня духовна, останнє місце роботи: Священик, Заарештований 7 вересня 1937 р. Утримувався у в'язниці м. Кременчук. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна.
2. Даценко Микола Петрович — 1920 року народження, Полтавська обл. с. Худоліївка Семенівського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, останнє місце проживання: с. Горошине Семенівського р-ну, освіта: освіта середня, останнє місце роботи: Командир роти 27 окремого учбового танкового батальйону, Заарештований 28 жовтня 1942 р., Засуджений Військовим трибуналом Свердловського гарнізону 22 грудня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років.
3. Гроза Харитон Михайлович — 1903 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Савинці Оржицького р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, освіта: освіта вища педагогічна, останнє місце проживання: Полтавська обл. с. Худоліївка Семенівського р-ну, останнє місце роботи: Вчитель, Заарештований 16 січня 1934 р., Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3 років позбавлення волі умовно.
Населення
За переписом 1781 року у Худоліївці Горошинської сотні Лубенського полку було вже 174 хати, з них виборних козаків було 108 хат, козаків-підпомічників — 9, посполитих різночинців та козачих підсусідків — 57. А вже на 1787 рік село належало до Хорольського повіту і мало 693 душі.
У середині 19 століття Худоліївка була вже волосним центром. За ревізією 1859 року у селі вже було сільське та волосне управління. Худоліївка налічувала 257 дворів, у яких проживало 1758 жителів. На цей час у Худоліївці уже існувало парафіяльне училище. Це була початкова двокласна школа. До складу Худоліївської волості входили сільські громади: Худоліївська, Наріжнянська, Єнківська, Горошинська та Криворудська. В них налічувалося 5863 чоловіки, в тому числі козаків — 4942 та селян 922 чоловіки.
За свідоцтвом 1863 року Худоліївка вже мала 2039 жителів, а в 1885 році — 2130 жителів, 306 козацьких господарств, 6 державних селян, 25 селян-власників і 12 міщан.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530858, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 256 виборців, явка 71,09%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,33%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,77%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,69%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Фахраддін Мухтаров (самовисування) — 40,68%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 22,03%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 10,73%.
Побут
Як і в усьому Посуллі для будівництва хат робили заміс і викладали стіни. Зводили стіни і на сохах. У такому випадку плели ліси, або в'язали очерет в кулики, а потім змазували з обох боків глиною. Крили хати очеретом або ситнягом, а бувало і житньою соломою. Покрівля була чотирискатною. Прості люди робили невеличкі хати, які складалися із однієї кімнати, чулана і сіней. Біля входу у кімнату розташовувалася піч. Впродовж стіни довга широка лава. Між піччю і торцовою стіною був піл, тут спала вся родина. У кімнаті було одне чи два вікна.
Господарські будівлі — сараї, хлівці, кошари теж зводили з глини чи плели з лози. Для зберігання сіна будували клуні. Серед двору зводили комори для зберігання різного збіжжя. Вікон тут не робили, лише під стелею душник і маленьке віконце. Городину зберігали у погребі. Це звичайна яма накрита очеретом чи гілками і насипана землею. Пізніше для задоволення власних потреб багатші господарі почали будувати млини-вітряки.
Пам'ятки
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
Джерела
При написанні історії села велику роль відіграли твори земляків Євгена Бутенка та С. Бойка, розповіді односельців, сприяння Ярошенка В. М..
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (жовтень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Hudoliyivka Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2011 Hudoli yivka selo v Ukrayini v Obolonskij silskij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 350 osib Kolishnij centr Hudoliyivskoyi silskoyi radi selo Hudoliyivka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Obolonska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 16 st Naselennya 350 Poshtovij indeks 38210 Telefonnij kod 380 5341 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 45 24 pn sh 32 54 49 sh d 49 75667 pn sh 32 91361 sh d 49 75667 32 91361 Koordinati 49 45 24 pn sh 32 54 49 sh d 49 75667 pn sh 32 91361 sh d 49 75667 32 91361 Serednya visota nad rivnem morya 86 m Vodojmi ozero Sudebske nepodalik protikaye richka Sula Vidstan do rajonnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Veselij Podil Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 30 km Misceva vlada Karta Hudoliyivka Hudoliyivka Mapa Hudoliyivka u VikishovishiGeografiyaSelo Hudoliyivka znahoditsya za 5 km vid livogo berega richki Sula na krayu velikogo bolota v yakomu bagato ozer v tomu chisli ozera Semibokove Hudoliyivske Krive ta Chirkove Na vidstani 2 5 km roztashovani sela Matviyivka Strokachi ta Lazki Lubenskij rajon Nepodalik sela roztashovanij lis u lisi takozh ye ozero Sudebske Teritoriyi zaneseni do zakaznika Rogoziv Kutok i vvazhayutsya odnimi z najchistishih v Ukrayini V perspektivi na bazi zakaznika planuyetsya stvoriti derzhavnij zapovidnik Pohodzhennya nazviIstoriya sela za deyakimi perekazami rozpochinayetsya u 16 stolitti koli vnaslidok povstannya pid provodom Severina Nalivajka syudi pereselilisya chi to brati chi ni troye kozakiv Hudolij Matvij ta Musij Na yihnyu chest i bulo nazvano troye roztashovanih odne bilya odnogo sil Hudoliyivka Matviyivka ta Musiyivka Najbilshim dovgij chas zalishalosya selo kozaka Hudoliya Isnuye takozh versiya pro te sho lyudyam zhilosya duzhe pogano tobto hudo sho i posluguvalo podalshoyu nazvoyu dlya sela ArhitekturaU seli ye derev yana cerkva viniknennya yakoyi datuyetsya 1888 rokom OsvitaU seli bulo tri shkoli do yakih u peredvoyennij period shodilisya diti z bagatoh shkil Najnovisha zbudovana u 1990 roci Kilkist uchniv stanom na 2008 rik vsogo navsogo 42 uchnya sho znachno pogirshuye stan shkoli vidnosno inshih shkil rajonu U 1986 roci na bazi Hudoliyivskoyi ZOSh bulo zasnovane shkilne lisnictvo kerivnik Kozlov Mikola Ivanovich Chlenami lisnictva ye vsi uchni shkoli provoditsya proforiyentacijna robota z inshimi shkolami Chleni shkilnogo lisnictva neodnorazovo stavali prizerami oblasnih ta rajonnih konkursiv Silski goloviNini silskim golovoyu ye Demidchenko Vasil Mikolajovich IstoriyaIstorichni procesi 16 17 stolittya protikali u Posulli v nadzvichajno skladnih suspilno politichnih umovah Oslableni ta spustosheni zemli mongolo tatarskoyu navaloyu pidpali pid vladu litovskih ta polskih magnativ Pislya Lyublinskoyi uniyi vse Posullya uvijshlo do skladu Rechi Pospolitoyi Knyazivskij rid tatarskogo pohodzhennya Glinskih otrimav zemli na Pereyaslavshini i Sivershini Glinski volodili nimi do pochatku 16 stolittya Potim Borispilsku volost i pustosh pustinyu Goroshin z basejnom richki Sliporod bulo viddano Zholkevskim Pustinyami Polsha nazivala teritoriyi yaki buli zaseleni i osvoyeni ukrayinskimi selyanami i kozakami Za legendoyu selo zasnuvali tri selyanina vtikacha Hudolij Musij ta Matvij Ale oznajomivshis iz istoriyeyu navkolishnih sil Musiyivka ta Matviyivka ta spirayuchis na deyaki dokumentalni ta hudozhni tvori staye zrozumilishim sho doli Hudoliyivka ta Musiyivki chimos podibni Adzhe tam i tam ye stari poselennya yaki znahodilisya na ostrovah pomizh neprohidnih bolit a otzhe i ye faktom te sho zaselili yih ti hto vid kogos hovavsya A ot shodo Matviyivki to ce poselennya vvazhayetsya kozackim viselkom A posilyalisya tut kozaki iz Lukomlskoyi forteci za chasiv Getmanshini ta isnuvannya Lubenskogo polku Shopravda nazvano jogo na chest odnogo iz sotnikiv Lukomlskoyi sotni a otzhe i selo kozacke Lubenskij polk buv utvorenij 1648 roku skladavsya iz 12 ti soten Sered nih bula i Lukimska sotnya do neyi vhodilo bilshe desyati kureniv a sered nih i Hudoliyivskij Kurin skladavsya z soroka kozakiv ta pidrostayuchih molodikiv bulo ponad p yatdesyat a vsi inshi buli abshitovani tovarishi vidstavni kozaki Navkolishnimi zemlyami pastivnikami sinokosami ozerami i lisami hudoliyivci volodili zi zgodi koshovogo otamana Sichi a piznishe z dozvolu Lubenskoyi polkovoyi kancelyariyi Koli Lukimsku sotnyu likviduvali hudoliyivskij kurin pripisali do Goroshinskoyi sotni Lubenskogo polku 1649 roku Lubenskij polk bulo likvidovano a zemli rozijshlisya mizh Mirgorodskim i polkami Hudoliyivskij kurin na toj chas vidnosivsya do Mirgorodskogo polku 1658 roku znovu utvorili Lubenskij polk yakij proisnuvav do 1782 roku U jogo skladi buv i Hudoliyivskij kurin Goroshinskoyi sotni Hutir Hudoliyivka i step Strokachi bulo zhaluvano lubenskomu polkovniku Leontiyu Svichci Na pochatku 18 stolittya koli Leontij Svichka pomer getman Ivan Mazepa priznachiv polkovnikom Lubenskogo polku Dmitra Zelenskogo Novij lubenskij polkovnik zabazhav mati she j u Posulli kilka svoyih sil u tomu chisli Hudoliyivku Karpilivku i Strokachivskij step Kurin hudoliyivskih kozakiv ocholyuvav otaman vzhe chetvertogo pokolinnya z rodu Hudoliya i tezh Karpo Hudolij Vin zustriv zagin pribuvshij do sela vid Zelenskogo Na toj chas lubenskogo polkovnika duzhe cikavilo te po yakomu pravu v comu krayu meshkayut hudoliyivci A dozvil yak zapevniv kurinnij otaman buv vid koshovogo otamana Zaporizskoyi Sichi Priyizdzhi napolyagali na tomu sho ci zemli ye vlasnistyu polkovnika Zelenskogo Karpo zazhadav shob pribuli pokazali takogo ukazu Doki jshla superechka z usih dvoriv na dopomogu otamanu vzhe pospishali ozbroyeni kozaki i stavali ryadami za spinoyu u svogo otamana Otaman pribulih vraz ocinivshi stanovishe v yakomu voni opinilisya pereviv rozmovu na m yakshi toni i veliv zagonu udalitisya nazad Natomist poobicyav sho priyide znovu ale z neobhidnimi na ce dokumentami Hudoliyivci zrozumili sho vidteper lubenskij polkovnik bude namagatisya riznimi shlyahami dovesti sho ci zemli i selo ye jogo vlasnistyu Os chomu virishili vidislati svoyu delegaciyu do Gluhova i vidstoyuvati svoyi prava na zemli ta selo Nastupnogo dnya zagin v skladi Hudoliya Porivaya Vakulenka Golovka i Gajduka virushili v dorogu do mista Gluhiv U nih buv tilki pisanij dokument she koshovim Zaporozhskoyi Sichi Razom z poslancyami Hudoliyivka do Gluhova pribuli i kancelyaristi Lubenskogo polku Spravu hudoliyivciv rozglyadali cilij den i vreshti dovelos virishiti yiyi na korist gromadi Hudoliyivka Pro sho delegaciya sela oderzhala vidpovidnij papir Pisar Lubenskogo polku buv duzhe zasmuchenij i navit ne hotiv povertatis do Luben ta jomu dosvidcheni kazuyisti poradili pereglyanuti perelik vsih mayetnostej sho zaznacheni u vidanomu paperi znajti tam vagomu zachipku i zatiyati sud yakij bude na boci polkovnika Danij hudoliyivcyam dokument pereglyadali rizni fahivci i znavci Posullya Nareshti voni znajshli sho odne ozero ne bulo vpisane do pereliku volodin Hudoliyivskoyi gromadi Virishili takozh peremiryati ves lis shob viyaviti lishki Sudova tyaganina z privodu zazihan Zelenskogo na hudoliyivski zemli i selo trivala roki Otzhe zloshasne ozero za yake jshla sudova tyaganina otrimala nazvu Sudebske Spravu timchasovo dovelosya pripiniti bo v Ukrayinu prijshli shvedski vijska Mazepa poviv svoyi polki na z yednannya iz shvedami a z nim pishov i polkovnik Zelenskij i tam zginuv Druzhina zh jogo bula zasudzhena do zaslannya ale za deyakimi vidomostyami she zalishalasya v Gluhovi u 1712 roci Nastupnikom Zelenskogo buv priznachenij u 1710 roci Vasil Savich Novij polkovnik buv nabagato rozumnishim za svogo poperednika Probuvshi na cij posadi vsogo 4 roki vin domigsya vid carskogo uryadu yak uchasnik Poltavskoyi bitvi otrimati ukaz na volodinnya selami Hudoliyivka Karpilivka pridbana za universalom 15 travnya 1714 roku Horoshki Pulenci i velicheznij Strokachivskij step Proti carskogo ukazu navit getmanska kancelyariya ne zmogla nichogo vdiyati Kozakam vidilili po p yat shist desyatin zemli i po dvi sotih lisu Za hudoliyivcyami takozh zakripili neveliki pastivniki sinokosi ta ozero Sinebokove Vse inshe stalo nalezhati polkovniku Vasilyu Savichu Poskilki voloditi Hudoliyivkoyu Vasil Savich mig tilki pri nayavnosti pospolitogo naselennya dopuskayut sho znachna chastina naselennya Hudoliyivka vse zh bula pereselena na step Strokachi de i viniklo nove poselennya Pislya smerti Vasilya Savicha vsi jogo mayetnosti perejshli pid upravlinnya jogo druzhini z sinami Shob ne mati pretendentiv na svoyi volodinnya vdova Savicha domoglasya pidtverdzhennya universalom u 1715 roci vid getmana Skoropadskogo na vsi svoyi volodinnya Pislya smerti materi polkovnikovi sini bunchukovi tovarishi prodali spochatku Horoshki i Pulinci za 1500 krb a v 1735 roci i Hudoliyivku iz Strokachami banduristu Grigoriyu Lyubistku za 2600 krb a sami viyihali do Peterburga 1743 roku pridvornij bandurist buv pozhalovan v dvoryane Teper vzhe chinovnij bandurist prodovzhuvav skupovuvati rizni mayetki na ridnij Lubenshini Menshe nizh za 20 rokiv Lyubistok Cherkasin peretvorivsya na bagatogo pomishika Po jogo smerti rozporyadnikom mayetku stav jogo drug Marko Fedorovich Poltoradskij 1725 1795 rr a potim prodav selo sekund majoru I Boyarskomu i natomist kupiv sobi velikij klin stepu pered Horolom Na misci starogo sela bula zbudovana nevelika kaplichka na najvishomu pagorbi Starozhili takozh stverdzhuyut sho na teritoriyi pochatkovogo poselennya na misci prozhivannya Tarasenko buv keramichnij zavod Na zhal dosi rozkopok nihto ne provodiv Yak i v 16 stolitti to tak i v nastupni stolittya naselennya Hudoliyivka v osnovnomu zajmalosya zemlerobstvom ta skotarstvom Prirodno tak sklalosya sho skotarstvo dlya naselennya bulo nabagato vigidnishim vid zemlerobstva i comu spriyali prirodni chinniki Zemli navkolo Hudoliyivka buli v bilshosti solonchakuvati malorodyuchi a inkoli i supishani A ot pasovish ta sinokosiv hudoliyivci mali vdostal Taj do togo navkolo odni bolota ta ozera v yakih sila silenna riznoyi ribi I dlya budivnictva materialiv hvatalo vdostal Ce i ocheret i lis i glina ta pisok Za perekazami na teritoriyi starogo sela bulo do 50 hat Do pershoyi polovini 20 stolittya zustrichalisya navkolo Hudoliyivka okremi poselennya hutori Yih zaselyali vihidci iz Hudoliyivka Teper za nazvami hutoriv nazvani navkolishni urochishe de znahodilis ci hutori Veliki i Mali Lisenki Selilisya lyudi takozh i bilya Sudebskogo Ce buv kutok Gajdukiv Na teritoriyi suchasnoyi Hudoliyivskoyi silskoyi radi isnuvalo 3 kolgospi Represovani radyanskoyu vladoyu odnoselci1 Batva Botva Gerasim Ivanovich 1879 roku narodzhennya Poltavska obl s Hudoliyivka Semenivskogo r nu nacionalnist ukrayinec socialne pohodzhennya iz selyan ostannye misce prozhivannya s Goroshine Semenivskogo r nu osvita serednya duhovna ostannye misce roboti Svyashenik Zaareshtovanij 7 veresnya 1937 r Utrimuvavsya u v yaznici m Kremenchuk Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Harkivskoyi obl 29 30 veresnya 1937 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do rozstrilu z konfiskaciyeyu majna 2 Dacenko Mikola Petrovich 1920 roku narodzhennya Poltavska obl s Hudoliyivka Semenivskogo r nu nacionalnist ukrayinec socialne pohodzhennya iz selyan ostannye misce prozhivannya s Goroshine Semenivskogo r nu osvita osvita serednya ostannye misce roboti Komandir roti 27 okremogo uchbovogo tankovogo bataljonu Zaareshtovanij 28 zhovtnya 1942 r Zasudzhenij Vijskovim tribunalom Sverdlovskogo garnizonu 22 grudnya 1942 r za st 58 10 ch 2 KK RRFSR do 10 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu v pravah na 5 rokiv 3 Groza Hariton Mihajlovich 1903 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl s Savinci Orzhickogo r nu nacionalnist ukrayinec socialne pohodzhennya iz selyan osvita osvita visha pedagogichna ostannye misce prozhivannya Poltavska obl s Hudoliyivka Semenivskogo r nu ostannye misce roboti Vchitel Zaareshtovanij 16 sichnya 1934 r Zasudzhenij Sudovoyu trijkoyu pri Kolegiyi DPU USRR 26 lyutogo 1934 r za st 54 10 KK URSR do 3 rokiv pozbavlennya voli umovno NaselennyaZa perepisom 1781 roku u Hudoliyivci Goroshinskoyi sotni Lubenskogo polku bulo vzhe 174 hati z nih vibornih kozakiv bulo 108 hat kozakiv pidpomichnikiv 9 pospolitih riznochinciv ta kozachih pidsusidkiv 57 A vzhe na 1787 rik selo nalezhalo do Horolskogo povitu i malo 693 dushi U seredini 19 stolittya Hudoliyivka bula vzhe volosnim centrom Za reviziyeyu 1859 roku u seli vzhe bulo silske ta volosne upravlinnya Hudoliyivka nalichuvala 257 dvoriv u yakih prozhivalo 1758 zhiteliv Na cej chas u Hudoliyivci uzhe isnuvalo parafiyalne uchilishe Ce bula pochatkova dvoklasna shkola Do skladu Hudoliyivskoyi volosti vhodili silski gromadi Hudoliyivska Narizhnyanska Yenkivska Goroshinska ta Krivorudska V nih nalichuvalosya 5863 choloviki v tomu chisli kozakiv 4942 ta selyan 922 choloviki Za svidoctvom 1863 roku Hudoliyivka vzhe mala 2039 zhiteliv a v 1885 roci 2130 zhiteliv 306 kozackih gospodarstv 6 derzhavnih selyan 25 selyan vlasnikiv i 12 mishan PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530858 roztashovana u primishenni silskoyi radi Rezultati zareyestrovano 256 viborciv yavka 71 09 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 33 33 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 19 77 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 14 69 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Fahraddin Muhtarov samovisuvannya 40 68 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 22 03 za Kostyantina Ishejkina samovisuvannya 10 73 PobutYak i v usomu Posulli dlya budivnictva hat robili zamis i vikladali stini Zvodili stini i na sohah U takomu vipadku pleli lisi abo v yazali ocheret v kuliki a potim zmazuvali z oboh bokiv glinoyu Krili hati ocheretom abo sitnyagom a buvalo i zhitnoyu solomoyu Pokrivlya bula chotiriskatnoyu Prosti lyudi robili nevelichki hati yaki skladalisya iz odniyeyi kimnati chulana i sinej Bilya vhodu u kimnatu roztashovuvalasya pich Vprodovzh stini dovga shiroka lava Mizh pichchyu i torcovoyu stinoyu buv pil tut spala vsya rodina U kimnati bulo odne chi dva vikna Gospodarski budivli sarayi hlivci koshari tezh zvodili z glini chi pleli z lozi Dlya zberigannya sina buduvali kluni Sered dvoru zvodili komori dlya zberigannya riznogo zbizhzhya Vikon tut ne robili lishe pid steleyu dushnik i malenke vikonce Gorodinu zberigali u pogrebi Ce zvichajna yama nakrita ocheretom chi gilkami i nasipana zemleyu Piznishe dlya zadovolennya vlasnih potreb bagatshi gospodari pochali buduvati mlini vitryaki Pam yatkiDokladnishe Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Poltavska oblast Semenivskij rajon Arhistratigo Mihajlivska cerkvaPrimitki Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 25 lyutogo 2020 DzherelaPri napisanni istoriyi sela veliku rol vidigrali tvori zemlyakiv Yevgena Butenka ta S Bojka rozpovidi odnoselciv spriyannya Yaroshenka V M Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2011