Хуан О'Горман (ісп. Juan O'Gorman 6 липня, 1905, Койоакан — 17 січня, 1982, Мехіко) — мексиканський художник, мозаїчист, архітектор 20 століття. Професор Національного політехнічного інституту у Мехіко.
Хуан О'Горман | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Juan O'Gorman | ||||
При народженні | Juan O'Gorman | |||
Народження | 6 червня 1905 Койоакан, південне передмістя Мехіко | |||
Смерть | 17 січня 1982 (76 років) | |||
Мехіко (повішення[1]) | ||||
Поховання | Ротонда видатних діячів | |||
Національність | мексиканець ірландського походження | |||
Країна | Мексика | |||
Жанр | живопис, мозаїка, архітектура | |||
Навчання | Академія Сан Карлос, | |||
Діяльність | художник, архітектор | |||
Напрямок | реалізм, модернізм | |||
Роки творчості | 1925–1980 | |||
Вплив | Дієго Рівера | |||
Твори | проекти 20 варіантів шкіл, Банк Мексики (реконструкція), стінописи в аеропорту столиці (не збережені), фрески в замку Чапультепек, Бібліотека Національного незалежного університету Мексики | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], d і Далласький музей мистецтв | |||
Нагороди | d (1972) | |||
| ||||
Хуан О'Горман у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Батько — Сесіл Кроуфорд О'Горман, ірландець, емігрант, художник за фахом. Звідси неіспанське прізвище майбутнього архітектора і художника.
Освіта і початок праці архітектором
З 1920 року він вивчав архітектуру у Академії Сан Карлос при Національному незалежному університеті. По закінченні академії розпочав працювати архітектором. 1932 року тодішній міністр освіти Нарсіссо Бассольс призначив молодого архітектора керівником архітектурного бюро Міністерства народної освіти. Під час праці в архітектурному бюро О'Горман виконав близько 26 проектів варіантів шкіл. Проекти були реалізовані.
Серед помітних замов 1930-х рр. проект будинку і студій для мексиканських художників Дієго Рівера та Фріди Кало з його майже символічним мостом. Архітектор початково працював у невиразному, надто спрощеному і геометризованому стилі.
Нові споруди Національного університету
Вже на етапі проектування майбутнє університетське містечко замислювали як єдиний функціонально-технічний і художній ансамбль. Низка видатних творців, що вже вибороли високий авторитет в національному мистецтві, була запрошена на працю вже на етапі первісного проектування, серед них Дієго Рівера, Хуан О'Горман, Чавес Морадо, Сікейрос. Згодом до проекту приєднали низку архітекторів, що збільшило бригаду до ста осіб. Ансамбль запроектовано на плато Педрегаль де Сан-Ангель, що оточений з трьох боків вулканічними схилами і відкритий на столицю лише одним боком. Плато було покинутим і ніяк не використовувалось. Велетенської земельної ділянки вистачило як для створення приміщень для університетських факультетів (розрахованих на 30 000 студентів окрім викладачів), так і житловий масив на 15000 мешканців та споруду велетенського Олімпійського стадіону. Всі вони вибудовані на різних рівнях-терасах і практично нанизані на Панамериканску автостраду, що перетинає містечко. Будівничі попіклувались про створення газонів і парків, котрі вкрили всю вільну від забудови територію.
Двома домінатами комплекса стануть споруда медичного центра та університетська бібліотека з висотним книгосховищем.
Не припинялись дискусії щодо проекта, але обирались лише функціональні і економічні форми залізобетонної архітектури. Тому проект О'Гормана у вигляді індіанської піраміди (вкритої мозаїками), анахронічний, надто архаїзований, відкинули. Натомість йому віддали у роботу споруду університетської бібліотеки. Акцентом бібліотечної споруди стало приміщення книгосховища без вікон, для котрого не було потрібно натурального освітлення. Всі чотири фасади споруди Хуан О'Горман прикрасив багатоколірними мозаїками на символічно-індіанські теми. Додатками були фасади з облицюванням місцевим сіро-синім і червоним вулканічним каменем, досить легким у обробці сучасними механізмами. Було використано 25 відтінків натурального каменю для мозаїк, що перетворило споруду книгосховища на архітектурну коштовність. Бібліотечна споруда на пологому схилі пагорба перетворилась на архітектурну домінанту ансамблю, розташовану на головній площі Ректората.
Будинок-піраміда
Хуан О'Горман таки повернеться до використання піраміди в сучасній йому архітектурі. Він отримав замову від Дієго Рівери на споруду для розташування колекції творів індіанського мистецтва. Виникла чудернацька споруда у вигляді стилізованого індіанського храму доколумбової доби з місцевого каменю, але з великими вікнами (небаченими в індіанській архітектурі)і сучасними комунікаціями. Нині будинок-піраміда використовується як музей.
Ще більшою грою з архітектурними і природними формами був власний будинок архітектора, розташований в натуральній печері.
Смерть
В останні роки життя Хуан О'Горман мав хворобу серця. За припущеннями мав також ускладнення у формі депресії. Він покінчив життя самогубством.
Вибрані твори
- Стінопис бібліотеки в Ацкапотцалько (район Мехіко), 1931
- Двадцять варіантів проектів шкіл, до 1935
- Будинок Сесілії О
- Банк Мексики (реконструкція)
- фрески в замку Чапультепек
- Ліна Кокрел театр, Мозаїка на фасаді «Дві цивілізації в Латинській Америці»
- Фреска в бібліотеці Гертруди Боканегра, місто Пацкуаро, 1940
- стінописи в першому аеропорту столиці (не збережені), до 1938
- Будинок Дієго Рівери та Фріди Калло
- Бібліотека Національного незалежного університету Мехіко, 1949–1953
- Споруда медичного факультету Національного незалежного університету Мехіко
- Мозаїка на споруді Міністерства зв'язку, Мехіко, 1952–1957
- Власний будинок у Мехіко
Галерея обраних творів
- Будинок художників Дієго Рівера та Фріди Калло з його майже символічним мостом
- Книгосховище бібліотеки Національого незалежного університету, мозаїки Хуана О'Гормана.
-
Джерела
Зовнішні зображення | |
---|---|
Автопортрет О'Гормана, 1950 р.,Музей сучасного мистецтва, Мехіко. |
- Жадова Л. А. «Монументальная живопись Мексики». — М.: Искусство, 1965
- Prampolini, Ida Rodríguez (1983). Juan O'Gorman, arquitecto y pintor. México: UNAM-Instituto de Investigaciones Estéticas.
- Burian, Edward R. (1997). «The Architecture of Juan O'Gorman: Dichotomy and Drift». Modernity and the Architecture of Mexico. Austin, Texas: University of Texas Press. .
- O'Gorman. México: Grupo Financiero Bital. 1999.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хуан О'Горман
Див. також
- Мистецтво Мексики
- Культура доколумбової Америки
- Мексиканська революція
- Дієго Рівера
- Узагальнення в малюванні
- Бароко
- Монументальний живопис Мексики 20 століття
- https://elpais.com/cultura/2013/03/22/actualidad/1363980562_541976.html
- http://www.moma.org/collection/works/80327
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Huan O Gorman isp Juan O Gorman 6 lipnya 1905 Kojoakan 17 sichnya 1982 Mehiko meksikanskij hudozhnik mozayichist arhitektor 20 stolittya Profesor Nacionalnogo politehnichnogo institutu u Mehiko Huan O Gormanisp Juan O GormanPri narodzhenniJuan O GormanNarodzhennya6 chervnya 1905 1905 06 06 Kojoakan pivdenne peredmistya MehikoSmert17 sichnya 1982 1982 01 17 76 rokiv Mehiko povishennya 1 PohovannyaRotonda vidatnih diyachivNacionalnistmeksikanec irlandskogo pohodzhennyaKrayina MeksikaZhanrzhivopis mozayika arhitekturaNavchannyaAkademiya San Karlos Diyalnisthudozhnik arhitektorNapryamokrealizm modernizmRoki tvorchosti1925 1980VplivDiyego RiveraTvoriproekti 20 variantiv shkil Bank Meksiki rekonstrukciya stinopisi v aeroportu stolici ne zberezheni freski v zamku Chapultepek Biblioteka Nacionalnogo nezalezhnogo universitetu MeksikiBatkodBrati sestridRoboti v kolekciyiHudozhnij institut Chikago Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 2 d i Dallaskij muzej mistectvNagorodid 1972 Huan O Gorman u VikishovishiZhittyepisBatko Sesil Krouford O Gorman irlandec emigrant hudozhnik za fahom Zvidsi neispanske prizvishe majbutnogo arhitektora i hudozhnika Osvita i pochatok praci arhitektoromZ 1920 roku vin vivchav arhitekturu u Akademiyi San Karlos pri Nacionalnomu nezalezhnomu universiteti Po zakinchenni akademiyi rozpochav pracyuvati arhitektorom 1932 roku todishnij ministr osviti Narsisso Bassols priznachiv molodogo arhitektora kerivnikom arhitekturnogo byuro Ministerstva narodnoyi osviti Pid chas praci v arhitekturnomu byuro O Gorman vikonav blizko 26 proektiv variantiv shkil Proekti buli realizovani Sered pomitnih zamov 1930 h rr proekt budinku i studij dlya meksikanskih hudozhnikiv Diyego Rivera ta Fridi Kalo z jogo majzhe simvolichnim mostom Arhitektor pochatkovo pracyuvav u neviraznomu nadto sproshenomu i geometrizovanomu stili Novi sporudi Nacionalnogo universitetuVzhe na etapi proektuvannya majbutnye universitetske mistechko zamislyuvali yak yedinij funkcionalno tehnichnij i hudozhnij ansambl Nizka vidatnih tvorciv sho vzhe viboroli visokij avtoritet v nacionalnomu mistectvi bula zaproshena na pracyu vzhe na etapi pervisnogo proektuvannya sered nih Diyego Rivera Huan O Gorman Chaves Morado Sikejros Zgodom do proektu priyednali nizku arhitektoriv sho zbilshilo brigadu do sta osib Ansambl zaproektovano na plato Pedregal de San Angel sho otochenij z troh bokiv vulkanichnimi shilami i vidkritij na stolicyu lishe odnim bokom Plato bulo pokinutim i niyak ne vikoristovuvalos Veletenskoyi zemelnoyi dilyanki vistachilo yak dlya stvorennya primishen dlya universitetskih fakultetiv rozrahovanih na 30 000 studentiv okrim vikladachiv tak i zhitlovij masiv na 15000 meshkanciv ta sporudu veletenskogo Olimpijskogo stadionu Vsi voni vibudovani na riznih rivnyah terasah i praktichno nanizani na Panamerikansku avtostradu sho peretinaye mistechko Budivnichi popikluvalis pro stvorennya gazoniv i parkiv kotri vkrili vsyu vilnu vid zabudovi teritoriyu Dvoma dominatami kompleksa stanut sporuda medichnogo centra ta universitetska biblioteka z visotnim knigoshovishem Ne pripinyalis diskusiyi shodo proekta ale obiralis lishe funkcionalni i ekonomichni formi zalizobetonnoyi arhitekturi Tomu proekt O Gormana u viglyadi indianskoyi piramidi vkritoyi mozayikami anahronichnij nadto arhayizovanij vidkinuli Natomist jomu viddali u robotu sporudu universitetskoyi biblioteki Akcentom bibliotechnoyi sporudi stalo primishennya knigoshovisha bez vikon dlya kotrogo ne bulo potribno naturalnogo osvitlennya Vsi chotiri fasadi sporudi Huan O Gorman prikrasiv bagatokolirnimi mozayikami na simvolichno indianski temi Dodatkami buli fasadi z oblicyuvannyam miscevim siro sinim i chervonim vulkanichnim kamenem dosit legkim u obrobci suchasnimi mehanizmami Bulo vikoristano 25 vidtinkiv naturalnogo kamenyu dlya mozayik sho peretvorilo sporudu knigoshovisha na arhitekturnu koshtovnist Bibliotechna sporuda na pologomu shili pagorba peretvorilas na arhitekturnu dominantu ansamblyu roztashovanu na golovnij ploshi Rektorata Budinok piramidaAnaguakalli muzej Anahuacalli Museum Huan O Gorman taki povernetsya do vikoristannya piramidi v suchasnij jomu arhitekturi Vin otrimav zamovu vid Diyego Riveri na sporudu dlya roztashuvannya kolekciyi tvoriv indianskogo mistectva Vinikla chudernacka sporuda u viglyadi stilizovanogo indianskogo hramu dokolumbovoyi dobi z miscevogo kamenyu ale z velikimi viknami nebachenimi v indianskij arhitekturi i suchasnimi komunikaciyami Nini budinok piramida vikoristovuyetsya yak muzej She bilshoyu groyu z arhitekturnimi i prirodnimi formami buv vlasnij budinok arhitektora roztashovanij v naturalnij pecheri SmertV ostanni roki zhittya Huan O Gorman mav hvorobu sercya Za pripushennyami mav takozh uskladnennya u formi depresiyi Vin pokinchiv zhittya samogubstvom Vibrani tvoriStinopis biblioteki v Ackapotcalko rajon Mehiko 1931 Dvadcyat variantiv proektiv shkil do 1935 Budinok Sesiliyi O Bank Meksiki rekonstrukciya freski v zamku Chapultepek Lina Kokrel teatr Mozayika na fasadi Dvi civilizaciyi v Latinskij Americi Freska v biblioteci Gertrudi Bokanegra misto Packuaro 1940 stinopisi v pershomu aeroportu stolici ne zberezheni do 1938 Budinok Diyego Riveri ta Fridi Kallo Biblioteka Nacionalnogo nezalezhnogo universitetu Mehiko 1949 1953 Sporuda medichnogo fakultetu Nacionalnogo nezalezhnogo universitetu Mehiko Mozayika na sporudi Ministerstva zv yazku Mehiko 1952 1957 Vlasnij budinok u MehikoGalereya obranih tvorivfreski v zamku ChapultepekStinopis v publichnij biblioteci Gertrudi Bokanegra misto Packuaro kolishnij palac Sv Avgustina Budinok hudozhnikiv Diyego Rivera ta Fridi Kallo z jogo majzhe simvolichnim mostom Knigoshovishe biblioteki Nacionalogo nezalezhnogo universitetu mozayiki Huana O Gormana DzherelaZovnishni zobrazhennyaAvtoportret O Gormana 1950 r Muzej suchasnogo mistectva Mehiko Zhadova L A Monumentalnaya zhivopis Meksiki M Iskusstvo 1965 Prampolini Ida Rodriguez 1983 Juan O Gorman arquitecto y pintor Mexico UNAM Instituto de Investigaciones Esteticas Burian Edward R 1997 The Architecture of Juan O Gorman Dichotomy and Drift Modernity and the Architecture of Mexico Austin Texas University of Texas Press ISBN 0 292 70852 1 O Gorman Mexico Grupo Financiero Bital 1999 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Huan O GormanDiv takozhMistectvo Meksiki Kultura dokolumbovoyi Ameriki Meksikanska revolyuciya Diyego Rivera Uzagalnennya v malyuvanni Baroko Monumentalnij zhivopis Meksiki 20 stolittyahttps elpais com cultura 2013 03 22 actualidad 1363980562 541976 html http www moma org collection works 80327