Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хуа́н Ка́рлос Онгані́а (ісп. Juan Carlos Onganía, *17 березня 1914 — †8 червня 1995) — аргентинський військовик, який фактично займав посаду президента Аргентини у 1966—1970 роках.
| Хуан Карлос Онганіа | |
|---|---|
 | |
| Президент Аргентини (de facto) | |
| 29 червня 1966 — 8 червня 1970 | |
| Попередник | Артуро Умберто Ільїя |
| Наступник | Роберто Левінгстон |
| Народився | 17 березня 1914[1][2][3] Маркос-Пас, Буенос-Айрес, Аргентина |
| Помер | 8 червня 1995[2][3] (81 рік) Буенос-Айрес, Аргентина |
| Похований | d |
| Відомий як | офіцер, політик |
| Країна | Аргентина |
| Alma mater | d |
| Політична партія | Фронт за патріотичну єдність |
| У шлюбі з | Марія Емілія Грін Урьєн |
| Професія | військовик |
| Звання | Армія Аргентини 1934–1970  (погон до 1991) Генерал-лейтенант |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди |  |
| Підпис |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Коли військовики скинули радикального президента Ільїю і замінили його на генерала Хуана Карлоса Онганію, вони перервали республіканський лад, що привело країну до насильства 1970-х і подальшої кризи.
Економічна та соціальна політика
Онганія хотів встановити в Аргентині патерналістську диктатуру за зразком іспанського Франсіско Франко. У той час коли попередні військові перевороти в Аргентині були спрямовані на створення тимчасового перехідного уряду військової хунти, Аргентинська революція на чолі з Онганіа була спрямована на створення нового політичного і соціального ладу, протиставляючи його ліберальній демократії та комунізму, які дозволили військовикам посісти провідні пости у політичному та фінансовому житті країни. Політолог Гільєрмо О'Доннелл назвав цей тип політичного режиму «авторитарно-бюрократичною державою», це стосувалось також і бразильського військового режиму (1964—1985), режимів Августо Піночета (починаючи з 1973 року) та Хуана Марії Бордаберрі в Уругваї.
Як військовий диктатор Онганіа призупинив діяльність політичних партій та провадив політику партисіпасіонізму, за якої представники різних зацікавлених груп, таких як промисловці, сільськогосподарські працівники тощо, формували комітети для консультацій з урядом. Тим не менше ці комітети призначав сам диктатор. Онганіа також призупинив чинність права на страйки. В економіці та соціальній галузі він дотримувався корпоратистських принципів.
Міністр економіки в уряді Онганіа оголосив про заморожування зарплатні (через 30 % інфляцію) та 40 % девальвацію, що вкрай негативно вплинуло на стан аргентинської економіки (зокрема сільського господарства) на користь іноземного капіталу. Крегер Васена також призупинив дію колективних трудових договорів, провів реформу в галузі видобутку корисних копалин, що призвело до появи часткової монополії державних підприємств у цій галузі, та підписав закон про висилку орендарів з країни у разі несплати орендної платні.
Політика у галузі культури та освіти
Правління Онганіа ознаменувало кінець автономії університетів, яку було встановлено в результаті університетської реформи 1918 року.
Менше ніж за місяць перебування на посту глави держави Онганіа став відповідальним за так звану Ніч довгих кийків, коли було порушено автономію університетів, під час якої було віддано наказ поліції вдертись на один з факультетів Університету Буенос-Айреса. В результаті багато студентів та викладачів були побиті та заарештовані. Багато хто з них був змушений пізніше залишити країну, що спричинило «відтік мізків», що вчений світ Аргентини відчуває донині.
Онганія запровадив жорстку цензуру, яка охопила пресу та всі культурні прояви, такі як кіно, театр і навіть поезію.
За наказом Онганіа також проводились репресії за принципами «імморалізму», що забороняли носіння міні-спідниць, довгого волосся для хлопців й усі авангардні рухи. Ця моральна кампанія спричинила радикалізацію середнього класу, представники якого були масово присутні в аргентинських університетах.
Протести
Зрештою в армії з'явились фракції, які виступали за обмеження влади Онганіа. Таким чином, наприкінці травня 1968 року генерал висловив непокору уряду Онганіа, з'явились чутки про державний переворот. Зрештою, Онганіа звільнив керівників армії: Алехандро Агустін Лануссе замінив Хуліо Алсогарая, замінив та замінив .
Окрім того, диктаторський режим Онганіа було послаблено в результаті масового повстання робітників і студентів, яке охопило усю країну, зокрема народні виступи відбувались у Кордові та Росаріо.
Врешті-решт група на чолі з генералом Алехандро Агустін Лануссе зажадала відставки Онганіа. Коли ж той відмовився, його було скинуто військовою хунтою.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- Eric Pace (9 червня 1995). Gen. Juan Carlos Ongania, Argentine Ex-President, 81. The New York Times.
- Romero, Luis Alberto (28 червня 2016). El golpe que desencadenó la crisis argentina. La Nación.
- Cuando Onganía derrotó a Illia. 29 червня 2015.
- Potash, Robert A. (1996). The Army and Politics in Argentina 1962-1973. Stanford, California: Stanford University Press. с. 99—100. ISBN .
- Guillermo O'Donnell, El Estado Burocrático Autoritario, (1982)
- Carmen Bernand, " D'une rive à l'autre ", Nuevo Mundo Mundos Nuevos, Materiales de seminarios, 2008 (Latin-Americanist Review published by the EHESS), 15 червня 2008. URL : http://nuevomundo.revues.org//index35983.html [Архівовано 18 лютого 2010 у Wayback Machine.]. (фр.)
- Clarín. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 17 березня 2012. [Архівовано 2009-03-18 у Wayback Machine.]
Посилання
- Правління Онганії
- Президентство Онганії [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Hua n Ka rlos Ongani a isp Juan Carlos Ongania 17 bereznya 1914 8 chervnya 1995 4 argentinskij vijskovik yakij faktichno zajmav posadu prezidenta Argentini u 1966 1970 rokah Huan Karlos OnganiaHuan Karlos OnganiaPrezident Argentini de facto 29 chervnya 1966 8 chervnya 1970PoperednikArturo Umberto IlyiyaNastupnikRoberto LevingstonNarodivsya17 bereznya 1914 1914 03 17 1 2 3 Markos Pas Buenos Ajres ArgentinaPomer8 chervnya 1995 1995 06 08 2 3 81 rik Buenos Ajres ArgentinaPohovanijcvintar La ChakaritadVidomij yakoficer politikKrayinaArgentinaAlma materNation Military CollegedPolitichna partiyaFront za patriotichnu yednistU shlyubi zMariya Emiliya Grin UryenProfesiyavijskovikZvannyaArmiya Argentini 1934 1970 pogon do 1991 General lejtenantReligiyakatolictvoNagorodiPidpis Mediafajli u Vikishovishi Koli vijskoviki skinuli radikalnogo prezidenta Ilyiyu i zaminili jogo na generala Huana Karlosa Onganiyu voni perervali respublikanskij lad sho privelo krayinu do nasilstva 1970 h i podalshoyi krizi 5 Zmist 1 Ekonomichna ta socialna politika 2 Politika u galuzi kulturi ta osviti 3 Protesti 4 Primitki 5 PosilannyaEkonomichna ta socialna politikared Onganiya hotiv vstanoviti v Argentini paternalistsku diktaturu za zrazkom ispanskogo Fransisko Franko 6 U toj chas koli poperedni vijskovi perevoroti v Argentini buli spryamovani na stvorennya timchasovogo perehidnogo uryadu vijskovoyi hunti Argentinska revolyuciya na choli z Ongania bula spryamovana na stvorennya novogo politichnogo i socialnogo ladu protistavlyayuchi jogo liberalnij demokratiyi ta komunizmu yaki dozvolili vijskovikam posisti providni posti u politichnomu ta finansovomu zhitti krayini 7 Politolog Gilyermo O Donnell nazvav cej tip politichnogo rezhimu avtoritarno byurokratichnoyu derzhavoyu 8 ce stosuvalos takozh i brazilskogo vijskovogo rezhimu 1964 1985 rezhimiv Avgusto Pinocheta pochinayuchi z 1973 roku ta Huana Mariyi Bordaberri v Urugvayi Yak vijskovij diktator Ongania prizupiniv diyalnist politichnih partij ta provadiv politiku partisipasionizmu za yakoyi predstavniki riznih zacikavlenih grup takih yak promislovci silskogospodarski pracivniki tosho formuvali komiteti dlya konsultacij z uryadom Tim ne menshe ci komiteti priznachav sam diktator Ongania takozh prizupiniv chinnist prava na strajki V ekonomici ta socialnij galuzi vin dotrimuvavsya korporatistskih principiv Ministr ekonomiki v uryadi Ongania Adalbert Kreger Vasena ogolosiv pro zamorozhuvannya zarplatni cherez 30 inflyaciyu ta 40 devalvaciyu sho vkraj negativno vplinulo na stan argentinskoyi ekonomiki zokrema silskogo gospodarstva na korist inozemnogo kapitalu Kreger Vasena takozh prizupiniv diyu kolektivnih trudovih dogovoriv proviv reformu v galuzi vidobutku korisnih kopalin sho prizvelo do poyavi chastkovoyi monopoliyi derzhavnih pidpriyemstv u cij galuzi ta pidpisav zakon pro visilku orendariv z krayini u razi nesplati orendnoyi platni Politika u galuzi kulturi ta osvitired nbsp Nich dovgih kijkiv pobittya studentiv Universitetu Buenos Ajresa Pravlinnya Ongania oznamenuvalo kinec avtonomiyi universitetiv yaku bulo vstanovleno v rezultati universitetskoyi reformi 1918 roku 9 Menshe nizh za misyac perebuvannya na postu glavi derzhavi Ongania stav vidpovidalnim za tak zvanu Nich dovgih kijkiv koli bulo porusheno avtonomiyu universitetiv pid chas yakoyi bulo viddano nakaz policiyi vdertis na odin z fakultetiv Universitetu Buenos Ajresa V rezultati bagato studentiv ta vikladachiv buli pobiti ta zaareshtovani Bagato hto z nih buv zmushenij piznishe zalishiti krayinu sho sprichinilo vidtik mizkiv sho vchenij svit Argentini vidchuvaye donini 10 Onganiya zaprovadiv zhorstku cenzuru yaka ohopila presu ta vsi kulturni proyavi taki yak kino teatr i navit poeziyu 6 Za nakazom Ongania takozh provodilis represiyi za principami immoralizmu sho zaboronyali nosinnya mini spidnic dovgogo volossya dlya hlopciv j usi avangardni ruhi 9 Cya moralna kampaniya sprichinila radikalizaciyu serednogo klasu predstavniki yakogo buli masovo prisutni v argentinskih universitetah 9 Protestired Zreshtoyu v armiyi z yavilis frakciyi yaki vistupali za obmezhennya vladi Ongania Takim chinom naprikinci travnya 1968 roku general Hulio Alsogaraj visloviv nepokoru uryadu Ongania z yavilis chutki pro derzhavnij perevorot Zreshtoyu Ongania zvilniv kerivnikiv armiyi Alehandro Agustin Lanusse zaminiv Hulio Alsogaraya Pedro Gnavi zaminiv Beninjo Varela ta Horhe Martines Suviriya zaminiv Adolfo Alvaresa Okrim togo diktatorskij rezhim Ongania bulo poslableno v rezultati masovogo povstannya robitnikiv i studentiv yake ohopilo usyu krayinu zokrema narodni vistupi vidbuvalis u Kordovi ta Rosario 9 Vreshti resht grupa na choli z generalom Alehandro Agustin Lanusse zazhadala vidstavki Ongania Koli zh toj vidmovivsya jogo bulo skinuto vijskovoyu huntoyu Primitkired Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Munzinger Personen d Track Q107343683 Eric Pace 9 chervnya 1995 Gen Juan Carlos Ongania Argentine Ex President 81 The New York Times Romero Luis Alberto 28 chervnya 2016 El golpe que desencadeno la crisis argentina La Nacion a b Cuando Ongania derroto a Illia 29 chervnya 2015 Potash Robert A 1996 The Army and Politics in Argentina 1962 1973 Stanford California Stanford University Press s 99 100 ISBN 9780804724142 Guillermo O Donnell El Estado Burocratico Autoritario 1982 a b v g Carmen Bernand D une rive a l autre Nuevo Mundo Mundos Nuevos Materiales de seminarios 2008 Latin Americanist Review published by the EHESS 15 chervnya 2008 URL http nuevomundo revues org index35983 html Arhivovano 18 lyutogo 2010 u Wayback Machine fr Clarin Arhiv originalu za 18 bereznya 2009 Procitovano 17 bereznya 2012 Arhivovano 2009 03 18 u Wayback Machine Posilannyared Pravlinnya Onganiyi Prezidentstvo Onganiyi Arhivovano 17 lipnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Huan Karlos Ongania