Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хрі́стос Кару́зос (грец. Χρήστος Καρούζος; 14 січня 1900, Амфіса, ном Фокіда, Греція — 30 липня 1967, Афіни) — видатний грецький археолог і перекладач XX століття, академік.
| Хрістос Карузос | |
|---|---|
| грец. Χρήστος Καρούζος | |
| Народився | 14 (26) січня 1900[1] Амфіса |
| Помер | 30 липня 1967[1] (67 років) Афіни, Греція |
| Країна |  Греція |
| Діяльність | археолог, мистецтвознавець |
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Галузь | археологія |
| Посада | d |
| Членство | Баварська академія наук |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився у 1900 році у місті Амфісса, ном Фокіда, Середня Греція, де провів свої дитячі роки та закінчив гімназію. У 1916 році у шістнадцятирічному віці вступив на Філософський факультет Афінського університету, де вивчав філософію та археологію.
Ще студентом, у 1919 році, його прийняли на роботу до Археологічної служби. Диплом здобув у 1921 році. У 1928—1930 роки продовжив навчання у Мюнхені та Берліні, де серед його наставників були відомі історики мистецтв Вільгельм Піндер та Герхарт Роденвальдт.
У 1925 році отримав посаду хранителя старожитностей, послідовно в археологічних регіонах Середня Греція, Аттика, Фессалія, Спарта, Кіклади і, пізніше, генерального хранителя Археологічної служби.
У 1930 році Карузос видав свою першу роботу — «Посейдон Артемісіона», присвячену однойменній бронзовій статуї. Ця публікація зробила його відомим у міжнародних археологічних колах.
Письменницька та перекладацька діяльність
Маючи філософську та історичну освіту та володіючи німецькою мовою, Карузос переклав на грецьку низку історичних і філософських робіт, зокрема «Марксизм і філософія» Карла Корса (1927) і першу частину «Анти-Дюрінга» Фрідріха Енгельса під назвою «Філософія» (1928) під псевдонімом Хрістос Кастрітіс.
Серед перекладених Карузосом авторів Κ. Крумбахер, «Візантійська література» (1927), В. Кранца, «Новий гуманізм у Німеччині» (1928) та «Метафізика історії» К. Шредера (1928).
З метою безпеки у подальшій роботі Карузос використовував псевдонім Хрістос Логаріс у праці «Видання софіста» та томі спогадів Дімітріса Гліноса (1946 року), що, проте, не захистило його життя та кар'єру від нападів та переслідувань, яких зазнавали усі його ідейні соратники.
Подвиг хранителів старожитностей
У роки потрійної германо-італо-болгарської окупації Греції 27 хранителів старожитностей Археологічної служби на чолі з Хрістосом Карузосом і візантинологом (згодом директором Національної галереї) Маріносом Каллігасом, з небезпекою для власного життя, здійснили титанічну роботу з приховання старожитностей від окупантів. Хранителі старожитностей були змушені зруйнувати свою власну працю десятиліть, розсіюючи та закопуючи експозиції музеїв у крипти церков і печери.
Національний археологічний музей (Афіни) не мав багато альтернатив: його експозиції під керівництвом Карузоса закопали у залах музею і ніхто з численних учасників цієї операції не видав інформацію окупантам. Основні грецькі музеї у роки окупації залишилися практично без своїх головних експонатів.
Питання награбованих старожитностей
Проте, за відсутністю достатнього часу та неосяжністю пам'яток та старожитностей, сотні периферійних музеїв, археологічних майданчиків, церков і монастирів були пограбовані. Після війни Карузос і Каллігас разом з іншими археологами, організованими у НВФ, підготували доповідь з детальними списками старожитностей, викрадених окупантами. Доповідь на 166 сторінках була опублікована у 1946 році та містила розділи «Розкрадання», «Несанкціоновані розкопки», «Руйнування». Кожен із розділів поділявся на підрозділи, які стосувалися відповідно німецьких, італійських і болгарських окупантів.
Основна частина доповіді стосується Німеччини. Попри те, що доповідь подекуди підкріплена іменами та навіть адресами грабіжників й одержувачів награбованого, жоден з повоєнних грецьких урядів, посилаючись на відсутність інформації, не виступив з офіційним позовом до союзної (спочатку у НАТО, а потім у Європейському союзі) Німеччини, і питання повернення награбованих старожитностей завис, разом із питаннями невиплачених досі Німеччиною репарацій за руйнування та повернення насильницької окупаційної позики Банком Німеччини.
Повоєнні роки
Після звільнення, у 1945 році, Карузос розпочав реорганізацію експозиції музею. Цю роботу він закінчив у 1964 році.
Одночасно Карузос робив розкопки в різних регіонах Греції. Карузос був одним із засновників грецького відділення Міжнародного союзу критиків мистецтв. Його статті, як критика, характеризували «світло і просвітництво і жодною мірою не схоластична археологія».
Разом з іншими грецькими інтелігентами Карузос став на захист виставки грецького художника Стеріса проти нападок дирекції Національної галереї), та «18 критичних статей навколо однієї виставки» стали «маніфестом образотворчого модернізму в Греції».
Почесні відзнаки
Карузос був однією з постатей, які вплинули на духовне життя країни. За свій внесок він отримував різні почесні відзнаки.
Карузоса проголосили почесним професором університету міста Базель, Швейцарія. У 1955 році Карузоса обрали членом Баварської академії наук й Афінської академії, з якою, однак, відразу ж зіткнувся у питанні реформи в освіті. Карузоса нагородили грецьким орденом Фенікса, також був членом археологічних інститутів Берліна та Відня.
Семні Карузу
Карузос ще зі студентських років пов'язав своє життя з Семні Карузу (Папаспіріді), з якою одружився у 1931 році. Семні була однією з двох перших жінок, які приєдналися до археологічної служби у 1921 році та прослужили там до 1964 року. Разом із Хрістосом Карузосом їй належить заслуга у повоєнній реорганізації Археологічного музею Афін, «чого було б достатньо для згадування їхніх імен».
До 1984 року Семні опублікувала 120 робіт у грецьких й іноземних археологічних виданнях, з яких 18 було видано окремими томами. Особливо вагомим був її внесок у вивченні грецької амфори. Семні стала почесним професором Арістотелева університету міста Салоніки університетів міст Тюбінген і Ліон, почесним членом 3-х академій (Британської, Гетінгена, Катанії) та почесним членом багатьох археологічних товариств Європи й Америки.
Деякі із робіт Х. Карузоса
- Το Αμφιάρειο του Ωρωπού — Амфіаріон Оропоса (Афіни, 1926).
- Ο Ποσειδών του Αρτεμισίου — Посейдон Артемісіона (ΑΔ 13, 1930, 41-104).
- Το Μουσείο της Θήβας — Музей Фів (Афіни, 1934).
- Eine naxische Amphora des fruheren 7. Jahrhunderts (JDA/52, 1937, 166—197).
- G. Pfohl, Inschriften der Griechen, 85-125. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt, 1972.
- Ρόδος — Ιστορία — Μνημεία — Τέχνη — Родос — Історія — Пам'ятники — Мистецтво (Афіни 1949. Перевидано: Έσπερος, Αθήνα 1973).
- An early classical disc relief from Melos (JHS 71, 1951, 96-110).
- Aristodikos, zur Geschiechte der spatarchaischen griechischen Plastik und der Grabstatue, Stuttgard, 1961.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #122321812 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Μανόλης Ανδρόνικος, Ελληνικός Θησαυρός, σελ.173,
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
- Άρθρο στην εφημερίδα Ριζοσπάστης[недоступне посилання з Июль 2018] με απόσπασμα του Καρούζου από το περιοδικό «ΜΕΝΤΩΡ»
- TA NEA [ 2011-04-09 у Wayback Machine.](7-11-1998)
- Άρθρο στην εφημερίδα Ριζοσπάστης[недоступне посилання з Июль 2018] Конгресс о немецких репарациях 2-4/12/2005
- . Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 6 березня 2023.
- 7 Ημέρες, Καθημερινή (8 Μαρτίου 1998). «Σωματία Τεχνοκριτών στην Ελλάδα» — Συνέντευξη Αλέξανδρου Ξύδη στο Δημήτρη Παυλόπουλο.
- Εφ. Ριζοσπάστης: «Μεταξύ παράδοσης και μοντερνισμού» (20-8-2008)
- Εθνική Πινακοθήκη[недоступне посилання з Июль 2018]
- Τα Νέα — ΒΙΒΛΙΟΔΡΟΜΙΟ[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hri stos Karu zos grec Xrhstos Karoyzos 14 sichnya 1900 1900sichnya14 Amfisa nom Fokida Greciya 30 lipnya 1967 Afini vidatnij greckij arheolog i perekladach XX stolittya akademik Hristos Karuzosgrec Xrhstos KaroyzosNarodivsya14 26 sichnya 1900 1 AmfisaPomer30 lipnya 1967 1967 07 30 1 67 rokiv Afini GreciyaKrayina GreciyaDiyalnistarheolog mistectvoznavecAlma materAfinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiGaluzarheologiyaPosadadChlenstvoBavarska akademiya naukU shlyubi zdNagorodiBiografiyaNarodivsya u 1900 roci u misti Amfissa nom Fokida Serednya Greciya de proviv svoyi dityachi roki ta zakinchiv gimnaziyu U 1916 roci u shistnadcyatirichnomu vici vstupiv na Filosofskij fakultet Afinskogo universitetu de vivchav filosofiyu ta arheologiyu She studentom u 1919 roci jogo prijnyali na robotu do Arheologichnoyi sluzhbi Diplom zdobuv u 1921 roci U 1928 1930 roki prodovzhiv navchannya u Myunheni ta Berlini de sered jogo nastavnikiv buli vidomi istoriki mistectv Vilgelm Pinder ta Gerhart Rodenvaldt U 1925 roci otrimav posadu hranitelya starozhitnostej poslidovno v arheologichnih regionah Serednya Greciya Attika Fessaliya Sparta Kikladi i piznishe generalnogo hranitelya Arheologichnoyi sluzhbi U 1930 roci Karuzos vidav svoyu pershu robotu Posejdon Artemisiona prisvyachenu odnojmennij bronzovij statuyi Cya publikaciya zrobila jogo vidomim u mizhnarodnih arheologichnih kolah Pismennicka ta perekladacka diyalnistMayuchi filosofsku ta istorichnu osvitu ta volodiyuchi nimeckoyu movoyu Karuzos pereklav na grecku nizku istorichnih i filosofskih robit zokrema Marksizm i filosofiya Karla Korsa 1927 i pershu chastinu Anti Dyuringa Fridriha Engelsa pid nazvoyu Filosofiya 1928 pid psevdonimom Hristos Kastritis Sered perekladenih Karuzosom avtoriv K Krumbaher Vizantijska literatura 1927 V Kranca Novij gumanizm u Nimechchini 1928 ta Metafizika istoriyi K Shredera 1928 Z metoyu bezpeki u podalshij roboti Karuzos vikoristovuvav psevdonim Hristos Logaris u praci Vidannya sofista ta tomi spogadiv Dimitrisa Glinosa 1946 roku sho prote ne zahistilo jogo zhittya ta kar yeru vid napadiv ta peresliduvan yakih zaznavali usi jogo idejni soratniki Podvig hraniteliv starozhitnostejNacionalnij arheologichnij muzej Afini U roki potrijnoyi germano italo bolgarskoyi okupaciyi Greciyi 27 hraniteliv starozhitnostej Arheologichnoyi sluzhbi na choli z Hristosom Karuzosom i vizantinologom zgodom direktorom Nacionalnoyi galereyi Marinosom Kalligasom z nebezpekoyu dlya vlasnogo zhittya zdijsnili titanichnu robotu z prihovannya starozhitnostej vid okupantiv Hraniteli starozhitnostej buli zmusheni zrujnuvati svoyu vlasnu pracyu desyatilit rozsiyuyuchi ta zakopuyuchi ekspoziciyi muzeyiv u kripti cerkov i pecheri Nacionalnij arheologichnij muzej Afini ne mav bagato alternativ jogo ekspoziciyi pid kerivnictvom Karuzosa zakopali u zalah muzeyu i nihto z chislennih uchasnikiv ciyeyi operaciyi ne vidav informaciyu okupantam Osnovni grecki muzeyi u roki okupaciyi zalishilisya praktichno bez svoyih golovnih eksponativ Pitannya nagrabovanih starozhitnostejProte za vidsutnistyu dostatnogo chasu ta neosyazhnistyu pam yatok ta starozhitnostej sotni periferijnih muzeyiv arheologichnih majdanchikiv cerkov i monastiriv buli pograbovani Pislya vijni Karuzos i Kalligas razom z inshimi arheologami organizovanimi u NVF pidgotuvali dopovid z detalnimi spiskami starozhitnostej vikradenih okupantami Dopovid na 166 storinkah bula opublikovana u 1946 roci ta mistila rozdili Rozkradannya Nesankcionovani rozkopki Rujnuvannya Kozhen iz rozdiliv podilyavsya na pidrozdili yaki stosuvalisya vidpovidno nimeckih italijskih i bolgarskih okupantiv Osnovna chastina dopovidi stosuyetsya Nimechchini Popri te sho dopovid podekudi pidkriplena imenami ta navit adresami grabizhnikiv j oderzhuvachiv nagrabovanogo zhoden z povoyennih greckih uryadiv posilayuchis na vidsutnist informaciyi ne vistupiv z oficijnim pozovom do soyuznoyi spochatku u NATO a potim u Yevropejskomu soyuzi Nimechchini i pitannya povernennya nagrabovanih starozhitnostej zavis razom iz pitannyami neviplachenih dosi Nimechchinoyu reparacij za rujnuvannya ta povernennya nasilnickoyi okupacijnoyi poziki Bankom Nimechchini Povoyenni rokiPislya zvilnennya u 1945 roci Karuzos rozpochav reorganizaciyu ekspoziciyi muzeyu Cyu robotu vin zakinchiv u 1964 roci Odnochasno Karuzos robiv rozkopki v riznih regionah Greciyi Karuzos buv odnim iz zasnovnikiv greckogo viddilennya Mizhnarodnogo soyuzu kritikiv mistectv Jogo statti yak kritika harakterizuvali svitlo i prosvitnictvo i zhodnoyu miroyu ne sholastichna arheologiya Razom z inshimi greckimi inteligentami Karuzos stav na zahist vistavki greckogo hudozhnika Sterisa proti napadok direkciyi Nacionalnoyi galereyi ta 18 kritichnih statej navkolo odniyeyi vistavki stali manifestom obrazotvorchogo modernizmu v Greciyi Pochesni vidznakiKaruzos buv odniyeyu z postatej yaki vplinuli na duhovne zhittya krayini Za svij vnesok vin otrimuvav rizni pochesni vidznaki Karuzosa progolosili pochesnim profesorom universitetu mista Bazel Shvejcariya U 1955 roci Karuzosa obrali chlenom Bavarskoyi akademiyi nauk j Afinskoyi akademiyi z yakoyu odnak vidrazu zh zitknuvsya u pitanni reformi v osviti Karuzosa nagorodili greckim ordenom Feniksa takozh buv chlenom arheologichnih institutiv Berlina ta Vidnya Semni KaruzuKaruzos she zi studentskih rokiv pov yazav svoye zhittya z Semni Karuzu Papaspiridi z yakoyu odruzhivsya u 1931 roci Semni bula odniyeyu z dvoh pershih zhinok yaki priyednalisya do arheologichnoyi sluzhbi u 1921 roci ta prosluzhili tam do 1964 roku Razom iz Hristosom Karuzosom yij nalezhit zasluga u povoyennij reorganizaciyi Arheologichnogo muzeyu Afin chogo bulo b dostatno dlya zgaduvannya yihnih imen Do 1984 roku Semni opublikuvala 120 robit u greckih j inozemnih arheologichnih vidannyah z yakih 18 bulo vidano okremimi tomami Osoblivo vagomim buv yiyi vnesok u vivchenni greckoyi amfori Semni stala pochesnim profesorom Aristoteleva universitetu mista Saloniki universitetiv mist Tyubingen i Lion pochesnim chlenom 3 h akademij Britanskoyi Getingena Kataniyi ta pochesnim chlenom bagatoh arheologichnih tovaristv Yevropi j Ameriki Deyaki iz robit H KaruzosaTo Amfiareio toy Wrwpoy Amfiarion Oroposa Afini 1926 O Poseidwn toy Artemisioy Posejdon Artemisiona AD 13 1930 41 104 To Moyseio ths 8hbas Muzej Fiv Afini 1934 Eine naxische Amphora des fruheren 7 Jahrhunderts JDA 52 1937 166 197 G Pfohl Inschriften der Griechen 85 125 Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1972 Rodos Istoria Mnhmeia Texnh Rodos Istoriya Pam yatniki Mistectvo Afini 1949 Perevidano Esperos A8hna 1973 An early classical disc relief from Melos JHS 71 1951 96 110 Aristodikos zur Geschiechte der spatarchaischen griechischen Plastik und der Grabstatue Stuttgard 1961 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 122321812 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Manolhs Andronikos Ellhnikos 8hsayros sel 173 ISBN 960 03 1139 0 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2011 Procitovano 20 lipnya 2011 Ar8ro sthn efhmerida Rizospasths nedostupne posilannya z Iyul 2018 me apospasma toy Karoyzoy apo to periodiko MENTWR TA NEA 2011 04 09 u Wayback Machine 7 11 1998 Ar8ro sthn efhmerida Rizospasths nedostupne posilannya z Iyul 2018 Kongress o nemeckih reparaciyah 2 4 12 2005 Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 6 bereznya 2023 7 Hmeres Ka8hmerinh 8 Martioy 1998 Swmatia Texnokritwn sthn Ellada Synentey3h Ale3androy 3ydh sto Dhmhtrh Paylopoylo Ef Rizospasths Meta3y paradoshs kai monternismoy 20 8 2008 E8nikh Pinako8hkh nedostupne posilannya z Iyul 2018 Ta Nea BIBLIODROMIO nedostupne posilannya z Sentyabr 2019 Posilannya