Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хресна дорога (хорв. Križni put) — за асоціацією з основним значенням виразу «Хресна дорога» узвичаєна в хорватській історіографії назва поневірянь і мук військовиків переможених частин НДХ і хорватських цивільних біженців після видачі їх югославській армії під Бляйбургом 15 травня 1945.
Масові ліквідації проводилися біля Марибора, Целя, Кочев'я та в інших місцях Словенії, а в Хорватії в околицях Крапини, Самобора, Карловаця, Сисака, Б'єловара та деінде. Величезна кількість людей померла від виснаження та заразних хвороб у різних таборах, які заснувала комуністична влада. Масові страждання тривали з травня по серпень 1945 року. Загальну амністію оголошено 3 серпня 1945 року, але вбивства (хоча і меншою мірою) були і пізніше. Є дуже різні оцінки кількості вбитих, приміром, Хорватська енциклопедія наводить числа від 45 000 до 200 000; випущений тим самим видавцем «Хорватський сімейний словник» 2005 року говорить про десятки тисяч загиблих. Найімовірніша кількість хорватів, убитих силами югославської армії, станом досліджень на 2007 рік, сягає близько 60 000; ще близько 20 000 жертв зараховують до інших народів: насамперед словенців, сербів і німців.
Загальна чисельність жертв
Через понад 60 років після цих подій та 25 років після усунення комуністів від влади (2015) так і не з'ясовано точної кількості жертв Бляйбурзької різанини і Хресної дороги. Між тим, у проміжку після 2000 року наукові дослідження у Словенії і Хорватії та розвідки зарубіжних фахівців, які займалися цими подіями (в яких було вбито і чимало німців, козаків та інших) дають орієнтовне число, яке можна вважати відносно вірогідним.
Генерал ЮНА Іван Долнічар ще в статті для газети КПЮ «Борба» у 1949 році цитує «Повідомлення» МВС ФНРЮ з того самого року, згідно з яким в операціях наприкінці війни «взято у полон 341 405 ворожих бійців, з яких: 221 287 окупантських вояків [...] і 120 150 колаборантських вояків». Іван Долнічар оцінює, що в тих операціях убито («загинуло» — пише він таким чином, щоб допустити у нас думку, що всі вони загинули у бою) ще 100 000 «ворожих вояків».
Хорватський історик Владимир Гайгер 2010 року зазначив, що не можна забувати про представників інших етнічних груп, убитих за комуністичного терору в кінці Другої світової війни – отже, у масових убивствах, за які несе відповідальність югославська комуністична влада, та в таборах, які вона організувала, у 1944–1948 роках втратило життя 70 000 фольксдойчів з різних частин Югославії (переважно з Воєводини), з яких 64 000 цивільних осіб; а серед цих цивільних приблизно 4 500 хорватських фольксдойчів, тоді як загальна чисельність етнічних німців, які жили в Хорватії перед Другою світовою війною, становила близько 20 000. Воєнні втрати етнічних хорватів від сил терору, підконтрольних югославським комуністам у Другій світовій війні і післявоєнний час, вивчені слабше, а Комісію зі встановлення воєнних і післявоєнних жертв Республіки Хорватії було розпущено у 2002 році.
Див. також
Примітки
- Hrvatska enciklopedija, sv. 6, 2004.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
- Razmišljanja o broju pogubljenih i stradalih na Bleiburgu i križnom putu [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.], Martina Grahek Ravančić, Časopis za suvremenu povijest, Vol.40 No.3 Prosinac 2008., str. 856-857
- "Razmišljanja o broju pogubljenih i stradalih na Bleiburgu i križnom putu" [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.], Martina Grahek Ravančić, Časopis za suvremenu povijest, Vol.40 No.3 Prosinac 2008., str. 863
- "Ljudski gubici Hrvatske u Drugom svjetkom rati i u poraću koje su prouzročili Narodnooslobodilačka vojska i Partizanski odredi Jugoslavije/Jugoslavenska armija i komunistička vlast. Brojidbeni pokazatelji (procjene, izračuni, poposi) Case study: Bleiburg i folksdojčeri" [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Vladimir Geiger, Časopis za suvremenu povijest, Vol.42 No.3 Prosinac 2010
Посилання
- Hakave:Branimir Lukšić - Hrvatski križni put [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Feljton Glasa Koncila
- Bleiburg - svjedočenje dominikanca o. Drage Kolimbatovića: »Umjesto utočišta, u Englezima nađosmo krvnike« [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Feljton Glasa Koncila
- Ivan Ott, novinar i publicist, o jugoslavenskim logorima za djecu: I djeca žrtve rata i poraća optužuju [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Glas Koncila br. 2 (1803) | 11.1.2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hresna doroga znachennya Hresna doroga horv Krizni put za asociaciyeyu z osnovnim znachennyam virazu Hresna doroga uzvichayena v horvatskij istoriografiyi nazva poneviryan i muk vijskovikiv peremozhenih chastin NDH i horvatskih civilnih bizhenciv pislya vidachi yih yugoslavskij armiyi pid Blyajburgom 15 travnya 1945 Masovi likvidaciyi provodilisya bilya Maribora Celya Kochev ya ta v inshih miscyah Sloveniyi a v Horvatiyi v okolicyah Krapini Samobora Karlovacya Sisaka B yelovara ta deinde Velichezna kilkist lyudej pomerla vid visnazhennya ta zaraznih hvorob u riznih taborah yaki zasnuvala komunistichna vlada Masovi strazhdannya trivali z travnya po serpen 1945 roku Zagalnu amnistiyu ogolosheno 3 serpnya 1945 roku ale vbivstva hocha i menshoyu miroyu buli i piznishe Ye duzhe rizni ocinki kilkosti vbitih primirom Horvatska enciklopediya navodit chisla vid 45 000 do 200 000 vipushenij tim samim vidavcem Horvatskij simejnij slovnik 2005 roku govorit pro desyatki tisyach zagiblih Najimovirnisha kilkist horvativ ubitih silami yugoslavskoyi armiyi stanom doslidzhen na 2007 rik syagaye blizko 60 000 she blizko 20 000 zhertv zarahovuyut do inshih narodiv nasampered slovenciv serbiv i nimciv Zagalna chiselnist zhertvPam yatnik blyajburzkim zhertvamPam yatnik zhertvam na zagrebskomu kladovishi MirogojMemorial u Macelskomu lisi Cherez ponad 60 rokiv pislya cih podij ta 25 rokiv pislya usunennya komunistiv vid vladi 2015 tak i ne z yasovano tochnoyi kilkosti zhertv Blyajburzkoyi rizanini i Hresnoyi dorogi Mizh tim u promizhku pislya 2000 roku naukovi doslidzhennya u Sloveniyi i Horvatiyi ta rozvidki zarubizhnih fahivciv yaki zajmalisya cimi podiyami v yakih bulo vbito i chimalo nimciv kozakiv ta inshih dayut oriyentovne chislo yake mozhna vvazhati vidnosno virogidnim General YuNA Ivan Dolnichar she v statti dlya gazeti KPYu Borba u 1949 roci cituye Povidomlennya MVS FNRYu z togo samogo roku zgidno z yakim v operaciyah naprikinci vijni vzyato u polon 341 405 vorozhih bijciv z yakih 221 287 okupantskih voyakiv i 120 150 kolaborantskih voyakiv Ivan Dolnichar ocinyuye sho v tih operaciyah ubito zaginulo pishe vin takim chinom shob dopustiti u nas dumku sho vsi voni zaginuli u boyu she 100 000 vorozhih voyakiv Horvatskij istorik Vladimir Gajger 2010 roku zaznachiv sho ne mozhna zabuvati pro predstavnikiv inshih etnichnih grup ubitih za komunistichnogo teroru v kinci Drugoyi svitovoyi vijni otzhe u masovih ubivstvah za yaki nese vidpovidalnist yugoslavska komunistichna vlada ta v taborah yaki vona organizuvala u 1944 1948 rokah vtratilo zhittya 70 000 folksdojchiv z riznih chastin Yugoslaviyi perevazhno z Voyevodini z yakih 64 000 civilnih osib a sered cih civilnih priblizno 4 500 horvatskih folksdojchiv todi yak zagalna chiselnist etnichnih nimciv yaki zhili v Horvatiyi pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu stanovila blizko 20 000 Voyenni vtrati etnichnih horvativ vid sil teroru pidkontrolnih yugoslavskim komunistam u Drugij svitovij vijni i pislyavoyennij chas vivcheni slabshe a Komisiyu zi vstanovlennya voyennih i pislyavoyennih zhertv Respubliki Horvatiyi bulo rozpusheno u 2002 roci Div takozhBlyajburzka rizanina Rizanina na Kochevskomu Rozi Partizanski zlochini u GrachanahPrimitkiHrvatska enciklopedija sv 6 2004 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 22 lyutogo 2016 Razmisljanja o broju pogubljenih i stradalih na Bleiburgu i kriznom putu 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Martina Grahek Ravancic Casopis za suvremenu povijest Vol 40 No 3 Prosinac 2008 str 856 857 Razmisljanja o broju pogubljenih i stradalih na Bleiburgu i kriznom putu 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Martina Grahek Ravancic Casopis za suvremenu povijest Vol 40 No 3 Prosinac 2008 str 863 Ljudski gubici Hrvatske u Drugom svjetkom rati i u poracu koje su prouzrocili Narodnooslobodilacka vojska i Partizanski odredi Jugoslavije Jugoslavenska armija i komunisticka vlast Brojidbeni pokazatelji procjene izracuni poposi Case study Bleiburg i folksdojceri 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vladimir Geiger Casopis za suvremenu povijest Vol 42 No 3 Prosinac 2010PosilannyaHakave Branimir Luksic Hrvatski krizni put 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Feljton Glasa Koncila Bleiburg svjedocenje dominikanca o Drage Kolimbatovica Umjesto utocista u Englezima nađosmo krvnike 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Feljton Glasa Koncila Ivan Ott novinar i publicist o jugoslavenskim logorima za djecu I djeca zrtve rata i poraca optuzuju 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Glas Koncila br 2 1803 11 1 2009