Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хревт також Хревть пол Chrewt селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща належить до ґміни Ч

Хревть

Хревть

Хревт (також Хревть, пол. Chrewt) — селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, належить до ґміни Чорна. Колишнє лемківське село.

Хревт
пол. Chrewt
image
Центральна частина села Хревт над рікою Сян, в центрі — обриси церкви св. Параскеви, 1930-ті роки. На цьому місці тепер найбільше в Польщі

Координати H G O

Країна image Республіка Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Бещадський
Ґміна ґміна Чорна
Перша згадка 1436
Населення 10 осіб (2004)
Часовий пояс
Поштовий індекс 38-709
Автомобільний код RBI
Код SIMC 0347979
GeoNames 774348
OSM ↑1748182 ·R (Ґміна Чорна)
image
image
Хревт
Хревт (Польща)
image
image
Хревт
Хревт (Підкарпатське воєводство)
image Хревт у Вікісховищі

Назва

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Пшистань (пол. Przystań).

Історія

Перша згадка про село — 1436 р.

Згадується на початку XVI ст. в маєтностях Кмітів. До 1772 р. село знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. З 1867 році село належало до Ліського повіту. У 1900 р. крім місцевих греко-католиків проживали також 85 римо-католиків — працівників тартака, які виїхали після його закриття.

На початку ХХ століття в селі було два фільварки, млин і три корчми. У 1921 році село мало 88 будинків і 596 мешканців (519 греко-католиків, 21 римо-католик, 56 юдеїв).

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Поляна. На 01.01.1939 в селі було 1180 жителів, з них 1140 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів і 20 євреїв.

У 1940-1951 рр. село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, була Хревтська сільрада.

В рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене до Миколаївської області.

В 1968 році більша частина села була затоплена водою Солинського водосховища — найбільшого в Польщі. В результаті спорудження Солинської ГЕС, було затоплено й інші бойківські села.

Церква Святої Параскеви

image
Церква cв. Параскеви;
споруджена 1670 або 1708 р., розібрана у 1956 р.
image
Ікона Архангела Михаїла XVI ст. з церкви Святої Параскеви

В селі була греко-католицька церква Святої Параскеви 1670 року. Була однією із найстарших, збережених до ХХ століття церков бойківського типу. У книзі М. Драгана, наводиться дата її будівництва 1708 рік. До 1918 р. у шематизмах згадується каплиця при церкві; ймовірно це була каплиця над "бабинцем", як це практикувалось у церквах XVI i XVII ст. Використовувалась до 1951 року. В 1956 розібрана перед затопленням села водосховищем.

Антимінс перемиського єпископа Івана Малаховського (1670–1691 рр.), що був виготовлений для церкви Святої Параскеви, зараз зберігається у соборі Святого Іоана Предтечі у Перемишлі.

Ікона Архангела Михаїла XVI ст. з церкви Святої Параскеви зараз зберігається в Історичному музеї в місті Сянок.

В 1870 р. збудована нова дерев’яна церква Преп. М. Параскеви, була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924 р.  — Лютовиського деканату) Перемишльської єпархії УГКЦ, зараз зруйнована (затоплена водосховищем).

Населення

  • 1921 — 596 осіб (в 88 будинках):
    • 519 греко-католиків
    • 56 юдеїв
    • 21 римокатоликів
  • 1991 — 12 осіб
  • 2004 — 10 осіб

Примусове переселення 1951 року

У 1951 році, після обміну територіями, з села переселено 107 сімей (536 осіб).

До колгоспу ім. Леніна (Жовтневий район, Миколаївська область) насильно переселено 98 сімей.

Див. також

Джерела

  • Chrewt // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 643. (пол.)
  • Драган М. Українські деревляні церкви. — Львів: 1937 р., т. 2, с. 18.
  • Бойківська трагедія
  • 1951 рік. Як Польща і УРСР востаннє обмінялися територіями [ 23 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 179. ISBN .
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Chrewt, cerkiew drewniana. Cerkiewnik Polski - katalog cerkwi w kraju i okolicach[недоступне посилання]
  4. . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  5. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1902. — с. 132.
  6. Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 193. ISBN .

Посилання


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hrevt takozh Hrevt pol Chrewt selishe Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha nalezhit do gmini Chorna Kolishnye lemkivske selo Hrevt pol Chrewt Centralna chastina sela Hrevt nad rikoyu Syan v centri obrisi cerkvi sv Paraskevi 1930 ti roki Na comu misci teper najbilshe v Polshi Koordinati 49 18 24 pn sh 22 32 15 sh d H G O Krayina Respublika Polsha Respublika PolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit BeshadskijGmina gmina ChornaPersha zgadka 1436Naselennya 10 osib 2004 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 38 709Avtomobilnij kod RBIKod SIMC 0347979GeoNames 774348OSM 1748182 R Gmina Chorna HrevtHrevt Polsha HrevtHrevt Pidkarpatske voyevodstvo Hrevt u VikishovishiNazvaU hodi kampaniyi perejmenuvannya ukrayinskih nazv na polski selo v 1977 1981 rr nazivalos Pshistan pol Przystan IstoriyaPersha zgadka pro selo 1436 r Zgaduyetsya na pochatku XVI st v mayetnostyah Kmitiv Do 1772 r selo znahodilosya v Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Z 1867 roci selo nalezhalo do Liskogo povitu U 1900 r krim miscevih greko katolikiv prozhivali takozh 85 rimo katolikiv pracivnikiv tartaka yaki viyihali pislya jogo zakrittya Na pochatku HH stolittya v seli bulo dva filvarki mlin i tri korchmi U 1921 roci selo malo 88 budinkiv i 596 meshkanciv 519 greko katolikiv 21 rimo katolik 56 yudeyiv U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Polyana Na 01 01 1939 v seli bulo 1180 zhiteliv z nih 1140 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv rimokatolikiv i 20 yevreyiv U 1940 1951 rr selo nalezhalo do Nizhno Ustrickogo rajonu Drogobickoyi oblasti bula Hrevtska silrada V ramkah dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku vse ukrayinske naselennya nasilno viselene do Mikolayivskoyi oblasti V 1968 roci bilsha chastina sela bula zatoplena vodoyu Solinskogo vodoshovisha najbilshogo v Polshi V rezultati sporudzhennya Solinskoyi GES bulo zatopleno j inshi bojkivski sela Cerkva Svyatoyi ParaskeviCerkva cv Paraskevi sporudzhena 1670 abo 1708 r rozibrana u 1956 r Ikona Arhangela Mihayila XVI st z cerkvi Svyatoyi Paraskevi V seli bula greko katolicka cerkva Svyatoyi Paraskevi 1670 roku Bula odniyeyu iz najstarshih zberezhenih do HH stolittya cerkov bojkivskogo tipu U knizi M Dragana navoditsya data yiyi budivnictva 1708 rik Do 1918 r u shematizmah zgaduyetsya kaplicya pri cerkvi jmovirno ce bula kaplicya nad babincem yak ce praktikuvalos u cerkvah XVI i XVII st Vikoristovuvalas do 1951 roku V 1956 rozibrana pered zatoplennyam sela vodoshovishem Antimins peremiskogo yepiskopa Ivana Malahovskogo 1670 1691 rr sho buv vigotovlenij dlya cerkvi Svyatoyi Paraskevi zaraz zberigayetsya u sobori Svyatogo Ioana Predtechi u Peremishli Ikona Arhangela Mihayila XVI st z cerkvi Svyatoyi Paraskevi zaraz zberigayetsya v Istorichnomu muzeyi v misti Syanok V 1870 r zbudovana nova derev yana cerkva Prep M Paraskevi bula parafiyalnoyu cerkvoyu Zatvarnickogo dekanatu z 1924 r Lyutoviskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC zaraz zrujnovana zatoplena vodoshovishem Naselennya1921 596 osib v 88 budinkah 519 greko katolikiv 56 yudeyiv 21 rimokatolikiv 1991 12 osib 2004 10 osibPrimusove pereselennya 1951 rokuU 1951 roci pislya obminu teritoriyami z sela pereseleno 107 simej 536 osib Do kolgospu im Lenina Zhovtnevij rajon Mikolayivska oblast nasilno pereseleno 98 simej Div takozhRadyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 rokuDzherelaChrewt Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 643 pol Dragan M Ukrayinski derevlyani cerkvi Lviv 1937 r t 2 s 18 Bojkivska tragediya 1951 rik Yak Polsha i URSR vostannye obminyalisya teritoriyami 23 veresnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiKlyashtorna Natalya 2006 Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF s 179 ISBN 966 7151 67 0 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 42 Chrewt cerkiew drewniana Cerkiewnik Polski katalog cerkwi w kraju i okolicach nedostupne posilannya Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 29 serpnya 2014 Shimatizm vsego klira rusko katolicheskogo Eparhij soedinenih Peremiskoj Samborskoj i Syanockoj na Rok ot Rozhd Hr 1902 s 132 Klyashtorna Natalya 2006 Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF s 193 ISBN 966 7151 67 0 PosilannyaPortal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ