Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хотинське повстання — організований виступ населення Хотинського, Бєльцького та Сороцького повітів проти румунської окупації. Хотинським названо тому, що центральні події відбувалися саме в Хотинському повіті.
| Хотинське повстання (1919) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Українська революція | |||||||
 Хотинське повстання, на 22 січня 1919 р. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Хотинська директорія УНР |  Румунське королівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| голова Хотинської Директорії М. Лискун секретар Л. Токан | генерал С. Поеташ генерал М. Скіна | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~15 000 солдатів і цивільних, вбитих у бою чи страчених пізніше | 1 генерал, 4 офіцери, 364 солдати | ||||||
Перебіг повстання і його керівництво
Формально Хотинським повстанням керувала Хотинська директорія, сформована з 5 осіб (голова М. Лискун, секретар Л. Токан). Вона намагалася співпрацювати з Директорією УНР, чий представник — отаман військ могилівського району І. Маєвський — дещо допомагав повстанцям зброєю.
Розпочалося повстання у ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова, яких, усупереч планам штабу підготовки повстання, підбив на виступ Маєвський. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі села Атакі Сороцького повіту (нині селище Отач Окницького району Молдови) і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту. Дії загону Барбуци були також підтримані вже зазначеним бронепотягом під керівництвом матроса Мулера і сокирянця Миколи Скутельника. При цьому, прямо на мості повстанці повісили командира румунської дивізії — генерала Поеташа (згодом був похований румунами в Сороках). Майже одночасно загони А. Старова і В. Штеплюка переправилися через Дністер у районі села Наславча (нині теж Окницький район Молдови). Далі загін Барбуци рухався в бік Окниці, Сокирян, Гвіздівців, Романківців. Повстанці Старова і Штеплюка натомість, діяли в районі інших сіл. Потім вони дійшли до станції Ларга, яку захопив загін помічника Барбуци, Михайла Нягу. У всіх селах почали спалахувати стихійні локальні повстання, бої з румунськими вояками і жандармами.
І лише в ніч на 10(23) січня Хотинська Директорія підтримала вже розпочате повстання. У ніч із 9 на 10 січня в районі хотинських Атак група селян зібралася зайняти мости через Дністер, для того, аби переправити до Бессарабії зібрану й закуплену в подільських селян зброю. Румунський патруль, помітивши повстанців, сповістив свою батарею і вона відкрила вогонь. Звуки гарматних пострілів (їх було 40) послужили сигналом для всього населення Хотинського повіту, і воно — хто зі зброєю, хто з косою — виступило проти румунів. Ті румунські солдати й жандарми, які опиралися, були вбиті, а ті що здали зброю — взяті до полону. 10 січня Хотин і навколишні його села були в руках повстанців. Хотинська Директорія вирішила негайно підтримати фактичне розпочате повстання, і в ніч на 10(23) січня під її керівництвом Рукшинський і Ставчанський загони, у кількості 230 вояків, під командуванням Н. Адажія і К. Єремецького зібралися у Хотинському лісі. Підступи до мостів пильно охоронялися румунськими військами, які звели дротяні укріплення, виставили кулемети. Захопити їх можливо було лише ударом зненацька, як з боку Дністра, так і з тилу. Сигналом до бою мали стати постріли УНРівської артилерійської батареї (можливо, за сприяння Г. Маєвського), що стояла в Жванці. Але збір загону у Хотинському лісі виявив кінний румунський патруль. Артилерія окупантів обстріляла ліс. Вибухи снарядів і були сприйняті повстанцями як очікуваний сигнал. У темноті партизани наблизилися до ворожих укріплень і кинулись на штурм. У цей же час інший загін повсталих у 300 багнетів, під командою І. Бабича пішов у наступ на Атаки з лівого берега Дністра. Унаслідок рішучих дій переправи були захоплені, а село визволене від окупантів. Понад 100 румунських солдатів і офіцерів потрапили до полону, забрано 10 кулеметів, багато рушниць і набоїв.
Повстанці захопили місто Хотин, село Атаки Хотинського повіту і більшість інших сіл повіту, з яких вигнали румунську владу. Крім Рукшинського і Ставчанського полків був сформований також Данковецький полк. 11(24) січня Анадольський полк розгорнув наступ у напрямку Хотин — Кельменці — Ларга — Сокиряни, а Данковецький і Рукшинський діяли в інших напрямках — на Новоселицю, Ліпкани й Окницю. Разом вони незабаром очистили від румунських військ майже весь Хотинський повіт. Повстання тривало від 6 до 31 січня 1919 року.
Однак румуни поступово оговталися. До Хотинського і Сороцького повітів були стягнуті значні сили румунських військ: 1-й прикордонний полк, 1-ша кавалерійська дивізія, 8-ма та 9-та піхотні дивізії, загони спецпризначення. Значну допомогу їм надавали інші держави Антанти — у бойових діях безпосередню участь брали французькі артилерійські частини. Англійські офіцери стали інструкторами. Загальне керівництво з придушення повстання, разом із румунським генералом Давідоглу, здійснював керівник англійської місії в Румунії генерал Ґринґлі.
Після завзятих боїв румунське військо примусило повстанців (близько 4 тисяч) відступити за Дністер. З ними відійшли також близько 50 тисяч біженців. У той же час, військове командування частин УНР намагалося роззброювати і арештовувати повстанців (через попередні напади повсталих на підрозділи УНРівської армії). Були арештовані Георгій Барбуца, його перший заступник Рудь, командири Сирбу, Просвірін, Філюк. Барбуцу в Дунаївцях розстріляла контррозвідка Директорії. Командування військ Директорії УНР також активно роззброювало лівобережне населення, яке попри румунські артилерійські обстріли, сприяло повстанцям.
Румуни жорстоко покарали населення восьми сіл: Мендиківці, Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Керстенці, Ставчани, Данківці, Владична, Атаки, Романківці, Гвіздівці. Було розстріляно до 15 тисяч повстанців і мирних жителів, у самому Хотині — 500 осіб.
Після розстрілу солдатами Директорії Г. Барбуци й арештів інших командирів повстанців, бійці загону Барбуци та інші повстанці розпочали активну боротьбу. Наприкінці березня 1919 р. повстанці сформували два партизанських полки — 1-й та 2-й Бессарабські, домовилися з місцевими підпільними більшовицькими організаціями і на початку квітня заволоділи містом Кам'янець-Подільський, яке утримували до підходу частин Червоної армія.
У червні 1919 р. обидва Бессарабські полки ввійшли до кадрового складу ЧА, з них було сформовано 45-ту Червонопрапорну стрілецьку дивізію. Багато бійців з загону Г. Барбуци опинилися у складі кавалерійської бригади Г. І. Котовського. Як відомо, усіх їх згодом було репресовано комуністами, як «ворогів народу».
У Хотинському повстанні брали участь жителі села Білоусівка — Каланжій Роман, Бабій Максим, Дідик Григорій, Цибульський Артем, Цибульський Тимофій.
Примітки
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Дембо В. Ніколи не забути! Кривавий літопис Бесарабії. — К., 1925.
- Okhotnikov J., Batchinsky N. L'insurrection de Khotine dans la Bessarabie et la Paix Europeenne. — Париж 1927. (фр.)
- Хотинское восстание (Сборник документов и материалов). — Кишинев, 1976.
- Героїчна Хотинщина. Матеріали наукової сесії, присвяченої 50-річчю Хотинського повстання. — Львів, 1972.
- Крецул І. Хотинське повстання 1919 // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 1025.
- «Спомини учасника Хотинського повстання» [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
- М. Шундрій «Героїчне минуле моїх бессарабців — 1919 рік» [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Історія села Білоусівка (Сокирянський район) [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hotinske povstannya organizovanij vistup naselennya Hotinskogo Byelckogo ta Sorockogo povitiv proti rumunskoyi okupaciyi Hotinskim nazvano tomu sho centralni podiyi vidbuvalisya same v Hotinskomu poviti Hotinske povstannya 1919 Ukrayinska revolyuciya Hotinske povstannya na 22 sichnya 1919 r Hotinske povstannya na 22 sichnya 1919 r Data sichen lyutij 1919 roku Misce Hotin zhudec Rumunske korolivstvo Rezultat Peremoga rumunskih vijsk Storoni Hotinska direktoriya UNR Rumunske korolivstvo Komanduvachi golova Hotinskoyi Direktoriyi M Liskun sekretar L Tokan general S Poetash general M Skina Vtrati 15 000 soldativ i civilnih vbitih u boyu chi strachenih piznishe 1 general 4 oficeri 364 soldatiPerebig povstannya i jogo kerivnictvoFormalno Hotinskim povstannyam keruvala Hotinska direktoriya sformovana z 5 osib golova M Liskun sekretar L Tokan Vona namagalasya spivpracyuvati z Direktoriyeyu UNR chij predstavnik otaman vijsk mogilivskogo rajonu I Mayevskij desho dopomagav povstancyam zbroyeyu Hotinskij Dnister Rozpochalosya povstannya u nich z 5 na 6 sichnya za starim stilem z 18 na 19 sichnya za novim stilem iz samostijnogo vistupu zagoniv Georgiya Barbuci i A Starova yakih usuperech planam shtabu pidgotovki povstannya pidbiv na vistup Mayevskij Zagin u chisli vid 400 do 600 bijciv yaki zdebilshogo buli kolishnimi soldatami carskoyi armiyi vihidcyami z Hotinskogo ta Sorockogo povitiv perepravivsya cherez Dnister u rajoni sela Ataki Sorockogo povitu nini selishe Otach Oknickogo rajonu Moldovi i za aktivnoyi pidtrimki miscevogo moldavskogo naselennya zahopiv znachnu chastinu Sorockogo povitu Diyi zagonu Barbuci buli takozh pidtrimani vzhe zaznachenim bronepotyagom pid kerivnictvom matrosa Mulera i sokiryancya Mikoli Skutelnika Pri comu pryamo na mosti povstanci povisili komandira rumunskoyi diviziyi generala Poetasha zgodom buv pohovanij rumunami v Sorokah Majzhe odnochasno zagoni A Starova i V Shteplyuka perepravilisya cherez Dnister u rajoni sela Naslavcha nini tezh Oknickij rajon Moldovi Dali zagin Barbuci ruhavsya v bik Oknici Sokiryan Gvizdivciv Romankivciv Povstanci Starova i Shteplyuka natomist diyali v rajoni inshih sil Potim voni dijshli do stanciyi Larga yaku zahopiv zagin pomichnika Barbuci Mihajla Nyagu U vsih selah pochali spalahuvati stihijni lokalni povstannya boyi z rumunskimi voyakami i zhandarmami Memorial geroyam Hotinskogo povstannya v sichni 1919 roku u Hotini I lishe v nich na 10 23 sichnya Hotinska Direktoriya pidtrimala vzhe rozpochate povstannya U nich iz 9 na 10 sichnya v rajoni hotinskih Atak grupa selyan zibralasya zajnyati mosti cherez Dnister dlya togo abi perepraviti do Bessarabiyi zibranu j zakuplenu v podilskih selyan zbroyu Rumunskij patrul pomitivshi povstanciv spovistiv svoyu batareyu i vona vidkrila vogon Zvuki garmatnih postriliv yih bulo 40 posluzhili signalom dlya vsogo naselennya Hotinskogo povitu i vono hto zi zbroyeyu hto z kosoyu vistupilo proti rumuniv Ti rumunski soldati j zhandarmi yaki opiralisya buli vbiti a ti sho zdali zbroyu vzyati do polonu 10 sichnya Hotin i navkolishni jogo sela buli v rukah povstanciv Hotinska Direktoriya virishila negajno pidtrimati faktichne rozpochate povstannya i v nich na 10 23 sichnya pid yiyi kerivnictvom Rukshinskij i Stavchanskij zagoni u kilkosti 230 voyakiv pid komanduvannyam N Adazhiya i K Yeremeckogo zibralisya u Hotinskomu lisi Pidstupi do mostiv pilno ohoronyalisya rumunskimi vijskami yaki zveli drotyani ukriplennya vistavili kulemeti Zahopiti yih mozhlivo bulo lishe udarom znenacka yak z boku Dnistra tak i z tilu Signalom do boyu mali stati postrili UNRivskoyi artilerijskoyi batareyi mozhlivo za spriyannya G Mayevskogo sho stoyala v Zhvanci Ale zbir zagonu u Hotinskomu lisi viyaviv kinnij rumunskij patrul Artileriya okupantiv obstrilyala lis Vibuhi snaryadiv i buli sprijnyati povstancyami yak ochikuvanij signal U temnoti partizani nablizilisya do vorozhih ukriplen i kinulis na shturm U cej zhe chas inshij zagin povstalih u 300 bagnetiv pid komandoyu I Babicha pishov u nastup na Ataki z livogo berega Dnistra Unaslidok rishuchih dij perepravi buli zahopleni a selo vizvolene vid okupantiv Ponad 100 rumunskih soldativ i oficeriv potrapili do polonu zabrano 10 kulemetiv bagato rushnic i naboyiv I F Liskun Hotinshina 1918 rik Povstanci zahopili misto Hotin selo Ataki Hotinskogo povitu i bilshist inshih sil povitu z yakih vignali rumunsku vladu Krim Rukshinskogo i Stavchanskogo polkiv buv sformovanij takozh Dankoveckij polk 11 24 sichnya Anadolskij polk rozgornuv nastup u napryamku Hotin Kelmenci Larga Sokiryani a Dankoveckij i Rukshinskij diyali v inshih napryamkah na Novoselicyu Lipkani j Oknicyu Razom voni nezabarom ochistili vid rumunskih vijsk majzhe ves Hotinskij povit Povstannya trivalo vid 6 do 31 sichnya 1919 roku Odnak rumuni postupovo ogovtalisya Do Hotinskogo i Sorockogo povitiv buli styagnuti znachni sili rumunskih vijsk 1 j prikordonnij polk 1 sha kavalerijska diviziya 8 ma ta 9 ta pihotni diviziyi zagoni specpriznachennya Znachnu dopomogu yim nadavali inshi derzhavi Antanti u bojovih diyah bezposerednyu uchast brali francuzki artilerijski chastini Anglijski oficeri stali instruktorami Zagalne kerivnictvo z pridushennya povstannya razom iz rumunskim generalom Davidoglu zdijsnyuvav kerivnik anglijskoyi misiyi v Rumuniyi general Gringli Pislya zavzyatih boyiv rumunske vijsko primusilo povstanciv blizko 4 tisyach vidstupiti za Dnister Z nimi vidijshli takozh blizko 50 tisyach bizhenciv U toj zhe chas vijskove komanduvannya chastin UNR namagalosya rozzbroyuvati i areshtovuvati povstanciv cherez poperedni napadi povstalih na pidrozdili UNRivskoyi armiyi Buli areshtovani Georgij Barbuca jogo pershij zastupnik Rud komandiri Sirbu Prosvirin Filyuk Barbucu v Dunayivcyah rozstrilyala kontrrozvidka Direktoriyi Komanduvannya vijsk Direktoriyi UNR takozh aktivno rozzbroyuvalo livoberezhne naselennya yake popri rumunski artilerijski obstrili spriyalo povstancyam Rumuni zhorstoko pokarali naselennya vosmi sil Mendikivci Rukshin Nedoboyivci Shirivci Kerstenci Stavchani Dankivci Vladichna Ataki Romankivci Gvizdivci Bulo rozstrilyano do 15 tisyach povstanciv i mirnih zhiteliv u samomu Hotini 500 osib Pislya rozstrilu soldatami Direktoriyi G Barbuci j areshtiv inshih komandiriv povstanciv bijci zagonu Barbuci ta inshi povstanci rozpochali aktivnu borotbu Naprikinci bereznya 1919 r povstanci sformuvali dva partizanskih polki 1 j ta 2 j Bessarabski domovilisya z miscevimi pidpilnimi bilshovickimi organizaciyami i na pochatku kvitnya zavolodili mistom Kam yanec Podilskij yake utrimuvali do pidhodu chastin Chervonoyi armiya U chervni 1919 r obidva Bessarabski polki vvijshli do kadrovogo skladu ChA z nih bulo sformovano 45 tu Chervonoprapornu strilecku diviziyu Bagato bijciv z zagonu G Barbuci opinilisya u skladi kavalerijskoyi brigadi G I Kotovskogo Yak vidomo usih yih zgodom bulo represovano komunistami yak vorogiv narodu U Hotinskomu povstanni brali uchast zhiteli sela Bilousivka Kalanzhij Roman Babij Maksim Didik Grigorij Cibulskij Artem Cibulskij Timofij Primitki resource history org ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 5 bereznya 2017 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dembo V Nikoli ne zabuti Krivavij litopis Besarabiyi K 1925 Okhotnikov J Batchinsky N L insurrection de Khotine dans la Bessarabie et la Paix Europeenne Parizh 1927 fr Hotinskoe vosstanie Sbornik dokumentov i materialov Kishinev 1976 Geroyichna Hotinshina Materiali naukovoyi sesiyi prisvyachenoyi 50 richchyu Hotinskogo povstannya Lviv 1972 Krecul I Hotinske povstannya 1919 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 1025 Spomini uchasnika Hotinskogo povstannya 28 lipnya 2011 u Wayback Machine M Shundrij Geroyichne minule moyih bessarabciv 1919 rik 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Istoriya sela Bilousivka Sokiryanskij rajon 28 lipnya 2011 u Wayback Machine