Хосе де Саламанка-і-Майоль, 1-й маркіз Саламанки, 1-й граф лос Льянос (ісп. José de Salamanca y Mayol; 23 травня 1811 — 21 січня 1883) — іспанський підприємець і політик, міністр фінансів, де-факто голова Ради міністрів Іспанії у вересні 1847 року.
Хосе де Саламанка-і-Майоль ісп. José de Salamanca, 1st Count of los Llanos | ||
| ||
---|---|---|
31 серпня — 12 вересня 1847 року | ||
Монарх: | Ізабелла II | |
Попередник: | Хоакін Франсіско Пачеко-і-Гутьєррес Кальдерон | |
Наступник: | Флоренсіо Гарсія Гойєна | |
Ім'я при народженні: | ісп. José de Salamanca y Mayol | |
Народження: | 23 травня 1811[2] Малага, Андалусія, Іспанія | |
Смерть: | 21 січня 1883[3] (71 рік) Мадрид, Іспанія | |
Поховання: | d | |
Країна: | Іспанія | |
Освіта: | Гранадський університет | |
Партія: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Син лікаря Хосе Марії де Саламанка-і-Пас і Марії Полонії Майоль-і-Басо. Народився в Малазі 1811 року. Вивчав філософію та право в Колегії Сан-Бартоломе і Сантьяго в Гранаді, закінчивши навчання в 1828 році. Ймовірно, саме в Гранаді він вперше зустрів групи, які виступали проти абсолютистського режиму Фердинанда VII. Невдовзі після повернення до рідної Малаги ліберальний генерал Хосе Марія Торріхос був затриманий за спробу державного перевороту. Саламанка, ймовірно, брав участь у перевороті, він поїхав до Мадрида в невдалій спробі домагатися королівського помилування для Торріхоса. Його революційний запал на деякий час вгамувався, і завдяки дружбі його батька з Франсіско Сеа Бермудесом, президентом Ради міністрів, він став алькальдом Моновера у 1833 році. Того року Фердинанд VII помер, внаслідок чого його удова Марія Христина стала регенткою при трирічній королеві Ізабелли II.
У 1835 році він був призначений алькальдом Вери. Під час каденції одружився з Петронілою Лівермор-і-Салас. Також був обраний представляти провінцію Альмерія в Революційному уряді Севільї. У 1837 році повстання Ла-Гранха-де-Сан-Ільдефонсо змусило Марію Христину відновити ліберальну Конституцію 1812 року, яка була перетворена в нову Прогресивну конституцію 1837 року. Саламанка був обраний депутатом від Малаги до нових кортесах.
Окрім політичної діяльності захопився підприємницькою діяльністю та фінансовими операціями. Після короткої служби суддею в мадридському суді першої інстанції у 1839 році він отримав офіційну монополію на сіль, а також почав грати на Мадридській фондовій біржі. Він став помітною фігурою у вищих колах мадридського суспільства. Серед його соратників протягом наступних кількох років були агенти Банку Ротшильдів у Мадриді — Даніель Вейсвайллер та Ігнасіо Бауер. Проте його володіння соляною монополією викликало ворожнечу генерала Рамона Марії Нарваеса.
Він був засновником Банку Ізабелли II 1844 року. Того ж року, скориставшись панікою на фондовій біржі, викликаною заколотом генерала Мартина Сурбано, зумів за 1 день заробити 30 млн реалів. Саламанка також інвестувала в залізниці, розпочавши будівництво лінії від Мадрида до Аранхуес. 24 грудня 1845 року була заснована Залізнична компанія Мадрид-Аранхуес з капіталом 45 мільйонів реалів. 1846 року внаслідок фінансової кризи відбулося банкрутство Банку Ізабелли. Невдовзі заснував Кадіський банк. 28 березня 1847 року він був призначений міністром фінансів в уряді Хоакіна Франсиско Пачеко, коли уряд упав у жовтні того ж року, він недовго був фактичним президентом Ради міністрів, але його змінив Флоренсіо Гарсія Гойєна, оскільки парламент почав розслідування можливих фінансових порушень його міністерства. Саламанку вдалося врятувати від його фондових спекуляцій, коли Франсіско Серрано Домінгес переконав Ізабеллу II зробити його міністром фінансів.
Незабаром королева Ізабелла відправила у відставку Раду міністрів, створивши новий уряд під керівництвом генерала Нарваеса. Саламанка став боротися проти останнього. Але через зміцнення влади Нарваеса змусило Саламанку вирушити у вигнання до Франції, де він залишався до 1849 року. Після повернення заробив близько 300 мільйонів реалів, здаючи в оренду соляну монополію на п'ять років. Ця сума вдвічі перевищує ті кошти, які він заробив з моменту отримання монополії.
13 серпня 1852 року Саламанка продав залізницю Мадрид-Аранхуес державі за 60,2 мільйона реалів. У червні 1854 року знову опинився у вигнанні за рішенням нового уряду, який прийшов до влади . У липні того ж року зміг повернутися, 1856 року йому було надано звання довічного сенатора.
З 1860 року кар'єра Саламанки почала занепадати через низку невдалих починань. 1863 року королева зробила його маркізом Саламанки, а у 1864 році — графом Лос-Льяноса, що зробило його грандом Іспанії. У 1879 році він отримав право побудувати Канал Дієго для доставки питної води до Вальядоліда
Одним із останніх його бізнес-проєктів було розширення Сан-Себастьяна в 1881 році. Помер у Карабанчел-Бахо в 1883 році, заборгувавши 6 мільйонів реалів
Примітки
- Vela C. Salamanca (y Mayol), José, Marqués de // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T075266
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Джерела
- Hernández Girbal, F.: José de Salamanca, marqués de Salamanca: el Montecristo español. Ediciones Lira, Madrid, 1963.
- Lacomba, Juan Antonio, Málaga: Personajes en su historia. Ed. Arguval, Málaga, 1986.
- Zavala, José María, «María Cristina de Borbón, en la picota». La Aventura de la Historia, nº 91. Arlanza ediciones S.A., 2006.
- Rico, Eduardo G., Yo, José de Salamanca, el «Gran Bribón». Ed. Planeta, Barcelona, 1994.
- Torrente Fortuño, José Antonio, Salamanca, bolsista romántico. Ed. Taurus, Madrid, 1969.
Це незавершена стаття про особу Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose de Salamanka i Majol 1 j markiz Salamanki 1 j graf los Lyanos isp Jose de Salamanca y Mayol 23 travnya 1811 21 sichnya 1883 ispanskij pidpriyemec i politik ministr finansiv de fakto golova Radi ministriv Ispaniyi u veresni 1847 roku Hose de Salamanka i Majol isp Jose de Salamanca 1st Count of los Llanos v o Golovi Radi ministriv Ispaniyi 31 serpnya 12 veresnya 1847 roku Monarh Izabella II Poperednik Hoakin Fransisko Pacheko i Gutyerres Kalderon Nastupnik Florensio Garsiya Gojyena Im ya pri narodzhenni isp Jose de Salamanca y MayolNarodzhennya 23 travnya 1811 1811 05 23 2 Malaga Andalusiya IspaniyaSmert 21 sichnya 1883 1883 01 21 3 71 rik Madrid IspaniyaPohovannya dKrayina IspaniyaOsvita Granadskij universitetPartiya d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisSin likarya Hose Mariyi de Salamanka i Pas i Mariyi Poloniyi Majol i Baso Narodivsya v Malazi 1811 roku Vivchav filosofiyu ta pravo v Kolegiyi San Bartolome i Santyago v Granadi zakinchivshi navchannya v 1828 roci Jmovirno same v Granadi vin vpershe zustriv grupi yaki vistupali proti absolyutistskogo rezhimu Ferdinanda VII Nevdovzi pislya povernennya do ridnoyi Malagi liberalnij general Hose Mariya Torrihos buv zatrimanij za sprobu derzhavnogo perevorotu Salamanka jmovirno brav uchast u perevoroti vin poyihav do Madrida v nevdalij sprobi domagatisya korolivskogo pomiluvannya dlya Torrihosa Jogo revolyucijnij zapal na deyakij chas vgamuvavsya i zavdyaki druzhbi jogo batka z Fransisko Sea Bermudesom prezidentom Radi ministriv vin stav alkaldom Monovera u 1833 roci Togo roku Ferdinand VII pomer vnaslidok chogo jogo udova Mariya Hristina stala regentkoyu pri tririchnij korolevi Izabelli II U 1835 roci vin buv priznachenij alkaldom Veri Pid chas kadenciyi odruzhivsya z Petroniloyu Livermor i Salas Takozh buv obranij predstavlyati provinciyu Almeriya v Revolyucijnomu uryadi Sevilyi U 1837 roci povstannya La Granha de San Ildefonso zmusilo Mariyu Hristinu vidnoviti liberalnu Konstituciyu 1812 roku yaka bula peretvorena v novu Progresivnu konstituciyu 1837 roku Salamanka buv obranij deputatom vid Malagi do novih kortesah Okrim politichnoyi diyalnosti zahopivsya pidpriyemnickoyu diyalnistyu ta finansovimi operaciyami Pislya korotkoyi sluzhbi suddeyu v madridskomu sudi pershoyi instanciyi u 1839 roci vin otrimav oficijnu monopoliyu na sil a takozh pochav grati na Madridskij fondovij birzhi Vin stav pomitnoyu figuroyu u vishih kolah madridskogo suspilstva Sered jogo soratnikiv protyagom nastupnih kilkoh rokiv buli agenti Banku Rotshildiv u Madridi Daniel Vejsvajller ta Ignasio Bauer Prote jogo volodinnya solyanoyu monopoliyeyu viklikalo vorozhnechu generala Ramona Mariyi Narvaesa Vin buv zasnovnikom Banku Izabelli II 1844 roku Togo zh roku skoristavshis panikoyu na fondovij birzhi viklikanoyu zakolotom generala Martina Surbano zumiv za 1 den zarobiti 30 mln realiv Salamanka takozh investuvala v zaliznici rozpochavshi budivnictvo liniyi vid Madrida do Aranhues 24 grudnya 1845 roku bula zasnovana Zaliznichna kompaniya Madrid Aranhues z kapitalom 45 miljoniv realiv 1846 roku vnaslidok finansovoyi krizi vidbulosya bankrutstvo Banku Izabelli Nevdovzi zasnuvav Kadiskij bank 28 bereznya 1847 roku vin buv priznachenij ministrom finansiv v uryadi Hoakina Fransisko Pacheko koli uryad upav u zhovtni togo zh roku vin nedovgo buv faktichnim prezidentom Radi ministriv ale jogo zminiv Florensio Garsiya Gojyena oskilki parlament pochav rozsliduvannya mozhlivih finansovih porushen jogo ministerstva Salamanku vdalosya vryatuvati vid jogo fondovih spekulyacij koli Fransisko Serrano Dominges perekonav Izabellu II zrobiti jogo ministrom finansiv Nezabarom koroleva Izabella vidpravila u vidstavku Radu ministriv stvorivshi novij uryad pid kerivnictvom generala Narvaesa Salamanka stav borotisya proti ostannogo Ale cherez zmicnennya vladi Narvaesa zmusilo Salamanku virushiti u vignannya do Franciyi de vin zalishavsya do 1849 roku Pislya povernennya zarobiv blizko 300 miljoniv realiv zdayuchi v orendu solyanu monopoliyu na p yat rokiv Cya suma vdvichi perevishuye ti koshti yaki vin zarobiv z momentu otrimannya monopoliyi 13 serpnya 1852 roku Salamanka prodav zaliznicyu Madrid Aranhues derzhavi za 60 2 miljona realiv U chervni 1854 roku znovu opinivsya u vignanni za rishennyam novogo uryadu yakij prijshov do vladi U lipni togo zh roku zmig povernutisya 1856 roku jomu bulo nadano zvannya dovichnogo senatora Z 1860 roku kar yera Salamanki pochala zanepadati cherez nizku nevdalih pochinan 1863 roku koroleva zrobila jogo markizom Salamanki a u 1864 roci grafom Los Lyanosa sho zrobilo jogo grandom Ispaniyi U 1879 roci vin otrimav pravo pobuduvati Kanal Diyego dlya dostavki pitnoyi vodi do Valyadolida Odnim iz ostannih jogo biznes proyektiv bulo rozshirennya San Sebastyana v 1881 roci Pomer u Karabanchel Baho v 1883 roci zaborguvavshi 6 miljoniv realivPrimitkiVela C Salamanca y Mayol Jose Marques de Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T075266 d Track Q103964974d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q217595d Track Q21431157d Track Q1547776 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168DzherelaHernandez Girbal F Jose de Salamanca marques de Salamanca el Montecristo espanol Ediciones Lira Madrid 1963 Lacomba Juan Antonio Malaga Personajes en su historia Ed Arguval Malaga 1986 Zavala Jose Maria Maria Cristina de Borbon en la picota La Aventura de la Historia nº 91 Arlanza ediciones S A 2006 Rico Eduardo G Yo Jose de Salamanca el Gran Bribon Ed Planeta Barcelona 1994 Torrente Fortuno Jose Antonio Salamanca bolsista romantico Ed Taurus Madrid 1969 Ce nezavershena stattya pro osobu Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi