Хосé Сорри́лья-і-Морáль (ісп. José Zorrilla y Moral; нар. 21 лютого 1817, Вальядолід — пом. 23 січня 1893, Мадрид) — іспанський поет і драматург, «іспанський Віктор Гюго».
Хосе Соррилья-і-Мораль | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | ісп. José Zorrilla Moral de la Torre Ugarte | |||
Народився | 21 лютого 1817[1][2][…] Вальядолід, Іспанія[4] | |||
Помер | 23 січня 1893[1][2][…] (75 років) Мадрид, Іспанія[4] | |||
Поховання | d[5] і d[6] | |||
Країна | Іспанія | |||
Діяльність | драматург, поет, письменник | |||
Alma mater | d, Університет Вальядоліду і d | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | Королівська академія іспанської мови (23 січня 1893)[7] | |||
Родичі | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Хосе Соррилья-і-Мораль у Вікісховищі | ||||
Біографія
Батько Соррильї займав високу судову посаду у Вальядоліді та відправив сина в Толедо слухати право; але молодий студент більше бродив по мальовничих околицях міста і складав вірші. Не закінчивши курсу, Соррилья втік до Мадриду, де, ховаючись від сім'ї, провів цілий рік повний страждань і поневірянь. 15 лютого 1837 року відбувалися похорони сатирика Ларри, який закінчив життя самогубством. У його могили нікому невідомий 20-річний Соррилья прочитав чудовий вірш, яким наелектризував усіх присутніх.
Його збірка легенд і численні драматичні твори остаточно зміцнили його славу. Неспокійний та жадаючий пригод, Соррилья поїхав спочатку до Парижу, потім до Мексики, де жив при дворі імператора Максиміліана, який призначив його своїм читачем. У 1860-66 Соррилья - директор Національного театру в Мехіко. Після страти імператора Соррилья повернувся в Іспанію.
У 1889 його урочисто увінчали в Альгамбра лавровим вінком, за участю численних представників від міст, університетів, шкіл, літературних товариств та інших асоціацій. Ховали його за державний рахунок.
Соррилья написав дуже багато. Всі його твори носять яскравий національний відбиток. На самому початку занять поезією Соррилья оголосив, що народившись іспанцем і будучи християнином він має намір оспівувати славу Іспанії та християнства. Він залишився вірним цьому рішенню протягом всього свого життя. Соррилья - співак вірувань, установ і почуттів старої Іспанії, його великий талант пішов на воскресіння мотивів старого іспанського романсеро.
З поем Соррильї цінується особливо високо його «Legendario del Cid», апофеоз трьох основних елементів іспанського характеру: релігійності, патріотизму і почуття рівності. Решта збірники його віршів: «Cantos del Trovador» (1840-1841); «Poesías» (1840-1848); «Flores Perdidas», «Granada» (1853); «Album de un Loco» (1867); «Composiciones varias» (1877); «Recuerdos del tempo viejo» (1880-1883).
Серед драм Соррильї (він написав їх понад двадцять) перше місце займає «Дон Жуан», яка завжди ставилася в день Всіх Святих, щорічно відзначається 1-го листопада; дивитися її стікалися з усіх кінців Іспанії величезні натовпи.
З інших драматичних творів Соррилья особливо популярні «El zapatero у el rey», «Sancho García», «A buen juez mejor testigo», «Traído inconfeso y mártir». Велика частина його п'єс - сценічне перекладення легенд.
Твори
- Obras completas, v. 1-2, Valladolid, 1943
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Соррилья-и-Мораль Хосе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://books.google.es/books?id=7KJ7E76edC0C&pg=RA1-PA640&lpg=RA1-PA640
- http://www.elnortedecastilla.es/valladolid/201607/21/fosas-comunes-sombra-lideres-20160720183645.html
- http://www.rae.es/academicos/jose-zorrilla
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хосе Соррилья
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Sorri lya i Moral isp Jose Zorrilla y Moral nar 21 lyutogo 1817 Valyadolid pom 23 sichnya 1893 Madrid ispanskij poet i dramaturg ispanskij Viktor Gyugo Hose Sorrilya i MoralIm ya pri narodzhenniisp Jose Zorrilla Moral de la Torre UgarteNarodivsya21 lyutogo 1817 1817 02 21 1 2 Valyadolid Ispaniya 4 Pomer23 sichnya 1893 1893 01 23 1 2 75 rokiv Madrid Ispaniya 4 Pohovannyad 5 i d 6 Krayina IspaniyaDiyalnistdramaturg poet pismennikAlma materd Universitet Valyadolidu i dMagnum opusdChlenstvoKorolivska akademiya ispanskoyi movi 23 sichnya 1893 7 RodichidAvtograf Hose Sorrilya i Moral u Vikishovishi Hose Sorrilya i MoralBiografiyaBatko Sorrilyi zajmav visoku sudovu posadu u Valyadolidi ta vidpraviv sina v Toledo sluhati pravo ale molodij student bilshe brodiv po malovnichih okolicyah mista i skladav virshi Ne zakinchivshi kursu Sorrilya vtik do Madridu de hovayuchis vid sim yi proviv cilij rik povnij strazhdan i poneviryan 15 lyutogo 1837 roku vidbuvalisya pohoroni satirika Larri yakij zakinchiv zhittya samogubstvom U jogo mogili nikomu nevidomij 20 richnij Sorrilya prochitav chudovij virsh yakim naelektrizuvav usih prisutnih Jogo zbirka legend i chislenni dramatichni tvori ostatochno zmicnili jogo slavu Nespokijnij ta zhadayuchij prigod Sorrilya poyihav spochatku do Parizhu potim do Meksiki de zhiv pri dvori imperatora Maksimiliana yakij priznachiv jogo svoyim chitachem U 1860 66 Sorrilya direktor Nacionalnogo teatru v Mehiko Pislya strati imperatora Sorrilya povernuvsya v Ispaniyu U 1889 jogo urochisto uvinchali v Algambra lavrovim vinkom za uchastyu chislennih predstavnikiv vid mist universitetiv shkil literaturnih tovaristv ta inshih asociacij Hovali jogo za derzhavnij rahunok Sorrilya napisav duzhe bagato Vsi jogo tvori nosyat yaskravij nacionalnij vidbitok Na samomu pochatku zanyat poeziyeyu Sorrilya ogolosiv sho narodivshis ispancem i buduchi hristiyaninom vin maye namir ospivuvati slavu Ispaniyi ta hristiyanstva Vin zalishivsya virnim comu rishennyu protyagom vsogo svogo zhittya Sorrilya spivak viruvan ustanov i pochuttiv staroyi Ispaniyi jogo velikij talant pishov na voskresinnya motiviv starogo ispanskogo romansero Z poem Sorrilyi cinuyetsya osoblivo visoko jogo Legendario del Cid apofeoz troh osnovnih elementiv ispanskogo harakteru religijnosti patriotizmu i pochuttya rivnosti Reshta zbirniki jogo virshiv Cantos del Trovador 1840 1841 Poesias 1840 1848 Flores Perdidas Granada 1853 Album de un Loco 1867 Composiciones varias 1877 Recuerdos del tempo viejo 1880 1883 Sered dram Sorrilyi vin napisav yih ponad dvadcyat pershe misce zajmaye Don Zhuan yaka zavzhdi stavilasya v den Vsih Svyatih shorichno vidznachayetsya 1 go listopada divitisya yiyi stikalisya z usih kinciv Ispaniyi velichezni natovpi Z inshih dramatichnih tvoriv Sorrilya osoblivo populyarni El zapatero u el rey Sancho Garcia A buen juez mejor testigo Traido inconfeso y martir Velika chastina jogo p yes scenichne perekladennya legend TvoriObras completas v 1 2 Valladolid 1943PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Sorrilya i Moral Hose Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http books google es books id 7KJ7E76edC0C amp pg RA1 PA640 amp lpg RA1 PA640 http www elnortedecastilla es valladolid 201607 21 fosas comunes sombra lideres 20160720183645 html http www rae es academicos jose zorrillaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hose Sorrilya