Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе́ Орте́га Мунілья (ісп. José Ortega Munilla; нар. 26 жовтня 1856, Карденас, Куба — пом. 30 грудня 1922) — іспанський письменник і журналіст, батько філософа Хосе Ортега-і-Гассета.
| Хосе Ортега Мунілья | ||||
|---|---|---|---|---|
| José Ortega Munilla | ||||
 | ||||
| Народився | 26 жовтня 1856[1][2] Карденас[d], Матансас, Куба | |||
| Помер | 30 грудня 1922[1][2] (66 років) Мадрид, Іспанія | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Іспанія | |||
| Діяльність | література, журналістика | |||
| Мова творів | іспанська | |||
| Жанр | роман | |||
| Членство | Королівська академія іспанської мови | |||
| Діти | Хосе Ортега-і-Гассет і d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Хосе Ортега Мунілья у Вікісховищі | ||||
Біографія
Син Хосе Ортеги-Сапати, родом з Вальядоліда, і Уркіси Марії дель Пілар Мунільї з Естремадури. Батько був членом поміркованої партії, котрий обіймав важливу посаду в кубинській колоніальній адміністрації, хоча його основна діяльність була журналістика. Сім'я переїхала в Мадрид, тому майбутній письменник завжди вважався мадридцем. Мунілья Ортега почав навчання в семінаріях Куенки і Жирони, що її покинув у зв'язку зі спалахом . Тоді він був невгамовним молодим чоловіком, який поділяв прогресивний дух революції. Він був редактором газети «Ла Іберія» — партійного органу . Разом зі своїм другом Мігелем Мойя заснував літературний журнал «Ла Лінтерна», а також видавав газету про кориду «Чікланеро». Його літературна творчість є частиною покоління реалістів 68, з котрим Мунілья поділяв філософію позитивізму і погляди , і став захисником натуралізму у літературі. Він почав писати розділ «Хроніка тижня» у газеті «Лос Лунес дель Імпарсьяль».
9 червня 1881 одружився з дочкою засновника «Лос Лунес дель Імпарсьяль», Долорес Гассет-і-Чінчільєю. Ця пара мала четверо дітей: Едуард, який помер на засланні в Каракасі у лютому 1965, Рафаела, яка померла в 1940; Мануель, автор «Біографії газети Імпарсьяль», помер у вересні 1965, і найвідоміший, Хосе Ортега-і-Гассет, філософ, який помер у 1955. Мунілья Ортега був обраний дійсним членом у 1902, і виступив із промовою про , хоч і починав як співробітник газети «Лос Лунес дель Імпарсьяль», працював у літературному відділі газети, найпрестижнішої на той час, котра була заснована його тестем Едуардом Гассет-і-Артіме, ліберальним монархістом, а пізніше став її керівником. Він був одним із керівників газети «Ель Соль», котра підпала під культурний вплив його сина Хосе Ортега-і-Гассета. Він перетворив газету в плацдарм для письменників , які тільки-но починали свою творчу діяльність: Азорін, Піо Бароха і Вальє-Інклан.
Політична діяльність
Він отримав мандат депутата в Конгресі у муніципалітеті Падрон ( Ла-Корунья) на виборах 27 квітня 1898. Його переобиратимуть у цьому ж регіоні до виборів 8 травня 1910 (загалом 7 разів підряд).
Робота
Як журналіст, він відомий своїм беззаперечним гумором, вільним і барвистим стилем, кмітливістю, які він зберіг до кінця свого життя, коли він почав вести колонки в газеті «ABC». Він почав свою кар'єру як оповідач сентиментального постромантичного роману. Він об'єднав свої романи від 1879 до 1884 під назвою «Сучасні стосунки». З 80-х років писав реалістичні романи. Дотримується , починаючи з роману «El fondo del tonel» (1881—1884), в котрому шукає відповіді на соціальні питання.
У «Клеопатрі Перес» (1884) у коханої герцога Ріпамілана є син Валентин, покинутий і прийнятий подружжям Рубін. Після смерті герцога він, як син, успадковує все його багатство і повертається до справжньої матері. Обставини затьмарюють батьківство і Клеопатра вдруге відмовляється від свого сина, який помирає від горя. Інші романи «Цикада» (1879), продовження якого в романі «Сестра Люсія» (1880), «Фавн і Дріада» (1882), «Похмура ідилія» (1887) і «Сеньйорито де Сісньєга» (1918). Інші романи «Одинокий Дон Жуан», «Дармоїд», «Прямий потяг» і «Коричнева тканина». Відомий оповіданнями, такими як «Пастух, Фіфіна, Тремієльга» (1897) і «Свічадо слави» (1897). Він також написав книги про подорожі, такі як «Подорожі літописця» (1892), «Символи Сардінеро» і «Моря та гори» (1887). Для театру написав п'єсу «Ганчірка» (1918), адаптація роману під тією ж назвою.
Джерела
Герман Блайберг і Джуліан Марії, Словник іспанської літератури, Мадрид: Revista де Occidente, 1964 (ісп.)
Посилання
- Obras digitalizadas en la Biblioteca Virtual Cervantes [ 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Ortega a druge materine prizvishe Munilya Hose Orte ga Munilya isp Jose Ortega Munilla nar 26 zhovtnya 1856 18561026 Kardenas Kuba pom 30 grudnya 1922 ispanskij pismennik i zhurnalist batko filosofa Hose Ortega i Gasseta Hose Ortega MunilyaJose Ortega MunillaNarodivsya 26 zhovtnya 1856 1856 10 26 1 2 Kardenas d Matansas KubaPomer 30 grudnya 1922 1922 12 30 1 2 66 rokiv Madrid IspaniyaPohovannya dKrayina IspaniyaDiyalnist literatura zhurnalistikaMova tvoriv ispanskaZhanr romanChlenstvo Korolivska akademiya ispanskoyi moviDiti Hose Ortega i Gasset i dAvtograf Hose Ortega Munilya u VikishovishiBiografiyaSin Hose Ortegi Sapati rodom z Valyadolida i Urkisi Mariyi del Pilar Munilyi z Estremaduri Batko buv chlenom pomirkovanoyi partiyi kotrij obijmav vazhlivu posadu v kubinskij kolonialnij administraciyi hocha jogo osnovna diyalnist bula zhurnalistika Sim ya pereyihala v Madrid tomu majbutnij pismennik zavzhdi vvazhavsya madridcem Munilya Ortega pochav navchannya v seminariyah Kuenki i Zhironi sho yiyi pokinuv u zv yazku zi spalahom Todi vin buv nevgamovnim molodim cholovikom yakij podilyav progresivnij duh revolyuciyi Vin buv redaktorom gazeti La Iberiya partijnogo organu Razom zi svoyim drugom Migelem Mojya zasnuvav literaturnij zhurnal La Linterna a takozh vidavav gazetu pro koridu Chiklanero Jogo literaturna tvorchist ye chastinoyu pokolinnya realistiv 68 z kotrim Munilya podilyav filosofiyu pozitivizmu i poglyadi i stav zahisnikom naturalizmu u literaturi Vin pochav pisati rozdil Hronika tizhnya u gazeti Los Lunes del Imparsyal 9 chervnya 1881 odruzhivsya z dochkoyu zasnovnika Los Lunes del Imparsyal Dolores Gasset i Chinchilyeyu Cya para mala chetvero ditej Eduard yakij pomer na zaslanni v Karakasi u lyutomu 1965 Rafaela yaka pomerla v 1940 Manuel avtor Biografiyi gazeti Imparsyal pomer u veresni 1965 i najvidomishij Hose Ortega i Gasset filosof yakij pomer u 1955 Munilya Ortega buv obranij dijsnim chlenom u 1902 i vistupiv iz promovoyu pro hoch i pochinav yak spivrobitnik gazeti Los Lunes del Imparsyal pracyuvav u literaturnomu viddili gazeti najprestizhnishoyi na toj chas kotra bula zasnovana jogo testem Eduardom Gasset i Artime liberalnim monarhistom a piznishe stav yiyi kerivnikom Vin buv odnim iz kerivnikiv gazeti El Sol kotra pidpala pid kulturnij vpliv jogo sina Hose Ortega i Gasseta Vin peretvoriv gazetu v placdarm dlya pismennikiv yaki tilki no pochinali svoyu tvorchu diyalnist Azorin Pio Baroha i Valye Inklan Politichna diyalnistVin otrimav mandat deputata v Kongresi u municipaliteti Padron La Korunya na viborah 27 kvitnya 1898 Jogo pereobiratimut u comu zh regioni do viboriv 8 travnya 1910 zagalom 7 raziv pidryad RobotaYak zhurnalist vin vidomij svoyim bezzaperechnim gumorom vilnim i barvistim stilem kmitlivistyu yaki vin zberig do kincya svogo zhittya koli vin pochav vesti kolonki v gazeti ABC Vin pochav svoyu kar yeru yak opovidach sentimentalnogo postromantichnogo romanu Vin ob yednav svoyi romani vid 1879 do 1884 pid nazvoyu Suchasni stosunki Z 80 h rokiv pisav realistichni romani Dotrimuyetsya pochinayuchi z romanu El fondo del tonel 1881 1884 v kotromu shukaye vidpovidi na socialni pitannya U Kleopatri Peres 1884 u kohanoyi gercoga Ripamilana ye sin Valentin pokinutij i prijnyatij podruzhzhyam Rubin Pislya smerti gercoga vin yak sin uspadkovuye vse jogo bagatstvo i povertayetsya do spravzhnoyi materi Obstavini zatmaryuyut batkivstvo i Kleopatra vdruge vidmovlyayetsya vid svogo sina yakij pomiraye vid gorya Inshi romani Cikada 1879 prodovzhennya yakogo v romani Sestra Lyusiya 1880 Favn i Driada 1882 Pohmura idiliya 1887 i Senjorito de Sisnyega 1918 Inshi romani Odinokij Don Zhuan Darmoyid Pryamij potyag i Korichneva tkanina Vidomij opovidannyami takimi yak Pastuh Fifina Tremiyelga 1897 i Svichado slavi 1897 Vin takozh napisav knigi pro podorozhi taki yak Podorozhi litopiscya 1892 Simvoli Sardinero i Morya ta gori 1887 Dlya teatru napisav p yesu Ganchirka 1918 adaptaciya romanu pid tiyeyu zh nazvoyu DzherelaGerman Blajberg i Dzhulian Mariyi Slovnik ispanskoyi literaturi Madrid Revista de Occidente 1964 isp PosilannyaObras digitalizadas en la Biblioteca Virtual Cervantes 2 bereznya 2013 u Wayback Machine isp PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582