Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Марія Боніфаціо Лейва Перес (відомий як Кахе́ме, дослівно — «той, хто не п'є»; ісп. Cajemé; 14 травня 1835, Ермосійо — 23 квітня 1887) — один з вождів індіанців я́кі, лідер повстання я́кі проти уряду Мексики (1875—1887).
| Хосе Марія Кахеме | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 травня 1835 Ермосійо, Мексика |
| Помер | 23 квітня 1887 (51 рік) ·вогнепальне поранення |
| Країна |  Мексика |
| Знання мов | іспанська |
| Учасник | Французька інтервенція в Мексику і війни які |
| |
Життєпис
Народився 14 травня 1835 року в місті Ермосійо (штат Сонора, Мексика). 1849 року разом з батьком під час золотої лихоманки вирушив у Каліфорнію. Завдяки отриманому від знайденого золота, зміг закінчити престижний навчальний заклад в Гуаймасі.
Від 1854 року брав участь у збройних конфліктах у Мексиці, зокрема у війні лібералів за реформу. Учасник війни мексиканського народу проти іноземних інтервентів, дослужився до звання капітана кавалерії. У мексиканській армії різнобічно опанував військовим мистецтвом.
За віддану військову службу 1872 року призначений алькальдом району Які. Влада цим призначенням хотіла втихомирити бунтівних індіанців я́кі, але замість цього Кахеме об'єднав вісім індіанських племен і, оголосивши, що не визнає більше мексиканського уряду, 1875 року очолив боротьбу я́кі за землю і національну незалежність. Я́кі під його керівництвом взялися за зброю і пішли в гори, де здобували перемоги над усіма посиланими проти них загонами. Завдяки багаторічному бойовому досвіду об'єднав всі міста індіанців я́кі і перший час успішно боровся з мексиканською армією. Збройне протистояння супроводжувалося звірствами з обох сторін.
Спроби урядових військ придушити рух довгий час закінчувалася невдачею. Зрештою голод змусив повстанців сховатися в укріпленій гірській фортеці . 1887 року заколотники були розгромлені мексиканською армією. І хоча Кахеме вдалося втекти і сховатися в Гуаймасі, він врешті-решт потрапив у полон і 23 квітня 1887 року розстріляний.
Пам'ять
- На його честь названо місто [ru] в штаті Сонорі в Мексиці;
- У Сьюдад Обрегоні Кахеме встановлений пам'ятник.
Примітки
- История о вождях яки (рос.)
Література
- Кахеме, Хосе Мария // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1980. — Т. 1 : А — К. — С. 566. (рос.)
- История Мексики, М, 2013 (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Mariya Bonifacio Lejva Peres vidomij yak Kahe me doslivno toj hto ne p ye isp Cajeme 14 travnya 1835 Ermosijo 23 kvitnya 1887 odin z vozhdiv indianciv ya ki lider povstannya ya ki proti uryadu Meksiki 1875 1887 Hose Mariya KahemeNarodivsya 14 travnya 1835 1835 05 14 Ermosijo MeksikaPomer 23 kvitnya 1887 1887 04 23 51 rik vognepalne poranennyaKrayina MeksikaZnannya mov ispanskaUchasnik Francuzka intervenciya v Meksiku i vijni yaki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 14 travnya 1835 roku v misti Ermosijo shtat Sonora Meksika 1849 roku razom z batkom pid chas zolotoyi lihomanki virushiv u Kaliforniyu Zavdyaki otrimanomu vid znajdenogo zolota zmig zakinchiti prestizhnij navchalnij zaklad v Guajmasi Vid 1854 roku brav uchast u zbrojnih konfliktah u Meksici zokrema u vijni liberaliv za reformu Uchasnik vijni meksikanskogo narodu proti inozemnih interventiv dosluzhivsya do zvannya kapitana kavaleriyi U meksikanskij armiyi riznobichno opanuvav vijskovim mistectvom Za viddanu vijskovu sluzhbu 1872 roku priznachenij alkaldom rajonu Yaki Vlada cim priznachennyam hotila vtihomiriti buntivnih indianciv ya ki ale zamist cogo Kaheme ob yednav visim indianskih plemen i ogolosivshi sho ne viznaye bilshe meksikanskogo uryadu 1875 roku ocholiv borotbu ya ki za zemlyu i nacionalnu nezalezhnist Ya ki pid jogo kerivnictvom vzyalisya za zbroyu i pishli v gori de zdobuvali peremogi nad usima posilanimi proti nih zagonami Zavdyaki bagatorichnomu bojovomu dosvidu ob yednav vsi mista indianciv ya ki i pershij chas uspishno borovsya z meksikanskoyu armiyeyu Zbrojne protistoyannya suprovodzhuvalosya zvirstvami z oboh storin Sprobi uryadovih vijsk pridushiti ruh dovgij chas zakinchuvalasya nevdacheyu Zreshtoyu golod zmusiv povstanciv shovatisya v ukriplenij girskij forteci 1887 roku zakolotniki buli rozgromleni meksikanskoyu armiyeyu I hocha Kaheme vdalosya vtekti i shovatisya v Guajmasi vin vreshti resht potrapiv u polon i 23 kvitnya 1887 roku rozstrilyanij Pam yatPam yatnik Kaheme v Syudad Obregoni Na jogo chest nazvano misto ru v shtati Sonori v Meksici U Syudad Obregoni Kaheme vstanovlenij pam yatnik PrimitkiIstoriya o vozhdyah yaki ros LiteraturaKaheme Hose Mariya Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 t gl red V V Volskij Moskva Sovetskaya enciklopediya 1980 T 1 A K S 566 ros Istoriya Meksiki M 2013 ros