Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Марія Ескердо Сарагоса (ісп. José María Esquerdo Zaragoza; 1 лютого 1842, Ла-Віла-Джойоза — 30 січня 1912, Мадрид) — іспанський психіатр і політик. Останній очільник [en]. Депутат іспанського Конгресу від провінції Мадрид.
| Хосе Марія Ескердо ісп. José María Esquerdo | |
 | |
| Народження: | 2 лютого 1842 Ла-Віла-Джойоза |
|---|---|
| Смерть: | 30 січня 1912[1] (69 років) Мадрид, Іспанія |
| Поховання: | d |
| Країна: | Іспанія |
| | |
Біографія
Кар'єра лікаря
Хосе Марія Ескердо народився у сім'ї небагатих фермерів. Осиротівши у віці одного року, він разом з сімома своїми братами та сестрами був відданий під опіку дядькові по материнській лінії. Здобувши 14 червня 1865 року у Валенсії ступінь бакалавра з психіатрії, він влаштувався переписувачем у нотаріальну контору. Роботу у нотаріуса він поєднував з практичним навчанням у класах [en] у мадридському [en].
У 1868 році він, працюючи хірургом у мадридській лікарні, отримав від міністра розвитку тимчасового уряду та свого друга Мануеля Руїса Соррільї пропозицію отримати звання професора. Від вченого звання Ескердо відмовився, але натомість погодився очолити у безкоштовній школі кафедру загальної патології та психічних захворювань, під час роботи на якій стало відомо про його захоплення френологією.
Попри симпатію до псевдонаукової теорії, Ескердо зміг підготувати на своїй кафедрі таких фахівців, як: Хаїме Вера, [es], [es], [es], [es] й [en]. Цьому сприяли прийняті ним на кафедрі нововведення: поділ на групи по двадцять осіб, на чолі з найвидатнішим учнем попереднього курсу, свобода відступати від догм, започаткування практичної клініки.
20 травня 1877 року він відкрив у Карабанчелі психіатричну лікарню. Під час її створення Ескердо насамперед дбав про комфорт пацієнтів і персоналу. До розташованої в сосновому гаю групі будівель були прибудовані театр і бібліотека, а також у безпосередній близькості від головного корпусу було створено великі городи. Влітку він переводив хворих із цієї лікарні до санаторію «El Paradis» (укр. Райський куточок), який знаходиться у його рідному місті, де як працетерапію пацієнти займалися сільськогосподарськими роботами.
Також Ескердо входив до групи медиків, які перекладали іспанською мовою зарубіжну літературу з психіатрії та нейропсихіатрії, зокрема він перекладав з французької праці [en].
Політична діяльність
Соціальна нерівність і проблеми у сфері освіти спонукали Ескердо приєднатися до Прогресивно-республіканської партії, до якої вже входили його друг Мануель Руїс Соррілья, його вчитель Педро Мата-і-Фонтанет і його учень Хаїме Вера.
Першим політичним успіхом для нього стала його перемога у мадридському виборчому окрузі під час виборів 1893 року, внаслідок чого протягом двох років він посідав місце в іспанському Конгресі. Після смерті Руїса Соррільї у червні 1895 року Ескердо Сарагосі довелося очолити республіканську партію. Однак його лідерство в партії не було прийнято тими, кого представляв Антоніо Катена, засновник «El País» (важлива партійна газета). Партія втратила газету, тому була змушена замінити її новоствореною у 1897 році «El Progreso», яку редагував Алехандро Леррус. Невдовзі після смерті Ескердо партію розпустили.
Смерть
Ескердо помер у своєму будинку 30 січня 1912 року.
Пам'ять
У Ла-Віла-Джойоза у 1915 році скульптором [d] було споруджено [d], який незабаром був визнаний об'єктом місцевого значення.
У 2002 році було створено Фонд Ескердо, який щороку виділяє гранти на науково-технічні дослідження у галузі медицини, розробку соціальних проєктів, а також на вивчення та популяризацію персони Хосе Марії Ескердо Сарагоси.
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Rey González, 1983, с. 104.
- López-Ibor Aliño, 2009.
- La Muerte. El País. XXVI (8.980). 31 січня 1912.
- Rey González, 1983, с. 105—106.
- Rey González, 1983, с. 108—109.
- Jaén Milla, Santiago (2009). Antonio Catena Muñoz: propietario y fundador de "El País", el gran diario republicano de la Restauración (PDF). Seminario bio-bibliográfico Manuel Caballero Venzalá. Jaén: Instituto de Estudios Giennenses (7): 158–159. ISSN 1885-9658.
- Suárez Cortina, Manuel (2011). El partido reformista 1912–1931. Santander: . с. 177. ISBN . Архів оригіналу за 22 червня 2023. Процитовано 22 червня 2023.
- El entierro del Dr. Esquerdo. Mundo Gráfico. II (15). 7 лютого 1912.
Література
- López-Ibor Aliño J. J. José María Esquerdo Zaragoza // Diccionario biográfico español. — Real Academia de la Historia, 2009. Архівовано з джерела 15 червня 2022
- Rey González A. M. Clásicos de la Psiquiatría Española del Siglo XIX: José María Esquerdo y Zaragoza // Revista de la Asociación Española de Neuropsiquiatría. — 1983. — V. 3, no 7 (15 noviembre). — P. 103—116. Архівовано з джерела 18 січня 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Mariya Eskerdo Saragosa isp Jose Maria Esquerdo Zaragoza 1 lyutogo 1842 1842lyutogo01 La Vila Dzhojoza 30 sichnya 1912 Madrid ispanskij psihiatr i politik Ostannij ochilnik Progresivno respublikanskoyi partiyi en Deputat ispanskogo Kongresu vid provinciyi Madrid Hose Mariya Eskerdo isp Jose Maria Esquerdo Narodzhennya 2 lyutogo 1842 1842 02 02 La Vila DzhojozaSmert 30 sichnya 1912 1912 01 30 1 69 rokiv Madrid IspaniyaPohovannya Sacramental de San Lorenzo y San Jose cemeterydKrayina Ispaniya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Kar yera likarya 1 2 Politichna diyalnist 2 Smert 3 Pam yat 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiyared Kar yera likaryared Hose Mariya Eskerdo narodivsya u sim yi nebagatih fermeriv Osirotivshi u vici odnogo roku vin razom z simoma svoyimi bratami ta sestrami buv viddanij pid opiku dyadkovi po materinskij liniyi Zdobuvshi 14 chervnya 1865 roku u Valensiyi stupin bakalavra z psihiatriyi vin vlashtuvavsya perepisuvachem u notarialnu kontoru Robotu u notariusa vin poyednuvav z praktichnim navchannyam u klasah Pedro Mati i Fontaneta en u madridskomu shpitali San Karlos en 2 3 U 1868 roci vin pracyuyuchi hirurgom u madridskij likarni otrimav vid ministra rozvitku timchasovogo uryadu ta svogo druga Manuelya Ruyisa Sorrilyi propoziciyu otrimati zvannya profesora Vid vchenogo zvannya Eskerdo vidmovivsya ale natomist pogodivsya ocholiti u bezkoshtovnij shkoli kafedru zagalnoyi patologiyi ta psihichnih zahvoryuvan 4 pid chas roboti na yakij stalo vidomo pro jogo zahoplennya frenologiyeyu 3 Popri simpatiyu do psevdonaukovoyi teoriyi Eskerdo zmig pidgotuvati na svoyij kafedri takih fahivciv yak Hayime Vera Antonio Espina i Kapo es Manuel Tolosa Latour es Karlos Korteso es Simon Ergeta i Martin es j Anhel Pulido Fernandes en Comu spriyali prijnyati nim na kafedri novovvedennya podil na grupi po dvadcyat osib na choli z najvidatnishim uchnem poperednogo kursu svoboda vidstupati vid dogm zapochatkuvannya praktichnoyi kliniki 2 20 travnya 1877 roku vin vidkriv u Karabancheli psihiatrichnu likarnyu 5 Pid chas yiyi stvorennya Eskerdo nasampered dbav pro komfort paciyentiv i personalu Do roztashovanoyi v sosnovomu gayu grupi budivel buli pribudovani teatr i biblioteka a takozh u bezposerednij blizkosti vid golovnogo korpusu bulo stvoreno veliki gorodi Vlitku vin perevodiv hvorih iz ciyeyi likarni do sanatoriyu El Paradis ukr Rajskij kutochok yakij znahoditsya u jogo ridnomu misti de yak praceterapiyu paciyenti zajmalisya silskogospodarskimi robotami 3 Takozh Eskerdo vhodiv do grupi medikiv yaki perekladali ispanskoyu movoyu zarubizhnu literaturu z psihiatriyi ta nejropsihiatriyi zokrema vin perekladav z francuzkoyi praci Zhozefa Gislena en 3 Politichna diyalnistred Socialna nerivnist i problemi u sferi osviti sponukali Eskerdo priyednatisya do Progresivno respublikanskoyi partiyi do yakoyi vzhe vhodili jogo drug Manuel Ruyis Sorrilya jogo vchitel Pedro Mata i Fontanet i jogo uchen Hayime Vera 3 Pershim politichnim uspihom dlya nogo stala jogo peremoga u madridskomu viborchomu okruzi pid chas viboriv 1893 roku vnaslidok chogo protyagom dvoh rokiv vin posidav misce v ispanskomu Kongresi Pislya smerti Ruyisa Sorrilyi u chervni 1895 roku Eskerdo Saragosi dovelosya ocholiti respublikansku partiyu 3 6 Odnak jogo liderstvo v partiyi ne bulo prijnyato timi kogo predstavlyav Antonio Katena zasnovnik El Pais vazhliva partijna gazeta Partiya vtratila gazetu tomu bula zmushena zaminiti yiyi novostvorenoyu u 1897 roci El Progreso yaku redaguvav Alehandro Lerrus 7 Nevdovzi pislya smerti Eskerdo partiyu rozpustili 8 Smertred Eskerdo pomer u svoyemu budinku 30 sichnya 1912 roku 9 Pam yatred nbsp Pogruddya Hose Mariyi Eskerdo na pam yatniku u La Vila Dzhojoza U La Vila Dzhojoza u 1915 roci skulptorom Pedro Istani d bulo sporudzheno Pam yatnik Hose Mariyi Eskerdo d yakij nezabarom buv viznanij ob yektom miscevogo znachennya U 2002 roci bulo stvoreno Fond Eskerdo yakij shoroku vidilyaye granti na naukovo tehnichni doslidzhennya u galuzi medicini rozrobku socialnih proyektiv a takozh na vivchennya ta populyarizaciyu personi Hose Mariyi Eskerdo Saragosi 3 Primitkired Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 a b Rey Gonzalez 1983 s 104 a b v g d e zh Lopez Ibor Alino 2009 La Muerte El Pais XXVI 8 980 31 sichnya 1912 Rey Gonzalez 1983 s 105 106 Rey Gonzalez 1983 s 108 109 Jaen Milla Santiago 2009 Antonio Catena Munoz propietario y fundador de El Pais el gran diario republicano de la Restauracion PDF Seminario bio bibliografico Manuel Caballero Venzala Jaen Instituto de Estudios Giennenses 7 158 159 ISSN 1885 9658 Suarez Cortina Manuel 2011 El partido reformista 1912 1931 Santander Universidad de Cantabria s 177 ISBN 978 84 694 4618 8 Arhiv originalu za 22 chervnya 2023 Procitovano 22 chervnya 2023 El entierro del Dr Esquerdo Mundo Grafico II 15 7 lyutogo 1912 Literaturared Lopez Ibor Alino J J Jose Maria Esquerdo Zaragoza Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2009 Arhivovano z dzherela 15 chervnya 2022 Rey Gonzalez A M Clasicos de la Psiquiatria Espanola del Siglo XIX Jose Maria Esquerdo y Zaragoza Revista de la Asociacion Espanola de Neuropsiquiatria 1983 V 3 no 7 15 noviembre P 103 116 Arhivovano z dzherela 18 sichnya 2022 Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hose Mariya Eskerdo amp oldid 41883932