Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Мануель Рестрепо Велес (ісп. José Manuel Restrepo Vélez; 30 грудня 1781 — 1 квітня 1863) — колумбійський державний діяч, історик і дослідник місцевої флори, перший секретар внутрішніх справ і третій секретар закордонних справ Колумбії (1821—1827).
| Хосе Мануель Рестрепо | |
 | |
| Ім'я при народженні: | ісп. José Manuel Restrepo Vélez |
|---|---|
| Народження: | 30 грудня 1781[1][2][3] Енвігадо, Антіокія, Колумбія |
| Смерть: | 1 квітня 1863[1][2][3](81 рік) Богота, Колумбія |
| Країна: | Колумбія |
| Освіта: | d |
| Автограф: |  |
| | |
Біографія
Народився 1781 року в містечку Енвігадо. Його родина володіла золотоносними копальнями. Спочатку навчався в загальній школі в рідному місті, після чого вступив до школи-семінарії провінції Антіокія. 1799 року вирушив до Санта-Фе-де-Боготи, де вступив до Коледжу святого Варфоломія; вивчав філософію ботаніку та право. 1804 року отримав ступінь бакалавра філософії в Університеті святого Фоми, а 1809 року — ступінь доктора канонічного права.
Під час навчання завів дружні стосунки з Хосе Селестіно Мутісом і , з якими разом займався ботанікою та географією. Після повернення до Антіокії склав першу географічну карту регіону, що технічно була частиною його праці «Ensayo sobre la Geografía, Producciones, Industria y Población de la Provincia de Antioquia en el Nuevo Reino de Granada» (укр. Нарис з географії, виробництва, промисловості та демографії провінції Антіокія в Новому королівстві Гранада), опублікованої 1809 року.
В Антіокії Рестрепо отримав пост помічника іспанського губернатора провінції Франсіско де Аяли, а коли у вересні 1810 року під час революційних заворушень було сформовано Верховну Хунту Провінції — став її секретарем. Наступного року його й було обрано представниками Антіокії в Конгресі провінцій Нової Гранади. В листопаді 1811 року Рестрепо від імені Антіокії підписав «Акт про Федерацію Сполучених Провінцій Нової Гранади», відповідно до якого було утворено нову державу — Сполучені Провінції Нової Гранади.
Наприкінці 1812 року Рестрепо повернувся до Антіокії. На той час губернатором провінції був його батко, Хосе Мігель, який у січні 1813 року призначив сина своїм спадкоємцем. Коли Хуан дель Корраль став диктатором провінції, Хосе Мануель Рестрепо зайняв пост його секретаря у справах честі та права, а після смерті Корраля в січні 1814 року — єдиним секретарем нового диктатора Діонісіо Техади. В жовтні 1814 року Конгрес Сполучених Провінцій створив орган виконавчої влади — Тріумвірат, одним із членів якого було обрано Хосе Мануеля Рестрепо, але той відмовився від посади, тому його замінив губернатор провінції Богота Хосе Мігель Пей. Наступного року Рестрепо обрали до складу Конституційної колегії, брав участь у створенні конституції Антіокії.
В середині 1816 року Антіокію було знову завойовано іспанцями, Рестрепо спочатку втік на південь, але за кілька місяців повернувся до іспанського губернатора Ріонегро Франсіско Варлети. Спочатку його прийняли добре, та вже за кілька місяців ситуація змінилась, і в листопаді 1817 року він був змушений тікати до США через Кінгстон. Його дружина, Маріана Монтойа зуміла отримати для нього помилування, й на почтку 1819 року він повернувся до Ріонегро.
Після визволення Нової Гранади Сімон Болівар призначив Рестрепо на посаду губернатора провінції Антіокія, залишивши йому в допомогу у військових справах . В лютому 1820 року нова влада остаточно розбила рештки іспанських військ у провінції.
1821 року Рестрепо відмовився від посту губернатора, щоб стати делегатом Конгресу в Кукуті, на якому його було обрано головою. На Конгресі Хосе Мануель разом зі своїм родичем Хосе Феліксом де Рестрепо брав участь у розробці Закону про звільнення народжених, відповідно до якого діти рабів отримували свободу після досягнення 18-річного віку. Після завершення Конгресу, що проголосив утворення держави Велика Колумбія, Болівар призначив Хосе Мануеля Рестрепо Секретарем внутрішніх справ і закордонних відносин. Ту посаду Рестрепо обіймав від 1821 до 1827 року. Від 1828 року він очолив Монетний двір, обіймав посаду з перервами до 1860 року.
Помер у квітні 1861 року в Боготі.
Наукові дослідження
Від 1818 до 1858 року Рестрепо вів щоденник, в якому детально змальовував військові та політичні події, що відбувались. Той щоденник дозволив йому написати дві свої головні історичні праці: «Historia de la Revolución de la República de Colombia» (укр. Історія революції Республіки Колумбія). та «Historia de la Nueva Granada» (укр. Історія Нової Гранади).
Список праць
- Restrepo, José Manuel. Ensayo sobre la geografía, producciones, industria y población de Antioquia. — Semanario del Nuevo Reino de Granada. — 1809. — № 6 a 12.
- Restrepo, José Manuel. Memoria que el Secretario de Estado y del despacho del Interior presentó al Congreso de Colombia sobre los negocios de su Departamento. — Bogotá, Espinosa, 1823.
- Restrepo, José Manuel. Exposición que el Secretario de Estado en el despacho de Relaciones Exteriores hace al Congreso de 1827. — Manuscrito inédito, Biblioteca Luis Ángel Arango, 1827.
- Restrepo, José Manuel. Historia de la Revolución de la República de Colombia en la América Meridional. — Besanzon, Imprenta de M. Jacquin, 4 vols, 1858.
- Restrepo, José Manuel. Memoria sobre la amonedación de oro y plata en la Nueva Granada. — Bogotá: Imprenta de la Nación, 1859.
- Restrepo, José Manuel. Historia de la Nueva Granada. — Bogotá, Editorial Cromos y Editorial El Catolicismo, 2 vols, 1952.
- Restrepo, José Manuel. Memoria sobre el cultivo del café. — Bogotá, Banco de la República, 1952.
- Restrepo, José Manuel. Diario Político y Militar. — Bogotá, Presidencia de la República, 4 vols, 1954.
- Restrepo, José Manuel. Documentos importantes para la historia de Colombia. — Bogotá, Universidad Nacional de Colombia, 1969-1970.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
Джерела
- Jorge Orlando, Melo (1990). . [1]. Biblioteca Luis Ángel Arango. Архів оригіналу за 3 червня 2007. Процитовано 11 січня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Restrepo a druge materine prizvishe Veles Hose Manuel Restrepo Veles isp Jose Manuel Restrepo Velez 30 grudnya 1781 1 kvitnya 1863 kolumbijskij derzhavnij diyach istorik i doslidnik miscevoyi flori pershij sekretar vnutrishnih sprav i tretij sekretar zakordonnih sprav Kolumbiyi 1821 1827 Hose Manuel Restrepo Im ya pri narodzhenni isp Jose Manuel Restrepo VelezNarodzhennya 30 grudnya 1781 1781 12 30 1 2 3 Envigado Antiokiya KolumbiyaSmert 1 kvitnya 1863 1863 04 01 1 2 3 81 rik Bogota KolumbiyaKrayina KolumbiyaOsvita dAvtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1781 roku v mistechku Envigado Jogo rodina volodila zolotonosnimi kopalnyami Spochatku navchavsya v zagalnij shkoli v ridnomu misti pislya chogo vstupiv do shkoli seminariyi provinciyi Antiokiya 1799 roku virushiv do Santa Fe de Bogoti de vstupiv do Koledzhu svyatogo Varfolomiya vivchav filosofiyu botaniku ta pravo 1804 roku otrimav stupin bakalavra filosofiyi v Universiteti svyatogo Fomi a 1809 roku stupin doktora kanonichnogo prava Pid chas navchannya zaviv druzhni stosunki z Hose Selestino Mutisom i z yakimi razom zajmavsya botanikoyu ta geografiyeyu Pislya povernennya do Antiokiyi sklav pershu geografichnu kartu regionu sho tehnichno bula chastinoyu jogo praci Ensayo sobre la Geografia Producciones Industria y Poblacion de la Provincia de Antioquia en el Nuevo Reino de Granada ukr Naris z geografiyi virobnictva promislovosti ta demografiyi provinciyi Antiokiya v Novomu korolivstvi Granada opublikovanoyi 1809 roku V Antiokiyi Restrepo otrimav post pomichnika ispanskogo gubernatora provinciyi Fransisko de Ayali a koli u veresni 1810 roku pid chas revolyucijnih zavorushen bulo sformovano Verhovnu Huntu Provinciyi stav yiyi sekretarem Nastupnogo roku jogo j bulo obrano predstavnikami Antiokiyi v Kongresi provincij Novoyi Granadi V listopadi 1811 roku Restrepo vid imeni Antiokiyi pidpisav Akt pro Federaciyu Spoluchenih Provincij Novoyi Granadi vidpovidno do yakogo bulo utvoreno novu derzhavu Spolucheni Provinciyi Novoyi Granadi Naprikinci 1812 roku Restrepo povernuvsya do Antiokiyi Na toj chas gubernatorom provinciyi buv jogo batko Hose Migel yakij u sichni 1813 roku priznachiv sina svoyim spadkoyemcem Koli Huan del Korral stav diktatorom provinciyi Hose Manuel Restrepo zajnyav post jogo sekretarya u spravah chesti ta prava a pislya smerti Korralya v sichni 1814 roku yedinim sekretarem novogo diktatora Dionisio Tehadi V zhovtni 1814 roku Kongres Spoluchenih Provincij stvoriv organ vikonavchoyi vladi Triumvirat odnim iz chleniv yakogo bulo obrano Hose Manuelya Restrepo ale toj vidmovivsya vid posadi tomu jogo zaminiv gubernator provinciyi Bogota Hose Migel Pej Nastupnogo roku Restrepo obrali do skladu Konstitucijnoyi kolegiyi brav uchast u stvorenni konstituciyi Antiokiyi V seredini 1816 roku Antiokiyu bulo znovu zavojovano ispancyami Restrepo spochatku vtik na pivden ale za kilka misyaciv povernuvsya do ispanskogo gubernatora Rionegro Fransisko Varleti Spochatku jogo prijnyali dobre ta vzhe za kilka misyaciv situaciya zminilas i v listopadi 1817 roku vin buv zmushenij tikati do SShA cherez Kingston Jogo druzhina Mariana Montoja zumila otrimati dlya nogo pomiluvannya j na pochtku 1819 roku vin povernuvsya do Rionegro Pislya vizvolennya Novoyi Granadi Simon Bolivar priznachiv Restrepo na posadu gubernatora provinciyi Antiokiya zalishivshi jomu v dopomogu u vijskovih spravah V lyutomu 1820 roku nova vlada ostatochno rozbila reshtki ispanskih vijsk u provinciyi 1821 roku Restrepo vidmovivsya vid postu gubernatora shob stati delegatom Kongresu v Kukuti na yakomu jogo bulo obrano golovoyu Na Kongresi Hose Manuel razom zi svoyim rodichem Hose Feliksom de Restrepo brav uchast u rozrobci Zakonu pro zvilnennya narodzhenih vidpovidno do yakogo diti rabiv otrimuvali svobodu pislya dosyagnennya 18 richnogo viku Pislya zavershennya Kongresu sho progolosiv utvorennya derzhavi Velika Kolumbiya Bolivar priznachiv Hose Manuelya Restrepo Sekretarem vnutrishnih sprav i zakordonnih vidnosin Tu posadu Restrepo obijmav vid 1821 do 1827 roku Vid 1828 roku vin ocholiv Monetnij dvir obijmav posadu z perervami do 1860 roku Pomer u kvitni 1861 roku v Bogoti Naukovi doslidzhennyaVid 1818 do 1858 roku Restrepo viv shodennik v yakomu detalno zmalovuvav vijskovi ta politichni podiyi sho vidbuvalis Toj shodennik dozvoliv jomu napisati dvi svoyi golovni istorichni praci Historia de la Revolucion de la Republica de Colombia ukr Istoriya revolyuciyi Respubliki Kolumbiya ta Historia de la Nueva Granada ukr Istoriya Novoyi Granadi Spisok prac Restrepo Jose Manuel Ensayo sobre la geografia producciones industria y poblacion de Antioquia Semanario del Nuevo Reino de Granada 1809 6 a 12 Restrepo Jose Manuel Memoria que el Secretario de Estado y del despacho del Interior presento al Congreso de Colombia sobre los negocios de su Departamento Bogota Espinosa 1823 Restrepo Jose Manuel Exposicion que el Secretario de Estado en el despacho de Relaciones Exteriores hace al Congreso de 1827 Manuscrito inedito Biblioteca Luis Angel Arango 1827 Restrepo Jose Manuel Historia de la Revolucion de la Republica de Colombia en la America Meridional Besanzon Imprenta de M Jacquin 4 vols 1858 Restrepo Jose Manuel Memoria sobre la amonedacion de oro y plata en la Nueva Granada Bogota Imprenta de la Nacion 1859 Restrepo Jose Manuel Historia de la Nueva Granada Bogota Editorial Cromos y Editorial El Catolicismo 2 vols 1952 Restrepo Jose Manuel Memoria sobre el cultivo del cafe Bogota Banco de la Republica 1952 Restrepo Jose Manuel Diario Politico y Militar Bogota Presidencia de la Republica 4 vols 1954 Restrepo Jose Manuel Documentos importantes para la historia de Colombia Bogota Universidad Nacional de Colombia 1969 1970 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582DzherelaJorge Orlando Melo 1990 1 Biblioteca Luis Angel Arango Arhiv originalu za 3 chervnya 2007 Procitovano 11 sichnya 2020