Хосе Луїс Техада Сорсано (ісп. José Luis Tejada Sorzano; 12 січня 1882 — 4 жовтня 1938) — болівійський правознавець і політик, якого військовики призначили президентом країни на час Чакської війни.
Хосе Луїс Техада Сорсано José Luis Tejada Sorzano | ||
| ||
---|---|---|
1 грудня 1934 — 16 травня 1936 року | ||
Попередник: | Даніель Саламанка Урей | |
Наступник: | Ерман Буш | |
Народження: | 12 січня 1882 Ла-Пас, Болівія | |
Смерть: | 4 жовтня 1938 (56 років) Арика, Чилі | |
Національність: | Болівієць | |
Країна: | Болівія | |
Партія: | Ліберальна партія | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Політична кар'єра
Упродовж всього свідомого життя був членом Ліберальної партії, яка безперервно правила країною з 1899 до 1920 року. Техада став членом Конгресу 1914 року, займав пост міністра фінансів в адміністрації президента Хосе Гутьєрреса 1917 року. 1931 року його партія об'єднала зусилля з Республіканською партією Даніеля Саламанки під час виборів. Після перемоги останнього на виборах Техада зайняв посаду віце-президента. Нова адміністрація одразу стикнулась зі значними економічними проблемами, пов'язаними зі світовою кризою та Чакською війною між Болівією та Парагваєм (1932—1935).
Під час перебування на посту віце-президента Техада не відзначився чимось особливим. В цьому кабінеті він грав «другу скрипку», так само як і всередині партії, реальним лідером якої був 70-річний колишній двічі президент країни Ісмаель Монтес (помер 1933). Однак ситуація докорінно змінилась, коли Саламанку було усунуто від влади в результаті військового перевороту 27 листопада 1934 року. З різних причин військовики вирішили самі не брати владу до своїх рук, тому новим главою держави став Техада.
Із приходом Техади на пост президента ліберали повернулись до влади вперше за 14 років. Майже одразу Техада виклопотав собі продовження терміну повноважень на рік, щоб перебувати при владі до завершення війни, яка мала доволі катастрофічні наслідки для Болівії. Воєнні дії тривали зі змінним успіхом. Допоки нарешті у червні 1935 року не було підписано угоду про припинення вогню.
Незважаючи на всі позитивні сторони Техади, військовики, очевидно, з самого початку не сприймали його як лідера держави, а тільки як лояльного виконавця задумів генерального штабу. Поступово авторитет Техади почав падати не тільки серед військовиків, а й серед решти населення.
У той же час адміністрація Техади мала значні економічні проблеми. Все це призвело до того, що його було остаточно усунуто від влади в результаті чергового військового перевороту під керівництвом майора Ермана Буша. Останній призначив на пост президента полковника Давида Торо.
Техада помер у Чилі за два роки, 4 жовтня 1938 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 18 жовтня 2012.
Джерела
- Querejazu Calvo, Roberto. «Masamaclay.»
- Farcau, Bruce W. «The Chaco War: Bolivia and Paraguay, 1932—1935.»
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, «Historia De Bolivia.»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Luyis Tehada Sorsano isp Jose Luis Tejada Sorzano 12 sichnya 1882 4 zhovtnya 1938 bolivijskij pravoznavec i politik yakogo vijskoviki priznachili prezidentom krayini na chas Chakskoyi vijni Hose Luyis Tehada Sorsano Jose Luis Tejada SorzanoHose Luyis Tehada Sorsano 39 j Prezident Boliviyi 1 grudnya 1934 16 travnya 1936 roku Poperednik Daniel Salamanka Urej Nastupnik Erman Bush Narodzhennya 12 sichnya 1882 1882 01 12 La Pas BoliviyaSmert 4 zhovtnya 1938 1938 10 04 56 rokiv Arika ChiliNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaPartiya Liberalna partiya Avtograf Mediafajli b u VikishovishiPolitichna kar yeraUprodovzh vsogo svidomogo zhittya buv chlenom Liberalnoyi partiyi yaka bezperervno pravila krayinoyu z 1899 do 1920 roku Tehada stav chlenom Kongresu 1914 roku zajmav post ministra finansiv v administraciyi prezidenta Hose Gutyerresa 1917 roku 1931 roku jogo partiya ob yednala zusillya z Respublikanskoyu partiyeyu Danielya Salamanki pid chas viboriv Pislya peremogi ostannogo na viborah Tehada zajnyav posadu vice prezidenta Nova administraciya odrazu stiknulas zi znachnimi ekonomichnimi problemami pov yazanimi zi svitovoyu krizoyu ta Chakskoyu vijnoyu mizh Boliviyeyu ta Paragvayem 1932 1935 Pid chas perebuvannya na postu vice prezidenta Tehada ne vidznachivsya chimos osoblivim V comu kabineti vin grav drugu skripku tak samo yak i vseredini partiyi realnim liderom yakoyi buv 70 richnij kolishnij dvichi prezident krayini Ismael Montes pomer 1933 Odnak situaciya dokorinno zminilas koli Salamanku bulo usunuto vid vladi v rezultati vijskovogo perevorotu 27 listopada 1934 roku Z riznih prichin vijskoviki virishili sami ne brati vladu do svoyih ruk tomu novim glavoyu derzhavi stav Tehada Iz prihodom Tehadi na post prezidenta liberali povernulis do vladi vpershe za 14 rokiv Majzhe odrazu Tehada viklopotav sobi prodovzhennya terminu povnovazhen na rik shob perebuvati pri vladi do zavershennya vijni yaka mala dovoli katastrofichni naslidki dlya Boliviyi Voyenni diyi trivali zi zminnim uspihom Dopoki nareshti u chervni 1935 roku ne bulo pidpisano ugodu pro pripinennya vognyu Nezvazhayuchi na vsi pozitivni storoni Tehadi vijskoviki ochevidno z samogo pochatku ne sprijmali jogo yak lidera derzhavi a tilki yak loyalnogo vikonavcya zadumiv generalnogo shtabu Postupovo avtoritet Tehadi pochav padati ne tilki sered vijskovikiv a j sered reshti naselennya U toj zhe chas administraciya Tehadi mala znachni ekonomichni problemi Vse ce prizvelo do togo sho jogo bulo ostatochno usunuto vid vladi v rezultati chergovogo vijskovogo perevorotu pid kerivnictvom majora Ermana Busha Ostannij priznachiv na post prezidenta polkovnika Davida Toro Tehada pomer u Chili za dva roki 4 zhovtnya 1938 roku Primitki Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 18 zhovtnya 2012 DzherelaQuerejazu Calvo Roberto Masamaclay Farcau Bruce W The Chaco War Bolivia and Paraguay 1932 1935 Mesa Jose de Gisbert Teresa and Carlos D Mesa Historia De Bolivia