Хорішки́ — село в Україні, у Козельщинській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 765 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Хорішківська сільська рада, якій були підпорядковані села Вільне (колишні Зайці), Загребелля, Костівка, Пашенівка, Юрки, Юрочки.
село Хорішки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Громада | Козельщинська селищна громада |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | до 1600 року |
Населення | 848 |
Поштовий індекс | 39112 |
Телефонний код | +380 5342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′28″ пн. ш. 33°49′27″ сх. д. / 49.37444° пн. ш. 33.82417° сх. д.Координати: 49°22′28″ пн. ш. 33°49′27″ сх. д. / 49.37444° пн. ш. 33.82417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 77 м |
Відстань до районного центру | 20 км |
Найближча залізнична станція | Козельщина |
Відстань до залізничної станції | 20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Козельщина, вул. Остроградського, буд. 87 |
Карта | |
Хорішки | |
Хорішки | |
Мапа | |
Хорішки у Вікісховищі |
Географія
Село Хорішки знаходиться на лівому березі річки Псел, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Загребелля, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Юрки, на протилежному березі - село Приліпка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Назва
Назва села Хорішки, за деякими легендами та розповідями, походить від імені козака Хорішко, який шукав нових земель, так він знайшов це місце і на ньому заснував село Хорішки. Так ця легенда передаєтеся від покоління до покоління.
Історія
Давні Часи
Вперше Хорішки згадуються в документах 1600 року, мали 50 хат і належали польським шляхтичам . В 1625 році їх купили (Немиричі) за 200 тис. польських злотих. З 1648 року Хорішки ввійшли до складу Говтвянської сотні Миргородського полку. Належали Юрію Немиричу — українському магнату, козацькому полковнику.
В 1691 році — говтвянським сотником призначили М. І. Остроградського, який захопив частину земель з Хорішками. За переписом 1726 року у Хорішках Говтвянської сотні Миргородського полку налічувалося 112 дворів посполитих. У 1729 році — 107 дворів. З 1745 року Хорішки належали Миргородському полковому обозному Федору Москову. З 1659 по 1764 роки — входили до складу Полтавського полку, а з 1764 по 1784 роки — Новосанжарського повіту Новоросійської губернії. У 1781 році Хорішки налічували 188 хат, у тому числі виборних козаків — 72 чол., козаків-підпомічників — 12 чол., посполитих — 104 чол.
З 1784 по 1796 роки Хорішки — Катеринославського намісництва, з 1796 по 1802 роки — Говтвянського повіту Малоросійської губернії, а з 1802 року — Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Хорішки, записані як козацьке поселення, були володінням підполковниці Г. І. Сушкової. У селі діяли кінний завод донської породи, великої рогатої худоби — угорської та волоської, а також овечий завод. Тут же були кінний завод місцевої та англійської породи і завод великої рогатої худоби угорської та волоської порід титулярного радника Федора Маслова (можливо, Москова). За переписом 1859 року Хорішки мали 390 дворів, 3549 мешканців. Тут знаходилося волосне правління, відбувався один ярмарок на рік. Після селянської реформи 1861 року, у березні 1862 року, хорішківці відмовилися підписати уставні грамоти в маєтках поміщиків Сушкова та Потоцького. У зв'язку з цим мировий посередник просив вислати в Хорішки два ескадрони солдатів. У 1882 році на кошти Г. І. Сушкової споруджена мурована Миколаївська церква з окремою дерев'яною дзвіницею. За переписом 1900 року у Хорішках, Хорішківської волості повіту знаходилася козацька сільська громада, до якої входили також козаки прилеглих хуторів, 567 дворів, 4067 мешканців, церковна бібліотека, дві церковнопарафіяльні школи та одна земська. У користуванні громади було озеро. Відбувалося 2 ярмарки на рік.
З початку революції з 1905 по 1907 років, у Хорішках проводять активну антиурядову агітацію серед селян К. Ф. Отешенко, який до 1905 року працював у Полтавських залізничних майстернях, звідки був звільнений за революційну діяльність і, повернувшись додому, працював слюсарем в економії Потоцьких поблизу Хорішок, а також місцеві мешканці Д. Г. Маляров, Я. Д. Харченко та інші. У лютому 1905 року пристав Кобеляцького повіту повідомив, що в Хорішках поширювалися листівки РСДРП. У зв'язку з оголошенням царського маніфесту 17 жовтня 1905 року в Хорішках відбулися багатолюдні мітинги, зібралося близько 500 мешканців. Революційні заворушення у селі було придушено за допомогою поліції та військових частин. У серпні 1907 року поліція в мешканця Хорішок Ф. К. Голобородька виявила підпільну друкарню, де друкувалися листівки. На 1910 рік у Хорішках (з хутором Гончарівки) — мали 286 дворів і 1574 мешканців, був млин з паровим двигуном. Частина населення займалася ремеслами.
Радянська окупація
У серпні — вересні 1917 року селяни Хорішки разом з селянами Бригадирівки самовільно захопили 97 десятин землі Козельщинського Різдвяно-Богородицького жіночого монастиря.
Радянську владу проголошено в січні 1918 року. У квітні того ж року село звільнили німецько-австрійські війська.
Наприкінці 1919 року більшовицька окупація ствердилась остаточно.
З 1923 року Хорішки віднесено до Бригадирівського району Кременчуцького округу. За даними на 1926 рік у Хорішках — 324 двори, 1515 мешканців. До складу сільради входили хутори Десятини, Костівка, , Пашенівка, Поділ та однойменний хутір Хорішки. У лютому 1931 року буряко-виробниче кооперативне товариство реорганізоване у сільськогосподарську артіль «Єдиний шлях». У 1932—1933 роках внаслідок голоду населення зменшилося на кілька сот чоловік. У 1936 році організовано Хорішківську МТС, перші 33 трактори якої вийшли на поля весною 1937 року. У селі діяли паровий млин, олійниця. Працювали лікарня, середня школа, клуб, бібліотека.
У період німецько-фашистської окупації 1941—1943 років, гітлерівці стратили 4 мешканці села, одного з них спалили живим. Вивезли на примусові роботи до Німеччини 73 чоловік, спалили колгоспні будівлі, і 495 хат мешканців села.
В 1959 Хорішківську і Юрківську сільради об'єднано в одну — Хорішківську з центром у Хорішках. У 1958 році Хорішківську МТС реорганізовано в РТС, а з червня 1961 року — у відділення «Сільгосптехніки». У Хорішках є центральна садиба колгоспу «Перемога» (зерново-буряко-тваринницького напряму), млин і олійниця, ремонтна майстерня Козельщинського РТП, заготпункт, дільниця РЕС. Відділення зв'язку, АТС, радіовузол, відділення Ощадбанку, середня школа, дільнична лікарня, ветеринарна дільниця, дитсадок «Сонечко», будинок культури на 450 місць із постійно діючою кіноустановкою та спортзалом, бібліотека (15,4 тисяч одиниць збірки), будинок побуту, сільський історико-краєзнавчий музей. На 1990 рік у Хорішках проживало 929 чоловік.
Економіка
- ТОВ Агрофірма «Добробут»
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Лікарня.
- Бібліотека.
- Аптека.
Пам'ятки
Природні об'єкти
В околицях села Хорішки простягається на 7 км вздовж річки Псел — ландшафтний заказник місцевого значення «Хорішки», який є одним з найбільших в Козельщинському району, площею понад 700 га.
Пам'ятні місця
У Хорішках є меморіальний комплекс — братська могила радянських воїнів, які загинули при обороні 1941-го і визволенні 1943-го років села від гітлерівців, та пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли (145 чоловік) на фронтах Великої Вітчизняної війни (1957 р.).
На сільському цвинтарі в 1957 році встановлено обеліск на братській могилі борців, полеглих 1919—1920 р.р.
Відомі люди
- Антонін (Грановський) (1865—1927) — український релігійний діяч, церковний педагог, автор проектів літургійних реформ у православній церкві.
- Волко́вич Анна Маркія́нівна (1876, Городня Чернігівської губернії — † ?) — лікарка Хорішківської волосної земської лікарні, громадський діяч, ініціатор та організатор створення осередку Всеросійської Селянської спілки в Хорішківській волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії в період революції 1905—1907 років.
- Жванко Любов Миколаївна (1972) — український історик, доктор історичних наук, директор Українсько-польського культурно-освітнього центру Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова
- Скаба Андрій Данилович (1905, с. Хорішки — 1986) — партійний і державний діяч УРСР, історик, академік АН УРСР. З 1959 по 1968 роки — секретар ЦК Компартії України, а з 1968 по 1973 роки — директор Інституту Історії АН УРСР.
У Хорішківській середній школі навчалися письменники — у 20-х роках Д. М. Косарик-Коваленко та 1929—1930 рр. Олесь Гончар, який, зокрема, у листі-відповіді до учениці цієї школи Л. Мошенської писав:
«…Хорішки, далекі мої Хорішки на березі Псла! Ніколи вони не забудуться, як перші радощі життя і перші його гіркоти. Там знав дружбу, там уперше прокинулася любов до літератури, любов на все життя…»
- Гладкий Сергій Вікторович (1995—2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Джерела
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horishki selo v Ukrayini u Kozelshinskij selishnij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 765 osib Do 2017 organ miscevogo samovryaduvannya Horishkivska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Vilne kolishni Zajci Zagrebellya Kostivka Pashenivka Yurki Yurochki selo Horishki Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Kozelshinska selishna gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane do 1600 roku Naselennya 848 Poshtovij indeks 39112 Telefonnij kod 380 5342 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 22 28 pn sh 33 49 27 sh d 49 37444 pn sh 33 82417 sh d 49 37444 33 82417 Koordinati 49 22 28 pn sh 33 49 27 sh d 49 37444 pn sh 33 82417 sh d 49 37444 33 82417 Serednya visota nad rivnem morya 77 m Vidstan do rajonnogo centru 20 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kozelshina Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 20 km Misceva vlada Adresa radi 39100 Poltavska obl Kremenchuckij r n selishe Kozelshina vul Ostrogradskogo bud 87 Karta Horishki Horishki Mapa Horishki u VikishovishiGeografiyaSelo Horishki znahoditsya na livomu berezi richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Zagrebellya nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Yurki na protilezhnomu berezi selo Prilipka Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera NazvaNazva sela Horishki za deyakimi legendami ta rozpovidyami pohodit vid imeni kozaka Horishko yakij shukav novih zemel tak vin znajshov ce misce i na nomu zasnuvav selo Horishki Tak cya legenda peredayetesya vid pokolinnya do pokolinnya IstoriyaDavni Chasi Vpershe Horishki zgaduyutsya v dokumentah 1600 roku mali 50 hat i nalezhali polskim shlyahticham V 1625 roci yih kupili Nemirichi za 200 tis polskih zlotih Z 1648 roku Horishki vvijshli do skladu Govtvyanskoyi sotni Mirgorodskogo polku Nalezhali Yuriyu Nemirichu ukrayinskomu magnatu kozackomu polkovniku V 1691 roci govtvyanskim sotnikom priznachili M I Ostrogradskogo yakij zahopiv chastinu zemel z Horishkami Za perepisom 1726 roku u Horishkah Govtvyanskoyi sotni Mirgorodskogo polku nalichuvalosya 112 dvoriv pospolitih U 1729 roci 107 dvoriv Z 1745 roku Horishki nalezhali Mirgorodskomu polkovomu oboznomu Fedoru Moskovu Z 1659 po 1764 roki vhodili do skladu Poltavskogo polku a z 1764 po 1784 roki Novosanzharskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi U 1781 roci Horishki nalichuvali 188 hat u tomu chisli vibornih kozakiv 72 chol kozakiv pidpomichnikiv 12 chol pospolitih 104 chol Ukrayinska hata 18 go stolittya Z 1784 po 1796 roki Horishki Katerinoslavskogo namisnictva z 1796 po 1802 roki Govtvyanskogo povitu Malorosijskoyi guberniyi a z 1802 roku Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi Horishki zapisani yak kozacke poselennya buli volodinnyam pidpolkovnici G I Sushkovoyi U seli diyali kinnij zavod donskoyi porodi velikoyi rogatoyi hudobi ugorskoyi ta voloskoyi a takozh ovechij zavod Tut zhe buli kinnij zavod miscevoyi ta anglijskoyi porodi i zavod velikoyi rogatoyi hudobi ugorskoyi ta voloskoyi porid titulyarnogo radnika Fedora Maslova mozhlivo Moskova Za perepisom 1859 roku Horishki mali 390 dvoriv 3549 meshkanciv Tut znahodilosya volosne pravlinnya vidbuvavsya odin yarmarok na rik Pislya selyanskoyi reformi 1861 roku u berezni 1862 roku horishkivci vidmovilisya pidpisati ustavni gramoti v mayetkah pomishikiv Sushkova ta Potockogo U zv yazku z cim mirovij poserednik prosiv vislati v Horishki dva eskadroni soldativ U 1882 roci na koshti G I Sushkovoyi sporudzhena murovana Mikolayivska cerkva z okremoyu derev yanoyu dzviniceyu Za perepisom 1900 roku u Horishkah Horishkivskoyi volosti povitu znahodilasya kozacka silska gromada do yakoyi vhodili takozh kozaki prileglih hutoriv 567 dvoriv 4067 meshkanciv cerkovna biblioteka dvi cerkovnoparafiyalni shkoli ta odna zemska U koristuvanni gromadi bulo ozero Vidbuvalosya 2 yarmarki na rik Z pochatku revolyuciyi z 1905 po 1907 rokiv u Horishkah provodyat aktivnu antiuryadovu agitaciyu sered selyan K F Oteshenko yakij do 1905 roku pracyuvav u Poltavskih zaliznichnih majsternyah zvidki buv zvilnenij za revolyucijnu diyalnist i povernuvshis dodomu pracyuvav slyusarem v ekonomiyi Potockih poblizu Horishok a takozh miscevi meshkanci D G Malyarov Ya D Harchenko ta inshi U lyutomu 1905 roku pristav Kobelyackogo povitu povidomiv sho v Horishkah poshiryuvalisya listivki RSDRP U zv yazku z ogoloshennyam carskogo manifestu 17 zhovtnya 1905 roku v Horishkah vidbulisya bagatolyudni mitingi zibralosya blizko 500 meshkanciv Revolyucijni zavorushennya u seli bulo pridusheno za dopomogoyu policiyi ta vijskovih chastin U serpni 1907 roku policiya v meshkancya Horishok F K Goloborodka viyavila pidpilnu drukarnyu de drukuvalisya listivki Na 1910 rik u Horishkah z hutorom Goncharivki mali 286 dvoriv i 1574 meshkanciv buv mlin z parovim dvigunom Chastina naselennya zajmalasya remeslami Radyanska okupaciya Bratska mogila zagiblih u Drugij svitovij vijni U serpni veresni 1917 roku selyani Horishki razom z selyanami Brigadirivki samovilno zahopili 97 desyatin zemli Kozelshinskogo Rizdvyano Bogorodickogo zhinochogo monastirya Radyansku vladu progolosheno v sichni 1918 roku U kvitni togo zh roku selo zvilnili nimecko avstrijski vijska Pam yatnik Leninu sho stoyav u seli Naprikinci 1919 roku bilshovicka okupaciya stverdilas ostatochno Z 1923 roku Horishki vidneseno do Brigadirivskogo rajonu Kremenchuckogo okrugu Za danimi na 1926 rik u Horishkah 324 dvori 1515 meshkanciv Do skladu silradi vhodili hutori Desyatini Kostivka Pashenivka Podil ta odnojmennij hutir Horishki U lyutomu 1931 roku buryako virobniche kooperativne tovaristvo reorganizovane u silskogospodarsku artil Yedinij shlyah U 1932 1933 rokah vnaslidok golodu naselennya zmenshilosya na kilka sot cholovik U 1936 roci organizovano Horishkivsku MTS pershi 33 traktori yakoyi vijshli na polya vesnoyu 1937 roku U seli diyali parovij mlin olijnicya Pracyuvali likarnya serednya shkola klub biblioteka U period nimecko fashistskoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv gitlerivci stratili 4 meshkanci sela odnogo z nih spalili zhivim Vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 73 cholovik spalili kolgospni budivli i 495 hat meshkanciv sela V 1959 Horishkivsku i Yurkivsku silradi ob yednano v odnu Horishkivsku z centrom u Horishkah U 1958 roci Horishkivsku MTS reorganizovano v RTS a z chervnya 1961 roku u viddilennya Silgosptehniki U Horishkah ye centralna sadiba kolgospu Peremoga zernovo buryako tvarinnickogo napryamu mlin i olijnicya remontna majsternya Kozelshinskogo RTP zagotpunkt dilnicya RES Viddilennya zv yazku ATS radiovuzol viddilennya Oshadbanku serednya shkola dilnichna likarnya veterinarna dilnicya ditsadok Sonechko budinok kulturi na 450 misc iz postijno diyuchoyu kinoustanovkoyu ta sportzalom biblioteka 15 4 tisyach odinic zbirki budinok pobutu silskij istoriko krayeznavchij muzej Na 1990 rik u Horishkah prozhivalo 929 cholovik EkonomikaTOV Agrofirma Dobrobut Ob yekti socialnoyi sferiShkola Likarnya Biblioteka Apteka Pam yatkiPrirodni ob yekti V okolicyah sela Horishki prostyagayetsya na 7 km vzdovzh richki Psel landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Horishki yakij ye odnim z najbilshih v Kozelshinskomu rajonu plosheyu ponad 700 ga Pam yatni miscya U Horishkah ye memorialnij kompleks bratska mogila radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri oboroni 1941 go i vizvolenni 1943 go rokiv sela vid gitlerivciv ta pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki polyagli 145 cholovik na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1957 r Na silskomu cvintari v 1957 roci vstanovleno obelisk na bratskij mogili borciv poleglih 1919 1920 r r Vidomi lyudiAntonin Granovskij 1865 1927 ukrayinskij religijnij diyach cerkovnij pedagog avtor proektiv liturgijnih reform u pravoslavnij cerkvi Volko vich Anna Markiya nivna 1876 Gorodnya Chernigivskoyi guberniyi likarka Horishkivskoyi volosnoyi zemskoyi likarni gromadskij diyach iniciator ta organizator stvorennya oseredku Vserosijskoyi Selyanskoyi spilki v Horishkivskij volosti Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi v period revolyuciyi 1905 1907 rokiv Zhvanko Lyubov Mikolayivna 1972 ukrayinskij istorik doktor istorichnih nauk direktor Ukrayinsko polskogo kulturno osvitnogo centru Harkivskogo nacionalnogo universitetu miskogo gospodarstva imeni O M Beketova Skaba Andrij Danilovich 1905 s Horishki 1986 partijnij i derzhavnij diyach URSR istorik akademik AN URSR Z 1959 po 1968 roki sekretar CK Kompartiyi Ukrayini a z 1968 po 1973 roki direktor Institutu Istoriyi AN URSR U Horishkivskij serednij shkoli navchalisya pismenniki u 20 h rokah D M Kosarik Kovalenko ta 1929 1930 rr Oles Gonchar yakij zokrema u listi vidpovidi do uchenici ciyeyi shkoli L Moshenskoyi pisav Horishki daleki moyi Horishki na berezi Psla Nikoli voni ne zabudutsya yak pershi radoshi zhittya i pershi jogo girkoti Tam znav druzhbu tam upershe prokinulasya lyubov do literaturi lyubov na vse zhittya Gladkij Sergij Viktorovich 1995 2017 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastDzherelaZa red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 PrimitkiPerepis naselennya Ukrayini 2001