Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 49°46′42″ пн. ш. 33°15′41″ сх. д. / 49.77833° пн. ш. 33.26139° сх. д.
«Хорольська яма» (Дулаг №160) — нацистський табір для військовополонених Червоної Армії у місті Хорол, що існував з 20 вересня 1941 по 15 вересня 1943.
Хорольський район був під окупацією німецьких загарбників із 13 вересня 1941 року по 19 вересня 1943 року (з 1 вересня 1942 — у складі Хорольської округи). На Хорольщині, як і скрізь на Полтавщині, німці встановили жорстокий окупаційний режим. З перших днів окупанти почали створювати в місті Хоролі табір для військовополонених під кодовою назвою «Боров» (Дулаг № 160, в народі — «Хорольська яма»). Майже відразу на залізничну станцію було доставлено 2 вагони колючого дроту.
Як свідчать документи і спогади в’язнів, полонені прибували до «Хорольської ями» із Золотоноші і Оржиці, Пирятина і Лубен, Чорнух, Сенчі і Лохвиці, Миргорода. А також біженці, росіяни, українці та євреї за національністю. До табору на кінець вересня 1941 року було загнано понад 60 тисяч чоловік. Серед в’язнів була також група жінок-військовополонених. На початку жовтня 1941 року пересильний табір був переповнений настільки, що німецьке командування наказало перевести частину полонених до інших міст.
Сам табір являв собою яму-кар’єр довжиною 135 метрів, шириною до 90, а глибиною до 7 метрів, обнесену колючим дротом і обладнану сторожовими вишками. Огородженою у кілька рядів колючого дроту була і вся територія цегельного заводу. На території табору також розміщувався так званий «лазарет». Розміщався він у будинку місцевого невеличкого Народного дому. Також у приміщенні школи був облаштований шпиталь. Двір навколо шпиталю був обнесений колючим дротом. У шпиталі працювало 25-27 лікарів, відібраних із військовополонених.
У шести з відомих братських могил покоїться прах від 91,5 до 100 тис. радянських громадян — чоловіків і жінок, комуністів і безпартійних, уродженців різних міст і сіл СРСР. В Акті комісії з розслідування воєнних злочинів від 01 жовтня 1943 зазначено: безпосередніми винуватцями знищення людей у «Хорольській ямі» є гебітскомісар Ейзенах, начальник гестапо Дітман, комендант Зінгер, єфрейтор Нідерайн (у 1942 нагороджений Залізним хрестом), лікарі Фрюхте і Шредер та інші.
За життя в'язнів «Хорольської ями» вели боротьбу радянські патріоти П. П. Лисенко, М. А. Радченко, вчителька М. Г. Яцун, інженер І. М. Шевченко, в'язні: архітектор А. Ф. Оверчук, лікар Л. В. Орловський. Спеціальний загін майора І. М. Пураса вивів на волю до 70 військовослужбовців із числа командного складу, вчених і творчої інтелігенції. Багато з них дісталися тилу і воювали до кінця війни. Табір смерті не розкрив до кінця всю таємницю трагічної загибелі людей. Колишній в'язень художник О. Різниченко написав картину, на якій зобразив, як нацисти глумилися над полоненими, нацьковуючи на них собак, б'ючи нагаями. Ця картина була направлена в Нюрнберг. Чимало страшних сцен зобразив художник Є.С. Кобитєв у картинах-етюдах:«До останнього подиху» і «Люди, будьте пильні», а також у книзі «Хорольська яма». Про табір смерті «Хорольська яма» письменник М. Дубов написав повість «Біля самітнього дерева».
Див. також
Джерела та посилання
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
- Козлов В. А. Хорольські табори смерті на Полтавщині (20 вересня 1941 – 18 вересня 1943 рр.)/ Козлов В. А. – Миргород: 2010. – 89 с.
- «Хорольська яма»: спогади тих, хто пройшов пекло
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 49 46 42 pn sh 33 15 41 sh d 49 77833 pn sh 33 26139 sh d 49 77833 33 26139 Horolska yama Dulag 160 nacistskij tabir dlya vijskovopolonenih Chervonoyi Armiyi u misti Horol sho isnuvav z 20 veresnya 1941 po 15 veresnya 1943 Diorama Horolska yama v Horolskomu rajonnomu krayeznavchomu muzeyi hudozhniki Kolochko V V Ostrovskij M I konsultant Shtompel M P Horol Tabir vijskovopolonenih Dulag 160 Horolska yama Horolskij rajon buv pid okupaciyeyu nimeckih zagarbnikiv iz 13 veresnya 1941 roku po 19 veresnya 1943 roku z 1 veresnya 1942 u skladi Horolskoyi okrugi Na Horolshini yak i skriz na Poltavshini nimci vstanovili zhorstokij okupacijnij rezhim Z pershih dniv okupanti pochali stvoryuvati v misti Horoli tabir dlya vijskovopolonenih pid kodovoyu nazvoyu Borov Dulag 160 v narodi Horolska yama Majzhe vidrazu na zaliznichnu stanciyu bulo dostavleno 2 vagoni kolyuchogo drotu Yak svidchat dokumenti i spogadi v yazniv poloneni pribuvali do Horolskoyi yami iz Zolotonoshi i Orzhici Piryatina i Luben Chornuh Senchi i Lohvici Mirgoroda A takozh bizhenci rosiyani ukrayinci ta yevreyi za nacionalnistyu Do taboru na kinec veresnya 1941 roku bulo zagnano ponad 60 tisyach cholovik Sered v yazniv bula takozh grupa zhinok vijskovopolonenih Na pochatku zhovtnya 1941 roku peresilnij tabir buv perepovnenij nastilki sho nimecke komanduvannya nakazalo perevesti chastinu polonenih do inshih mist Sam tabir yavlyav soboyu yamu kar yer dovzhinoyu 135 metriv shirinoyu do 90 a glibinoyu do 7 metriv obnesenu kolyuchim drotom i obladnanu storozhovimi vishkami Ogorodzhenoyu u kilka ryadiv kolyuchogo drotu bula i vsya teritoriya cegelnogo zavodu Na teritoriyi taboru takozh rozmishuvavsya tak zvanij lazaret Rozmishavsya vin u budinku miscevogo nevelichkogo Narodnogo domu Takozh u primishenni shkoli buv oblashtovanij shpital Dvir navkolo shpitalyu buv obnesenij kolyuchim drotom U shpitali pracyuvalo 25 27 likariv vidibranih iz vijskovopolonenih U shesti z vidomih bratskih mogil pokoyitsya prah vid 91 5 do 100 tis radyanskih gromadyan cholovikiv i zhinok komunistiv i bezpartijnih urodzhenciv riznih mist i sil SRSR V Akti komisiyi z rozsliduvannya voyennih zlochiniv vid 01 zhovtnya 1943 zaznacheno bezposerednimi vinuvatcyami znishennya lyudej u Horolskij yami ye gebitskomisar Ejzenah nachalnik gestapo Ditman komendant Zinger yefrejtor Niderajn u 1942 nagorodzhenij Zaliznim hrestom likari Fryuhte i Shreder ta inshi Za zhittya v yazniv Horolskoyi yami veli borotbu radyanski patrioti P P Lisenko M A Radchenko vchitelka M G Yacun inzhener I M Shevchenko v yazni arhitektor A F Overchuk likar L V Orlovskij Specialnij zagin majora I M Purasa viviv na volyu do 70 vijskovosluzhbovciv iz chisla komandnogo skladu vchenih i tvorchoyi inteligenciyi Bagato z nih distalisya tilu i voyuvali do kincya vijni Tabir smerti ne rozkriv do kincya vsyu tayemnicyu tragichnoyi zagibeli lyudej Kolishnij v yazen hudozhnik O Riznichenko napisav kartinu na yakij zobraziv yak nacisti glumilisya nad polonenimi nackovuyuchi na nih sobak b yuchi nagayami Cya kartina bula napravlena v Nyurnberg Chimalo strashnih scen zobraziv hudozhnik Ye S Kobityev u kartinah etyudah Do ostannogo podihu i Lyudi budte pilni a takozh u knizi Horolska yama Pro tabir smerti Horolska yama pismennik M Dubov napisav povist Bilya samitnogo dereva Div takozhHorolskij gebitDzherela ta posilannyaZa red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Kozlov V A Horolski tabori smerti na Poltavshini 20 veresnya 1941 18 veresnya 1943 rr Kozlov V A Mirgorod 2010 89 s Horolska yama spogadi tih hto projshov peklo