Хмелівська волость (Роменський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хмелівська волость.

Хмелівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії із центром у містечку Хмелів.

Хмелівська волость
Центр	Хмелів
Площа	21 282 (1885)
Населення	13 029 осіб (1885)
Густота	56 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 55 поселень, 18 сільських громад. Населення — 13 029 осіб (6420 чоловічої статі та 6609 — жіночої), 1880 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	11122	8195
Приватної власності	9786	5456
Казенної власності	106	—
Іншої власності	268	218
Загалом	21282	13869

Основні поселення волості:

• Хмелів — колишнє державне та власницьке село при річці Хмелівка за 28 верст від повітового міста, 3800 осіб, 629 дворів, 2 православні церква, школа, 9 постоялих будинків, 41 вітряний млин, 4 лавки, 4 кузні, 4 маслобійних заводи, базари по неділях.
• Басівка — колишнє власницьке село при річці Хмелівка, 430 осіб, 79 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Великі Будки — колишнє державне та власницьке містечко при річці Хмелівка, 595 осіб, 68 дворів, православна церква, 3 кузні.
• Калинівка — колишнє власницьке село при річці Ромен, 840 осіб, 144 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 11 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
• Миколаївка — колишнє власницьке село при річці Ромен, 1050 осіб, 208 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня, 14 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
• Рогинці — колишнє власницьке село при річці Ромен, 2900 осіб, 414 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, 2 водяних і 24 вітряних млини, 3 маслобійних, пивоварний і цегельний заводи, щорічний ярмарок — 17 березня.

Старшинами волості були:

• 1900—1904 роках — унтер-офіцер Олексій Прокопович Картавий,;
• 1906—1907 роках — козак Іван Дмитрович Коваленко,;
• 1913—1915 роках — Феодосій Данилович Балюра,;
• 1916 року — Олексій Степанович Балюра.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
4. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
5. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
6. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
8. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916