Бори́с Мойсе́йович Хмельни́цький (*4 лютого 1885, Старобільськ, — † 17 липня 1959, Харків) — лікар-фтизіатр, директор Українського науково-дослідного туберкульозного інституту, професор, завідувач кафедри фтизіатрії ХМІ(Харківський медичний інститут), діяч охорони здоров'я України.
Хмельницький Борис Мойсейович | |
---|---|
Народився | 4 лютого 1885 Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія |
Помер | 17 липня 1959 (74 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | лікар |
Alma mater | d |
Заклад | Харківський національний медичний університет |
Життєпис
Народився 4 лютого 1885 року в сім'ї службовця-фармацевта. Закінчив гімназію в місті Старобільську в 1903 році, після чого вступив на медичний факультет Імператорського Харківського університету, який закінчив у 1910 році.
У студентські роки одружився, в 1907 році народилася донька Наталя, а в 1920 — друга дочка Ірина. Оскільки Борис Мойсейович був вихідцем з небагатої сім'ї, заробляв на життя за допомогою репетиторства та основній своїй посаді ординатора госпітальної терапевтичної клініки професора К.М. Георгієвського (1910-1914). В штат не був зарахований через національне обмеження (єврей). В кліниці успішно займався науковою роботою, зокрема, у 1913 році на зʼїзді терапевтів у Петербурзі презентував доповідь «Арсепетиновая глюкозурия».
У 1914 році був мобілізований в армію і з 1914 по 1918 роки перебував на фронті, будучи ординатором польового рухомого госпіталю, лікарем для доручень головного евакопункту. Після лютневої революції був відряджений до Харкова, де після Жовтневої революції короткий час працював у госпіталі Червоної Армії.
У 1919 році Борис Мойсейович зацікавився проблемою туберкульозу и невдовзі був обраний завідувачем Центральним Туберкульозним Диспансером та головою виборної організації Губернської туберкульозної ради.
З 1921 року працював в Українському інституті туберкульозу завідувачем терапевтичного відділення, в 1923 році був зарахований асистентом кафедри туберкульозу Харківського медичного інституту і з 1931 року був затверджений на посаді завідувача кафедри. З 1940 року — директор Українського інституту туберкульозу.
У 1927 році захистив докторську дисертацію на тему «Змішана інфекція при легеневому туберкульозі». Він був першим, хто захистив наукову роботу в Туберкульозному інституті.
У 1941 році був мобілізований до лав Червоної армії, призначений на посаду начальника евакогоспіталю № 3481 і перебував на цій посаді до лютого 1945 року. З лютого 1945 року в зв'язку з демобілізацією був звільнений від займаної посади і призначений начальником відділення госпіталю. У жовтні 1945 госпіталь був розформований.
З 1944 року одночасно зі службою в госпіталі продовжував виконувати обов'язки завідувача кафедри туберкульозу та директора Українського науково-дослідного туберкульозного інституту. З 1951 року був переведений на основну роботу до Харківського медичного інституту, де і пропрацював до самої своєї смерті, яка настала 17 липня 1959 року.
У 1951 році під керівництвом Б. М. Хмельницького була захищена дисертація «Туберкулінодіагностика в клініці внутрішніх хвороб», автором якої була Любов Трохимівна Мала, згодом доктор медичних наук, професор, дійсний член Академії медичних наук, організатор і директор кардіологічного центру у Харкові, згодом перетвореного в НДІ терапії НАМН України ім. професора Малої Л. Т.
Борис Мойсейович Хмельницький є засновником Харківської школи фтизіатрії, відомої як «школа ендогеністів».
Був членом міжнародних медичних товариств, Вченої Ради Міністерства охорони здоров'я УРСР тощо.
Автор понад 50 наукових праць, зокрема кількох монографій.
Займався підвищенням кваліфікації диспансерних лікарів, консультативною роботою у госпіталях, відновленням противотуберкульозної мережі, науковою роботою. Він вів велику суспільну роботу, очолював обласне наукове товариство фтизіатрів, брав участь у з'їздах, конференціях. 1953 року за завданням МОЗ СРСР Б.М. Хмельницьким була підготовлена робота «Поняття про компенсацію та активність туберкульозного процесу». Працював як голова Харківського обласного товариства фтизіатрів, член правління Харківського медичного товариства та Всесоюзного товариства фтизіатрів та терапевтів. Помер Борис Мойсейович Хмельницький 17 липня 1959 року і був похований у місті Харкові на міському кладовищі № 2
Науковий доробок
Все життя Бориса Мойсейовича було присвячене справі боротьби з туберкульозом. За його участі був організований потужний центральний протитуберкульозний диспансер у Харкові, відкрито два санаторії, які тривалий час працювали в Шарівці та Ріпках (Харківська область).
Б.М. Хмельницький був одним з основоположників вчення про клініку первинного туберкульозу у дорослих. Його монографія «Ранние формы открытого легочного туберкулеза у взрослых» (1932) удостоєна першої академічної премії імені професора А.Я. Штернберга. Отримані Б.М. Хмельницьким та його співробітниками результати стали основою для вироблення методики раннього виявлення туберкульозу. Для цілей профілактики та вивчення функціональних розладів у цілісному організмі особливо важливими стали дослідження, що стосуються початкових змін в організмі з перших днів зараження туберкульозом. Для досягнення цієї мети розроблено методику дослідження, починаючи з «віражу» туберкулінової реакції (перехід негативної реакції проби Манту в позитивну, не пов'язаний з вакцинацією або ревакцинацією БЦЖ).
Професор вивчав приховані форми туберкульозу, так звані «маски туберкульозу», та впровадив у практику загальномедичних лікувальних установ методику виявлення «атипових» форм туберкульозу, що протікають під маскою різноманітних захворювань. У 1936 році він підготував для студентів підручник з легеневого туберкульозу. Його вплив відчули на собі багато студентів, обираючи професію фтизіатра.
Організував та очолив на базі інституту туберкульозу спеціалізований госпіталь, який став лікувально-науковою установою з легеневим профілем для лікування поранених у грудну клітину та хворих на легеневі захворювання, у тому числі й туберкульоз. Шпиталь був розгорнутий на 400 ліжок спочатку у Харкові, а потім у евакуації у м. Новосибірську. Інститут-шпиталь став методичним центром легеневої хірургії в Сибіру, де протягом 2,5 років навчалося близько 250 лікарів. Роботи з діагностики та лікування вогнепальних поранень доповідалися на низці конференцій та видано окремою збіркою «Вогнепальні поранення грудної клітини» (1943). Інститут був також фтизіатричним центром у Сибірському військовому окрузі з організації боротьби з туберкульозом у Червоній армії. Спільно з Санітарним відділом Сибірського військового округу він займався активним виявленням у госпіталях та військових частинах хворих на туберкульоз. Ця робота дала великий практичний ефект, дозволивши провести ряд заходів щодо попередження поширення туберкульозу в армії. Праці з цього питання також було видано інститутом у формі збірки-бюлетеня, в якому містилися всі інструктивно-методичні матеріали. Водночас інститут у період війни не припинив своїх багаторічних досліджень з проблеми патогенезу туберкульозу. На «військовому» матеріалі вдалося по-новому поставити питання про первинне зараження у дорослих. Раніше вважалося, що початок хвороби у дорослих пов'язаний з первинним зараженням у дитячому віці. Тепер були отримані результати, які свідчили, що джерела туберкульозу у дорослих лежать у дуже пізній первинної інфекції в юнацькому віці. У зв'язку з цим було внесено корективи в пропозиції щодо профілактичних протитуберкульозних заходів. Ці роботи були зібрані до третьої збірки — «Первинний туберкульоз у дорослих».
Нагороди
Орден Червоної Зірки і
Почесна грамота Новосибірського обласного виконавчого комітету (1942)
Почесна грамота Військової ради Сибірського військового округу (1943)
Література
- Мякина А. В. Борис Моисеевич Хмельницкий (к 130-летию со дня рождения) / А. В. Мякина, И. Р. Якивец, К. А. Тягнирядко // Історичні, економічні, соціально-філософські та освітні аспекти розвитку охорони здоров'я: матеріали II Міжнародної наукової інтернет-конференції, присвяченої 210-річч'ю Харківського національного медичного університету, м. Харків, 4-11 листопада 2014 р. — Харків, 2014. — С. 175—179.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Примітки
- Перцева, Ж. Н. Один из первых в борьбе с туберкулезом: (памяти Бориса Моисеевича Хмельницкого). Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 400-405. – (215-річчю Харківської вищої медичної школи присвячується).
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Mojse jovich Hmelni ckij 4 lyutogo 1885 Starobilsk 17 lipnya 1959 Harkiv likar ftiziatr direktor Ukrayinskogo naukovo doslidnogo tuberkuloznogo institutu profesor zaviduvach kafedri ftiziatriyi HMI Harkivskij medichnij institut diyach ohoroni zdorov ya Ukrayini Hmelnickij Boris MojsejovichNarodivsya4 lyutogo 1885 1885 02 04 Starobilsk Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer17 lipnya 1959 1959 07 17 74 roki Harkiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistlikarAlma materdZakladHarkivskij nacionalnij medichnij universitet Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Hmelnickij Boris ZhittyepisNarodivsya 4 lyutogo 1885 roku v sim yi sluzhbovcya farmacevta Zakinchiv gimnaziyu v misti Starobilsku v 1903 roci pislya chogo vstupiv na medichnij fakultet Imperatorskogo Harkivskogo universitetu yakij zakinchiv u 1910 roci U studentski roki odruzhivsya v 1907 roci narodilasya donka Natalya a v 1920 druga dochka Irina Oskilki Boris Mojsejovich buv vihidcem z nebagatoyi sim yi zaroblyav na zhittya za dopomogoyu repetitorstva ta osnovnij svoyij posadi ordinatora gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki profesora K M Georgiyevskogo 1910 1914 V shtat ne buv zarahovanij cherez nacionalne obmezhennya yevrej V klinici uspishno zajmavsya naukovoyu robotoyu zokrema u 1913 roci na zʼyizdi terapevtiv u Peterburzi prezentuvav dopovid Arsepetinovaya glyukozuriya U 1914 roci buv mobilizovanij v armiyu i z 1914 po 1918 roki perebuvav na fronti buduchi ordinatorom polovogo ruhomogo gospitalyu likarem dlya doruchen golovnogo evakopunktu Pislya lyutnevoyi revolyuciyi buv vidryadzhenij do Harkova de pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi korotkij chas pracyuvav u gospitali Chervonoyi Armiyi U 1919 roci Boris Mojsejovich zacikavivsya problemoyu tuberkulozu i nevdovzi buv obranij zaviduvachem Centralnim Tuberkuloznim Dispanserom ta golovoyu vibornoyi organizaciyi Gubernskoyi tuberkuloznoyi radi Z 1921 roku pracyuvav v Ukrayinskomu instituti tuberkulozu zaviduvachem terapevtichnogo viddilennya v 1923 roci buv zarahovanij asistentom kafedri tuberkulozu Harkivskogo medichnogo institutu i z 1931 roku buv zatverdzhenij na posadi zaviduvacha kafedri Z 1940 roku direktor Ukrayinskogo institutu tuberkulozu U 1927 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Zmishana infekciya pri legenevomu tuberkulozi Vin buv pershim hto zahistiv naukovu robotu v Tuberkuloznomu instituti U 1941 roci buv mobilizovanij do lav Chervonoyi armiyi priznachenij na posadu nachalnika evakogospitalyu 3481 i perebuvav na cij posadi do lyutogo 1945 roku Z lyutogo 1945 roku v zv yazku z demobilizaciyeyu buv zvilnenij vid zajmanoyi posadi i priznachenij nachalnikom viddilennya gospitalyu U zhovtni 1945 gospital buv rozformovanij Z 1944 roku odnochasno zi sluzhboyu v gospitali prodovzhuvav vikonuvati obov yazki zaviduvacha kafedri tuberkulozu ta direktora Ukrayinskogo naukovo doslidnogo tuberkuloznogo institutu Z 1951 roku buv perevedenij na osnovnu robotu do Harkivskogo medichnogo institutu de i propracyuvav do samoyi svoyeyi smerti yaka nastala 17 lipnya 1959 roku U 1951 roci pid kerivnictvom B M Hmelnickogo bula zahishena disertaciya Tuberkulinodiagnostika v klinici vnutrishnih hvorob avtorom yakoyi bula Lyubov Trohimivna Mala zgodom doktor medichnih nauk profesor dijsnij chlen Akademiyi medichnih nauk organizator i direktor kardiologichnogo centru u Harkovi zgodom peretvorenogo v NDI terapiyi NAMN Ukrayini im profesora Maloyi L T Boris Mojsejovich Hmelnickij ye zasnovnikom Harkivskoyi shkoli ftiziatriyi vidomoyi yak shkola endogenistiv Buv chlenom mizhnarodnih medichnih tovaristv Vchenoyi Radi Ministerstva ohoroni zdorov ya URSR tosho Avtor ponad 50 naukovih prac zokrema kilkoh monografij Zajmavsya pidvishennyam kvalifikaciyi dispansernih likariv konsultativnoyu robotoyu u gospitalyah vidnovlennyam protivotuberkuloznoyi merezhi naukovoyu robotoyu Vin viv veliku suspilnu robotu ocholyuvav oblasne naukove tovaristvo ftiziatriv brav uchast u z yizdah konferenciyah 1953 roku za zavdannyam MOZ SRSR B M Hmelnickim bula pidgotovlena robota Ponyattya pro kompensaciyu ta aktivnist tuberkuloznogo procesu Pracyuvav yak golova Harkivskogo oblasnogo tovaristva ftiziatriv chlen pravlinnya Harkivskogo medichnogo tovaristva ta Vsesoyuznogo tovaristva ftiziatriv ta terapevtiv Pomer Boris Mojsejovich Hmelnickij 17 lipnya 1959 roku i buv pohovanij u misti Harkovi na miskomu kladovishi 2Naukovij dorobokVse zhittya Borisa Mojsejovicha bulo prisvyachene spravi borotbi z tuberkulozom Za jogo uchasti buv organizovanij potuzhnij centralnij protituberkuloznij dispanser u Harkovi vidkrito dva sanatoriyi yaki trivalij chas pracyuvali v Sharivci ta Ripkah Harkivska oblast B M Hmelnickij buv odnim z osnovopolozhnikiv vchennya pro kliniku pervinnogo tuberkulozu u doroslih Jogo monografiya Rannie formy otkrytogo legochnogo tuberkuleza u vzroslyh 1932 udostoyena pershoyi akademichnoyi premiyi imeni profesora A Ya Shternberga Otrimani B M Hmelnickim ta jogo spivrobitnikami rezultati stali osnovoyu dlya viroblennya metodiki rannogo viyavlennya tuberkulozu Dlya cilej profilaktiki ta vivchennya funkcionalnih rozladiv u cilisnomu organizmi osoblivo vazhlivimi stali doslidzhennya sho stosuyutsya pochatkovih zmin v organizmi z pershih dniv zarazhennya tuberkulozom Dlya dosyagnennya ciyeyi meti rozrobleno metodiku doslidzhennya pochinayuchi z virazhu tuberkulinovoyi reakciyi perehid negativnoyi reakciyi probi Mantu v pozitivnu ne pov yazanij z vakcinaciyeyu abo revakcinaciyeyu BCZh Profesor vivchav prihovani formi tuberkulozu tak zvani maski tuberkulozu ta vprovadiv u praktiku zagalnomedichnih likuvalnih ustanov metodiku viyavlennya atipovih form tuberkulozu sho protikayut pid maskoyu riznomanitnih zahvoryuvan U 1936 roci vin pidgotuvav dlya studentiv pidruchnik z legenevogo tuberkulozu Jogo vpliv vidchuli na sobi bagato studentiv obirayuchi profesiyu ftiziatra Organizuvav ta ocholiv na bazi institutu tuberkulozu specializovanij gospital yakij stav likuvalno naukovoyu ustanovoyu z legenevim profilem dlya likuvannya poranenih u grudnu klitinu ta hvorih na legenevi zahvoryuvannya u tomu chisli j tuberkuloz Shpital buv rozgornutij na 400 lizhok spochatku u Harkovi a potim u evakuaciyi u m Novosibirsku Institut shpital stav metodichnim centrom legenevoyi hirurgiyi v Sibiru de protyagom 2 5 rokiv navchalosya blizko 250 likariv Roboti z diagnostiki ta likuvannya vognepalnih poranen dopovidalisya na nizci konferencij ta vidano okremoyu zbirkoyu Vognepalni poranennya grudnoyi klitini 1943 Institut buv takozh ftiziatrichnim centrom u Sibirskomu vijskovomu okruzi z organizaciyi borotbi z tuberkulozom u Chervonij armiyi Spilno z Sanitarnim viddilom Sibirskogo vijskovogo okrugu vin zajmavsya aktivnim viyavlennyam u gospitalyah ta vijskovih chastinah hvorih na tuberkuloz Cya robota dala velikij praktichnij efekt dozvolivshi provesti ryad zahodiv shodo poperedzhennya poshirennya tuberkulozu v armiyi Praci z cogo pitannya takozh bulo vidano institutom u formi zbirki byuletenya v yakomu mistilisya vsi instruktivno metodichni materiali Vodnochas institut u period vijni ne pripiniv svoyih bagatorichnih doslidzhen z problemi patogenezu tuberkulozu Na vijskovomu materiali vdalosya po novomu postaviti pitannya pro pervinne zarazhennya u doroslih Ranishe vvazhalosya sho pochatok hvorobi u doroslih pov yazanij z pervinnim zarazhennyam u dityachomu vici Teper buli otrimani rezultati yaki svidchili sho dzherela tuberkulozu u doroslih lezhat u duzhe piznij pervinnoyi infekciyi v yunackomu vici U zv yazku z cim bulo vneseno korektivi v propoziciyi shodo profilaktichnih protituberkuloznih zahodiv Ci roboti buli zibrani do tretoyi zbirki Pervinnij tuberkuloz u doroslih NagorodiOrden Chervonoyi Zirki i Pochesna gramota Novosibirskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu 1942 Pochesna gramota Vijskovoyi radi Sibirskogo vijskovogo okrugu 1943 LiteraturaMyakina A V Boris Moiseevich Hmelnickij k 130 letiyu so dnya rozhdeniya A V Myakina I R Yakivec K A Tyagniryadko Istorichni ekonomichni socialno filosofski ta osvitni aspekti rozvitku ohoroni zdorov ya materiali II Mizhnarodnoyi naukovoyi internet konferenciyi prisvyachenoyi 210 richch yu Harkivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu m Harkiv 4 11 listopada 2014 r Harkiv 2014 S 175 179 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PrimitkiPerceva Zh N Odin iz pervyh v borbe s tuberkulezom pamyati Borisa Moiseevicha Hmelnickogo Virni klyatvi Gippokrata rozpovidi pro tih hto ye vzircem dlya prijdeshnih pokolin likariv za red V M Lisovogo V A Kapustnika Zh M Percevoyi ukladachi Zh M Perceva I V Kirichok O V Semenenko Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Harkiv HNMU 2020 S 400 405 215 richchyu Harkivskoyi vishoyi medichnoyi shkoli prisvyachuyetsya Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi