Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хижі гриби — нетаксономічна група грибів, міцелій яких має структури для уловлювання і харчування мікроскопічними (рідше більш великими) тваринами. Явище хижацтва виникало у грибів неодноразово, відомо близько 200 сучасних хижих видів, що належать до відділів зигоміцетів, аскоміцетів і базидіоміцетів. Не слід плутати хижих грибів з грибами-паразитоїдами, зокрема представниками роду кордицепсів (Cordyceps).
 Ловча мережа грибка роду Arthrobotrys , за допомогою якої він ловить нематод. | |
| Назва | |
|---|---|
| Хижі гриби | |
| Статус назви | |
| невідомий | |
| Батьківський таксон | |
| Царство Гриби (Fungi) | |
| Представники | |
В палеонтологічному літописі представлені бідно. Відомі викопні залишки (одноклітинні ловчі кільця) з бурштину віком 100 млн років (крейдяний період, пізній альб); крім того, хижі гриби були виявлені в мексиканському бурштині віком 30 млн років (олігоцен—міоцен).
Історія вивчення
Російські дослідники М. С. Воронін (1869 рік) та Н. В. Сорокін (1881 рік) виявили, що деякі ґрунтові гриби утворюють на своєму міцелії кільця. У 1888 році німецький вчений Ф. В. Цопф встановив, що вони служать для лову і умертвіння нематод. У грибів для лову жертв є петлі, головки, крапельки клеїть речовини і т. д. Як тільки нематода потрапляє в кільце або петлю, то відразу починає чинити опір, намагаючись звільнитися. Чим активніше рухи, тим в більшу кількість кілець і петель потрапляє хробак. Години через дві його рухи сповільнюються і припиняються. Від гриба до нематоди відходить росток, розширений кінець якого називають «інфекційним бульбусом». Він впроваджується в тіло хробака і там швидко розростається, поки гіфи не заповнюють всю порожнину тіла тварини. Приблизно через добу від нематоди залишається лише шкірка.
Приклади
У представників поширеного по всьому світу роду Dactylaria нитки грибниці утворюють вирости у вигляді кілець з трьох реагуючих на дотик клітин. Якщо в таку петлю випадково поткнеться нематода, вони за десяту частку секунди вздуваються в три рази і так туго перетягують жертву, що вона гине. Тоді нитки гриба проростають всередину жертви і перетравлюють її.
Деякі гриби полюють у воді. Вид Zoophagus tentaculum добуває в ставках амеб, коллембол, коловерток, нематод та інших мікроскопічних тварин. Гриб утворює короткі вирости, що служать приманкою. Варто тварині схопити її, як вона опиняється на гачку, який потім перетравлює жертву і висмоктує її зсередини.
Прикладне значення
Для боротьби з нематодами при вирощуванні овочевих культур та печериць були розроблені методи застосування біопрепаратів (попередня назва — «нематофагоцид»), що представляють собою масу міцелію і спор у поєднанні з живильними субстратами: кукурудзяного січкою, соломисто-гнойових компостів і гранул, суміші торфу з соломою, соняшникового лушпинням і т. д. Біопрепарат отримують в два етапи. Спочатку на зерні або живильному середовищі з додаванням агар-агару в колбах вирощується маткова культура. Потім її використовують для засіву субстрату в 2-3-літрових скляних банках.
Наприклад, при вирощуванні огірків висушений біопрепарат соломисто-гнойового компосту вноситься двічі по 300 г/м2 (при низькій вологості, наприклад, 58-60 % доза збільшується втричі). Перед посівом насіння біопрепарат рівномірно розподіляють по поверхні яку потім перекопують на 15-20 см. При повторному внесенні (через 15-35 днів) біопрепарат закладають в ґрунт на глибину 10-15 см. В тій же дозі суміш компосту і гриба можна застосовувати при підгортанні, тобто засипанні нижньої частині стебла. Цей прийом стимулює утворення додаткових коренів і продовжує термін життя рослини.
Якщо препарат готують на соняшниковому лушпинні, технологія внесення в ґрунт інша: перший раз вносять за два тижні до посадки розсади в дозі 100-150 г/м2, другий — 5-10 г в лунці під час посадки. Можна вносити біопрепарат і під рослини, що розвиваються. В цьому випадку його закладають в борозни з розрахунку 100-150 г/м2.
За даними Всесоюзного інституту гельминтологии їм. К. І. Скрябіна, збереження врожаю огірків при цьому біометоді може досягати 100 %. При одноразовому внесенні біопрепарату на соняшниковому лушпинні за два тижні до висадки рослин ураженість галловими нематодами, за даними ВНДІ біологічних методів захисту рослин, знижувалася на 30-35 %, при тривалому внесенні під розсаду — до 30 %. Відповідно знижувалася і інтенсивність ураження кореневої системи.
У випадку з печерицями біопрепарат, вирощений на соломисто-гнойовому компості і що має вологість 58-60 %, використовують в дозі 300 г/м2. Спочатку в лунку вносять біопрепарат, а зверху посівний міцелій печериць в тій же дозі. Застосування хижих грибів при вирощуванні печериць підвищувало врожайність плодових тіл у середньому на 33 %.
Література
- 1000 чудес природы. — Ридерз Дайджест, 2007. — С. 261. — ISBN 5-89355-027-7.
- Ловчие петли, кольца и клейкие капельки // Наука и жизнь. — 1990. — № 6. — С. 123—125. — ISSN 0028-1263.
Примітки
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hizhi gribi netaksonomichna grupa gribiv micelij yakih maye strukturi dlya ulovlyuvannya i harchuvannya mikroskopichnimi ridshe bilsh velikimi tvarinami Yavishe hizhactva vinikalo u gribiv neodnorazovo vidomo blizko 200 suchasnih hizhih vidiv sho nalezhat do viddiliv zigomicetiv askomicetiv i bazidiomicetiv Ne slid plutati hizhih gribiv z gribami parazitoyidami zokrema predstavnikami rodu kordicepsiv Cordyceps Lovcha merezha gribka rodu Arthrobotrys za dopomogoyu yakoyi vin lovit nematod NazvaHizhi gribiStatus nazvinevidomijBatkivskij taksonCarstvo Gribi Fungi PredstavnikiBlizko 200 suchasnih i nizka vimerlih vidiv V paleontologichnomu litopisi predstavleni bidno Vidomi vikopni zalishki odnoklitinni lovchi kilcya z burshtinu vikom 100 mln rokiv krejdyanij period piznij alb krim togo hizhi gribi buli viyavleni v meksikanskomu burshtini vikom 30 mln rokiv oligocen miocen Istoriya vivchennyaRosijski doslidniki M S Voronin 1869 rik ta N V Sorokin 1881 rik viyavili sho deyaki gruntovi gribi utvoryuyut na svoyemu miceliyi kilcya U 1888 roci nimeckij vchenij F V Copf vstanoviv sho voni sluzhat dlya lovu i umertvinnya nematod U gribiv dlya lovu zhertv ye petli golovki krapelki kleyit rechovini i t d Yak tilki nematoda potraplyaye v kilce abo petlyu to vidrazu pochinaye chiniti opir namagayuchis zvilnitisya Chim aktivnishe ruhi tim v bilshu kilkist kilec i petel potraplyaye hrobak Godini cherez dvi jogo ruhi spovilnyuyutsya i pripinyayutsya Vid griba do nematodi vidhodit rostok rozshirenij kinec yakogo nazivayut infekcijnim bulbusom Vin vprovadzhuyetsya v tilo hrobaka i tam shvidko rozrostayetsya poki gifi ne zapovnyuyut vsyu porozhninu tila tvarini Priblizno cherez dobu vid nematodi zalishayetsya lishe shkirka PrikladiU predstavnikiv poshirenogo po vsomu svitu rodu Dactylaria nitki gribnici utvoryuyut virosti u viglyadi kilec z troh reaguyuchih na dotik klitin Yaksho v taku petlyu vipadkovo potknetsya nematoda voni za desyatu chastku sekundi vzduvayutsya v tri razi i tak tugo peretyaguyut zhertvu sho vona gine Todi nitki griba prorostayut vseredinu zhertvi i peretravlyuyut yiyi Deyaki gribi polyuyut u vodi Vid Zoophagus tentaculum dobuvaye v stavkah ameb kollembol kolovertok nematod ta inshih mikroskopichnih tvarin Grib utvoryuye korotki virosti sho sluzhat primankoyu Varto tvarini shopiti yiyi yak vona opinyayetsya na gachku yakij potim peretravlyuye zhertvu i vismoktuye yiyi zseredini Prikladne znachennyaDlya borotbi z nematodami pri viroshuvanni ovochevih kultur ta pecheric buli rozrobleni metodi zastosuvannya biopreparativ poperednya nazva nematofagocid sho predstavlyayut soboyu masu miceliyu i spor u poyednanni z zhivilnimi substratami kukurudzyanogo sichkoyu solomisto gnojovih kompostiv i granul sumishi torfu z solomoyu sonyashnikovogo lushpinnyam i t d Biopreparat otrimuyut v dva etapi Spochatku na zerni abo zhivilnomu seredovishi z dodavannyam agar agaru v kolbah viroshuyetsya matkova kultura Potim yiyi vikoristovuyut dlya zasivu substratu v 2 3 litrovih sklyanih bankah Napriklad pri viroshuvanni ogirkiv visushenij biopreparat solomisto gnojovogo kompostu vnositsya dvichi po 300 g m2 pri nizkij vologosti napriklad 58 60 doza zbilshuyetsya vtrichi Pered posivom nasinnya biopreparat rivnomirno rozpodilyayut po poverhni yaku potim perekopuyut na 15 20 sm Pri povtornomu vnesenni cherez 15 35 dniv biopreparat zakladayut v grunt na glibinu 10 15 sm V tij zhe dozi sumish kompostu i griba mozhna zastosovuvati pri pidgortanni tobto zasipanni nizhnoyi chastini stebla Cej prijom stimulyuye utvorennya dodatkovih koreniv i prodovzhuye termin zhittya roslini Yaksho preparat gotuyut na sonyashnikovomu lushpinni tehnologiya vnesennya v grunt insha pershij raz vnosyat za dva tizhni do posadki rozsadi v dozi 100 150 g m2 drugij 5 10 g v lunci pid chas posadki Mozhna vnositi biopreparat i pid roslini sho rozvivayutsya V comu vipadku jogo zakladayut v borozni z rozrahunku 100 150 g m2 Za danimi Vsesoyuznogo institutu gelmintologii yim K I Skryabina zberezhennya vrozhayu ogirkiv pri comu biometodi mozhe dosyagati 100 Pri odnorazovomu vnesenni biopreparatu na sonyashnikovomu lushpinni za dva tizhni do visadki roslin urazhenist gallovimi nematodami za danimi VNDI biologichnih metodiv zahistu roslin znizhuvalasya na 30 35 pri trivalomu vnesenni pid rozsadu do 30 Vidpovidno znizhuvalasya i intensivnist urazhennya korenevoyi sistemi U vipadku z pechericyami biopreparat viroshenij na solomisto gnojovomu komposti i sho maye vologist 58 60 vikoristovuyut v dozi 300 g m2 Spochatku v lunku vnosyat biopreparat a zverhu posivnij micelij pecheric v tij zhe dozi Zastosuvannya hizhih gribiv pri viroshuvanni pecheric pidvishuvalo vrozhajnist plodovih til u serednomu na 33 Literatura1000 chudes prirody Riderz Dajdzhest 2007 S 261 ISBN 5 89355 027 7 Lovchie petli kolca i klejkie kapelki Nauka i zhizn 1990 6 S 123 125 ISSN 0028 1263 PrimitkiNa cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij