Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джордж Еллері Гейл або Хейл Джордж Еллері (англ. George Ellery Hale; 29 червня 1868 — 21 лютого 1938) — американський астроном, член Національної АН США (1902).
| Джордж Еллері Гейл | |
|---|---|
| George Ellery Hale | |
 | |
| Народився | 29 червня 1868[1][2][…] Чикаго, Іллінойс[4][5] |
| Помер | 21 лютого 1938[4][2][…] (69 років) Пасадіна, Каліфорнія[5] |
| Поховання | d[3] |
| Країна |  США[7] |
| Національність | американець |
| Діяльність | астроном, журналіст, астрофізик, фізик |
| Alma mater | Массачусетський технологічний інститут |
| Галузь | астрономія, астрофізика, журналістика |
| Заклад | Чиказький університет Єркська обсерваторія обсерваторія Маунт-Вілсон |
| Вчене звання | професор |
| Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук d Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Туринська академія наук[5] |
| Відомий завдяки: | |
| Нагороди | |
 Джордж Еллері Гейл у Вікісховищі | |
Наукова біографія
Народився в Чикаго. У 1890 закінчив Массачусетський технологічний інститут. До 1896 проводив спостереження у власній невеликій Кенвудській обсерваторії, в якій була добре обладнана спектроскопічна лабораторія. У 1892—1905 працював у Чиказькому університеті (з 1897 — професор, у 1895—1905 — перший директор Єркської обсерваторії). У 1904—1923 — перший директор обсерваторії Маунт-Вілсон, з 1923 — її почесний директор.
Наукові роботи стосуються фізики Сонця. 1889 року винайшов — прилад, що дозволяє фотографувати хромосферу Сонця поза затемнень. 1892 року вперше отримав за допомогою цього приладу фотографії кальцієвих флокул і протуберанців. Відкрив темні водневі флокули, досліджував кальцієві флокули на різних рівнях сонячної атмосфери з метою вивчення циркуляційних процесів на Сонці. Спільно з Волтером Сідні Адамсом і вперше надійно встановив, що плями холодніші за решту поверхні Сонця. Виявив вихори у водневих флокулах поблизу плям і на цій підставі висловив припущення про наявність сильних магнітних полів у плямах. 1908 року зіставив роздвоєння ліній у спектрах плям із лабораторним роздвоєнням ліній у магнітному полі (зеєманівське розщеплення), довів існування магнітного поля в сонячних плямах і виконав перші вимірювання напруженості поля. Це було перше відкриття позаземного магнітного поля. Виявив чергування полярності плям у кожному наступному циклі сонячної активності та сформулював закон полярності. Виконав перші експерименти з виявлення загального магнітного поля Сонця.
Велике значення для розвитку астрономії в США мала організаційна діяльність Гейла. Він переконав чиказького трамвайного магната Чарлза Єркса фінансувати будівництво найбільшого в світі (на той час) метрового (40-дюймового) рефрактора. Будівництво рефрактора й обсерваторії (названої Єркською) було завершено 1897 року. 1904 року Гейлу вдалося отримати від Інституту Карнегі у Вашингтоні кошти для створення сонячної обсерваторії на горі Вілсон у Каліфорнії. Обсерваторія Маунт-Вілсон, як і Єркська, ґрунтувалася на новому для астрономії принципі — вона була не тільки спостережною установою, а й великою фізичною лабораторією. Уже 1905 року в обсерваторії Маунт-Вілсон було встановлено перший сонячний телескоп і побудовано невелику лабораторію; 1908 року побудовано 18-метровий (60-футовий), а 1912 року — 45-метровий (150-футовий) баштові сонячні телескопи. Гейл був також безпосереднім ініціатором створення великих рефлекторів обсерваторії Маунт-Вілсон. Півтораметровий (60-дюймовий) рефлектор, дзеркало якого надав його батько, було встановлено 1908 року. 1917 року став до ладу 100-дюймовий рефлектор (2,5 м), побудований частково на кошти лос-анджелеського бізнесмена Гукера. Обидва ці телескопи довго залишалися найбільшими в світі й зіграли видатну роль у прогресі спостережної астрономії в першій половині XX століття. 1928 року Гейл почав активно втілювати ідею створення п'ятиметрового (200-дюймового) телескопа. Будівництво цього рефлектора на горі Паломар поблизу обсерваторії Маунт-Вілсон було завершено в 1948, і телескоп було названо ім'ям Гейла.
Гейл був також ініціатором створення Каліфорнійського технологічного інституту, що став одним з найвідоміших навчальних та науково-дослідних центрів США.
Він був гарячим прихильником міжнародного співробітництва астрономів, одним з організаторів перших міжнародних конгресів астрономів і Міжнародного союзу у співпраці в сонячних дослідженнях (1904), з якого в 1919 виріс Міжнародний астрономічний союз. У 1918 запропонував створити Міжнародну дослідницьку рада, яка в 1931 було перейменовано в Міжнародну рада наукових спілок; в 1931—1934 був її президентом. У 1895 заснував журнал «Astrophysical Journal» і разом з Джеймсом Кілером був його першим редактором.
Член багатьох академій наук і наукових товариств, у тому числі іноземний член-кореспондент АН СРСР (1924).
Медаль Коплі Лондонського королівського товариства, медаль Жансена Паризької АН (1894), медаль Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1902), медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1903), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1916), міста Флоренції (1920), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1904), премія П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1917).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Хейл Джордж Эллери // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- www.accademiadellescienze.it
- KNAW Past Members
- http://www.bbc.co.uk/science/space/solarsystem/scientists/george_ellery_hale
- Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 509
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Хейл Джордж Эллери. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Elleri Gejl abo Hejl Dzhordzh Elleri angl George Ellery Hale 29 chervnya 1868 18680629 21 lyutogo 1938 amerikanskij astronom chlen Nacionalnoyi AN SShA 1902 Dzhordzh Elleri GejlGeorge Ellery HaleNarodivsya 29 chervnya 1868 1868 06 29 1 2 Chikago Illinojs 4 5 Pomer 21 lyutogo 1938 1938 02 21 4 2 69 rokiv Pasadina Kaliforniya 5 Pohovannya d 3 Krayina SShA 7 Nacionalnist amerikanecDiyalnist astronom zhurnalist astrofizik fizikAlma mater Massachusetskij tehnologichnij institutGaluz astronomiya astrofizika zhurnalistikaZaklad Chikazkij universitet Yerkska observatoriya observatoriya Maunt VilsonVchene zvannya profesorChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Rosijska akademiya nauk d Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 5 Vidomij zavdyaki Nagorodi premiya Zhulya Zhansena 1917 Medal Frederika Ajvza 1935 Medal Elliota Kressona 1926 medal Genri Drejpera 1904 premiya Rumforda 1902 medal Ketrin Bryus 1916 medal Franklina 1927 medal Zhansena 1894 d 1921 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 25 bereznya 1909 Dzhordzh Elleri Gejl u VikishovishiNaukova biografiyaNarodivsya v Chikago U 1890 zakinchiv Massachusetskij tehnologichnij institut Do 1896 provodiv sposterezhennya u vlasnij nevelikij Kenvudskij observatoriyi v yakij bula dobre obladnana spektroskopichna laboratoriya U 1892 1905 pracyuvav u Chikazkomu universiteti z 1897 profesor u 1895 1905 pershij direktor Yerkskoyi observatoriyi U 1904 1923 pershij direktor observatoriyi Maunt Vilson z 1923 yiyi pochesnij direktor Naukovi roboti stosuyutsya fiziki Soncya 1889 roku vinajshov prilad sho dozvolyaye fotografuvati hromosferu Soncya poza zatemnen 1892 roku vpershe otrimav za dopomogoyu cogo priladu fotografiyi kalciyevih flokul i protuberanciv Vidkriv temni vodnevi flokuli doslidzhuvav kalciyevi flokuli na riznih rivnyah sonyachnoyi atmosferi z metoyu vivchennya cirkulyacijnih procesiv na Sonci Spilno z Volterom Sidni Adamsom i vpershe nadijno vstanoviv sho plyami holodnishi za reshtu poverhni Soncya Viyaviv vihori u vodnevih flokulah poblizu plyam i na cij pidstavi visloviv pripushennya pro nayavnist silnih magnitnih poliv u plyamah 1908 roku zistaviv rozdvoyennya linij u spektrah plyam iz laboratornim rozdvoyennyam linij u magnitnomu poli zeyemanivske rozsheplennya doviv isnuvannya magnitnogo polya v sonyachnih plyamah i vikonav pershi vimiryuvannya napruzhenosti polya Ce bulo pershe vidkrittya pozazemnogo magnitnogo polya Viyaviv cherguvannya polyarnosti plyam u kozhnomu nastupnomu cikli sonyachnoyi aktivnosti ta sformulyuvav zakon polyarnosti Vikonav pershi eksperimenti z viyavlennya zagalnogo magnitnogo polya Soncya Velike znachennya dlya rozvitku astronomiyi v SShA mala organizacijna diyalnist Gejla Vin perekonav chikazkogo tramvajnogo magnata Charlza Yerksa finansuvati budivnictvo najbilshogo v sviti na toj chas metrovogo 40 dyujmovogo refraktora Budivnictvo refraktora j observatoriyi nazvanoyi Yerkskoyu bulo zaversheno 1897 roku 1904 roku Gejlu vdalosya otrimati vid Institutu Karnegi u Vashingtoni koshti dlya stvorennya sonyachnoyi observatoriyi na gori Vilson u Kaliforniyi Observatoriya Maunt Vilson yak i Yerkska gruntuvalasya na novomu dlya astronomiyi principi vona bula ne tilki sposterezhnoyu ustanovoyu a j velikoyu fizichnoyu laboratoriyeyu Uzhe 1905 roku v observatoriyi Maunt Vilson bulo vstanovleno pershij sonyachnij teleskop i pobudovano neveliku laboratoriyu 1908 roku pobudovano 18 metrovij 60 futovij a 1912 roku 45 metrovij 150 futovij bashtovi sonyachni teleskopi Gejl buv takozh bezposerednim iniciatorom stvorennya velikih reflektoriv observatoriyi Maunt Vilson Pivtorametrovij 60 dyujmovij reflektor dzerkalo yakogo nadav jogo batko bulo vstanovleno 1908 roku 1917 roku stav do ladu 100 dyujmovij reflektor 2 5 m pobudovanij chastkovo na koshti los andzheleskogo biznesmena Gukera Obidva ci teleskopi dovgo zalishalisya najbilshimi v sviti j zigrali vidatnu rol u progresi sposterezhnoyi astronomiyi v pershij polovini XX stolittya 1928 roku Gejl pochav aktivno vtilyuvati ideyu stvorennya p yatimetrovogo 200 dyujmovogo teleskopa Budivnictvo cogo reflektora na gori Palomar poblizu observatoriyi Maunt Vilson bulo zaversheno v 1948 i teleskop bulo nazvano im yam Gejla Gejl buv takozh iniciatorom stvorennya Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu sho stav odnim z najvidomishih navchalnih ta naukovo doslidnih centriv SShA Vin buv garyachim prihilnikom mizhnarodnogo spivrobitnictva astronomiv odnim z organizatoriv pershih mizhnarodnih kongresiv astronomiv i Mizhnarodnogo soyuzu u spivpraci v sonyachnih doslidzhennyah 1904 z yakogo v 1919 viris Mizhnarodnij astronomichnij soyuz U 1918 zaproponuvav stvoriti Mizhnarodnu doslidnicku rada yaka v 1931 bulo perejmenovano v Mizhnarodnu rada naukovih spilok v 1931 1934 buv yiyi prezidentom U 1895 zasnuvav zhurnal Astrophysical Journal i razom z Dzhejmsom Kilerom buv jogo pershim redaktorom Chlen bagatoh akademij nauk i naukovih tovaristv u tomu chisli inozemnij chlen korespondent AN SRSR 1924 Medal Kopli Londonskogo korolivskogo tovaristva medal Zhansena Parizkoyi AN 1894 medal Rumforda Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1902 medal Genri Drejpera Nacionalnoyi AN SShA 1903 medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1916 mista Florenciyi 1920 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1904 premiya P Zh S Zhansena Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1917 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Hejl Dzhordzh Elleri Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 KNAW Past Members d Track Q21491701 http www bbc co uk science space solarsystem scientists george ellery hale Astronomichnij enciklopedichnij slovnik st 509DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Hejl Dzhordzh Elleri Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros