Хацуюкі (Hatsuyuki, яп. 初雪) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій Світовій війні.
«Хацуюкі» | ||
---|---|---|
初雪 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Фубукі» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верф ВМФ у Майдзуру | |
Замовлено | 1923 фінансовий рік | |
Закладено | 12 квітня 1927 | |
Спущено на воду | 29 вересня 1928 | |
Введено в експлуатацію | 30 березня 1929 | |
На службі | 1929 – 1943 | |
Загибель | 17 липня 1943 потоплений біля острова Бугенвіль | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 750 | |
Довжина | 118,4 м | |
Ширина | 10,4 м | |
Осадка | 3,2 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 парові турбіни, 4 парові котла | |
Потужність | 50000 к.с. (37 МВт) | |
Швидкість | 38 вузлів | |
Дальність плавання | 5 000 миль (9 300 км) на швидкості 14 вузлів | |
Екіпаж | 219 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 5 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат Тип 3 | |
Торпедно-мінне озброєння | 9 (3х3) × 610-мм торпедних апаратів (18 торпед) 18 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 2 × 13-мм зенітних кулеметів |
Корабель, який став третім серед есмінців типу «Фубукі», спорудили у 1929 році на верфі ВМФ у Майдзуру.
На момент вступу Японії до Другої світової війни «Хацуюкі» належав до 11-ї дивізії ескадрених міноносців, яка 26 листопада 1941-го прибула з Японії до порту Самах (острів Хайнань). 4 грудня «Хацуюкі» разом з іншими есмінцями своєї дивізії вийшов у море, маючи завдання супроводжувати 4 важкі крейсери, які виділили для підтримки операцій на малайському напрямку. Десантування на півострів Малакка відбулось у перший же день війни – 8 грудня (тільки по інший бік лінії зміни дат від Перл-Гарбору), а 10 грудня японська авіація потопила два британські лінкори, які вважались головною загрозою для малайської операції. Після цього крейсерський загін прибув до острова Пуло-Кондоре (наразі Коншон, неподалік від південного завершення В’єтнаму), де розділився. Два крейсери під охороною двох есмінців, одним з яких був «Хацуюкі», залишились біля цього острова, тоді як два інші вирушили для підтримки десанту на Борнео.
12 грудня 1941-го загін, до якого відносився «Хацуюкі», полишив Пуло-Кондоре та починаючи з 14 грудня брав участь у прикритті Другого Малайського конвою, що прямував з підкріпленнями із бухти Камрань (центральна частина узбережжя В’єтнаму). В ніч на 17 грудня, коли конвой досягнув пункту призначення, крейсери зайняли позицію в районі на північний схід від Куантана (східне узбережжя півострова Малакка), приблизно посередині між місцем розвантаження та британською базою у Сінгапурі. 19 грудня крейсери прибули до Камрані.
Невдовзі «Хацуюкі» супроводжував ті самі крейсери в межах операції по оволодінню Кучингом (центр нафтовидобутку на північно-західному узбережжі Борнео). 22 грудня 1941-го вони полишили Камрань, а в ніч на 24 грудня відбулась успішна висадка. До 27 грудня крейсери перебували в районі десантної операції, а 29 числа повернулись до Камрані.
16 – 19 січня 1942-го ескадра, до якої належав «Хацуюкі», виходила з Камрані для супроводу 5 важких та 3 легких крейсерів. Такі дії пояснювались отриманням японським командуванням хибних даних про прибуття до Сінгапуру чергового британського лінкора.
Наприкінці січня 1942-го корабель взяв участь у операції в Ендау на східному узбережжі півострова Малакка (менш ніж за півтори сотні кілометрів від Сінгапура). 21 січня цей пункт захопили наземні війська, після чого для швидкого облаштування тут авіабаз до Ендау спрямували два транспорти, а «Хацуюкі» та ще 5 есмінців і легкий крейсер забезпечували їх безпосереднє прикриття. 26 січня загін прибув до Ендау, після чого японські кораблі змогли відбити атаки авіації, а потім і нічний напад двох есмінців. В останньому випадку спершу легкий крейсер разом з одним есмінцем вступив із британськими кораблями у артилерійський бій та примусив їх до відступу, а потім «Хацуюкі» та інші 4 есмінці атакували британців на відході та змогли потопити один корабель. За кілька діб загін прикриття прибув до Камрані.
Наступною операцією, у якій взяв участь «Хацуюкі», став десант на Суматру для оволодіння центрам нафтовидобутку в Палембанзі. 9 лютого 1942-го він разом зі ще 3 есмінцями та легким крейсером вийшов з Камрані для супроводу першого ешелону транспортного конвою, який складався із 8 суден. Під вечір 12 лютого, коли транспорти ще тільки проходили острови Анамбас (дві з половиною сотні кілометрів на північний схід від Сінгапура), командувач японською операцією вирішив використати наявні сили для пошуку біля узбережжя Суматри ворожих суден, які в цей період масово покидали Сінгапур, що знаходився на межі падіння. Як наслідок, 13 лютого «Хацуюкі» разом з есмінцем «Сіраюкі» перехопили та потопили одне судно. Далі кораблі повернулись до транспортів, а в ніч на 15 лютого японці здійснили висадку на острів Бангка та стали готуватись до просування по річці у напрямку Палембанга, де ще 14 числа викинули повітряний десант. 16 лютого «Хацуюкі» потопив якийсь невеликий корабель, класифікований японцями як мисливець за підводними човнами.
18 лютого 1942-го «Хацуюкі» полишив район Суматри та попрямував на північ для підготовки до майбутньої участі у вторгненні на захід Яви. В межах цієї операції з Камрані вийшли 56 транспортів, при цьому первісно їх безпосередній ескорт складався із легкого крейсера та 10 есмінців, а 21 лютого в районі островів Анамбас до них приєднались «Хацуюкі», ще 4 есмінця та другий легкий крейсер. На підході до Яви конвой розділився на три основні загони, які рушили до визначених їм пунктів висадки. «Хацуюкі» разом зі ще 5 іншими есмінцями та легким крейсером прикривали операцію у затоці Бантам (дещо менше ніж за сотню кілометрів на захід від Батавії). Висадка відбулась в ніч на 1 березня, при цьому в якийсь момент поблизу з’явились два ворожі крейсери, які намагались вирватись у Індійський океан після поразки в битві у Яванському морі, що призвело до зіткнення, відомого як бій у Зондській протоці.
Наступною операцією для «Хацуюкі» стало узяття під контроль північної Суматри. На цей раз він разом з 3 іншими есмінцями охороняв загін із 5 важких крейсерів, який 9 березня 1942-го вийшов з Сінгапуру для дистанційного прикриття транспортної групи. 12 березня відбулось успішне десантування, а 15 березня «Хацуюкі» разом зі ще одним есмінцем повернулись як ескорт 4 важких крейсерів 7-ї дивізії до Сінгапуру (флагманський крейсер зайшов до Пенангу на західному узбережжі півострова Малакка).
20 березня 1942-го ті самі 5 крейсерів під прикриттям «Хацуюкі» і ще 3 есмінців вийшли з Сінгапуру та Пенангу для дистанційного прикриття висадки на Андаманських островах у Порт-Блер, яка відбулась 23 числа, після чого 26 березня загін прибув до Мергуй (наразі М’єй на східному узбережжі Андаманського моря).
Тим часом японське ударне авіаносне з’єднання вийшло у Індійський океан та попрямувало для удару по Цейлону. Північніше у Бенгальській затоці проти судноплавства мали діяти легкий авіаносець та 5 крейсерів з Мергуй. 1 квітня 1942-го «Хацуюкі» та 3 есмінця почали супроводжувати останній загін, проте 3 квітня їх замінили іншими кораблями такого ж класу. Після цього до завершення операції «Хацуюкі» патрулював біля Порт-Блер, а потім прибув до Сінгапуру. 13 – 22 квітня 1942-го «Хацуюкі» прослідував до Куре, де пройшов доковий ремонт.
Під час мідвейської операції «Хацуюкі» разом зі ще 8 есмінцями та легким крейсером охороняв загін адмірала Ямамото, головну силу якого складали 3 лінкори. Це з’єднання у підсумку так і не вступило в бій, оскільки слідувало на значній відстані за ударною авіаносною групою, яка 4 червня зазнала катастрофічної поразки в битві при Мідвеї. 14 червня кораблі з’єднання прибули до Японії.
30 червня 1942-го «Хацуюкі» разом зі ще 9 есмінцями та легким крейсером полишив Внутрішнє Японське море та 2 липня прибув на Амаміосіму (архіпелаг Рюкю). 15 липня цей загін рушив до Південно-Східної Азії, маючи за мету передусім бряти участь у новому рейді до Індійського океану, що готувався японським командуванням. Кораблі прослідували через Сінгапур, зайшли до Сабангу (острівець біля північного завершення Суматри), а 31 липня прибули до Мергуй. За добу до того сюди прибули з Японії 2 важкі крейсери у супроводі іншої групи есмінців, крім того, до Мергую збирались кораблі, що вже були у регіоні. Втім, через тиждень союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. Як наслідок, рейд до Індійського океану скасували, а більшість зібраних для цього сил спрямували до Океанії.
8 серпня 1942-го дивізія «Хацуюкі» полишила Мергуй. На відміну від передового загону, що поспішив для підсилення головних сил зібраного у Океанії угруповання, вона 17 серпня зайшла до Давао, звідки рушила 19 числа ескортуючи конвой з військами. 23 серпня загін зайшов на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів). 25 – 27 серпня «Хацуюкі» та 3 інші есмінці прослідували до Рабаула – головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї.
28 – 29 серпня 1942-го «Хацуюкі» та 2 есмінця супроводили транспорт з військами із Рабаула до якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів) і одразу вийшли у перший транспортний рейс до Гуадалканалу (доставка підкріплень та вантажів на швидкохідних есмінцях до району активних бойових дій стала типовою для японського флоту в кампанії на Соломонових островах). 31 серпня, 4 та 7 вересня «Хацуюкі» знову виходив до острова із транспортними місіями, а 16 вересня – для охорони інших кораблів, що доправляли підкріплення та вантажі. При цьому під час рейсу 4 вересня «Хацуюкі» діяв разом зі ще 5 есмінцями та брав участь у потопленні двох американських швидких транспортів (колишніх есмінців).
19 вересня 1942-го «Хацуюкі» разом зі ще одним есмінцем виходив з Шортленду для допомоги транспорту «Широгане-Мару», який був торпедований поблизу Бугенвіля підводним човном та втратив хід. «Широгане-Мару» привели на буксирі на Шортленд та посадили на мілину, де воно й стало остаточною втратою.
1 жовтня 1942-го «Хацуюкі» здійснив ще один транспортний рейс до Гуадалканалу, під час якого при авіанальоті від близького розриву в есмінця заклинило кермо. Втім, «Хацуюкі» зміг дістатись Шортленду та невдовзі відновив свою діяльність. 7 жовтня він ходив у транспортний рейс до острова Рендова (біля південного узбережжя значно більшого острова Нью-Джорджія в центральній частині Соломонових островів).
11 жовтня 1942-го «Хацуюкі» разом зі ще одним есмінцем рушив для супроводу 3 важких крейсерів, завданням яких було провести обстріл розташованого на острові аеродрому Гендерсон-Філд. На підході до Гуадалканалу японський загін зустрівся з ворожими кораблями, які завдяки наявності радарів мали перевагу у нічному бою (до того ж, авіарозвідка попередила американців про наближення японських сил, хоча й не виявила безпосередньо загону «Хацуюкі» – в той день інший загін прямував до острова з традиційною транспортною місією). У наступному зіткненні, відомому як бій біля мису Есперанс, японці зазнали поразки, були потоплені важкий крейсер та есмінець. «Хацуюкі» уник пошкоджень та зміг разом з двома есмінцями із транспортної групи підібрати п’ять сотень моряків з потопленого крейсера «Фурутака». Після цього «Хацуюкі» ескортував до Шортленду крейсер «Аоба», який під час бою отримав серйозні пошкодження. 13 – 15 жовтня есмінець супроводив «Аоба» на Трук (можливо відзначити, що крйесер буде відремонтований та загине вже влітку 1945-го під час нальотів на Куре).
19 – 21 жовтня 1942-го «Хацуюкі» прослідував назад на Шортленд. З 31 жовтня по 3 листопада «Хацуюкі» разом зі ще одним есмінцем був задіяний для охорони важкого крейсера «Кінугаса» та легкого крейсера «Сендай», які могли залучатись до прикриття транспортних походів на Гуадалканал.
3 – 6 листопада 1942-го «Хацуюкі» разом з «Сендай» та ще одним есмінцем здійснив перехід з Шортленда на Трук. На той час японське командування готувало проведення до острова великого конвою з підкріпленнями, що в підсумку вилилось у вирішальну битву надводних кораблів біля Гуадалканалу. Загін, що прибув з Шортленду, а також ще 3 есмінця утворили охорону з’єднання, основну силу якого складали авіаносець, 2 лінкора та 3 важкі крейсера. Воно мало прикривати сили адмірала Абе, який напередодні підходу транспортів повинен був провести артилерійський обстріл аеродрому Гендерсон-Філд (за місяць до того така операція пройшла доволі вдало). В ніч на 13 листопада біля Гуадалканалу загін Абе перестріло американське з'єднання із крейсерів та есмінців, яке понесло значні втрати, проте зірвало обстріл аеродрому. Як наслідок, «Хацуюкі» та ряд інших кораблів (включаючи 2 важкі крейсери) передали для формування нового загону, що мав все-таки провести бомбардування аеродрому в ніч на 15 листопада. На цей раз операцію зірвало американське з’єднання, головну силу якого складали два лінкора. Під час цього бою «Хацуюкі» разом з іншими есмінцями та легким крейсером випустили більше трьох десятків торпед, маючи за мету вразити лінкор USS South Dakota, проте всі вони поминули головну ціль, хоча й потопили три есмінця та пошкодили ще один. У підсумку японці зазнали поразки і втратили лінкор (вже другий за кілька діб – перша втрата прийшлась на загін Абе), а «Хацуюкі» 18 листопада прибув на Трук.
29 листопада 1942-го «Хацуюкі» разом зі щонайменше одним есмінцем вийшов з Трука у рейс до Шортленда, а потім до Рабаула, маючи завдання на перевезення персоналу авіації. 4 грудня есмінець повернувся на Трук. Після цього 5 – 10 грудня «Хацуюкі» разом зі ще 2 есмінцями ескортував до Куре авіаносець «Хійо», після чого пройшов короткочасний доковий ремонт.
Невдовзі «Хацуюкі» залучили до операції «Хей Го», метою якої була доставка нових військових контингентів для посилення гарнізонів на північному узбережжі Нової Гвінеї. 8 – 15 січня 1943-го есмінець супроводив другий ешелон конвою «Хей №1 Го» з корейського Пусану до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), а 17 – 25 січня провів його з Палау до Веваку (тут знаходилась головна японська база на Новій Гвінеї) та назад. 26 – 30 січня «Хацуюкі» прослідував з Палау до Веваку, а потім на Трук.
Тим часом добігала завершення шестимісячна битва за Гуадалканал і «Хацуюкі» задіяли у евакуації японських сил з цього острова. 31 січня 1943-го есмінець вийшов з Труку та до 9 лютого ескортував головні сили, які патрулювали північніше від Соломонових островів з метою прикриття операції (безпосередньо вивозом гарнізону займались 20 есмінців з Шортленду).
11 – 14 лютого 1943-го «Хацуюкі» та ще один есмінець супроводили з Трука до Рабаула плавучу базу підводних човнів «», після чого «Хацуюкі» з 15 по 17 лютого ескортував з Рабаула до Кавієнга (друга за значенням японська база у архіпелазі Бісмарка на північному завершенні острова Нова Ірландія) ремонтне судно «Ямасімо-Мару» (було пошкоджене при доставці підкріплень до центральної частини Соломонових островів та прямувало до Японії на ремонт). Під час перебування в районі Кавієнга «Хацуюкі» зачепив риф та, як наслідок, отримав незначні пошкодження і 21 лютого перейшов до Рабаула для ремонта. 3 – 4 березня «Хацуюкі» знову перебував поблизу Кавієнга на якірній стоянці Мьове. Сюди прибували есмінці, що вціліли після розгрому в битві у морі Бісмарка японського конвою (намагався діставити підкріплення до Лае на сході Нової Гвінеї), і «Хацуюкі» допоміг у їх дозаправці.
З 7 по 21 березня 1943-го «Хацуюкі» супроводив конвої між Рабаулом, Труком та Куре, а потім до 25 квітня проходив у Японії черговий ремонт. З 1 по 29 травня есмінець здійснив з ескортними цілями похід З Йокосуки через Манілу та Сурабаю (схід острова Ява) до Сінгапура, а потім звідити до Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя острова Кюсю). 31 травня – 12 червня «Хацуюкі» супроводив конвої між Сасебе, Труком та Рабаулом.
27 – 28 червня 1943-го «Хацуюкі» виконав транспортний рейс з Рабаула до затоки Реката на північному узбережжі острова Санта-Ісабель в центральній частині Соломонових островів (тут ще в травні 1942-го створили базу японської гідроавіації), а потім прибув до Бугенвіля. При цьому вже 30 червня союзники розпочали операцію по оволодінню архіпелагом Нью-Джорджія (лежить південніше від Санта-Ісабель) і японське командування почало реалізовувати контрзаходи. Тієї ж доби «Хацуюкі» та ще 4 есмінці вирушили для обстрілу острова Рендова, проте операцію довелось скасувати через погодні умови. 2 липня «Хацуюкі» знову вийшов з Шортленду із цією ж метою, причому в загоні були ще 7 есмінців та легкий крейсер. Бомбардування відбулось в ніч на 3 липня та було не вельми результативним.
5 – 6 липня 1943-го відбувся рейс до Коломбангари (західна частина архіпелагу Нью-Джорджія), причому «Хацуюкі» діяв у складі загону із 10 есмінців та відносився до транспортної групи. Похід призвів до нічного бою у затоці Кула, під час якого есмінець отримав незначні пошкодження від влучання трьох снарядів, які не здетонували (хоча й змусили перейти на ручне кермування та призвели до загибелі 6 членів екіпажу). 7 – 8 липня «Хацуюкі» разом зі ще одним есмінцем супроводив важкий крейсер «Тьокай» з Шортленда до Рабаула, а потім кілька діб проходив тут ремонт.
16 липня 1943-го «Хацуюкі» вийшов з Рабаула та 17 липня прибув назад на Шортленд. В той же день під час нальоту на цю якірну стоянку ворожої авіації бомба поцілила пришвартований біля пристані «Хацуюкі» прямо в погріб боєзапасу. Есмінець вибухнув та затонув на мілководді. Загинуло 120 осіб, що перебували на борту.
Примітки
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 27 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 27 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hacuyuki Hatsuyuki yap 初雪 eskadrenij minonosec Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij Svitovij vijni Hacuyuki 初雪 Sluzhba Tip klas eskadrenij minonosec tipu Fubuki Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verf VMF u Majdzuru Zamovleno 1923 finansovij rik Zakladeno 12 kvitnya 1927 Spusheno na vodu 29 veresnya 1928 Vvedeno v ekspluataciyu 30 bereznya 1929 Na sluzhbi 1929 1943 Zagibel 17 lipnya 1943 potoplenij bilya ostrova Bugenvil Identifikaciya Parametri Tonnazh 1 750 Dovzhina 118 4 m Shirina 10 4 m Osadka 3 2 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 parovi turbini 4 parovi kotla Potuzhnist 50000 k s 37 MVt Shvidkist 38 vuzliv Dalnist plavannya 5 000 mil 9 300 km na shvidkosti 14 vuzliv Ekipazh 219 Ozbroyennya Artileriya 5 3 2 127 mm 50 kalibriv garmat Tip 3 Torpedno minne ozbroyennya 9 3h3 610 mm torpednih aparativ 18 torped 18 glibinnih bomb Zenitne ozbroyennya 2 13 mm zenitnih kulemetiv 17 07 43Rajon potoplennya Hacuyuki Korabel yakij stav tretim sered esminciv tipu Fubuki sporudili u 1929 roci na verfi VMF u Majdzuru Na moment vstupu Yaponiyi do Drugoyi svitovoyi vijni Hacuyuki nalezhav do 11 yi diviziyi eskadrenih minonosciv yaka 26 listopada 1941 go pribula z Yaponiyi do portu Samah ostriv Hajnan 4 grudnya Hacuyuki razom z inshimi esmincyami svoyeyi diviziyi vijshov u more mayuchi zavdannya suprovodzhuvati 4 vazhki krejseri yaki vidilili dlya pidtrimki operacij na malajskomu napryamku Desantuvannya na pivostriv Malakka vidbulos u pershij zhe den vijni 8 grudnya tilki po inshij bik liniyi zmini dat vid Perl Garboru a 10 grudnya yaponska aviaciya potopila dva britanski linkori yaki vvazhalis golovnoyu zagrozoyu dlya malajskoyi operaciyi Pislya cogo krejserskij zagin pribuv do ostrova Pulo Kondore narazi Konshon nepodalik vid pivdennogo zavershennya V yetnamu de rozdilivsya Dva krejseri pid ohoronoyu dvoh esminciv odnim z yakih buv Hacuyuki zalishilis bilya cogo ostrova todi yak dva inshi virushili dlya pidtrimki desantu na Borneo 12 grudnya 1941 go zagin do yakogo vidnosivsya Hacuyuki polishiv Pulo Kondore ta pochinayuchi z 14 grudnya brav uchast u prikritti Drugogo Malajskogo konvoyu sho pryamuvav z pidkriplennyami iz buhti Kamran centralna chastina uzberezhzhya V yetnamu V nich na 17 grudnya koli konvoj dosyagnuv punktu priznachennya krejseri zajnyali poziciyu v rajoni na pivnichnij shid vid Kuantana shidne uzberezhzhya pivostrova Malakka priblizno poseredini mizh miscem rozvantazhennya ta britanskoyu bazoyu u Singapuri 19 grudnya krejseri pribuli do Kamrani Nevdovzi Hacuyuki suprovodzhuvav ti sami krejseri v mezhah operaciyi po ovolodinnyu Kuchingom centr naftovidobutku na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Borneo 22 grudnya 1941 go voni polishili Kamran a v nich na 24 grudnya vidbulas uspishna visadka Do 27 grudnya krejseri perebuvali v rajoni desantnoyi operaciyi a 29 chisla povernulis do Kamrani 16 19 sichnya 1942 go eskadra do yakoyi nalezhav Hacuyuki vihodila z Kamrani dlya suprovodu 5 vazhkih ta 3 legkih krejseriv Taki diyi poyasnyuvalis otrimannyam yaponskim komanduvannyam hibnih danih pro pributtya do Singapuru chergovogo britanskogo linkora Naprikinci sichnya 1942 go korabel vzyav uchast u operaciyi v Endau na shidnomu uzberezhzhi pivostrova Malakka mensh nizh za pivtori sotni kilometriv vid Singapura 21 sichnya cej punkt zahopili nazemni vijska pislya chogo dlya shvidkogo oblashtuvannya tut aviabaz do Endau spryamuvali dva transporti a Hacuyuki ta she 5 esminciv i legkij krejser zabezpechuvali yih bezposerednye prikrittya 26 sichnya zagin pribuv do Endau pislya chogo yaponski korabli zmogli vidbiti ataki aviaciyi a potim i nichnij napad dvoh esminciv V ostannomu vipadku spershu legkij krejser razom z odnim esmincem vstupiv iz britanskimi korablyami u artilerijskij bij ta primusiv yih do vidstupu a potim Hacuyuki ta inshi 4 esminci atakuvali britanciv na vidhodi ta zmogli potopiti odin korabel Za kilka dib zagin prikrittya pribuv do Kamrani Nastupnoyu operaciyeyu u yakij vzyav uchast Hacuyuki stav desant na Sumatru dlya ovolodinnya centram naftovidobutku v Palembanzi 9 lyutogo 1942 go vin razom zi she 3 esmincyami ta legkim krejserom vijshov z Kamrani dlya suprovodu pershogo eshelonu transportnogo konvoyu yakij skladavsya iz 8 suden Pid vechir 12 lyutogo koli transporti she tilki prohodili ostrovi Anambas dvi z polovinoyu sotni kilometriv na pivnichnij shid vid Singapura komanduvach yaponskoyu operaciyeyu virishiv vikoristati nayavni sili dlya poshuku bilya uzberezhzhya Sumatri vorozhih suden yaki v cej period masovo pokidali Singapur sho znahodivsya na mezhi padinnya Yak naslidok 13 lyutogo Hacuyuki razom z esmincem Sirayuki perehopili ta potopili odne sudno Dali korabli povernulis do transportiv a v nich na 15 lyutogo yaponci zdijsnili visadku na ostriv Bangka ta stali gotuvatis do prosuvannya po richci u napryamku Palembanga de she 14 chisla vikinuli povitryanij desant 16 lyutogo Hacuyuki potopiv yakijs nevelikij korabel klasifikovanij yaponcyami yak mislivec za pidvodnimi chovnami 18 lyutogo 1942 go Hacuyuki polishiv rajon Sumatri ta popryamuvav na pivnich dlya pidgotovki do majbutnoyi uchasti u vtorgnenni na zahid Yavi V mezhah ciyeyi operaciyi z Kamrani vijshli 56 transportiv pri comu pervisno yih bezposerednij eskort skladavsya iz legkogo krejsera ta 10 esminciv a 21 lyutogo v rajoni ostroviv Anambas do nih priyednalis Hacuyuki she 4 esmincya ta drugij legkij krejser Na pidhodi do Yavi konvoj rozdilivsya na tri osnovni zagoni yaki rushili do viznachenih yim punktiv visadki Hacuyuki razom zi she 5 inshimi esmincyami ta legkim krejserom prikrivali operaciyu u zatoci Bantam desho menshe nizh za sotnyu kilometriv na zahid vid Bataviyi Visadka vidbulas v nich na 1 bereznya pri comu v yakijs moment poblizu z yavilis dva vorozhi krejseri yaki namagalis virvatis u Indijskij okean pislya porazki v bitvi u Yavanskomu mori sho prizvelo do zitknennya vidomogo yak bij u Zondskij protoci Nastupnoyu operaciyeyu dlya Hacuyuki stalo uzyattya pid kontrol pivnichnoyi Sumatri Na cej raz vin razom z 3 inshimi esmincyami ohoronyav zagin iz 5 vazhkih krejseriv yakij 9 bereznya 1942 go vijshov z Singapuru dlya distancijnogo prikrittya transportnoyi grupi 12 bereznya vidbulos uspishne desantuvannya a 15 bereznya Hacuyuki razom zi she odnim esmincem povernulis yak eskort 4 vazhkih krejseriv 7 yi diviziyi do Singapuru flagmanskij krejser zajshov do Penangu na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Malakka 20 bereznya 1942 go ti sami 5 krejseriv pid prikrittyam Hacuyuki i she 3 esminciv vijshli z Singapuru ta Penangu dlya distancijnogo prikrittya visadki na Andamanskih ostrovah u Port Bler yaka vidbulas 23 chisla pislya chogo 26 bereznya zagin pribuv do Merguj narazi M yej na shidnomu uzberezhzhi Andamanskogo morya Tim chasom yaponske udarne avianosne z yednannya vijshlo u Indijskij okean ta popryamuvalo dlya udaru po Cejlonu Pivnichnishe u Bengalskij zatoci proti sudnoplavstva mali diyati legkij avianosec ta 5 krejseriv z Merguj 1 kvitnya 1942 go Hacuyuki ta 3 esmincya pochali suprovodzhuvati ostannij zagin prote 3 kvitnya yih zaminili inshimi korablyami takogo zh klasu Pislya cogo do zavershennya operaciyi Hacuyuki patrulyuvav bilya Port Bler a potim pribuv do Singapuru 13 22 kvitnya 1942 go Hacuyuki prosliduvav do Kure de projshov dokovij remont Pid chas midvejskoyi operaciyi Hacuyuki razom zi she 8 esmincyami ta legkim krejserom ohoronyav zagin admirala Yamamoto golovnu silu yakogo skladali 3 linkori Ce z yednannya u pidsumku tak i ne vstupilo v bij oskilki sliduvalo na znachnij vidstani za udarnoyu avianosnoyu grupoyu yaka 4 chervnya zaznala katastrofichnoyi porazki v bitvi pri Midveyi 14 chervnya korabli z yednannya pribuli do Yaponiyi 30 chervnya 1942 go Hacuyuki razom zi she 9 esmincyami ta legkim krejserom polishiv Vnutrishnye Yaponske more ta 2 lipnya pribuv na Amamiosimu arhipelag Ryukyu 15 lipnya cej zagin rushiv do Pivdenno Shidnoyi Aziyi mayuchi za metu peredusim bryati uchast u novomu rejdi do Indijskogo okeanu sho gotuvavsya yaponskim komanduvannyam Korabli prosliduvali cherez Singapur zajshli do Sabangu ostrivec bilya pivnichnogo zavershennya Sumatri a 31 lipnya pribuli do Merguj Za dobu do togo syudi pribuli z Yaponiyi 2 vazhki krejseri u suprovodi inshoyi grupi esminciv krim togo do Merguyu zbiralis korabli sho vzhe buli u regioni Vtim cherez tizhden soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya perekidati syudi pidkriplennya Yak naslidok rejd do Indijskogo okeanu skasuvali a bilshist zibranih dlya cogo sil spryamuvali do Okeaniyi 8 serpnya 1942 go diviziya Hacuyuki polishila Merguj Na vidminu vid peredovogo zagonu sho pospishiv dlya pidsilennya golovnih sil zibranogo u Okeaniyi ugrupovannya vona 17 serpnya zajshla do Davao zvidki rushila 19 chisla eskortuyuchi konvoj z vijskami 23 serpnya zagin zajshov na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi u cilomu ryadi arhipelagiv 25 27 serpnya Hacuyuki ta 3 inshi esminci prosliduvali do Rabaula golovnoyi peredovoyi bazi v arhipelazi Bismarka z yakoyi zdijsnyuvalis operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi 28 29 serpnya 1942 go Hacuyuki ta 2 esmincya suprovodili transport z vijskami iz Rabaula do yakirnoyi stoyanki Shortlend prikrita grupoyu nevelikih ostroviv Shortlend akvatoriya bilya pivdennogo zavershennya ostrova Bugenvil de zazvichaj vidstoyuvalis bojovi korabli ta perevalyuvalis vantazhi dlya podalshoyi vidpravki dali na shid Solomonovih ostroviv i odrazu vijshli u pershij transportnij rejs do Guadalkanalu dostavka pidkriplen ta vantazhiv na shvidkohidnih esmincyah do rajonu aktivnih bojovih dij stala tipovoyu dlya yaponskogo flotu v kampaniyi na Solomonovih ostrovah 31 serpnya 4 ta 7 veresnya Hacuyuki znovu vihodiv do ostrova iz transportnimi misiyami a 16 veresnya dlya ohoroni inshih korabliv sho dopravlyali pidkriplennya ta vantazhi Pri comu pid chas rejsu 4 veresnya Hacuyuki diyav razom zi she 5 esmincyami ta brav uchast u potoplenni dvoh amerikanskih shvidkih transportiv kolishnih esminciv 19 veresnya 1942 go Hacuyuki razom zi she odnim esmincem vihodiv z Shortlendu dlya dopomogi transportu Shirogane Maru yakij buv torpedovanij poblizu Bugenvilya pidvodnim chovnom ta vtrativ hid Shirogane Maru priveli na buksiri na Shortlend ta posadili na milinu de vono j stalo ostatochnoyu vtratoyu 1 zhovtnya 1942 go Hacuyuki zdijsniv she odin transportnij rejs do Guadalkanalu pid chas yakogo pri avianaloti vid blizkogo rozrivu v esmincya zaklinilo kermo Vtim Hacuyuki zmig distatis Shortlendu ta nevdovzi vidnoviv svoyu diyalnist 7 zhovtnya vin hodiv u transportnij rejs do ostrova Rendova bilya pivdennogo uzberezhzhya znachno bilshogo ostrova Nyu Dzhordzhiya v centralnij chastini Solomonovih ostroviv 11 zhovtnya 1942 go Hacuyuki razom zi she odnim esmincem rushiv dlya suprovodu 3 vazhkih krejseriv zavdannyam yakih bulo provesti obstril roztashovanogo na ostrovi aerodromu Genderson Fild Na pidhodi do Guadalkanalu yaponskij zagin zustrivsya z vorozhimi korablyami yaki zavdyaki nayavnosti radariv mali perevagu u nichnomu boyu do togo zh aviarozvidka poperedila amerikanciv pro nablizhennya yaponskih sil hocha j ne viyavila bezposeredno zagonu Hacuyuki v toj den inshij zagin pryamuvav do ostrova z tradicijnoyu transportnoyu misiyeyu U nastupnomu zitknenni vidomomu yak bij bilya misu Esperans yaponci zaznali porazki buli potopleni vazhkij krejser ta esminec Hacuyuki unik poshkodzhen ta zmig razom z dvoma esmincyami iz transportnoyi grupi pidibrati p yat soten moryakiv z potoplenogo krejsera Furutaka Pislya cogo Hacuyuki eskortuvav do Shortlendu krejser Aoba yakij pid chas boyu otrimav serjozni poshkodzhennya 13 15 zhovtnya esminec suprovodiv Aoba na Truk mozhlivo vidznachiti sho krjeser bude vidremontovanij ta zagine vzhe vlitku 1945 go pid chas nalotiv na Kure 19 21 zhovtnya 1942 go Hacuyuki prosliduvav nazad na Shortlend Z 31 zhovtnya po 3 listopada Hacuyuki razom zi she odnim esmincem buv zadiyanij dlya ohoroni vazhkogo krejsera Kinugasa ta legkogo krejsera Sendaj yaki mogli zaluchatis do prikrittya transportnih pohodiv na Guadalkanal 3 6 listopada 1942 go Hacuyuki razom z Sendaj ta she odnim esmincem zdijsniv perehid z Shortlenda na Truk Na toj chas yaponske komanduvannya gotuvalo provedennya do ostrova velikogo konvoyu z pidkriplennyami sho v pidsumku vililos u virishalnu bitvu nadvodnih korabliv bilya Guadalkanalu Zagin sho pribuv z Shortlendu a takozh she 3 esmincya utvorili ohoronu z yednannya osnovnu silu yakogo skladali avianosec 2 linkora ta 3 vazhki krejsera Vono malo prikrivati sili admirala Abe yakij naperedodni pidhodu transportiv povinen buv provesti artilerijskij obstril aerodromu Genderson Fild za misyac do togo taka operaciya projshla dovoli vdalo V nich na 13 listopada bilya Guadalkanalu zagin Abe perestrilo amerikanske z yednannya iz krejseriv ta esminciv yake poneslo znachni vtrati prote zirvalo obstril aerodromu Yak naslidok Hacuyuki ta ryad inshih korabliv vklyuchayuchi 2 vazhki krejseri peredali dlya formuvannya novogo zagonu sho mav vse taki provesti bombarduvannya aerodromu v nich na 15 listopada Na cej raz operaciyu zirvalo amerikanske z yednannya golovnu silu yakogo skladali dva linkora Pid chas cogo boyu Hacuyuki razom z inshimi esmincyami ta legkim krejserom vipustili bilshe troh desyatkiv torped mayuchi za metu vraziti linkor USS South Dakota prote vsi voni pominuli golovnu cil hocha j potopili tri esmincya ta poshkodili she odin U pidsumku yaponci zaznali porazki i vtratili linkor vzhe drugij za kilka dib persha vtrata prijshlas na zagin Abe a Hacuyuki 18 listopada pribuv na Truk 29 listopada 1942 go Hacuyuki razom zi shonajmenshe odnim esmincem vijshov z Truka u rejs do Shortlenda a potim do Rabaula mayuchi zavdannya na perevezennya personalu aviaciyi 4 grudnya esminec povernuvsya na Truk Pislya cogo 5 10 grudnya Hacuyuki razom zi she 2 esmincyami eskortuvav do Kure avianosec Hijo pislya chogo projshov korotkochasnij dokovij remont Nevdovzi Hacuyuki zaluchili do operaciyi Hej Go metoyu yakoyi bula dostavka novih vijskovih kontingentiv dlya posilennya garnizoniv na pivnichnomu uzberezhzhi Novoyi Gvineyi 8 15 sichnya 1943 go esminec suprovodiv drugij eshelon konvoyu Hej 1 Go z korejskogo Pusanu do Palau vazhlivij transportnij hab na zahodi Karolinskih ostroviv a 17 25 sichnya proviv jogo z Palau do Vevaku tut znahodilas golovna yaponska baza na Novij Gvineyi ta nazad 26 30 sichnya Hacuyuki prosliduvav z Palau do Vevaku a potim na Truk Tim chasom dobigala zavershennya shestimisyachna bitva za Guadalkanal i Hacuyuki zadiyali u evakuaciyi yaponskih sil z cogo ostrova 31 sichnya 1943 go esminec vijshov z Truku ta do 9 lyutogo eskortuvav golovni sili yaki patrulyuvali pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv z metoyu prikrittya operaciyi bezposeredno vivozom garnizonu zajmalis 20 esminciv z Shortlendu 11 14 lyutogo 1943 go Hacuyuki ta she odin esminec suprovodili z Truka do Rabaula plavuchu bazu pidvodnih chovniv pislya chogo Hacuyuki z 15 po 17 lyutogo eskortuvav z Rabaula do Kaviyenga druga za znachennyam yaponska baza u arhipelazi Bismarka na pivnichnomu zavershenni ostrova Nova Irlandiya remontne sudno Yamasimo Maru bulo poshkodzhene pri dostavci pidkriplen do centralnoyi chastini Solomonovih ostroviv ta pryamuvalo do Yaponiyi na remont Pid chas perebuvannya v rajoni Kaviyenga Hacuyuki zachepiv rif ta yak naslidok otrimav neznachni poshkodzhennya i 21 lyutogo perejshov do Rabaula dlya remonta 3 4 bereznya Hacuyuki znovu perebuvav poblizu Kaviyenga na yakirnij stoyanci Move Syudi pribuvali esminci sho vcilili pislya rozgromu v bitvi u mori Bismarka yaponskogo konvoyu namagavsya distaviti pidkriplennya do Lae na shodi Novoyi Gvineyi i Hacuyuki dopomig u yih dozapravci Z 7 po 21 bereznya 1943 go Hacuyuki suprovodiv konvoyi mizh Rabaulom Trukom ta Kure a potim do 25 kvitnya prohodiv u Yaponiyi chergovij remont Z 1 po 29 travnya esminec zdijsniv z eskortnimi cilyami pohid Z Jokosuki cherez Manilu ta Surabayu shid ostrova Yava do Singapura a potim zviditi do Sasebo obernene do Shidnokitajskogo morya uzberezhzhya ostrova Kyusyu 31 travnya 12 chervnya Hacuyuki suprovodiv konvoyi mizh Sasebe Trukom ta Rabaulom 27 28 chervnya 1943 go Hacuyuki vikonav transportnij rejs z Rabaula do zatoki Rekata na pivnichnomu uzberezhzhi ostrova Santa Isabel v centralnij chastini Solomonovih ostroviv tut she v travni 1942 go stvorili bazu yaponskoyi gidroaviaciyi a potim pribuv do Bugenvilya Pri comu vzhe 30 chervnya soyuzniki rozpochali operaciyu po ovolodinnyu arhipelagom Nyu Dzhordzhiya lezhit pivdennishe vid Santa Isabel i yaponske komanduvannya pochalo realizovuvati kontrzahodi Tiyeyi zh dobi Hacuyuki ta she 4 esminci virushili dlya obstrilu ostrova Rendova prote operaciyu dovelos skasuvati cherez pogodni umovi 2 lipnya Hacuyuki znovu vijshov z Shortlendu iz ciyeyu zh metoyu prichomu v zagoni buli she 7 esminciv ta legkij krejser Bombarduvannya vidbulos v nich na 3 lipnya ta bulo ne velmi rezultativnim 5 6 lipnya 1943 go vidbuvsya rejs do Kolombangari zahidna chastina arhipelagu Nyu Dzhordzhiya prichomu Hacuyuki diyav u skladi zagonu iz 10 esminciv ta vidnosivsya do transportnoyi grupi Pohid prizviv do nichnogo boyu u zatoci Kula pid chas yakogo esminec otrimav neznachni poshkodzhennya vid vluchannya troh snaryadiv yaki ne zdetonuvali hocha j zmusili perejti na ruchne kermuvannya ta prizveli do zagibeli 6 chleniv ekipazhu 7 8 lipnya Hacuyuki razom zi she odnim esmincem suprovodiv vazhkij krejser Tokaj z Shortlenda do Rabaula a potim kilka dib prohodiv tut remont 16 lipnya 1943 go Hacuyuki vijshov z Rabaula ta 17 lipnya pribuv nazad na Shortlend V toj zhe den pid chas nalotu na cyu yakirnu stoyanku vorozhoyi aviaciyi bomba pocilila prishvartovanij bilya pristani Hacuyuki pryamo v pogrib boyezapasu Esminec vibuhnuv ta zatonuv na milkovoddi Zaginulo 120 osib sho perebuvali na bortu Primitki www combinedfleet com Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 27 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 27 listopada 2021